Энергетика. Взаємозв

Щокін А.Р., Колесник Ю.В.,
Держкоменергозбереження Висока енергоємність та обтяжлива залежність економіки України від значних обсягів традиційного органічного палива (газу-44%, нафти-17%, вугілля-22%) для потреб енергетичної галузі (що тепер мають бути імпортовані за цінами, що зросли до світового рівня), складна екологічна ситуація в країні, яка значною мірою зумовлена шкідливими викидами в атмосферу традиційної енергетики, що працює за рахунок спалювання викопного органічного палива і вичерпність (в не дуже віддаленій перспективі) запасів усіх видів цього палива ускладнюють енергетичну ситуацію в державі, що, в свою чергу, викликає необхідність здійснення планомірної державної політики з енергозбереження в усіх сферах суспільного виробництва України.
При послідовному проведенні політики енергозбережененя та підвищенні енергоефективності виробництва в Україні значна увага має приділятись і повязаній з цим охороні навколишнього середовища. При визначенні потенціалу енергозбереження в Україні та основних напрямків підвищення енергоефективності її суспільного виробництва повинен враховуватись їх позитивний вплив на довкілля.
Очікується, що при цьому, відповідно, зменшиться енергоспоживання та забруднення навколишнього середовища. Впровадження енергоефективних технологій, машин, устаткування та побутових електропристроїв, проведення активної енергозберігаючої політики, використання нетрадиційних поновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива тощо дозволять забезпечити щорічну економію або заміщення енергоресурсів, видобуток та використання яких на основі брудних витратних технологій погіршують екологічний стан довкілля.
В Україні діє Комплексна державна програма енергозбереження України (КДПЕ), що схвалена постановою КМУ від 5 лютого 1997 року №148 і була розроблена в 1996 році на періоди 1996-2000 рр., 2001-2005 рр. та 2006-2010 рр. Вона є одним з основних документів, який визначає стратегію реалізації державної політики енергозбереження. На рівні базового 1990 року нею визначено економічно-доцільний потенціал енергозбереження України, що складає 145-170 млн. т у.п.
Однією з важливих складових КДПЕ є Програма заходів щодо скорочення споживання природного газу (ПССГ), прийнята постановою КМУ від 15.07.97р. №75 Завданнями цієї Програми було передбачено, наприклад в 2000 році, зменшення обсягів споживання природного газу, порівняно з базовим 1996 роком, на 25,1% . В 1996 році Україною було спожито біля 86 млрд. м3 природного газу, а у 2000 році загальні обсяги споживання природного газу в Україні склали 73,4 млрд. м3 і, в цілому, по Україні в 2000р. по відношенню до 1996р. було скорочено споживання газу в обсязі 12,6 млрд. м3 або на 14,63%. Завдяки цьому, крім заощадження коштів на закупівлю газу, певною мірою було скорочено й шкідливі викиди в навколишнє природне середовище.
На поточний момент в Україні прийнято низку важливих державних рішень, які стосуються питань підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та енергозбереження галузями економіки, суб'єктами господарювання та населенням країни. Основними з них є: Закон Про енергозбереження, Указ Президента України від 16.06.99 №662 Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами, Послання Президента України до Верховної Ради України Україна - поступ у ХХІ століття Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004р., рішення Ради регіонів при Президентові України Про ситуацію в енергетичному комплексі України та невідкладні заходи з подолання енергетичної кризи, Указ Президента України від 10 березня 2000 року №457/2000 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 лютого 2000 року Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України, Програма Україна-2010, Програма діяльності Кабінету Міністрів України та інші.
Крім того, одним з суттєвих важелів здійснення політики енергозбереження в Україні є застосування місцевих нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (НВДЕ) у виробництві, комунальному господарстві та побуті.
Ресурси НВДЕ існують постійно і можуть бути використані в енергетиці набагато ефективніше за традиційне органічне паливо. До цих джерел енергії відносять сонячне випромінювання, вітер, біомасу, гідроенергію малих рік, теплову енергію довкілля, енергію морських хвиль, термальних вод, а також теплові скиди промисловості тощо, які є перспективними для ефективного використання на території України.
Важливо відзначити, що ці поновлювані джерела енергії є практично невичерпними, їх потенціал майже незмінний в часі, їх видобуток і транспортування не викликає спеціальних ускладнень, а їх використання для потреб енергетики практично не викликає будь-якого забруднення навколишнього середовища.
В Україні є усі передумови для інтенсивного розвитку використання нетрадиційних джерел енергії та видобутку і використання альтернативних джерел енергії. В напрямку створення інформаційно-аналітичної системи оцінки потенціалу відновлюваних та вторинних джерел енергії України Інститутом електродинаміки НАН України розроблено першу редакцію Атласу енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії України. Дана розробка отримала нагороду як лауреат Всеукраїнського конкурсу Лідер паливно-енергетичного комплексу'2001 у номінації Природоохоронний проект. Використання представлених в Атласі… даних потенціалу відновлюваних джерел енергії дає можливість вдосконалити роботи з вибору та проектування обєктів альтернативної енергетики. Згідно з наведеною у зазначеному Атласі… інформацією, Україна має значні можливості для підвищення рівня енергозабезпечення галузей своєї економіки. При цьому, значною мірою, може бути зменшений негативний вплив на екологічний стан довкілля.
На промислових підприємствах гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Луганській областях у технологічних процесах виникає значна кількість енергоспроможних відходів у вигляді штучних та промислових газів, обсяги використання яких, замість природного газу, необхідно інтенсивно збільшувати.
Значним джерелом альтернативного газового палива є метан вугільних родовищ. На поточний момент кількість метану, що міститься у вугільних пластах України, за прогнозами геологорозвідки, дорівнює близько 12 трл. м Висока газоносність притаманна безпосередньо вугільним пластам та породам, які залягають вище і нижче вугільних пластів. Кількість метану, що міститься в таких породах, за умовм ефективного використання, може більш ніж подвоїти вищенаведений показник. Це говорить і про високий чинник ризику. Вугільні шахти України вважаються найбільш загазованими, а тому й найбільш небезпечними у світі. У звязку з використанням застарілого або невідповідного обладнання, величезні обсяги метану, які вивільняються в ході проведення гірничих робіт, марнотратно викидаються системами витяжної вентиляції просто в атмосферу і лише невелика кількість цього метану відводиться контрольованим чином, а ще менша кількість метану використовується.
До альтернативного газового палива, яке теж є можливість використовувати, можуть бути залучені гази, видобуті з малих газових, газоконденсатних, нафтогазоконденсатних родовищ. Прогнозні балансові запаси цих газів складають 30,9 млрд м3.
Через втрати у місцях концентрації видобутку нафти, її зберігання та переробки, утворилися техногенні родовища в обсягах 2,5 млн.тонн. Щорічно додаткова втрата у нафтовидобутку становить 28 тисяч тонн, у нафтопереробці близько 0,3 млн.тонн, а з урахуванням приймально-транспортних операцій - до 0,6 млн.тонн. Необхідно проводити роботи з вилучення втраченних нафтопродуктів та їх повторного використання.
Знешкодження, шляхом ефективного використання, вказаних викидів не тільки сприяє покращенню екологічного стану навколишнього середовища, але й одночасно дозволяє, за рахунок використання зазначених НВДЕ, отримати додаткові обсяги енергоресурсів. При цьому кожна тисяча кіловат-годин електроенергії, яка вироблена з вказаних відходів, запобігає, в середньому, викидам в атмосферу 4,2 кг твердих частинок, 5,65 кг оксидів сірки, 1,76 оксидів азоту, а кожна вироблена гігакалорія теплоти - 0,2 кг твердих часток, понад 3 кг оксидів сірки та близько 1 кг викидів оксидів азоту.
Загальні річні обсяги відновлюваних ресурсів біомаси складають 115,5 млн.т., з яких можливий енергетичний потенціал по біомасі складає 22,0 млн. т.у.п., а технічно доступний енергопотенціал оцінюється в 13,2 млн.т у.п. на рік. Однак, на сьогодні, наприклад, лише 0,3% усіх енергоресурсів, що споживаються в Україні, припадає на таке поновлюване джерело енергії як солома, хоч її надлишок в Україні оцінюється в 4,85 млн.т. За розрахунками, загальний потенціал використання соломи як палива є достатнім для створення 13 тис. малих теплогенеруючих потужностей (0,1-1,0 МВттеп) плюс 700 теплогенеруючих потужностей для систем централізованого теплопостачання (1,0-10,0 МВттеп).
Розрахункові сировинні ресурси відходів деревини у лісовому господарстві України на період до 2005 року складають біля 1080 тис.м3 щорічно, при цьому відходи при лісових заготівлях складають 837,6 тис.м3, при деревообробці - 146,6 тис.м3 кускових відходів і 96 тис.м3 мяких відходів (тирси, опилок тощо).
У містах та селищах міського типу України щорічно накопичується білизько 40,0 млн.м3 побутового сміття, а обсяги щорічного накопичення промислових відходів в Україні, у перерахунку на одиницю площі, майже на порядок перевищують показники розвинених країн, а також Росії. Враховуючи вартість українських земель, навіть без підрахунків, стає зрозумілим, які економічні збитки має Україна від розміщення вказаних відходів. Золошлакові відходи 25 великих ТЕС на території України складають 300 млн. тонн, а в Донецько-Придніпровському регіоні утворюється біля 30% відходів виробництва та супутніх продуктів харчової промисловості. Всі ці відходи підлягають раціональній переробці та знешкодженню з отриманням додаткових обсягів альтернативних енергоносіїв.
Україна має потужні ресурси вітрової енергії: річний технічний вітроенергетичний потенціал дорівнює 30 млрд.кВт.год. За допомогою вітроустановок в умовах України є можливим використання 15-19% річного обєму енергії вітру через перетин поверхні вітроколеса, що дозволяє сподіватись на отримання в перспективних для цього регіонах обсягів електроенергії з 1м2 перетину площі вітроколеса у 800-1000 кВт.год/м2 за рік.
Середньорічна кількість сумарної сонячної радіації, що надходить на 1м2 поверхні, на території України знаходиться в межах від 1070 кВт.год/м2 в північній частині України та до 1400 кВт.год/м2 і вище в АР Крим. Цей потенціал сонячної енергії є достатнім для широкого впровадження як теплоенергетичного, так і фотоелектричного обладнання практично в усіх областях.
Гідроенергетичний потенціал малих ГЕС України (одинична потужність до 30 МВт) на малих річках оцінюється, без урахування мікроГЕС та використання водотоків систем технічного водопостачання, в 2300-2400 МВт (12,0-12,5 млрд кВт.год), що складає біля 28% загального гідропотенціалу всіх рік України, а першочерговий економічно доцільний і екологічно безпечний потенціал (який потребує, однак, уточнення - у звичайних ситуаціях не менше одного разу в 5 років, а у виняткових випадках - щорічно) складає 600-700 МВт (3-7 млрд.кВт.год). Крім дешевизни отриманої електроенергії, головною перевагою є відсутність паливної складової в процесі отримання цієї електроенергії при впровадженні малих ГЕС, що дає позитивний економічний та екологічний ефект.
Наявність на території України значних ресурсів геотермальної енергії, загальний потенціал яких оцінюється величиною 438 млрд. кВт.год за рік (що дорівнює запасам палива в обсязі 50 млн. т у.п.), зумовлює доцільність розвитку геотермальної енергетики та використання геотермальної енергії для опалення, водопостачання та кондиціювання повітря в житлових та громадських будинках і спорудах в містах і сільській місцевості, а також для технологічного використання глибинного тепла Землі.
В Україні на даний час експлуатуються теплонасосні системи теплопостачання загальною тепловою потужністю 8 МВт, які укомплектовані імпортними тепловими насосами або вітчизняними холодильними установками, що експлуатуються в режимі теплового насосу. Ресурси низькопотенційної теплоти природного і техногенного походження достатні для створення теплонасосних систем теплопостачання загальною потужністю до 23 тис. МВт.
Виходячи з цього, постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.97р. №1505 було схвалено Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики (Програму НВДЕ), якою було окреслено напрямки збільшення обсягів залучення до паливно-енергетичної бази України нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та характерних для кожного регіону альтернативних видів палива. Ця Програма також є важливою складовою КДПЕ.
Програмою НВДЕ, сукупно з КДПЕ, визначено заходи з енергозбереження в провідних галузях та терміни їх впровадження, що передбачають реалізацію прогнозних економічно доцільних показників потенціалу енергозбереження в 2005 році - 58,7-65,7 млн. т у.п., в 2010 році заощадження енергоносіїв має становити 77,7-93,3 млн. т у.п. Капітальні витрати на реалізацію заходів повинні становити в 2005р. 33,1-36,5 млрд. грн., в 2010р. - 46,5-52,7 млрд. грн. Стратегічним завданням Програми НВДЕ є досягнення до 2010 року економії традиційних паливно-енергетичних ресурсів за рахунок використання нетрадиційних джерел енергії та альтернативних видів палива в обсязі 8-10% загального споживання енергоресурсів в Україні.
На жаль, через обмеженість цільового фінансування заходів цієї Програми з державного бюджету, темпи виконання передбачених нею завдань з використання НВДЕ значною мірою уповільнилися, а проведення багатьох перспективних робіт з виконання її завдань було взагалі зупинено.
На виконання завдань Програми НВДЕ, в 2000 році Верховною Радою України прийнято Закон України Про альтернативні види рідкого та газового палива, тобто вперше в Україні прийнято законопроект, який на державному рівні сприяє розвитку використання НВДЕ та визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва та споживання альтернативних видів рідкого та газового палива на основі залучення нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини. Верховною Радою України прийнято в другому читанні Закон України Про альтернативні джерела енергії. Цей Закон покликаний законодавчо визначити умови для максимального забезпечення потреб України в енергоносіях за рахунок використання альтернативних нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та окреслює їх номенклатуру і визначає порядок їх видобутку та використання. На поточний момент зазначений Закон готується для подання на затвердження Президентом України з метою введення в дію.
При цьому одним з основних завдань у цих Законах, що регламентують впровадження нетрадиційної енергетики та альтернативних видів палива, є зменшення негативного впливу на стан довкілля за рахунок використання альтернативної енергії, дотримання екологічної безпеки виробництва, транспортування, зберігання та споживання виробленої енергії.
З огляду на важливість подальшого розвитку використання НВДЕ, передбачено і надалі продовжити розробку та прийняття проектів Законів України, а також державних стандартів та нормативів (перелік яких наведено в Програмі НВДЕ), спрямованих на інтенсифікацію цього напряму у сфері енергозбереження, з метою забезпечення надійного і диверсифікованого енергозабезпечення суспільного виробництва та населення з одночасним підвищенням, за рахунок використання нетрадиційної енергетики та альтернативних видів палива, екологічної чистоти енерговиробляючого та паливо- і енергоспоживаючого обладнання.
Розвиток сфери альтернативних джерел енергії передбачає також переорієнтацію значної кількості українських науково-дослідних і проектно-конструкторських установ, промислових підприємств на розробку та виготовлення конкурентоспроможного енергетичного обладнання для екологічно чистої альтернативної енергетики, яке буде використовуватись для створення енергогенеруючих об`єктів альтернативної енергетики в Україні, а також, у значній мірі, може бути спрямоване на експорт. Планується також спрямувати зусилля вказаних установ на розробку енергоефективних технологій видобутку енергоресурсів з нетрадиційних джерел енергії та використання альтернативного палива. Все це, крім основного ефекту, додатково сприятиме створенню нових робочих місць та підтримці вітчизняного виробництва.
Можна із задоволенням відмітити, що на сьогодні в Україні вже є позитивні приклади використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії: використання вітрової енергії за допомогою вітрових електростанцій, сонячної енергії, енергії малих рік, геотермальної теплової енергії, штучних горючих промислових газів, метану вугільних родовищ, скидного енергетичного потенціалу, біомаси та видобутого з неї біогазу тощо. При цьому, однак, слід зазначити, що деяким з більшості областей України, які використовують НВДЕ, в звязку з їх кліматичними умовами та специфікою розвитку матеріально-сировинної бази, доцільно, в першу чергу, спрямовувати свої зусилля на розвиток найбільш оптимальних для них за ефективністю напрямків використання НВДЕ та створювати демонстраційні обєкти з цих напрямків.
На поточний момент, за рахунок впровадження заходів з використання нетрадиційної енергетики та альтернативних видів палива, що передбачені Програмою НВДЕ та здійснюються в більшості областей України, за період 1996 р. - 2000р. без згубного впливу на довкілля вже видобуто 23,9 млн. т у.п. енергоносіїв (в тому числі за 2000 рік цей показник склав 9,8 млн. т.у.п). Завдяки цьому заощаджено значні обсяги традиційних енергоносіїв та коштів з державного бюджету на їх придбання за імпортом.
При цьому основний обсяг економії (біля 95%) припадає на використання штучних промислових горючих газів, які виникають в гірничо-металургійному комплексі та хімічній промисловості, зокрема: доменний, конвертерний, коксовий, феросплавний гази, чорний луг (у Донецькій, Луганській та Запорізькій обл.) та на відходи лісозаготівлі, деревообробки (Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська обл). Крім того, є резерв у подібному використанні вторинних енергетичних ресурсів за рахунок запровадження енергозберігаючого обладнання, такого як: енерготехнологічні установки, котли-утилізатори, котли сухого гасіння коксу, котли охолодження конвертерного газу, системи випарного охолодження, контактні теплообмінники тощо.
Обнадійливим є зростаюче усвідомлення підприємствами нагальної потреби підвищення енергоефективності виробництва у комплексі з екологічною безпекою отримання енергоносіїв та використання, з цією метою альтернативних джерел, відходів та знешкоджуваних, згубних для довкілля, викидів як додаткового джерела енергоресурсів. Так, зокрема: у Закарпатській області проведено реконструкцію котельні ТОВЕНО-Ужгород з використанням відходів деревини для обігріву виробничих, допоміжних приміщень та для технологічних потреб. Зекономлено біля 12,0 тис. т у.п. в Одеській області в експериментальному цеху НВФВторкомпозит перероблено 81,1 т відпрацьованих автомобільних покришок загальною кількістю 2590 штук, з яких виготовлена гумова крихта, заготовки плоских фрагментів покришок, теплоізоляційні матеріали та сировина для виробництва поліамідного грануляту, що еквівалентно збереженню 670 т у.п. у Хмельницькій області Програмою НВДЕ передбачалось відновити малі ГЕС на р. Збруч та інших, загальною потужністю 2 МВт. На виконання завдань Програми в області відновлено роботу 5 малих ГЕС на р. Збруч загальною потужністю 3,21 МВт. Проектом плану соціально-економічного і культурного розвитку Хмельницької області на 2001 рік передбачалося відновити роботу ще трьох малих ГЕС. Фінансування робіт проводиться за кошти обласного бюджету. у Черкаській області Українським енергетичним консорціумом розпочато відновні роботи на Корсунь-Шевченківській ГЕС. На сьогодні виготовлено проектно-кошторисну документацію вартістю понад 40 тис.грн., якою передбачено виконання капітального ремонту греблі на суму 5,4 млн.грн. Крім того, вже відремонтовано обидва гідроагрегати. За даними ДНПП Укренергомаш Мінпромполітики України, в 2000 році вітроелектростанціями (загальною потужністю 25,0 МВт), які будуються відповідно до завдань Комплексної програми будівництва ВЕС в Україні, вироблено 7,2 млн. кВт.год електроенергії. У 2001 році, згідно даних того ж підприємства, завдяки доведенню загальної потужності зазначених вітроелектростанцій майже до 38,0 МВт, ними вироблено більш ніж 15,8 млн. кВт.год електроенергії.
Державним комітетом України з енергозбереження, з метою виконання політики з енергозбереження, здійснюється підтримка впровадження енергоефективних проектів в різних галузях суспільного виробництва України: на сьогодні ведеться робочий діалог в напрямку здійснення першочергових проектів з енергозбереження, зокрема, розглядаються пропозиції Східно-Європейського Енергетичного Союзу (СЄЕС) щодо намірів НГВУ Бориславнафтогаз ВАТ Укрнафта - Створення газогенераторної теплоелектростанції для поліпшення екологічної ситуації в м. Бориславі, на виробничих площадках Бориславського ГПЗ. Оскільки при здійсненні вакуум-процесу отриманий з дегазаційних та інших свердловин відбензинений вакуумний газ, через завищений вміст кисню, є некондиційним, згідно з проектом СЄЕС щодо будівництва газогенераторної електростанції в м. Бориславі, буде використовуватися нетрадиційний вид газового палива - супутній відбензинений вакуумний газ низького тиску і газ, що спалюється на факелах. Це надасть можливість покращити екологічну ситуацію, дозволить отримати додаткову кількість теплової електричної енергії (що сприятиме зменшенню пікових навантажень на енергосистему в цьому районі) за рахунок використання позабалансових енергоресурсів, створить робочі місця, поширить набутий досвід у новітніх технологіях на інші підприємства в даній галузі економіки України; надано пропозиції щодо створення виробництва мазутоподібного палива та супутніх продуктів на основі прогресивного обладнання для зрідження низькосортного вугілля (приватна фірма Олета, м. Дніпропетровськ). Мазутоподібне паливо використовується у сільському та комунальному господарстві та металургійній галузі. Загальна потреба в такому паливі перевищує більше 2 млн.тонн на рік. Інститутом газу НАН України розроблено технологію та спеціальні пальникові пристрої для ефективного спалювання біогазу з міських очисних споруд у котельнях Бортницької станції аерації ДКО Київводоканал. Передбачається, що котел з зазначеними пальниками буде надійно працювати при споживанні біогазу від 180 до 954 м3/год, що забезпечить потужність до 6,5 т/год пари, відсутність втрат теплоти від хімічної неповноти згоряння у діапазоні регулювання пальників від 40 до 100 %; при цьому ККД котла при максимальній потужності досягне 91%. Розробка пропонується для впровадження та розповсюдження на енергетичних установках, де в якості палива використовується біогаз. На поточний момент, внаслідок різних причин, загальне виробництво біогазу на вказаних очисних спорудах знизилось і становить 2,5 млн м3 на рік, хоч у недалекому минулому на цих спорудах вироблялося біля 5,0…7,0 млн м3 біогазу на рік.
За підтримки Держкоменергозбереження та Державної адміністрації м. Києва, Інститутом технічної теплофізики НАН України вперше розроблено та впроваджено у верхньому комплексі підземних споруд станції Київського метрополітену Майдан незалежності теплонасосну утилізаційну установку тепловою потужністю 24 кВт, яка працює на надлишкових тепловикидах метрополітену. Вона використовує надлишкову теплоту, яка міститься у вентиляційних викидах метрополітену та дозволяє залучити цю теплоту для задоволення власних потреб метрополітену у тепловій енергії. Зазначена установка за опалювальний сезон здатна забезпечити економію 0,108 МВт.год зовнішньої теплової енергії або близько 17 т у.п.
Таким чином, збільшення обсягів впровадження заходів з енергозбереження позитивно впливає на скорочення викидів в атмосферу антропогенних газів, які виникають у промислових процесах виробництва енергоносіїв. Зменшення або знешкодження шкідливих викидів шляхом їх раціонального використання на промислових об'єктах в більшості випадків дає змогу отримати додаткові обсяги енергоносіїв, які на поточний момент використовуються не повністю.
В звязку з цим, доцільно спрямувати грошові надходження, отримані (при здійсненні реальних продаж) за рахунок продажу квот на знешкодження викидів антропогенних газів та теплового забруднення довкілля відповідно з Протоколом Кіото до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, для розробки та залучення новітніх технологій, необхідного обладнання та устаткування в сферу енергозбереження, яка включає, зокрема, й галузі промисловості в суспільному виробництві України.

Основними напрямками в сфері вдосконалення енергоефективних технологій, розвитку яких, з огляду на можливе зменшення техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, доцільно сприяти в першу чергу, є: Розвиток технологій сумісного вироблення теплової та електроенергії на діючих об'єктах електроенергетики, теплових котельних установках промисловості, в комунальній сфері, в системах газоперекачуючих агрегатів.
Зазначена технологія дозволяє досягти зменшення викидів шкідливих газів (СО і NOх) за рахунок удосконалення технології використання палива, що має місце при когенерації, а також значно зменшити викиди СО2, в звязку з тим, що виробництво електричної енергії при цьому буде здійснюватись за рахунок ефективного використання теплоти згоряння палива на вже діючих об'єктах, тобто без додаткового застосування палива. Це зменшення викидів СО2 буде досягнуто за рахунок зменшення використання палива для виробництва електроенергії на ТЕЦ. Крім іншого, це дозволить вирішити і проблему пікового навантаження по тепловій та електричній енергії, а також дозволить надати час для складних робіт по реконструкції об'єктів великої енергетики. В цілому, за рахунок когенераційних технологій, може бути досягнуто : Зменшення споживання палива без зменшення обсягу виробництва продукції та надання послуг; Додаткове виробництво електричної енергії без застосування додаткових обсягів палива та з собівартістю такої електроенергії, в 2-2,5 рази нижчою за існуючу сьогодні на електростанціях; Інвестиції на 1 кВт встановленої потужності більш ніж в 2 рази менші, ніж за іншими технологіями; Можливість залучення значної частини коштів для інвестицій в енергоефективні технології від іноземних партнерів на безповоротній основі за рахунок квот на викиди в атмосферу; Можливість залучення коштів, виручених від реалізації електроенергії, що значно перевищують інвестиційні кошти на впровадження вказаних енергозберігаючих заходів, в інші галузі. Спільне виробництво механічної, теплової та електричної енергії на діючих газопроводах дозволяє забезпечити перекачку необхідної кількості додаткового газу без додаткового застосування палива, оскільки перекачка газу новими газопроводами, спорудженими в існуючих коридорах, здійснюється із застосуванням електроприводу при незначних втратах електроенергії, що передається від компресорних станцій діючих газопроводів до нових на невелику відстань. Зниження шкідливих викидів автотранспорту в атмосферу шляхом використання низькомолекулярних палив (природного газу, паливного етанолу в суміші з неетильованим бензином), а також використання спеціальних присадок до мастил, що сприяють зменшенню споживання палива та зниженню шкідливих викидів автотранспорту.
Застосування як моторного палива стиснутого природного газу в обсягах біля 2,5 млрд. м3 на рік дозволить замістити до 1,5 млн.т. рідкого палива. Застосування спеціальних вітчизняних протизносних присадок до мастильних матеріалів на основі синтетичного дісульфіду молібдену обсягом 160 тис.т. на рік дасть змогу щорічно економити 250 тис.т. моторного рідкого палива, зменшити угар олив у 2-6 разів, збільшити міжремонтний період роботи двигуна в 2-3 рази, скоротити токсичні викиди відпрацьованих газів у 2-4 рази. Необхідні інвестиції на програму впровадження присадки складуть $2,4 млн. Використання паливного етанолу дасть змогу реально зменшити за нинішніх умов щорічне споживання рідкого моторного палива на 0,5 млн.т. (при застосуванні 8 -10% добавки до бензину). Більш суттєвого зменшення споживання рідкого моторного палива можна досягти лише за умови наполегливої реалізації спеціальних заходів, спрямованих на збільшення обсягів виробництва паливного етанолу (створення енергетичних плантацій для вирощування культур, з яких отримується казаний етанол, підвищення врожайності цих культур, диверсифікації джерел отримання сировини для виробництва етанолу тощо). Розвиток вітроенергетики, геліоенергетики, використання гідравлічної енергії малих річок, нарощування виробництва і використання біогазу та генераторного газу. а також штучних горючих газів металургійної та хімічної промисловості, що марнотратно викидаються в атмосферу та забруднюють повітряний простір. Комплекс заходів з підвищення енергоефективності в комунальному секторі, направлених на вдосконалення газовикористовуючої апаратури, організацію обліку енергоносіїв, утеплення існуючих будівель, реконструкцію теплових мереж, використання нормативів і стандартів, враховуючих енергоефективність при будівництві нових споруд. Розробка та впровадження заходів програми Паливні комірки (паливні чарунки) на базі цирконію (за сировинною базою якого Україна займає третє місце в світі) для створення технологій прямого перетворення енергії, що міститься в органічних видах палива, та розбудови промисловості виробництва паливних комірок і створення високоефективних та екологічно чистих електричних станцій різної потужності для промисловості та побуту, а також для транспортних засобів. Виконання програми дасть змогу скоротити на 30-50% споживання газу при виробництві електричної енергії, налагодити виробництво високотехнологічних керамічних виробів широкого спектру застосування із високим ринковим потенціалом з українського піску-циркону, що підвищить вартість цього національного багатства. Вдосконалення організації управління енергозбереженням, створення демонстраційних зон і об'єктів, визначення оптимальних шляхів і можливостей фінансування і впровадження енергоефективних технологій. У здійсненні зазначених заходів доцільно максимально використовувати гнучкі форми взаємодії між органами державного управління та неурядовими організаціями (НУО) громадськості в напрямку підтримки заходів, які розробляються Урядом України і міжнародними учасниками впровадження програми енергозбереження в Україні, що в ній працюють, в діяльності щодо розробки національної політики (національного плану дій) з питань пом'якшення наслідків зміни клімату. Останніми, перш за все, має здійснюватись підтримка орієнтованих на ринкові механізми енергоефективних технологій зменшення згубних для довкілля викидів парникових газів, включаючи технології, що використовують відновлювані енергоресурси.

Источник: http://www.necin.gov.ua/