Промышленная резка бетона: rezkabetona.su
На главную  Твердое топливо 

Україна продала Литві частину св

Кіотський протокол - міжнародний документ про глобальний екологічний ринок - набуде чинності тільки в 2008 році, але країни Східної Європи вже щосили торгують чистим повітрям.

 

Протокол встановлює квоти - скільки вуглекислого газу, а точніше, парникових газів, що виникають від спалювання палива, кожна країна має право викинути в атмосферу в 2008-2012 роках, пише сьогодні щотижневик Нове російське слово (Європа-снг).

 

За перевитрату потрібно платити. Або - купувати частину квоти в іншої країни, що недовитратила. Точкою відліку для базових викидів затверджено 1990 рік, так що у виграші виявилися ті, чия промисловість у той час розвивалася гірше всіх. Країни Євросоюзу в цілому повинні знизити свої викиди на 8 відсотків. А в Україні, де заводи і фабрики глухо стояли на початку 1990-х, може виявитися приблизно мільярд тонн вуглекислого газу на продаж. От вона і зайнялася торгівлею, не чекаючи 2008 року.

 

ПІД ЧЕСНЕ УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО

 

Підприємство Донецьктеплокомуненерго вже продало литовській компанії E energy частину квоти України - приблизно 650 тис. тонн. Продажем це можна назвати умовно. Скоріше - авансом з боку Литви під чесне українське слово, оскільки офіційний контракт можна буде укласти тільки в 2008 році, коли набуде чинності протокол. А поки Донецьктеплокомуненерго розробило проект енергозбереження і порахувало, що його реалізація дозволить зберегти ніяк не менше 650 тис. тонн парникових газів. От у рахунок цих нереалізованих газів, які дістануться литовцям через пару років, вони вже поставили в Донецьк італійські газові пальники. Приблизно на 10-12 відсотків від вартості всього проекту. Решту частину проекту Донецьктеплокомуненерго повинне реалізувати за рахунок своїх і чужих інвестицій.

 

Власне, така взагалі зразкова схема дії контрактів у рамках Кіотського протоколу: у країнах -продавцях фірми, готові знижувати викиди парникових газів, одержують на свої проекти частини грошей від продажу за кордон національної квоти. А решту, причому більшу частину, оплачують самі або шукають інвесторів.

 

Досить складна схема - ну простота і не передбачалася. По-перше, Кіотський протокол абсолютно безпрецедентний документ у світовій практиці. По-друге, торгують все-таки не чим-небудь, а повітрям - яка ж тут може бути чіткість і ясність?

 

Чи вигідний Киотский протокол? Навіщо він, наприклад, Литві, що, до речі, в 1990-2004 р. знизила ще більше викидів, чим Україна (Україна відстає від своєї квоти на 55,3 пункти, а Литва - на 60, ? Насправді це хороший бізнес. Компанія E energy збирається оформити європейські сертифікати на купівлю української квоти і потім перепродавати їх європейцям.

 

Для України це спосіб розплатитися по боргах. Донецьктеплокомуненерго значиться, по термінології компанії Газ України, у її найгірших неплатниках. До цього моменту його борг становить приблизно 37 млн. гривень.

 

- Є в нас північний сусід, Росія, що, як відомо, постійно підвищує ціни на газ, - розповів НРС представник Донецьктеплокомуненерго Вікторія Кучеренко. - Так що енергозбереженням довелося б займатися так чи інакше. Виходить, що продаж квот CO2 - не самоціль, але гарний інструмент. Звичайно, основна частина проекту буде реалізована за гроші, але частина таким от бартером - квота в обмін на устаткування.

 

Оголосивши конкурс на покупку квоти, підприємство одержало багато пропозицій.

 

- Ми зупинилися на своїх колишніх співвітчизниках - литовській фірмі, оскільки в неї гарна європейська репутація в цій галузі, плюс у нас є загальна російська мова для спілкування, - пояснила Вікторія Кучеренко.

 

Тільки в сфері теплозбереження вже реалізуються п'ять подібних проектів у різних українських містах. А в цілому в Україні готується ще 30 проектів спільного впровадження у рамках Кіотського протоколу.

 

За словами начальника головного економічного управління Донецької міськради Сергія Никитенко, німецька фірма вже поставила в рамках реалізації протоколу на шахту ім. Засядько сучасні газоуловлювачі - устаткування вартістю кілька мільйонів євро, за рахунок чого вдалося зменшити викиди газометана.

 

ГРОШІ НА ВІТЕР

 

Кіотський протокол обговорювався багато років підряд і, до речі, дуже туго входив у свідомість політиків, хоча екологи і економісти щосили намагалися зобразити всі переваги нової системи. Як не дивно, довше всіх його не ратифікували країни, які могли б від нього одержати найбільшу вигоду. Наприклад, довго чекали Росію - вона ратифікувала документ останньою. А тим часом у Росії вільних газів - близько 2,5-3 млрд. тонн. Легко порахувати потенційний прибуток. Експерти прогнозували, що ціна однієї тонни квот на викиди парникових газів в 2008-2012 роках може скласти 15-20 доларів.

 

Зараз, коли в різних країнах обговорюються подібні контракти, виявилося, що прогнози були завищеними. Торгуватися, як правило, починають від 5 євро. Але й ця сума, зважаючи на те , що гроші буквально падають із неба, не так мала. Вигоди необов'язково рахувати простим множенням. Передбачається, що підприємства - покупці квот можуть стати співінвесторами підприємств-продавців. Тобто як домовляться між собою, так і буде.

 

Україна бореться за можливість реалізації подібних проектів щосили. В основному тепер ставка на комунальні підприємства. Заощаджувати викиди промисловості тепер не так просто, як ще десять років тому, оскільки вона потроху росте. І з нею ростуть брудні вихлопи.

 

Це загальна тенденція в східноєвропейських країнах. Днями в Бонні глава Конвенції ООН по зміні клімату Іво ДЕ Боер заявив:

 

- Тривожить той факт, що в країнах з перехідною економікою, які з 1990 року внесли найбільший вклад у сукупне скорочення викидів промислово розвинених країн, тепер спостерігається ріст парникових емісій. У цілому в цій групі країн в 2000-2004 роках викиди збільшилися на 4,1 відсотки.

 

Тоді як з 1990-го по 2004 рік вони зменшилися в країнах з перехідною економікою на 36,8 відсотка. Так що квоти потихеньку звужуються.

 

Але, зрозуміло, у самому складному становищі європейці. Їм захист навколишнього середовища може обійтися в такі суми, що чисте повітря вже й не порадує. Але вони мужньо відстоюють екологічну чистоту. Правда, обіцяючи при цьому кару тим, що не приєдналися. Недавно прем'єр-міністр Франції Домінік ДЕ Вільпен запропонував ввести вуглецевий податок на товари, імпортовані в Євросоюз, - як компенсацію підприємствам, що зіштовхуються із твердим екологічним регламентом. Покарати пропонується в основному Китай і США, які не ратифікували договір і забруднюють повітря активніше всього. Навіщо покарати - зрозуміло. Щоб купувати в східноєвропейців квоти, західноєвропейцям потрібно звідкись брати гроші, що негайно летять на вітер.

 

Источник: http://ecoportal.ru

 



Модернизация источников теплоснабжения. Услуги соискателям финансировани. Почему у ветра и малых рек в Укр. Основные преимущества воздушного.

На главную  Твердое топливо 





0.059
 
Яндекс.Метрика