«Якщо говорити про позитивні і негативні аспекти проведення енергетичного аудиту на підприємствах України, то, на думку, в першу чергу, спадають проблеми і труднощі, з якими зустрічаються аудитори пропонуючи або ж уже виконуючи свої послуги.
Перша проблема – інформації про енергетичний аудит вкрай мало, а відсутність професійної літератури призвела до відсутності чіткого уявлення керівників підприємств щодо суті самого терміну «енергетичний аудит». Часто аудиторів сприймають як ревізорів, а звідси і поява психологічного бар’єру.
Іншою проблемою є те, що більшість керівників мають вельми розмите уявлення щодо реальних можливостей енергетичного та ресурсного збереження потенціалу власних підприємств. Розмовляючи з таким керівником енергоаудитор наштовхується на нерозуміння доцільності проведення енергетичного обстеження підприємства. Більшість з них переконані, що енергозбереження закінчується на проведенні реконструкції заміни старого обладнання на нове, сучасне і більш ефективне. В таку реконструкцію вкладають великі інвестиції, а потім виявляється, що головна проблема була зовсім не в обладнанні, а у невідповідності його потужностей необхідним навантаженням, в недосконалості схеми енергозбереження і т.д. В результаті виходить, що інвестування в переобладнання було необґрунтованим і не принесло бажаного результату. А цього можна було уникнути за рахунок проведення енергетичного обстеження до початку реконструкції.
Певні труднощі фахівцям, які проводять енергетичний аудит створює відсутність у більшості підприємств обліку ресурсів, особливо в теплоенергетичному господарстві. Аудиторам доводиться з самого початку обстеження проводити колосальний об’єм робіт для з’ясування фактичного стану справ з споживанням енергетичних ресурсів на підприємстві. Іноді буває, що на підприємстві відсутні такі елементарні дані як теплові навантаження будівель, потужностей генерую чого і тепло-, газорозподільного обладнання…

І найголовніше – в нашій країні практично відсутня державна підтримка в напрямку фінансування енергоефективних проектів, не розвинута заохочувальна система за реальне збереження енергетичних ресурсів. Особливо гостра ця проблема для державних підприємств, які в першу чергу потребують проведення енергетичного аудиту і впровадження енергоефективних технологій.

Щодо самого аудиту, то його можна розділити на два варіанти. Перший - діагностичний експрес-аудит (проводиться в короткі терміни: 2-4 тижні) . Переваги такого обстеження – швидкий результат, що дозволяє з’ясувати фактичний стан підприємства в сфері економії ресурсів і найбільш перспективні напрямки для проведення детального обстеження.

Другий варіант – комплексний аудит, що передбачає енергетичне обстеження з проведенням інструментальних вимірів, аналіз виробництва, транспортування і споживання всіх видів енергоносіїв та розробку заходів направлених на енергозбереження як елементарних так і масштабних з відповідними фінансовими затратами. Термін проведення 4-12 тижнів.

Серед «плюсів» енергетичного обстеження є те, що енергоаудит це дуже гнучкий інструмент. В залежності від необхідності можливо проводити аудит окремих систем (електропостачання, теплопостачання, водопостачання і т.д.), а також обстежувати тільки виробництво енергоресурсів або тільки їх споживання. До того ж це незалежна оцінка фактичного стану справ( за умови залучення сторонньої організації). Отож енергетичний аудит є доволі ефективним засобом визначення можливостей підприємства».