Розпочалася зустріч з виступу посла Японії в Україні - завдяки гранту від уряду Японії в Україні виконано декілька проектів підготовчої роботи по участю України в механізмах Кіотського протоколу (спільного впровадження та торгівлі квотами) і в тому числі даний семінар. Потім виступив заступник міністра охорони навколишнього середовища Святослав Куруленко з переліком прийнятих постанов та нормативно-правових актів по впровадженню Кіотського протоколу в Україні. Заключні слова привітання сказала Віце-президент Регіонального екологічного центру в країнах Центральної та Східної Європи Беата Вішнєвська.

Перспективи участі України у Кіотському процесі після 2012 року

Пан Георгій Веремічик з відділу супроводу Кіотського протоколу поінформував про стан міжнародних переговорів стосовно прийняття зобов’язань на другий звітний період Кіотського протоколу після 2012 р. Найважливішим питанням міжнародних переговорів є досягнення домовленості по рівню зобов’язань на зниження викидів парникових газів в другий звітний період Кіотського протоколу. Європейський союз заявив про наміри зниження викидів парникових газів на 30% від рівня 1990 року в рамках міжнародної домовленості та на 60-80% до 2050 року. Позиція країн, що розвиваються є такою, що саме індустріально розвинуті країни повинні знижувати викиди парникових газів, бо в них є необхідні фінансові ресурси та історична відповідальність за забруднення. США та Австралія все ще стоять осторонь міжнародної угоди і не виконують своїх зобов’язань по зниженню викидів парникових газів на перший звітний період.

Український уряд поки що не підготував позицію України стосовно рівня зобов’язань на зниження викидів парникових газів після 2012 року. На 2007 рік заплановане виконання дослідження про потенціал та вартість зниження викидів парникових газів в Україні, що стане основою переговорного процесу на технічній зустрічі в травні в Бонні та на Конференції сторін Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату в грудні 2007 року.

Вадім Дюканов з Фундації розвитку екологічних та енергетичних ринків представив своє дослідження по прогнозах викидів парникових газів. Відповідно до підрахунків, за „брудним” сценарієм розвитку економіки вже в 2015 році Україна досягне рівня викидів 1990 року. Таке повідомлення визвало чимало питань представників НАНУ, які готували енергетичну стратегію України та за підрахунками яких Україна у будь-якому випадку розвитку економіки не досягне рівня викидів парникових газів до 2030 року.

Віталій Нахліпун з Міністерства охорони навколишнього природного середовища представив Національне агентство зелених інвестицій (операції з продажем Кіотських квот), директором якого він був нещодавно призначений. За його повідомленням, агентство не планує продати більше ніж 1млрд 200 млн тон СО2 еквіваленту (за оцінками, надлишок України в перший період звітності 2008-2012 рр. складе близько 2 млрд тон СО2е ). Пан Віталій визнав, що ситуація з покупцями залишається неоднозначною. США, Австралія та Канада відмовляються використовувати механізми Кіотського протоколу, Європейський Союз планує досягти свого рівня зобов’язань за рахунок політики зниження викидів парникових газів в середині країн ЄС і не хоче купляти квоти, тоді як Японія залишається єдиним покупцем. В той же час за словами пана Віталія, окремі країни Європейського Союзу мають позицію відмінну від загальної по ЄС і ведуть переговори по купівлі квот.

Ірина Ставчук з Національного екологічного центру Україна повела дискусію далі до іншого важливого питання «А чи є у нас проекти для фінансування, які б відповідали вимогам покупців?». Пусті квоти не бажають купляти жодна з потенційних країн-покупців українських квот і для продажу уряд повинен надати портфоліо відповідних проектів та забезпечити прозорість та некорумпованість усього процесу. Основними висновками з презентації були: ( СЗІ не допоможе профінансувати основні урядові програми, бо в них відсутня складова на зниження викидів парникових газів і ( для багатьох проектів проблеми впровадження носять не фінансовий, а законодавчий характер і саме вирішення регуляторних питань сприятиме потоку інвестицій в сектори не тільки за рахунок продажу квот, а від приватних інвесторів.

Більше того, ( ситуація на ринку квот така, що покупців на квоти менше ніж продавців і країни-покупці намагаються уникнути купівлі квот, ( очевидно, що Україна вже не отримає вільних квот після 2012 р. і необхідно впроваджувати політику зниження викидів (ЄС: -30% до 2020 р. та планує – 60-80% до 205 , ( незалежно від Кіотського протоколу викопні палива закінчуються, ціни будуть лише зростати і потрібно поступово переходити на відновлювані джерела енергії.

Структура схеми зелених інвестицій та її можливості

В другій частині семінару Дмитро Глазков зі Світового Банку представив результати дослідження по торгівлі квотами та створенню схеми зелених інвестицій в Україні. Офіційний звіт відкритий для ознайомлення на сайті світового банку.

Ольга Гасан-заде з компанії PointCarbon надала висновки досліджень по попиту та пропозицій вуглецевих квот на ринку. Зацікавленими покупцями квот є деякі країни Європейського Союзу та Японія. Але за умови участі в торгівлі усіх країн, що володіють вільними квоти на викиди, квот на ринку буде в 3 рази більше, ніж потрібно. Тим не менш, Україна є важливим учасником на ринку продажу квот і друга після Росії по їх кількості. Ольга Гасан-заде порекомендувала уряду України починати переговори з зацікавленими європейськими країнами та максимально прозоро виконати пілотну трансакцію продажу квот, що стане візитною карточкою України для подальших операцій.

Марія Хованська з Регіонального екологічного центру представила досвід розробки схеми зелених інвестицій в Румунії.

Мар’яна Булгакова з організації Екологія-Право-Людина презентувала законодавчі аспекти міжнародної торгівлі квотами та створення схеми зелених інвестицій в Україні. З її презентацією можна ознайомитися в розділі „Документи” на вебсайті www.climategroup.org.ua