Ціль: представити ідею управління енергією та її практичне впровадження до міського господарства на прикладі міста Бєльсько-Бяла.

Функції міста у зв'язку з міською енергетичною системою

Можна сперечатися про те, чи місто - в загальному розумінні як municypium (самоуправління), тобто міська влада, що складається з Ради міста, виконкому та управління - повинно займатися енергетичними проблемами. Раніше такої практики не було. Енергія була стратегічним матеріалом, а рішення в справах структури та діяльності енергетичних систем приймалися на найвищих рівнях державної влади. Виконавцями таких рішень були державні підприємства, що отримували фінансування, per saldo, з державного бюджету.

Досвід минулого довів, що така система не була справною і приводила до марнування сил та ресурсів. Така система повинна була пасти раніше чи пізніше.

Municypium - влада, утворена громадським суспільством - мешканцями міста - має свои обов'язки перед цим суспільством. Ця влада повинна за гроші податників запевнити їм відповідні побутові умови. Однією з цих умов є задоволення енергетичних потрібностей (у загальному зрозумінні) цього суспільства.

Місто - municypium в області енергетичної політики може виконувати чотири ролі: Споживач енергії . До міста належать різноманітні будинки та споруди, лікарні, культурні та спортивні об'єкти, мережі освітлення вулиць та ін. Місто мусить вести раціональне енергетичне господарство: зменшувати витрати та вартість. Така діяльність має подвійне значення: по-перше, зменшуються видатки міського бюджету, а по-друге, це добрий приклад для інших споживачів.
Виготовлювач та дистриб'ютор. Хоча численні комунальні енергетичні підприємства (електростанції, газові заводи та ін.) під час ліквідації решток капіталізму після ІІ світової війни перейшли у власність держави, до міського майна належать теплові мережі. На сьогоднішній день частіше повстають вимагання рекомуналізації колишнього міського майна. Виступаючи у цій ролі, місто повинно продукувати та достачати енергію якнайдешевше, аби підтримати корисний для мешканців рівень цін в умовах конкурентного ринку.
Місто утворює та пильнує урбаністичну систему та міську технічну інфраструктуру, тобто є плановиком міської структури. Відповідний поділ території міста щодо засобів її використання, як доводить практика, має істотний вплив на справність енергичної системи.
Місто повинно також бути ініціатором впровадження новин у міській техніці. На цій ділянці знаходиться також іноваторська функція у використанні енергії, також як приклад для інших споживачів.

Приклади держав, що мають високий технічний рівень, довели, що впровадження цих функцій допомагає в масштабі цілої країни зекономити приблизно 40% споживаної енергії, не зменшуючи при цьому ані валової продукції, ані комфорту життя громадян.

Для осягнення цієї мети служить методологічний інструмент, названий управлінням енергією.

Управління енергією - мета, завдання, методика

Управління енергією (англ.: energy management, франц.: gestion de l'energie ) полягає у контролюванню та управлінню струменями енергії так, щоби мета діяльності підприємства могла бути осягнута з найменшими стратами на енергію.

Реалії нового господарчого життя підтвердили, що у енергетичної галузі існують такі прості істини, про які раніше найчастіше забували, або на які не звертали відповідної уваги: енергія - це ринковий товар, її можна купувати та продавати;
носії енергії, як і кожний товар, мають свої ціни, що повинні покривати страти виготовлювача та постачальника, але не повинні давати їм можливості здобуття надмірних та необгрунтованих зисків; як показує досвід, найкращий регулятор цін - це права вільного ринку;
споживач не споживає енергоносіїв, він користується з того комфорту, що отримує завдяки споживанню енергії, тобто він є не консументом-споживачем носія, а одержувачем енергетичної послуги;
виконання енергетичної послуги пов'язане з використанням носія енергії, але це використання не мусить бути пропорційним до кількості цієї послуги; досить часто така сама кількість послуги може бути доконана з меншим використанням носія, великі витрати носіїв часто вікликані марнотратністю;
зменшення витрат енергії та/або зменшення вартості послуги вимагає виконання капіталовкладень, на які звичайно бракує грошей;
але ... ресурси, про які говориться вище, можна дістати з ощадності від модернізації об'єктів; так народилася ідея так званих револьвінгових (відновлюваних) фондів - інвестування ощадностей, здобутих в результаті підвищення енергетичної ефективності попередніх об'єктів, в модернізацію наступних.

Місто Бєльско-Бяла вже кілька років користується з цього механізму повільної, але надійної модернізації елементів міської енергетичної системи. Далі наведено кілька прикладів.

ПРИКЛАДИ ПРАКТИЧНОГО ВИКОНАННЯ

Місто в ролі споживача

Освітлення вулиць

Міська освітлювальна мережа була будована і модернізована разом з містом. До обладнання завжди використовувалася така арматура, яка була на той час доступна. Наприкінці 1992 року мережа мала понад 11 тис. пунктів освітлювання. Найбільш її пунктів було обладнано ртутними та люмінесцентними лампами, тобто джерелами з малою величиною ЕЕ. Потужність системи виносила 3 МВт. Був підготовлений проект комплексної модернізації - головним чином заміна ламп на сучасні, енергоощадні, але сума потрібних капіталовкладень перевищувала можливість міського бюджету. З цього приводу було заплановане провести модернізацію мережі на протязі 10 років, і така модернізація вже кілька років як виконується.

В першу чергу були впроваджені зміни до умови з міським енергетичним підприємством, що займається експлуатацією мережі. Замість розрахунку видатків на утримання мережі, як то було раніше, через піднесення ціни споживаної енергії, від 1993 року ці компоненти зостали розділені. Утримання та виконання невеликих ремонтів та направ мережі є предметом окремого контракту. Натомість виставлення рахунків за витрачену енергію виконується за прейскурантом C12b, який має меншу нічну ціну. Така процедура зменшила видатки на енергію приблизно на 33%.

Наступний крок полягав на заміні старих неефективних джерел світла на сучасні, енергоощадні. Ця процедура позволила зекономити на модернізованих об'єктах приблизно 50% спожитку енергії, при чому це не зіпсувало якості освітлення.

Отримані ощадності в свою чергу були заінвестовані в наступні кроки модернізації, а також використовані до розбудови мережі в нових міських дільницях.

У результаті цієї діяльності приріст мережі за цей час приблизно на 20% супроводжувався невеликим зменшенням витрат енергії. Хоча ж питомі кошти (на 1 пункт освітлення) зараз майже у 2 рази більше, але це - наслідок інфляції та росту цін енергії, а не поширення мережі та поліпшення якості освітлення.

Від 1993 року в мережі проводиться комп'ютерний моніторинг, завдяки чому можна просліджувати технічні та економічні ефекти впроваджених процедур.

Огрівання приміщень

До міста належить ряд будинків та споруд суспільного призначення (міські служби, культура, спорт та ін.), а також шкіл та об'єктів охорони здоров'я, що перейшли у власність міста у результаті реформи державної адміністрації.

Усі ці володіння мають, як правило, старі та малоефективні системи опалення. Для їх модернізації потрібні великі капіталовкладення, на які бюджет міста не має грошів. Поза тим, серед працівників служб експлуатації та утримання цих об'єктів на жаль переважають старі принципи мислення, типові для минулих часів, бракує їм ініціативи та заповзятливості.

У пошуках методів впливу на утворення енергетичної свідомості управляючих таких об'єктів проведено кілька експериментальних модернізацій. Це стало можливо без обтяження міського бюджета завдяки включенню цього експерименту до програми ECOS/PHARE Європейської комісії.

Результати цього єксперименту підтвердили сподівання. На одному з об'єктів (школа № 36 - великий шкільний комплекс з спортивним залом та критим басейном) тільки впровадження пристосування режиму огрівання до розкладу використання приміщень позволило осягнути строк фондовіддачі приблизно 0.7 року. Кошт виконання модернізації 48 тис.злотих приніс вже під час першого опалювального сезону понад 62 тис.злотих ощадності.

Місто в ролі виготовлювача та дистриб'ютора

Міська теплова мережа - комунальне підприємство ТЕРМА - це комунальна власність, і тільки ця фірма служить безпосередньо до проведення енергетичної політики міста. У місті працює виробник електричної та теплової енергії для міської мережі - Акціонерне товариство ТЕЦ, акціонерний капітал якого належить до державної скарбниці. ТЕЦ продає теплову енергію комунальному підприємству, а супутню електроенергію - центральному дистриб'ютору електроенергії - Польським електричним мережам, А.Т.

Електроенергія та газ залишається в компетенції окремих підприємств - акціонерних товариств державної скарбниці, так як і ТЕЦ, а само місто може справляти вплив на їх дії тільки використаючи правові інструменти енергетичного законодавства, про що буде говорено далі.

Однак триває тривожний для міста процес повільного витискання КП ТЕРМА з міського ринку постачальників тепла. Причиною цього є банкрутство таких великих споживачів технологічного тепла, як підприємства вовняної промисловості, що колись домінували у місті, а також експансивна діяльність мереж-дистриб'юторів газу, та постачальників сучасних малих котельних з високим ККД.

Місто у ролі плановика

Правові норми, що діяли перед 4 грудня 1997 р., коли увійшло у життя нове енергетичне законодавство, не давали можливості формування міської енергетики. Нове енергетичне законодавство теоретично переказує місту великі права. Наскільки ці права можуть бути застосовані у практиці, залежить перед усім від двох факторів: як будуть виглядати виконавчі норми, яких ще нема;
чи міста утворять у організаційній структурі своїх виконкомів чи управлінь служби, відповідні з точки зору компетенції та можливості діяльності, що зможуть виконувати таку функцію.

Ще у 1995-1996 р.р., тобто задовго перед впровадженням енергетичного законодавства, для міста був приготований енергетичний мастер-план. Цей план - перспектива розвитку міської енергетичної системи з інженерної точки зору для усіх носіїв енергії на найближчі 20 років, тобто до 2015 року.

Автори цього плану, воєводське проектне бюро у місті Забже та Датська консалтінгова фірма Bruun & Seorensen з міста Хернінг, виконали оцінку енергетичної потреби кожного з видів енергетичних носіїв, а також представили напрямки розвитку міських енергетичних систем, щоб запевнити ці потреби. Економічна оптимізація розширюваних систем дозволила поділити територію міста на зони переваги різних носіїв (перед усім це стосується до газової та теплової мережі).

Цей документ - це основа для приготування перспективних планрів використання міської території. З нього користаються відповідні міські служби, а також утворена вже в цьому році нова організаційна одиниця - уповноважений президента міста з питань управління енергією.

Найновішим починанням міста-плановика є приготування плану постачання тепла, тобто документа, що вимагає нове енергетичне законодавство. Зараз триває його приготування.

Місто у ролі інноватора

Досвідчення міста Бєльско-Бяла стало темою великої кількості публікацій, приготованих Товариством Гмін Польська Мережа Energie Cites. Зацікавленість представників численних міських укправлінь досвідом Бєльська, а також методологією та інструментами впровадження ушанування енергії, може послужити доказом того, що діяльність міських служб з Бєльська була принаймі натхненням для інших.

У самому місті Бєльсько-Бяла продовжується процес використання результатів доконаних починань до обудження енергетичної свідомості керівництва. Ця діяльність, якщо говорити про численні школи, допомагає у будові від самої основи комплексної енергетичної бази даних будинків шкіл. До праці над утворенням бази підключений технічний персонал шкіл. Для тих людей часто це буває першою можливістю комплексного підходу до енергетичного господарства об'єкту, який вони обслуговують, та порівняння його параметрів з параметрами інших об'єктів.

Кінцеві уваги

Від доповіді, у назві якої зустрічаються слова ушанування енергії або більш сучасні управління енергії, слухачи чекають звичайно інформації про новинки типу теплових насосів, використання сонячної енергії, біомаси та ін. Люди знають, що наше енергетичне господарство має багато марнотратства, а чекають на чдесні технічні рішення.

Коли виявляється, що це дорого та неефективно, тому не має сенсу виготовляти тепло дорогими методами, щоб потім марнотратити, ми шукаємо рішень у модернізації існуючих систем. Для цього, як правило, потрібні великі ресурси. Так утворюється замнуте коло: платимо високі рахунки тому, що не маємо ресурсів на модернізацію, яка дозволить нам платити менше. Щоб розірвати це коло, потрібне рішуче втручання - треба виконати перший крок модернізації, навіть невеликий. Отримана ощадність повинная стати базою для утворення револьвінгового (відновлюваного)фонду модернізації (якщо не буде з'їдена, тобто не буде призначена для рішення іншого завдання).

Для поправлення енергетичної ефективності, справності використання носіїв енергії з метою виконання енергетичної послуги, потрібні знання, свідомість та рішучі дії. Цю ситауцію виразно ілюструє гасло енергетична ефективність розпочинається у голові (Хелен Кармасин, Віденський енергетичний форум, 1996 р.).