Відколи Україна почала входити у ринок і зазнала різкого зростання цін на енергоносії, актуальною стала потреба докорінно змінити суспільну свідомість щодо енергозбереження. Зважаючи на низький рівень життя населення, вже не було змоги й надалі підвищувати тарифи на комунальні послуги. Понад усе потребу в енергозбереженні відчували адміністративні та громадські установи, в тому числі – школи, лікарні, дитячі садки тощо, в яких контроль за споживанням тепла та води був практично відсутнім.

The ерша серйозна спроба вирішити зазначені проблем була здійснена у Києві. Її реалізація стала можливою завдяки Світовому банку, який впродовж п’яти років – від серпня 2000-го до липня 2005-го впроваджував проект “Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва”. (Kyiv Public Buildings Energy Efficiency Project). На партнерських засадах участь у ньому взяли також Київська міська державна адміністрація (КМДА), шведська агенція міжнародної допомоги SIDA. Цінність проекту полягала в тому, що його цілі та завдання узгоджувалися з тими, що визначалися Державною комплексною програмою енергозбереження, розробленою у 1996 році українським урядом

Основною метою проекту було поліпшення рівня енергозбереження через технічні вдосконалення та раціональну політику тарифів на послуги теплопостачання. Заразом він мав спонукати розвиток місцевого ринку енергозбереження та суміжної індустрії послуг, яка в Україні на той час тільки-но зароджувалася.

Проект енергозбереження охопив 1302об`єкта у місті Києві

Проект охопив своєю діяльністю 1302 столичні об’єкти, включаючи медичні, культурні та освітні заклади, загальною площею понад 5 млн. кв. метрів, які перебували у власності КМДА. За час його роботи всі вони була обладнані лічильниками теплової енергії, а переважна більшість (117 – ще й новими тепловими підстанціями. В багатьох адміністративних та громадських будівлях також були замінені радіатори, встановлені нові рефлектори, ущільнювачі, а в окремих випадках справа дійшла і до замін вікон.

З метою раціонального використання гарячої та холодної води у багатьох медичних закладах було змонтовано сучасні душові пристрої. Здебільшого це стосувалося пологових будинків та лікарень загального профілю. З такою ініціативою виступила КМДА, і вона була підтримана Світовим банком. Всього на час завершення проекту було встановлено 3727 комплектів сучасних пристроїв для душових кімнат.

Економія тепла сягне 26% у 2006 році

Ефективність впровадження проекту засвідчує той факт, що вже на кінець 2004 року енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях становило близько 17% по відношенню до 2000 року. Очікується, що з 2006 року економія тепла сягне приблизно 26%.

Діяльність проекту суттєво вплинула на формування в столиці та поза її межами ринку енергозберігаючих послуг. На початковому етапі з проектом співпрацювали лічені українські компанії, що спеціалізувалися на енергозбереженні. З часом їх кількість суттєво зросла. Так, із 29 контрактів на постачання і монтаж засобів енергозбереження 27 виконувалися українськими компаніями. Крім того, технічні перевірки та розробки здійснювалися українськими фірмами та проектними інститутами, деякі з них були приватизовані під час реалізації проекту.

Успішний досвід проекту енергозбереження може поширитись і у інших містах

Важливим моментом була підтримка політики київської міської влади, спрямованої на здешевлення тарифів на комунальні послуги. Зокрема, пропонувалося якнайактивніше переходити на використання комунальними підприємствами природного газу навзамін дорогому мазуту. Це заразом поліпшувало й екологічну ситуацію в столиці, що також можна занести до активу проекту.

Діяльність проекту не обмежилася співпрацею з владними інституціями Києва та міськими надавачами комунальних послуг. Він привернув увагу та інтерес широкої громадськості до питань енергозбереження і до розуміння їх ваги у формуванні конкурентноздатної національної економіки, реформуванні житлово-комунального господарства.

Реальна загальна вартість проекту “Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва” перевищила 24 млн. доларів. Насправді вона мала б бути більшою. Завдяки високому рівню конкуренції, що склалася між підрядниками, вдалося суттєво здешевіти частину контрактів, фінансованих з позики Світового банку, відтак було зекономлено 2 млн. доларів.

Успішність проекту визнають і фахівці, що мають справу з комунальною сферою та енергозбереженням. Вони впевнені, що накопичений у рамках проекту київський досвід вартий поширення й на інші українські міста.