Энергетика. Здавалось би пафосно, але три пленарних засідання з п’яти тематичних блоків, 22 доповіді та ряд презентацій довели зворотне.«Інтерес, який проявлено в ході підготовки та проведення конференції засвідч Практика енергоефективності

Головним гаслом заходу було задекларовано «Підвищення енергоефективності внутрішнього виробництва - одна з базових передумов забезпечення стійкого реального зростання економіки й посилення її конкурентних позицій». Здавалось би пафосно, але три пленарних засідання з п’яти тематичних блоків, 22 доповіді та ряд презентацій довели зворотне.
«Інтерес, який проявлено в ході підготовки та проведення конференції засвідчує особливу увагу з боку суспільства до необхідності забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
Аналіз світового досвіду показує, що кожна індустріально-розвинута країна шукає і знаходить свої шляхи виходу з енергетичної кризи. Але загальним і обов’язковим для всіх країн є визнання енергоефективності як однієї з основних засад реалізації державної енергетичної політики, тим більше, що витрати коштів на заходи з енергозбереження у 2,5-3 рази ефективніші, ніж вкладання їх у будівництво нових енергогенеруючих потужностей» - так прокоментував проведення заходу Голова НАЕР Євген Сухін.
Цікаво було почути і думки самих учасників. Наприклад, директор Інституту теплофізики Національної академії України Анатолій Андрійович Долінський зазначив, що всі проблеми нашої країни витікають з неприпустимо низької ефективності використання енергоносіїв. Адже енергоємність ВВП в Україні у 2-3 рази вища, ніж в економічно розвинутих країнах, що є наслідком деформованої структури виробництва та енергоспоживання, використання застарілих виробничих фондів енергетики і значного рівня тінізації економіки.
Особливий наголос Долінський зробив та характеристиці теплоенергетики комунальної сфери - її сьогоднішній стан він визначив як критичний.
«В цій галузі тісно сплелися технологічні, економічні та соціальні проблеми. Комунальна теплоенергетика не має єдиної науково-технічної, інвестиційно-інноваційної та організаційно-правової політики. В таких умовах необхідна нова політика, яка повинна виявити шляхи і засоби виведення комунальної енергетики з кризового стану з забезпеченням ефективного використання енергетичних ресурсів. А головне, потрібно створити дієву систему державного управління у сфері енергоефективності» - говорить Директор інституту теплофізики.
Саме тому Анатолій Долінський вніс пропозицію щодо доцільності розробки та затвердження державної науково-технічної програми комплексної модернізації комунальної теплоенергетики України. Відповідний Проект Програми уже розроблено Інститутом теплофізики, зараз активно відпрацьовуються її складові елементи - регіональні програми.
Надзвичайно цікавою виявилась одна із секцій Конференції, що стосувалась розвитку альтернативної енергетики. На думку фахівців Інституту відновлюваної енергетики НАН України енергетика на основі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) сьогодні є найбільш динамічною і однією із найперспективніших галузей європейської і світової енергетики. А це, в свою чергу, знімає ряд проблем пов’язаних із вичерпанням традиційних органічних енергоресурсів та вимогами екологічної безпеки. Саме тому в науково-технічні дослідження з ВДЕ провідні країни світу вкладають значні кошти (у тому числі бюджетні). Німеччина витрачає на розробку нових технологій з використання ВДЕ щорічно в середньому 90 млн $., США - 230 млн. $, Японія -120 млн. $.
Україна, нажаль, не може приєднатись до цього списку через відсутність достатнього фінансування наукових розробок у цій сфері. Тому учасники Конференції зазначили, що необхідно виходити з відповідними пропозиціями на державний рівень задля збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії в енергобалансі держави. А це, в свою чергу, дозволить зміцнити енергетичну незалежність України і підвищити рівень диверсифікації джерел енергоносіїв.
Ще одним провідним напрямком роботи на Конференції став обмін досвідом з практичних аспектів впровадження енергоефективних проектів та технологій. Тут делегати мали можливість познайомитись з закордонним досвідом, а також опрацювати презентації вітчизняних підприємств.
Так, наприклад, презентація однієї з українських компаній по використанню шахтного метану, як альтернативного енергоносія, викликала бурхливе обговорення. В перспективі налагоджене використання шахтного метану може дозволити отримувати додатково енергоносіїв у обсязі 5 млн.т.у.п. на рік. Окрім цього розвиток даного напряму скорочує викиди в атмосферу близько 38 мільйонів тон метану на рік.
Попри актуальність всіх тем особливою увагою користувалась секція залучення інвестицій і грантів до енергоефективних проектів. Такі фінансові компанії як НЕФКО, ЄБРР пропонували Програми спеціального призначення, кредитні лінії, додаткове фінансування проектів з енергоефективності шляхом продажу квот на викиди парникових газів та ряд інших інвестиційних пропозицій.
Окрім цього учасники Конференції змогли детально ознайомитись з новими українськими законодавчими ініціативами. З 2008 року вступає в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання заходів з енергозбереження», який передбачає впровадження низки податкових та митних пільг, здешевлення процентів по кредитам, пільгове кредитування.
З найбільш конкретними та амбіційними планами працювали представники Національного Агентства. За їх переконанням питання ефективного використання варто розглядати в розрізі галузей і регіонів. Особливу увагу було приділено найбільш енергоємним галузям промисловості з відповідними пропозиціями щодо виправлення ситуації.
Так, фахівці НАЕР пропонують повномасштабне технічне переозброєння енергетичних установок на базі когенераційних схемних рішень відповідно до розвитку теплоенергетики регіонів у паливно-енергетичному комплексі.
На підприємствах металургійної галузі доцільно здійснювати будівництво нових ТЕЦ на базі когенераційних установок, що використовують доменний, коксовий та конверторний гази, а також заміну мартенівського способу виробництва металу на конверторний та електропічний, а також будівництво електрометалургійних мікрозаводів потужністю 10-100 тис. т сталі на рік як альтернативу металургійним комбінатам.
На підприємствах нафтогазового комплексу ратують за модернізацію газоперекачувальних агрегатів і впровадження когенераційних та турбодетандерних установок.
У житлово-комунальному господарстві наголошують на необхідності оптимізації схем електро- та теплопостачання, впровадженні когенераційних енергоустановок та заміні фізично зношеного та морально застарілого котельного та котельно-допоміжного обладнання на енергоефективне.
Щось додати тут можна, а от заперечити навряд чи, особливо зважаючи на обr'рунтованість доцільності й ефективності реалізації вищезазначених заходів, які підтверджуються результатами системного вивчення і техніко-економічного аналізу та практичного досвіду країн ЄС.
Обговорюючи роботу Конференції учасники зазначили, що проведення таких заходів конче необхідне для нашої країни, особливо беручи до уваги визначальний вплив ефективності використання енергетичних ресурсів на економічний та соціальний розвиток країни, а також на національну безпеку Держави.
Враховуючи досвід промислово розвинених країн, думки та пропозиції учасників конференції було розроблено Проект рішення Міжнародної конференції «Ефективне енергоспоживання – 2007», який після обговорення планується направити до Кабінету Міністрів України. Головним ланцюгом в Проекті рішення є розробка та впровадження Концепції державної політики у сфері енергоефективності, прийняття Державної програми з енергоефективності, оптимізація паливно-енергетичного балансу держави. Особливу увагу необхідно зосередити на активізації розвитку ринкових механізмів у сфері енергоефективності, зокрема, енергоаудиту, енергоменеджменту та консалтингових схем у сфері енергетики.
Не менш важливим напрямком є посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи та пропаганди щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів у всіх сферах життєдіяльності в Україні.