Промышленная резка бетона: rezkabetona.su
На главную  Энергоэффективность 

Енергоефективність і бізнес

(інтерв’ю заступника Голови НАЕР Олександра Крутя)

 

„Енергоефективність і бізнес” - під таким гаслом з четвертого по восьме червня у м. Ялта проходила IV Міжнародна конференція присвячена розвитку альтернативних і відновлювальних джерел енергії в Україні та світі. Головною метою проведення став пошук механізмів впровадження преференцій до нещодавно прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження».

 

В роботі конференції прийняли участь більше 210 учасників. Це представники промислових підприємств, енергоаудиторських організацій, підприємств по виробництву енергоефективного обладнання, центральних та міських органів виконавчої влади, а також представники закордонних і міжнародних організацій із Польщі, Фінляндії, Греції, Нідерландів, США. Активну зацікавленість енергоефективними проблемами виявили фахівці Європейського банку реконструкцій та розвитку і представники провідних українських банків.

 

Учасники конференції розглядали стан енергоефективності в розрізі сьогодення, обмінювались досвідом, обговорювали шляхи вдосконалення законодавчої та нормативної бази з енергозбереження, а також намагались виробити реальні заходи щодо впровадження енергоефективних технологій та залучення інвестицій в дану сферу.

 

Задля більш детального розгляду вищезгаданих питань, звертаємось до безпосереднього учасника ялтинської конференції – заступника Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Олександра Крутя.

 

Олександр Анатолійович, ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів та альтернативні джерела енергії – реальність чи перспектива сьогодення?

 

Підвищення цін на енергоносії робить неможливим подальший успішний розвиток багатьох українських підприємств без суттєвих навантажень, які були б направлені на зниження енергетичної складової в собівартості продукції і послуг. Сьогодні важливим фактором, що може гарантувати успішність в багатьох сферах промисловості та бізнесу в Україні являється енергоефективність.

 

Загально відомо, що енергоємність продукції і послуг в Україні в 2,6 рази перевищує середньосвітовий рівень. Підвищення частини енергетичної складової в собівартості продукції і послуг в теперішній час є критичним фактором для життєздатності багатьох українських підприємств. З однієї сторони це свідчить про наявність великого майбутнього потенціалу підвищення енергоефективності (в даний час використовується лише на рівні 0,7%), а з іншої і про конкурентно-спроможність вітчизняної продукції.

 

З точки зору світового досвіду сьогоднішня ситуація в Україні не являється новою та унікальною. Країни Західної Європи пройшли через ряд подібних кризових ситуацій і значно випереджають нас в освоєнні нових енергетичних реальностей та прийнятті ефективних рішень в умовах постійного росту цін на традиційні енергоносії або їх дефіцит.

 

В найближчий час знову прогнозують ріст цін на природні енергоносії. Це підвищує попит на енергозберігаючі технології ?

 

Щоразу, коли починають говорити про ріст цін на енергоносії в Україні спостерігається суттєве підвищення інтересу споживачів енергії до питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. Цілим рядом підприємств та організацій починають розроблятись і реалізуватись масштабні проекти енергоефективності. Активізується сфера послуг в області енергозбереження та організації проведення енергетичного аудиту. Втілюється підготовка проектів для реалізації в рамках механізмів Кіотського протоколу. Але не зважаючи на всю активність - кількість українських реалізованих проектів в сфері енергозбереження сьогодні є дуже низькою в порівнянні з загальним потенціалом який є в державі!

 

Так що ж заважає масштабному впровадженню енергозберігаючих проектів і технологій?

 

Нажаль, у нас існує маса «бар’єрів», що не дозволяють в повній мірі використовувати потенціал відновлювальних та альтернативних джерел енергії.

 

Перш за все це відсутність зі сторони держави реального стимулювання проектів по енергоефективності. Крім того важливим фактором є відносно низька, порівняно з європейськими країнами, вартість енергоносіїв та висока процентна ставка кредитних ліній в українських банках, а також нестача власних оборотних коштів у підприємств.

 

В Україні існує проблема надання гарантій інвестору зі сторони підприємств та елементарно низька якість підготовки бізнес-планів. Важко дається нашій державі і пошук інвесторів, особливо для реалізації малих та середніх проектів по енергоефективності, на які потрібно не менше 3-5-млн.грн.

 

Частина вищевказаних «бар’єрів» виходить за рамки проблем енергоефективності і носить або політичний або загальноекономічний характер. Друга частина «бар’єрів» відноситься до сфери енергоефективності і може бути вирішена за рахунок організації активного взаємозв’язку органів влади та бізнес-структур, що працюють в сфері енергоефективності.

 

Актуальність даної проблеми надзвичайно висока. Саме на це звертали увагу і учасники IV Міжнародної конференції в Ялті. Їх пропозиції незабаром будуть подані на розгляд як громадськості так і владних структур.

 

Олександр Анатольович, щодо участі держави в розвитку нетрадиційних видів паливно-енергетичних ресурсів. Нещодавно був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження», його мета та основні засади?

 

Основною метою прийнятого Закону є стимулювання заходів з енергозбереження. Вони можуть здійснюватись двома шляхами: введення державного примусу до виконання вимог законодавства та застосування заходів заохочення. Заходи державного примусу реалізовані у внесенні змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Перш за все це збільшення розміру санкцій за адміністративні правопорушення у сфері енергозбереження та встановлення на законодавчому рівні відповідальності суб’єктів господарювання за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів.

 

За які саме правопорушення передбачається стягнення адміністративних штрафів?

 

Детальний перелік визначено в Законі. Але про деякі варто сказати – це марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів та недотримання вимог щодо обов'язкового проведення державної експертизи об'єктів з енергозбереження. Це невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної інспекції з енергозбереження щодо усунення порушень законодавства про енергозбереження, а також ненадання їм передбаченої законодавством інформації або надання недостовірної інформації щодо ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. Сюди ж входить і створення перешкод для доступу інспекторів до енергоспоживаючих об'єктів та приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів та ряд інших.

 

Що означає стимулювання енергозберігаючих проектів та технологій?

 

Впровадження заходів стимулювання в сфері енгергоефективності, згідно нещодавно прийнятого Закону України, передбачає державну фінансову підтримку, митні та податкові пільги.

 

Яким чином буде здійснюватись державна фінансова підтримка?

 

Впровадження заходів з підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів з допомогою фінансової підтримки держави планується здійснювати за кошти створюваного Державного фонду з енергозбереження.

 

Впевнений, що одразу виникає питання про джерела наповнення даного Фонду. Згідно законодавства це будуть кошти, отримані у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, а також кошти, отримані за видачу Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів документів дозвільного характеру. Плюс добровільні внески підприємств, установ, організацій та громадян.

 

Коли запрацює Фонд енергозбереження і яким чином буде проводитись розподіл коштів?

 

Його робота має розпочатись з січня 2008 року. В даний час НАЕР розробляє Положення про фонд, яким буде передбачено порядок використання фінансів. Планується, що підтримка енергоефективних заходів за кошти Фонду буде здійснюватись шляхом прямого фінансування відповідних проектів, їх пільгового кредитування або надання субсидій на їх реалізацію за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Порядок пільгового кредитування та надання субсидій також будуть розроблені НАЕР протягом найближчих двох місяців.

 

Які товари потрапляють під митні пільги згідно нововведень?

 

Звільняються від сплати ввізного мита матеріали, устаткування та комплектуючі, що ввозяться на територію України і використовуються для виробництва устаткування, яке працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії.

 

Це енергозберігаюче обладнання і вироби експлуатація яких призводить до економії та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, а також засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів.

 

Але необхідно зазначити, що застосування цих пільг має декілька умов. Перша – ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не повинні виробляються в Україні. Ця умова має бути пріоритетною з точки зору захисту вітчизняних виробників. А друга – зазначені товари повинні використовуватись тільки для власного виробництва або застосування.

 

Податкові пільги – це теж елемент заохочення суб’єктів господарювання ?

 

Так, прийнята група норм, яка спрямована на заохочення суб’єктів господарювання до ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів і є податковими пільгами. Вони складаються з пільг сплати зі податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

 

Чим відрізняються вищезгадані види пільг?

 

Стосовно перших двох видів пільг, то законодавцем чітко встановлено порядок їх організаційної реалізації, а саме через затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного переліку товарів та обладнання. Застосування пільг з оподаткування прибутку підприємств тут має більш складний організаційний механізм.

 

Тобто крім переліку імпортних товарів, матеріалів та устаткування, на які розповсюджуються митні пільги необхідно розробити перелік вітчизняних товарів, які прямо чи опосередковано забезпечують ефективність використання або економію паливно-енергетичних ресурсів.

 

Фактично мова йде про створення єдиного переліку енергоефективного устаткування, матеріалів, обладнання, засобів вимірювання та контролю, які виробляються в Україні та які (у зв’язку з відсутністю виробництва їх в Україні) можуть бути імпортовані на пільгових підставах, - тобто решта енергоефективної продукції яка виробляється в світі.

 

Щось для підсумку: що дадуть ці пільги? Або від чого захищають чи до чого призводять?

 

Підсумовуючи вищесказане, должен наголосити, що з прийняттям зазначеного Закону були втілені давні надії підприємців і бізнесменів, управлінців та науковців щодо впровадження підтримки та пільг для заохочення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.

 

Проте, прийнявши цей закон, перед Урядом України, в особі НАЕР, стоїть цілий ряд складних і дуже відповідальних завдань. Це пов’язано ще з тим, що впровадження пільг завжди стимулює прояв корупційних явищ та зловживань.

 

Зважаючи на зазначене, НАЕР щиро сподівається на підтримку та плідну співпрацю з боку місцевих та центральних органів влади, підприємців і бізнесменів та науковців.

 

Розмову вела Тетяна Коврига

 

( Відділ інформаційно-аналітичного забезпечення та зв’язків зі ЗМІ)

 



Комитет по надзору за Совместным. ЭСКО №1, 2002 - ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ В БЮДЖЕТНОЙ СФЕРЕ ГОРОДОВ И ОБЛАСТЕЙ УКРАИНЫ. Самая большая установка в мире по использованию солнечного тепла. Закон и протокол.

На главную  Энергоэффективность 





0.0041
 
Яндекс.Метрика