Існує 2 енергетичних макроекономічних індикатори: енергозабезпеченість та енерго ефективність, з яких можна робити висновки щодо стану речей у державі. Їх потрібно розглядати разом, а не окремо.

Наша енергозабезпеченість наполовину залежить від інших держав. І це не є загрозливим для багатьох країн світу, але це загрозливо для України.

Чому?

Тому, що Україна, нажаль, має найгірший показник з енергоефективності серед всіх індустріальних та особливо постіндустріальних держав світу. При цьому за показником енергозабезпеченості ми знаходимося на рівні країн центральній Європи, які в той же час у 2,5 рази мають кращий показник з енергоефективності.

Наша промислова продукція за показником енергоефективності у 1,5 - 2, а часом у 3 рази гірша ніж у країнах ЄС.

З такою політикою щодо енергоефективності наші товари приречені програвати конкурентну боротьбу на світових ринках товарів або робітники недоотримують сплату за їх працю.

Ми залежимо від пост * енергоносіїв саме тому, що надмірно та марно їх споживаємо! Чим більше споживаємо, тім більше змушені займатися диверсифікацією пост * ! Маємо усвідомити, що збільшення уваги до енергоефективності веде до зменшення роботи з диверсифікацією пост * енергоносіїв. Шановні державні управлінці, як би Ви приділяли стільки уваги до політики енергоефективності як до диверсифікації пост * енергоносіїв, то ми не мали би такий жахливий стан (тобто ми не мали би проблеми з самою диверсифікацією).

Тут можна заперечити, що змінити технології та промислове обладнання потребує значних капіталовкладень та часу. Це дійсно так. Але при більш глибокому вивченні питання виявилося, що серед “критичної маси” причин, які не дозволяють досягнути серйозних результатів в енергозбереженні, переважають перешкоди управлінського характеру.

На них мало хто звертає увагу, ніби тут все гаразд. Але вони є у фінансовій, соціальній, виробничій, адміністративній, юридичній і ринковій сферах діяльності. Вони можуть бути повністю скасовані при відповідних управлінських діях. При цьому, вони потребують значно менше інвестицій і часу. Їх існування залежне від Вас, шановні державні управлінці.

Потрібно звернути увагу на те, що Світова енергетична стратегія 21 століття наголошує на нерозривності і узгодженню дій при вирішенні пов’язаних трьох завдань: енергозабезпечення, енергодоступності та енергоприйнятності.

Враховуючи це, в НТУУ”КПІ” розроблена концепція побудови ефективної енергетики України, яка спрямована на подолання існуючих перешкод, її положення гармонізовані до світових тенденцій.

Сьогодні немає можливості надати зміст концепції, тому наголошую тільки на першочергових діях:

Доцільно створити на базі ДКЕЗ Національне агентство з ефективного використання енергії та питань змін клімату як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом та з найвищім підпорядкуванням.

Терміново доопрацювати та прийняти закон про комерційний облік енергії, який заборонив би реалізацію енергії без відповідного обліку.

Скорегувати на значне зменшення нічного тарифу на електричну енергію для стимулювання впровадження накопичувачів тепла на електричній основі для шкіл та лікарень, які розташовані в місцевостях, де відсутнє централізоване теплопостачання. І це не буде збитковим як для виробників, так і постачальників енергії. Але буде вирішена важлива для суспільства соціальна проблема.

Привести управлінські рішення щодо нормування втрат в електричних мережах України до технологічно неуникних, починаючи з повного незалежного енергетичного аудиту мереж всіх обленерго.

Прийняти постанову КБ Міністрів щодо обов’язкового проходження підвищення кваліфікації з питань енергоефективності для службовців та працівників промисловості, які мають справу з енергетичними ресурсами та енерговикористанням.

Пропонується провести широке обговорення питань щодо формування політики енергозбереження. Для цього може бути залучена громадське науково – технічне об’єднання енергетиків та електротехніків, яке існує в Україні вже 125 років, має досвід щодо прозорості проведення обговорень та у виборі шляхів технічного прогресу.