- Вражає буквально все, особливо порядок - як у лісі, так і на кожному робочому місці, а ще сучасна техніка, замкнений цикл переробки деревини, - каже Іван Олексійович. - Ось розвантажена сировина спрямовується на електронну лінію обміру - у 30 точках миттєво проводиться обмірювання і визначається об'єм. За пультом комп'ютера - один оператор. Наступну операцію - встановлення категорії якості - доручено добре навченим, атестованим спеціалістам. Робота вимагає особливої уваги та напруження, тому кожен працює лише по дві години за зміну. Допомагають дзеркала: у них, як на долоні, видно деревину з усіх боків. Результати знову ж таки фіксує комп'ютер. Далі йде автоматичне ошкурювання, сортування за категоріями якості та групами діаметра...

- Зверніть увагу на те, що лінію виготовлення обрізного пиломатеріалу обслуговують лише п'ять чоловік і за зміну переробляють до 1,5 тисячі кубометрів деревини, - додає Валерій Григорович. - Майже вся продукція проходить через сушильні камери. Якщо розпил свіжий, її антисептують. Що стосується заготівель, то не можна не відзначити, що всі лісовози з навантажувачами. Деревину вивозять і складують біля доріг - і ділову, і технологічні дрова. Покупцеві немає потреби їхати по неї до лісу...

Про дрова - мова особлива. Тему виокремили обидва мої співбесідники - і не випадково. Адже в Австрії надзвичайно велику увагу приділяють деревному паливу: питома вага його в енергетичному балансі сягає 20 відсотків. У Бранді, Соленау, Ібісі ми бачили, як кору та інші деревні відходи спрямовують у котельні. Мають власну теплову енергію для сушильних камер і частково - електричну. Завод в Ібісі, скажімо, віддає теплоелектроцентралі близько 300 тисяч складометрів кори на рік: вироблена енергія надходить до центральної енергосистеми країни, а за спожиту підприємство платить пільгову ціну, оскільки є по суті її співвласником.

Iсторично склалася думка, що дрова - це архаїка, джерело енергії часів кам'яної сокири. Таке твердження не відповідає дійсності, бо деревне паливо - найефективніше, особливо -у лісопромисловості.

Використовувати його означає йти шляхом пристосування до стандартів Кіото, шляхом обліку та економії невідновлювальних енергетичних природних ресурсів, зменшення енергомісткості промислового виробництва.

Деревні відходи як паливо мають чимало істотних переваг: у їхньому складі практично відсутня сірка, є можливість спалювати вологі відходи (до 55-60 відсотків вологи), досить низькі емісія двоокису вуглецю та корозійна агресивність димових газів; низька - порівняно з видобутим паливом - ціна. Хоч круть хоч верть, а використання деревних відходів не лише менше шкодить довкіллю, а й слугує джерелом економії коштів, призначених для купівлі палива, а відтак - одним із чинників підвищення ефективності виробництва.

Отож австрійці обома руками голосують за дрова. У 2010 році передбачається одержувати 12 відсотків енергії з відновлюваних джерел - у цьому плані країна є лідером Європейського Союзу. Поряд із широким використанням дров населенням і відходів деревообробними заводами з'являється дедалі більше підприємств, що виробляють теплову енергію з усього того, що було в ужитку (тари, меблів, піддонів, столярних та будівельних конструкцій тощо).

Ведеться цілеспрямована реклама енергетичного використання деревини, здійснюється державна політика стимулювання виробництва відповідного теплоенергетичного устаткування. У країні діє чимало підприємств, що

пропонують споживачам різне обладнання для утилізації деревних відходів, паливних дров з енергетичною метою. Пропонують навіть котли, у яких можна спалювати вологе паливо та свіжозрубану деревину. Мета держави: до 2015 року повністю позбавитися зовнішньої залежності в споживанні енергоносіїв.

Чим не приклад для України?

Джерело: http://www.ecoport.org.ua