Промышленная резка бетона: rezkabetona.su
На главную  Энергопотребление 

С Т Е Н О Г Р А М А

Мене звати Олексій Шеховцов. Я директор Департаменту комунікацій, влади та громадськості Секретаріату Кабінету Міністрів України. Буквально недавно створений такий структурний підрозділ в Секретаріаті.

 

Очевидно, з назви зрозуміло, його одна з головних цілей – налагодити продуктивний постійний діалог громадськості і Уряду, і навіть у широкому сенсі – органів виконавчої влади.

 

Співголова від громадської колегії при Міністрові палива та енергетики України разом зі мною буде вести це засідання. Куцан Юрій Григорович.

 

Так само в нас присутні заступник Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України – Семчук Григорій Михайлович, заступник Міністра палива та енергетики України – Тітенко Сергій Михайлович. Можливо, підійде ще пан Грановський – заступник Міністра промислової політики України.

 

Це у нас така президія на перше засідання. План у ваших матеріалах, які ви отримали, нашого заходу є. Він складається з чотирьох етапів. Спочатку у нас виступи 2 години, скільки встигнуть, з тих, хто записався, з можливістю демонстрації якихось наукових матеріалів через комп’ютерну систему. Список лежить на столах зліва і справа.

 

Потім у нас буде перерва на годину, може, трошки менше, щоб дати ще виступити тим, в кого я зараз заберу час.

 

У нас тут є кава. Справа від мене вхід в кафетерій. І в цей час ми сподіваємося, що ви зможете спілкуватись з представниками центральних органів виконавчої влади і Секретаріату Кабінету Міністрів, які займаються відповідними питаннями фахово. Я просив би всіх урядовців мати і не знімати протягом усього заходу бейджики, щоб ви могли з ними спілкуватись.

 

Хто запрошений від Уряду, від центральних органів? Є в списку, на початку списку запрошених, який вам роздано, перелічені особи. Можливо, вони ще не всі присутні. У нас їх там за списком 41 особа.

 

Після того буде засідання за участю Прем’єр-міністра і міністрів Плачкова і Качура. Після того Прем’єр-міністр, у нього такий графік дуже щільний, відбуде на інший державний захід. Залишаться міністри і у нас буде можливість завершити наше слухання. Там не вказано регламент. Ми так передбачаємо, що звичайно всі, хто записався, майже 100 осіб, виступити не зможуть. Тому на останньому засіданні ми спробуємо якось надати можливість виступити хоч би коротко вже, без демонстрації матеріалів всім, хто на тому наполягатиме. А після того, ще працюватиме робоча група, яка спробує узагальнити ваші пропозиції.

 

Отже, метою наших слухань є дати відповідь на питання, чи спроможна Україна витримати той виклик, який пов’язаний з загостренням ситуації на газовому ринку, зокрема.

 

Здається, ніхто з присутніх не сумнівається, що Україна має такий науковий, технічний, промисловий потенціал, що проблеми ці можна подолати. Хотілося б, нам так бачиться, що ваші виступи і ваші думки є важливими для Уряду, і вони будуть враховані. Дуже важливо, на наш погляд, щоб і до громадськості було донесено ту обставину, що Україна має такий потенціал, що вона може в принципі доволі швидко і ефективно позбавитись енергетичної залежності, зокрема від постачальників енергоресурсів зовні.

 

Можливо, навіть найважливіше питання – це процедура опрацювання пропозицій громадськості. Будь ласка, ми просили це і в анонсі на Урядовому порталі надсилати ваші пропозиції, як далі вести діалог, консультування Уряду з вами, як фахівцями в цій сфері, як вам бачиться подальше врахування ваших пропозицій, звіт Уряду про те, як вони розглянуті і як враховані.

 

Для цього є сьогодні тут які можливості? Там в холі постійно буде присутній працівник, головний спеціаліст Управління енергетики Секретаріату Кабінету Міністрів Косенко С.В., йому можна подавати письмові пропозиції з питань фахових, і в нього взяти телефон робочий, за яким потім можна звертатись за довідками, як йде це опрацювання.

 

Крім того, я казав, тут присутні і керівники відповідних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів, органів влади, з якими можна буде спілкуватися і подавати їм пропозиції. Так само можна продовжувати надсилати свої інформації чи за тією формою, яку ми запропонували на Урядовому порталі, чи в довільній формі з тим, щоб і наш Департамент міг далі систематизувати, передавати це фахівцям.

 

Останнє з мого такого вступного слова – ми б хотіли на самому початку визначитись з якоюсь робочою групою від громадськості, від вас, власне, від учасників слухань щодо тих, хто залишиться після загальних обговорень з тим, щоб опрацювати, систематизувати ваші пропозиції. Звичайно, вестиметься стенограма всіх виступів, ми будемо її потім ще вивчати і доповідати Урядові про ті пропозиції, які надійшли.

 

Тим не менше, можливо, буде необхідність, щоб ця група найбільш принципові моменти, найбільш важливі питання процедури узагальнила. Ми цього не роздавали вам проекту, але поки що у нас погоджена участь в цій групі таких осіб: Долінський Анатолій Андрійович – директор Інституту технічної теплофізики НАН України, академік; Газізулін Ельдар Федоісович – економіст міжнародного центру перспективних досліджень; Кулик Михайло Миколайович – директор Інституту загальної енергетики НАН України, академік; Савчук Сергій Дмитрович – завідуючий сектором Управління моніторингу та ринкових перетворень в енергетичному секторі економіки Секретаріату Кабінету Міністрів.

 

Я ще раз скажу, що ця група залишиться після всіх обговорень, це вже десь після 4-ї години, тому якщо є пропозиції в когось стосовно інших кандидатур до цієї групи, або хтось хоче сам увійти в таку групу, майте на увазі, вам потрібно мати вільний час після 16-ї, десь принаймні хоч би одну годину.

 

Отже, я оприлюднив цей склад групи, якщо можливо зараз ви готові додати до її складу когось. Напишіть свої прізвища або візитки дайте, щоб я справді зараз не переписував, ми не втрачали час.

 

Все. Добре. Я, користуючись такою невеличкою перервою, представлю вам пана Грановського Володимира Костянтиновича – заступника Міністра промислової політики України. Він з’явився.

 

Все. Будь ласка, починаємо наше обговорення. Слово надається Ільченку Михайлу Юхимовичу – голові Ради проректорів з наукової роботи Міносвіти, проректору з наукової роботи НТУ КПІ. Готується Потапенко Станіслав Олександрович.

 

Я нагадую, що у нас бажаний регламент до 5-ти хвилин. Я за 30 секунд до завершення регламенту буду нагадувати. Так і буду казати в мікрофон: „30 секунд”. У вас буде час завершити, як у Верховній Раді, завершити думки.

 

Будь ласка, ми починаємо.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. – Дякую, пане Олексію. Шановні учасники громадських слухань, вітаю вас від імені проректорів з наукової роботи університетів, міністерств освіти і науки, науковців НДУ КПІ.

 

Я не буду акцентувати вашу увагу на тих драматичних подіях в перші дні цього нового року. Всі ми з вами пережили. Нагадаю лише, що 4 січня в Брюсселі зібралися керівники європейських держав. І ми очікували, що буде вирішуватися питання допомоги Україні. Виявилося ні, як кажуть, все навпаки. Керівники держав почали шукати рішення, як знайти додаткове забезпечення своєї енергетичної безпеки.

 

Декілька днів тому виступ, річне послання президента США. І знову-таки йдеться про зменшення залежності США від імпорту енергоносіїв. Як у випадку з країнами ЄС, так і у випадку з США є щось спільне, а саме – вирішення поставлених проблем енергозбереження ґрунтується з опорою на науку, на термінове створення і впровадження них в енерго- і ресурсозберігаючих технологій.

 

Перше, що для цього вирішено в тих країнах, вже досить розвинених, робити – це збільшити фінансування на науку, зокрема членами Європейського Союзу прийнято рішення на науку фінансування виділити до 3% ВВП. А що в Україні? Всі ми причетні до цієї справи. Нагадую, 0,3 – 0,4, тобто в 10 разів менше порівняно з розвиненими країнами.

 

От в таких непростих умовах нашої держави університетський сектор науки, тим не менше, продовжує працювати, маючи лише 10%-ове фінансування на науку від всієї науки України. Ми напрацювали цілу низку пропозицій стосовно проблеми, яка сьогодні розглядається. Рада проректорів підготувала першу редакцію Міжуніверситетської науково-технічної програми, яка по суті віддзеркалює можливості університетів, і в пропонованій науково-технічній програмі є низка комплексних проектів загальнодержавного рівня, причому науковий супровід вирішення конкретних проблем в Україні, в нашій державі, готові взяти на себе вчені конкретних провідних технічних університетів нашої держави. Я должен звернути, це нова постановка завдання – взяти відповідальність за науковий супровід у вирішенні конкретної проблеми держави конкретні університети.

 

Є цілий ряд прикладів, але той термін, який у мене є, не дозволяє всі навести ці приклади. Один з прикладів - це розробка надсучасної технології “Вододій”, 12-й виступ, професор Дикий, я посилаюсь далі на нього. Проблема з розробки впровадження технології спалювання вугілля, в тому числі низькокалорійного – тут три університети, як мінімум, „Політехніка” Львівська, КПІ і Донецький технічний університет готові взяти на себе ту відповідальність, про яку йшлося.

 

Розробка стратегічних напрямків модернізації та розвитку чорної металургії України – Донецький національний технічний університет, Національна металургійна академія і знову НТУ КПІ, підготовлено чудовий проект, такого документа по реструктуризації, по реорганізації металургійної галузі, причому на рівні, який можна розглядати на засіданні Кабінету Міністрів.

 

Проблема підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців з енергозбереження – провідним тут може бути НТУ КПІ. В тому проекті програми, про який йдеться, вчені університетів мають близько ста конкретних розробок, я должен звернути увагу. Це те, що впродовж попередніх років було нами зроблено. Значить, можуть бути декілька прикладів приведені. Це, наприклад, сонячні колектори. Ноу-хау науковців університету дозволяє за рахунок застосування теплових труб на 10 – 15% підвищити ефективність цієї розробки.

 

Вимірювальні прилади. Без цих речей відомо не можна створити їх конкурентноздатні розробки.

 

Цікава розробка по застосуванню пальників трубчатого типу, ноу-хау науковців університету. Економія природного газу – 30%.

 

Цікава розробка перед цим була показана. Це електронно-променева технологія виробництва титану, крубногабаритних масивів...

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – 30 секунд у Вас.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. – Значить, що пропонується? Пропонується, враховуючи, що в рамках розробок учених є кілька суттєвих енергоефективних розробок, пропонується: перше – вважати за доцільне доручити Міністерству освіти і науки завершити формування, а Мінфіну України – цільовим порядком профінансувати міжуніверситетську науково-технічну програму з енергозбереження; друге – рекомендувати зацікавленим установам, організаціям і підприємствам різних форм власності ознайомитися з низкою завершених науково-технічних розробок з енергозбереження, які здійснені науковцями університетів. Скористатися базою даних технополісу „Київська політехніка”. І третє – Уряду України доцільно здійснити конкретні заходи з метою збільшення інвестиційної привабливості нашої держави з боку закордонних інвесторів, які вже сьогодні готові підтримати впровадження конкурентноздатних, енергоефективних технологій. Дякую за увагу.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую. Я оголосив пана Потапенка від неурядової організації „Альянс за збереження енергії”, але від цієї організації виступить Асгіне Пасоян. Я прошу пані Асгіне до трибуни, а наступним виступатиме Грабовський Георгій Геннадійович – директор НДП „Київський інститут автоматики”.

 

АСГІНЕ ПАСОЯН – Я извиняюсь, если можно, на русском, украинский не освоила еще. Я представляю американскую организацию «Альянс за сбережение энергии». И просто по совпадению мы находимся в городе, потому что у нас был двухдневный региональный семинар как раз о вопросах энергосбережения, энергоэффективности в жилищном секторе, и в особенности так же в секторе теплоснабжения.

 

Я просто вкратце должен сказать, что мы говорили о барьерах, которые существуют, особенно сейчас, в частности финансовых, институциональных, технологических, информационных, юр., законодательных барьеров.

 

И с помощью нашей работы в 8-ми странах и партнеров, в 18-ти странах вчера и позавчера набрался гигантский опыт. весьма много примеров и рекомендаций, которые весьма также своевременны для Украины, какие можно предпринять меры, какие программы произвести, какие законодательные разработки помогут справиться с этими барьерами, с этими проблемами.

 

В частности в сфере законодательства большие были рекомендации, финансовые механизмы разные, начиная от разных кредитов, револьверных фондов, жилищных проектов, значит сообщества жилищных собственников.

 

И вплоть до механизмов институциональных. Это частное, общественное партнерство, это работа с муниципалитетами, с частными секторами, энергосервисные компании.

 

Вкратце просто хотелось сказать, что такой опыт набран. Будут обязательно рекомендации. Представлены также в правительство с рекомендациями международного опыта, регионального опыта от наших партнеров в Центральной, Восточной Европе и бывших стран союза. Чтобы не занимать больше времени, на этом спасибо большое.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую. До слова запрошується Грабовський Григорій Геннадійович – директор НВП „Київський інститут автоматики”, академік. Підготуватися Кудрі Степану Олександровичу.

 

ГРАБОВСЬКИЙ Г.Г. – Добрый день, уважаемые товарищи. Я также буду на русском языке говорить. Я представляю корпорацию «Киевский институт автоматики» - отраслевой институт, который сохранился, не смотря на все перипетии, и продолжает работать.

 

Сохранили научную базу, научный потенциал, научные кадры. В следующем году нам будет 50 лет, нашему институту.

 

Мы многоотраслевой институт, работаем в системе Министерства промышленной политики, являемся государственным институтом и у нас весьма много предложений, мы эти предложения направили в Министерство промышленной политики, но я остановлюсь на буквально двух-трёх примерах, наиболее ярких, которые реализованы в последнее время.

 

Как мы знаем, Япония занимается энергосбережением 20 лет и за эти 20 лет она заняла 1-е место в мире в области энергосбережения, но знаем другой пример когда ГДР соединилось с ФРГ, в первую очередь там обратили внимание на автоматизацию производственных циклов, которые при небольших капитальных затратах дают значительный экономический эффект, приблизительно 15-20% капиталовложений, но экономический эффект сразу ощутимый и окупаемость весьма высокая. И говоря об отрасли наиболее затратной нашей металлургии, в которой мы работаем практически всю жизнь, я приведу лишь два примера последних наших разработок, это не абстрактные разработки, на которые мы просим денег у государства, это те разработки, которые на данный момент работают и дают конкретный экономический эффект.

 

Так на «Криворожстали» на четырех прокатных станах мы внедрили системы автоматизации печей, нагревательных печей, всего таких в Украине работает 52 прокатных стана, порядка 110 печей работают в Украине, и вот конкретный эффект, который мы получили на «Криворожстали», внедрив на 4-х печах соответствующую автоматику на уровне 14-15% экономичности газу. Такой же результат мы получили на Алчевском металлургическом заводе, где мы так же внедряем технологию энергосбережения. Кроме того, на Алчевском металлургическом заводе мы внедрили технологию очистки метала, которой на на данный моментшний день нет в мире, и которая имеет следующие экономические показатели: помимо того, что обеспечивает идеальное качество поверхности очистки метала, это как основная была у нас цель разработки проекта, мы приблизительно в 5-7 раз экономим электроэнергию и 10-20 раз экономим количество воды.

 

В целом я должен сказать следующее – что весьма важно то, чем мы занимаемся, мы занимаемся интегрированными системами управления, и именно интегрированная система управления, автоматизированная, которые внедряются и должныбыть внедрены в производство, они в значительной степени помогут нам сэкономить топливно-энергетические ресурсы Украины и мы, безусловно, сможем внести свой посильный вклад, конкретный вклад в экономию энергоресурсов.

 

КУДРЯ С.О. – Я думаю, що ви мене підтримаєте в такій думці, що необхідно виразити подяку велику Путіну В.В. за те, що він змусив нас задуматися і зібратися в цьому залі. Може, з цього моменту ми почнемо займатися енергоефективними технологіями і енергозберігаючими технологіями.

 

Я представляю сьогодні Інститут відновлювальної енергетики Національної академії наук і Київський політехнічний інститут. Це новий інститут, який був створений рівно два роки тому, і його розробки та спеціалісти були підготовлені в різних інститутах нашої академії, в тому ж Інституті теплофізики, газу, електродинаміки та інших. Тому наробок дуже багато якраз в галузі відновлювальних джерел енергії.

 

Структура інституту включає в себе відділи вітроенергетики, сонячної енергетики, біоенергетики, геотермальної, малої гідроенергетики і найголовніший відділ – це комплексне використання відновлювальних джерел енергії, так як ефективність якраз у використанні роботи відновлювальних джерел – це комплексне використання.

 

На цьому слайді представлено вітроенергетику – це мала вітроенергетика, останній проект, який робив інститут – це Тендровська коса, маяк, де була встановлена якраз вітро-сонячна система і вона на 90% зараз працює, заміняє дизельну установку.

 

Така ж пропозиція є по Тузлі, де ми повністю за рахунок відновлених джерел енергії можемо забезпечити енергоспоживання погранзастави, де зараз на цей час працює, наприклад, три дизельгенератори. Наступне.

 

Одна із розробок інституту, яка впроваджена в Данії за кордоном, - це вітро-воднева енергетика. І вже 9 років працює вітро-воднева станція. Їздять автомобілі, використовується також у побутових цілях, як енергоносій, водень.

 

Наступне. Це наш інститут, я одразу говорю. В цьому році установлена сонячна станція, фотосонячна, яка повністю забезпечує наш інститут електроенергією від фотоелектричних батарей.

 

Наступне. Велика вітроенергетика в країні, як і в усьому світі, найбільш розвинута. І має під собою основу економічну і технологічну. На сьогоднішній день у світі 50 тис. мегават установленої потужності вітростанцій. Це 50 по потужності чорнобильських блоків. По виробу – це 18-20 блоків.

 

На Україні, хоча вона на першому місці серед країн СНД, 80 мегават, поки що. Але налагоджена ціла галузь вітроенергетики: наукова, освітня, машинобудівна. І зараз в країну ідуть інвестори. На сьогоднішній день вже майже 2 тис. мегават готові будувати у нас на Україні за свої кошти.

 

Наступний слайд. Інститут володіє новітніми технологіями проектування, економічними розрахунками по ...енергії. Тут приклад Судацької вітростанції.

 

Наступний слайд. Були так машиною розставлені, і вони зараз працюють. Це машина більш потужна 600 кВт. На сьогоднішній день іде робота по підготовці мегаватного класу машин виробництва на Україні і двох мегаватного класу.

 

Наступний слайд. Це знову мала вітроенергетика. Таких вітроустановок на Україні 300 випущено в комплексі. Є вони два таких комплекси в Канаді, у Венгрії, в Німеччині, в Польщі багато. Зараз готується виробництво у В’єтнамі таких вітрокомплексів.

 

Наступний слайд. Займається інститут малою гідроенергетикою. Ви знаєте, що на Україні було 1600 малих гідростанцій. На сьогоднішній день це 102 станції. І зараз необхідно їх відновлювати.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – 30 секунд.

 

КУДРЯ С.О. – Це один із самих дешевих генераторів електроенергії. Наступний слайд.

 

Біомаса. Деякі останнім часом хіхікають, коли Микола Паровський - народний депутат говорив, що спалювати солому. Так, це дуже великий потенціал біоенергетики. Солома, відходи деревини, тирса. І це ліпше, це те саме вугілля, але чисте. Не треба нести на тисячу метрів в шахту і гинути, а працювати на свіжому повітрі. У нас вона спалюється прямо на полях або гниє і пропадає.

 

Наступний слайд. Геотермальна енергетика. Це один із проектів зараз ведеться із Інститутом теплофізики. Два об’єкти. Один в Медведевці, де виробляються і електроенергія з супутніх газів, як і з геотермальною водою. І опалюється дитячий садок, школа, лікарня у селі Медведівка. В Янтарному комплекс опалювання теплиць і сушильний комплекс сільськогосподарської продукції. Наступний слайд.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Я Вас прошу...

 

КУДРЯ С.О. – Наступний. Вже кінець?

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Ви поза регламентом... Будь ласка.

 

КУДРЯ С.О. – Останнє. Один із варіантів, той, що можна Україні освоїти технічний потенціал. Ми бачимо, що в 30-му році можна до 30 млн. тонн умовного палива зекономити за рахунок відновлення джерел енергії. Дякую за увагу.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую. Марченко Андрій Петрович, проректор з наукової роботи Національного технічного університету „Харківська політехніка”, професор. Готується Столяренко Геннадій Степанович.

 

МАРЧЕНКО А.П. – Шановні колеги, питання дійсно дуже актуальне, мені здається, головне з чого потрібно починати – це змінювати нашу психологію і наше відношення до енергоефективності. З цього приводу я приведу один анекдот і одну быль.

 

Була делегація, нехай буде з Японії, на виробництві і йшла мова як раз про енергоефективність і коли задали японцям, яким чином, що вони пропонують, вони запропонували, кажуть помийте вікна і зменшите витрати електричної енергії. Так воно і сталося.

 

І друге – це вже быль. При вступі на посаду Президента США Рональд Рейган сказав: „Ми даємо великі гроші на науку не тому, що ми багаті, а ми багаті – тому що даємо великі гроші на науку”. І сьогоднішній стан і наукових досліджень і зокрема, те, що стосується енергозбереження як раз характеризується тим, що держава не дуже зацікавлена в тому, щоб давати гроші на науку і таким чином вирішувати такі актуальні питання. Будь ласка.

 

Я хотів би провести декілька прикладів розробок науковців нашого університету, які вже мають відповідне впровадження, готові для широкого впровадження. Є розділ в тій програмі, яка нам запропонована „житлове господарство” і цей... пункт він дозволяє до 40% теплової енергії економити за рахунок більш ефективного використання того потоку гарячої води, яка є. Це та розробка, яка вже впроваджена, там наведені установи, де ця установка впроваджена, але якщо взяти 3,5 тис. по всій Україні, то це занадто мало.

 

Далі, будь ласка. Використання альтернативних джерел. Вже про це мова йшла. Одне з головних – це використання альтернативних палив для двигунів внутрішнього згоряння, теж розробка нашого університету.

 

Перетворювачі частоти – справа в тому, що біля 60% електричної енергії використовується для приводів електродвигунів, і здебільшого ці електродвигуни, як вони запроектовані, наприклад, на 1 мегаватт, то і незважаючи на те, яке навантаження, використовують цю електроенергію в такій величезній кількості на виробництва потужності. Розробки нашого університету дозволяють регулювати живлення цих електродвигунів і тим самим зменшувати до 25-30% використання електроенергії в залежності від того, де це стоїть.

 

Можна тут і далі приводити приклади, які вже готові для впровадження, і тому, мені здається, що серед головних чинників, серед головних напрямків діяльності в цьому треба зробити аналіз тих розробок, які готові до впровадження, і максимально широко впровадити ці розробки.

 

Другий напрямок – це наукові розробки, які виконані, наприклад, на 85%, на 70% по найбільш болючим напрямам, те, що не вирішено в нашій державі. Треба буде підтримати ці наукові напрями.

 

Щодо завершення свого виступу, я хотів би побажати всім нам, щоб ми зібралися через рік в цій же залі і змогли в доповіді, хтось з Кабінету Міністрів зробив би доповідь і сказав: „Те, про що йшлося рік тому, впроваджено – такі розробки, і це дало такий ефект”. Я хотів би побажати це всім нам.

 

ШЕХОВЦОВ – Столяренко Геннадій Степанович, завідувач кафедрою хімічної технології неорганічних речовин Черкаського державного технологічного університету, доктор технічних наук, професор. Готується Урбанський.

 

СТОЛЯРЕНКО Г.С. – Уважаемые дамы и господа, разрешите представить несколько разработок нашей кафедры, и некоторых лабораторий, которые занимаются проблемами энергосберегающих технологий.

 

Первый слайд – альтернативное варение. Речь идет о некоторых новых технологиях сжигания, когда происходит возбуждение молекулы углеводорода, предварительное возбуждение молекул углеводорода в топливно-воздушной смеси. И на катализаторе, за счет триплетного состояния катализатора происходит переход с инветного состояния молекулы водорода в триплетное, спонтанное разложение на радикалы, и взаимодействие этих радикалов и водорода с кислородом.

 

Такая технология дает принцип. возможность уже на стадии горения получить порядка 15-16% экономичности природного газа и 7-15% бензина. Что касается первых цифр, то некоторые данные, полученные на стендовой лабораторной установке, дают экономию 20-21%.

 

Запрос нами подан Минтопливо и энергетики. Ожидаем решение по данной работе.

 

Что касается второй работы. Вот лабораторная установка показана. Давайте пробежим по слайду. Это результаты исследования. Сравнительные результаты исследования циклов горения без возбуждения, катальгического возбуждения цикла горения. Последние данные касаются экономики этого цикла.

 

Мы проверили данную технологию пока только на стендовой установке. Необходимо осуществление экспериментов как на более укрупненных установках, так и на промышленных установках. Хотя бы типа Е-4 для того, чтобы получить необходимые конкретные данные по всем параметрам цикла и по конструкциям горелок.

 

Второе предложение, которое можно здесь вынести на обсуждение, - это дозирование озона в бензин. Дозирование озона в бензин дает принцип. возможность за счет получения озонидных и оксидных радикалов увеличить как окислительную способность воздуха, так и окислительную способность топлива, за счет чего возникает принцип. возможность экономичности топлива при сгорании на 10-11%, увеличение мощности двигателя на 7-8% и снижение выброса отходящих, отработавших газов двигателей внутреннего сгорания на 60-70%. В некоторых случаях мы получали на стендовой установке ЦО в отработанных газах близкое к нулю.

 

Что касается сжигания дизельного топлива, то здесь есть принцип. возможность только увеличения мощности двигателя за счет повышения цитанового числа только в топливе, которое синтезировано, биотопливо, которое синтезировано из масла, и сейчас этими работами мы начинаем заниматься. Здесь показаны результаты, которые дают принцип. возможность уточнить циклы горения и дают принцип. возможность показать возможности данной технологии.

 

Следующее предложение – биокомплекс. Нашими сотрудниками разработана технология получения биотоплива, и микробиологический блок ферментации, блок подготовки станции выращивания микроводорослей и блок нетрадиционных источников энергии. Такой комплекс дает принцип. возможность переработать различные органические отходы, понятно, в основном отходы сельхозпродукции, и получить необходимые требуемые продукты как удобрения, так и микродоб * с попутным получением синтезгаза.

 

Помимо этого, начата программа работ по переработке… масла с использованием этилового спирта, которое дает принцип. возможность уйти от технологии применения метанола и от различных трудностей связанных с увеличением стоимости этого продукта в будущем. Помимо этого разрабатываем технологию, которая дает принцип. возможность ускорить, так сказать, улучшить узкие места технологии получения биотоплива, ускорить цикл синтеза биотоплива где-то в 1,2-1,4 раза за счет новых массообменных установок, и то, что я сказал. Последний этап этих исследований касается альтернативного горения дизельного топлива.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую, будь ласка, Урбанський Юрій Володимирович, від Національного екологічного центру України. Готується Носач Юліан Григорович. Як розумію, пана Урбанського немає. Тоді Носач - директор ДП „Екотерм”, Інституту теплофізики НАНУ. Готується Кауфман Леонід Юрійович.

 

НОСАЧ Ю.Г. – Я буду говорить в основном о работах Института технической теплофизики. Известный российский энергетик Чубайс недавно заявил, что наращивание мощностей электростанций в России они собираются производить за счет создания крупных электростанций. Так, сейчас под Москвой строится крупная парогазовая установка, фирма «Сименс», КПД которой 50%. Лучшие наши станции производят электроэнергию с КПД 40%. Вот и возникает вопрос: «Как нам, значит Украине не отстать от России в этом по этому показателю и как догнать по сути дела Европу с их высокими показателями этих КПД?»

 

Сразу скажу, что российский путь нам не подходит. Во-первых, потому что не по карману, а во-вторых, особенно после Алчевской аварии можно с уверенностью говорить о неперспективности на Украине создания энергетических мощностей крупного масштаба.

 

Но больше нам подходит Американский путь, который они избрали после известной крупной аварии в Нью-Йорке. Речь идет о наращивании энергетических мощностей при помощи мини-ТЕЦ с высокими показателями КПД. Для повышения эфф. преобразования энергии в этих мини-ТЕЦ Институт газовой технологии в Чикаго и Институт технической теплофизики предложил использовать термохимическую регенерацию. Этот метод повышения КПД разработан в Институте технической теплофизики. Он позволяет повысить КПД мини-ТЕЦ до 50-52%.

 

Сейчас Институт газовой технологии в Чикаго получил весьма серьезную финансовую поддержку от министерства энергетики США, от двух правительств крупных штатов Нью-Йорка и Калифорнии, и фирм Каменс и Драйсер-Рынт в поддержку разработки термохимической регенерации.

 

Учитывая то обстоятельство, что Институт технической теплофизики договорился с Институтом газовой технологии о совместной разработке прикладных методов реализации термохимической регенерации для теплоэнергетических установок ряда американских фирм. так же и учитывая, что на Украине имеются такие крупные двигатели строительной организации, как завод им. Малышева. Представляется целесообразным для того, чтобы ускорить внедрение широкого распространения термохимической генерации прежде всего в Украине, создать межправительственную программу США – Украины с целью ускорения внедрения в Украине мини-ТЕЦ с КПД 50-55%. На слайде показана промышленная печь с термохимической регенерацией, на фотографии имеется живая печь, которая работала и показала КПД, k использования топлива 93%. Это примерно в два раза выше, чем обычные на данный момент печи работают.

 

На этом слайде показан один из вариантов использования термохимической регенерации для повышения коэффициента КПД двигателя внутреннего сгорания. Суть термохимической регенерации заключается в следующем – в преобразовании низкопотенциальной теплоты отходящих газов в высокопотенциальную химическую энергию топлива.

 

Кроме термохимической регенерации я покажу так же ряд разработок, которые предлагаются для внедрения. Первая – это использование топливного этанола для того, чтобы на борту транспортной установки за счет конверсии спирта получать на борту водородосодержащий газ, который при добавке в двигатель сокращает расход дизтоплива примерно на 10-13%. Сейчас ведутся натурные испытания этого метода.

 

Следующее – это газовая горелка, которая разработана институтом вместе с Укрпроектом для модернизации существующих маломощных водогрейных котлов. Следующее.

 

Следующий – это газификация, утилизация древесных отходов. Я опять фрагментами. Дальше.

 

Следующее – это весьма важно, у нас там газогенератор, Вот есть предложение как бы практически не нужно никакого оборудования для газификации отходов, угольное производство сламов, бурого угля, торфа крупнокускового. При помощи этого мы назвали котлованной газификации.

 

Следующий – последнее, я должен сказать, что на заводе на мусорном сжигающем заводе в Киеве мы провели промышленное испытание термохимической обработки мусора внутри топки и получили принцип. возможность снижения вредных выбросов на Киев в 4-5 раз и сокращение расхода природного газа на подсветку в 25-30%.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Кауфман Леонід Юрійович. Підготуйтеся Рудюк Микола Васильович.

 

КАУФМАН Л.Ю. – Творческая группа государственного производственного предприятия „Агрогаз” разработала комплексную программу модернизации коммунальной энергетики и хотя в названии многие слова повторяются, мы не копировали известную вам программу общегосударственного значения.

 

Наша программа предназначена для внедрения на отдельных локальных объектах, теплосетях городов районного масштаба. технологической основой программы обеспечивающей экономическую эффективность является внедрение колинерации в комплексе с модернизацией и автоматизацией всех циклов. В целом, общая направленность инженерно-технических решений вам известна и многие сидящие в зале могли бы решить эту проблему тем или другим способом, если бы были деньги.

 

Изюминкой программы является прилагаемое решение именно денежного вопроса. Мы не просим миллионы у государства, вполне достаточно поддержки правительства как основного акционера в виде отсрочки долговых обязательств теплосетей, которые будут работать с нами. Целевая задача нашего предложение – создание инвестиционной соблазнительности и достаточно надежных условий обеспечивающих возврат средств вложенных в коммунальную энергетику до на данный момент традиционно рискованную зону рынка.

 

Как это предлагается? Это предлагается реализовать через схемы открытого акционерного общества и включения механизма фондового рынка ценных бумаг. Главными акционерами будут теплосети, но войти в структуру акционерного общества смогут только теплосети тех городов, депутаты которых примут решение о передаче акционерному обществу целостного имущества теплосети на 40, не менее 10 лет.

 

Почему 10 лет? Потому что реализация поэтапного замещения конгерационными установками существующих в котельных мощностей, займет не менее 6-7 лет.

 

Реализация программы на местах будет осуществляться через вновь создаваемые предприятия, которые, кроме базовой задачи – сбыта продукции, - будут выполнять функции коммерческих центров на местах.

 

Существующие теплосети сосредоточатся на вопросах производства тепла и электроэнергии, доставки до потребителя, ремонта и эксплуатации.

 

Малые предприятия учреждают на долевой основе акционерное общество – 51% - и представителей местной общины – энергетиков теплосетей. Все предприятия по соответствующим договорам принимаются на бухгалтерское, финансовое, кассовое обслуживание централизованным расчетным центром, входящим в состав акционерного общества.

 

Централизованное управление финансами дает принцип. возможность автоматического управления ц. через грамотно построенные рычаги мотивации, и позволит эффективно управлять общей корзиной ресурсов, как текущих платежей, так и привлеченных средств.

 

При акционерном обществе создается лизинговая, инвестиционно-консалтинговая компания и компания по управлению активами, которая обеспечивает активизацию местных ресурсов, организацию паевых инвестиционных фондов, выпуск и продажу акций, ипотечных сертификатов и других видов ценных бумаг.

 

Такое структурное построение позволит материализовать муниципальные программы, базирующиеся на ипотеке и прибыли от конгенераций. Получ. относительно дешевой энергии позволит развивать конкурентно способные предприятия переработки местной продукции под финансовым и методологическим управлением новых предприятий.

 

Таким образом, программа предусматривает поэтапную, базирующуюся на реальных ресурсах, капитализацию коммунальной сферы услуг, на современном, понятном для запада, языке, рынка ценных бумаг. Передача в эксплуатацию концессии коммунального имущества без отчуждения собственности, но под полную ответственность за обеспечение коммунальными услугами потребителей на основе прямых договоров.

 

Замораживание тарифов теплоснижения за счет снижения расходов природного, повышения эфф. эксплуатации, централизации расчетов по текущим затратам.

 

Создание материальной и технологической базы развития, позволяющей осуществлять планомерное расширение зон обхвата путем подключения к программе новых структур из числа региональных объектов, изъявивших желание передачи теплосетей в концессию.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – 30 секунд у Вас.

 

КАЙФМАН Л.Ю. – Свободное участие государства, инвесторов, различных ресурсов с гарантийным получением равноправных доходов через открытые торги на фондовом рынке ценных бумаг.

 

В заключение должен обратить ваше внимание на следующее.

 

Первое. большинству уже ясно, что перевод коммунальной сферы на рыночные отношения неизбежен. В тоже время, весьма трудно будет обеспечить приоритетность интересов простых граждан, особенно в условиях малых городов, где конкуренция слабая.

 

Наше предложение позволяет сочетать приватизацию и общественный контроль.

 

И второе. Без поддержки правительства трудно начать эту интересную программу. Поэтому просим рассмотреть вопрос об участии государства в акционерном обществе. Спасибо.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую. Будь ласка, Рудюк Микола Васильович від Українського фінансово-промислового концерну (ФПК). Підготується Серьогін Олександр Олександрович.

 

РУДЮК М.В. – Я представляю Украинский финансово-промышленный концерн, который занимается разработкой и внедрением инновационной технологии в области экологии.

 

Нами разработан модуль производительностью 10 тонн в сутки по утилизации высокомолекулярных органических отходов с получением низкомолекулярных жидких топлив. Модуль работает на принципе многоконтурного циркуляционного папиролиза.

 

Из 1 тонны смеси полимеров по данной технологии можно получить 800 – 850 килограмм жидкого низкомолекулярного топлива по своим характеристикам сравнимым с дизтопливом, 100 – 150 кг газа по своим характеристикам сравним с природным газом, в нем до 70% метана, он используется на собственные нужды, и 20 - 30 кг твердого остатка. Данная технология не требует необходимости дробить сырье, единственное требование – это минимальная влажность. Жидкое топливо испытывалось на газотурбинной электростанции, и на дизельной элекстростанции. Результаты положительные.

 

Полученное топливо стабильно во времени за счет глубокого термического разложения тяжелых фракций, составляющих прогазовые смеси. 20% добавки данного топлива к традиционному дизельному топливу повышает его морозоустойчивость за счет растворения парафинистых соединений. Имеются технические условия на ряд перолизных установок, которые прошли испытания с обеспечением всех экологических требований. В Германии уже построено несколько заводов, работающих по аналогичной технологии глубокого термического разложения высокомолекулярных отходов. В ихней технологии используются катализаторы, которые необходимо вводить в технологический цикл, в то время как в нашей технологии в качестве катализатора используется пиракарбон – твердый остаток, получаемый в цикле многоконтурного циркуляционного пиролиза.

 

Разработан также завод по утилизации твердых бытовых отходов производительностью 350 на сутки, в котором предусмотрены две технологические линии. Первая линия, работающая на принципе многоконтурного циркуляционного пиролиза, производительностью 100 тонн в сутки твердых сухих органических отходов с выработкой электроэнергии. Вторая линия по переработке влажной органики с получением удобрений и гумуса. Завод полностью обеспечивает себя энергоносителями, а излишек отдается в сеть. Технологический цикл завода обеспечивает всю технологическую цепочку, начиная от приема ТБО, сортировки, утилизации, переработки, и обеспечивает безотходное производство.

 

В настоящее время нами отрабатывается конструкция унифицированного газогенератора бурых углей, работающего как по прямому, так и обратному циклу. Данный газогенератор не требует дополнительных затрат на брекетирование. Из 1 кг бурых углей получаем 2 кубометра газа с теплотворностью 4,6 – 4,8 мегаджоуль на метр кубический. Себестоимость 1 тыс. кубов генераторного газа будет составлять 20-40 дол. Газ может быть использован для выработки электроэнергии с использованием газотурбинных или дизельных электростанций.

 

Учитывая, что на месторождении Днепровского буроугольного бассейна имеются запасы 2,2 млрд. тонн бурого угля, то можно закрыть данным способом до 5% потребности в газе в течение 15-20 лет.

 

Например, предприятие «Александрияуголь» уже сейчас располагает достаточной сырьевой базой для строительства модульных газогенераторных установок производительностью 300-500 тис. тонн в год рядового бурого угля.

 

Спасибо за внимание.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую. Слово має Серьогін Олександр Олександрович – директор Інституту технологічного та енергетичного машинобудування, доктор технічних наук, професор.

 

Підготується Дикий Микола Олександрович.

 

СЕРЬОГІН О.О. – Я представляю агропромисловий комплекс, Національний університет харчових технологій.

 

Як цукровик я хотів сказати, що ми повинні звернути нашу головну увагу на нашу святу землю. Я хотів би сказати, що цукрова галузь до 1990 року, до отримання незалежності мала 200 цукрових заводів, виробляла біля 6 млн. тонн цукру. Це можна перевести в енергетику. Яка це була енергетика.

 

Цукрові заводи мали енергозабезпечення, яке складалося з двох частин цукровий завод – енергетичного і технологічного. Коли Україна стала незалежною, ми не виготовляли основного технологічного і енергетичного машинобудування.

 

Ми це зробили на Чорноморському суднобудівному заводі. Тут у мене є проспект. Я лишу. Якраз коло „Варягу”. Тут, де було замість „перекуємо мечі на орала”, тут ще тоді був Кучма Прем’єр-міністром, Кінах був головою адміністрації.

 

Ми зробили всю цю розробку і випустили 20 дифузійних агрегатів, які коштують, між іншим, 3 млн. дол. один. Ми їх купували всі чи в Польщі, чи в Німеччині, чи в Росії.

 

Після цього заводи ці цукрові були передані у власність власників. Ви знаєте, 50 заводів порізані на металобрухт. Ті, що лишилися, працюють тільки для того, щоб якимось чином існувати.

 

Я хотів би одне сказати. Була розроблена мною програма котлобудування, бо Чорноморський завод випускав колись котли для всіх військових кораблів колишнього Радянського Союзу, 1000 котлів в рік, від 1 тонни до 100 тонн. Ця програма знаходиться в Міністерстві промислової політики.

 

Але, коли Чорноморський завод був переданий у власні руки, братів Чуркіних цей завод перестав існувати, все обладнання звідтіля викинуто, він просто існує тільки територія, де був завод. На сьогоднішній день я вважаю, що треба те, що ми розробляємо сьогодні – це газогенератори, тут в мене все є, я просто не демонструю, бо це буде займати час, там є брошура, що ми виробляємо, сьогоднішній день я вважаю, що ми повинні виховати свого „кулака” українця, чи фермера, який би був повністю енергетично незалежний, абсолютно ні від газу, ні від нафти, ми повинні знати, я коли учився у Голландії, працював в Англії, нафту англійці називають помиями, бо там тяжкі вуглецеві сполуки, людин може тільки від цього гинути. Ми повинні перейти на все те, святе, що росте на нашій землі.

 

Я певний, що ми розробили газонератори, розробили переліз, у нас машина зараз їде на дровах, на відходах сільського господарства, далі ми переробляємо ще на тих заводах, які лишилися цукрові. Ось є гранули, це ми виробляємо паливні елементи з суміші, я зараз утримую усі відходи, які тільки є на харчових виробництвах, на заводі „Чумак”. Мій колега, який працює в Аргентині він, наприклад, виготовляє олію і абсолютно немає ніяких енергоносіїв, тільки все те, що приходить з поля. Я певний, що весь агропромисловий комплекс може існувати, ми знаємо, що на кожен квадратний метр потрапляє один кіловат теплової енергії, воно перетворюється, в різні енергетичні сполуки.

 

Я впевнений, що ми сьогодні нічого не зробимо, я певний, що держава поки що не зацікавлена це робити, як я розумію, тільки ті люди, яких я сьогодні навчаю, які завтра прийдуть і стануть керівниками наших підприємств, вони зрозуміють, що Україна - це свята земля, наша сонячна батарея, це наша земля, кожен гектар може дати 9 тонн умовного палива, чи це, ми повинні зробити паливні елементи, ми повинні знати, що до війни всі трактори, які працювали, вони працювали на торфі, на вугіллі, на органіці. Сьогодні, наприклад, можна зробити паливні твели, і ми робимо це, ми пробуємо зараз робити. Я вважаю, що фермер повинен бути абсолютно незалежний ні від газу, ні від нафти, він повинен жити тільки тією сировиною, яка в нього є.

 

Мені вчора подзвонив з Аргентини мій колега, професор, він сказав, що більше Бразилія і Аргентина не будуть продавати цукор-сирець, ви побачите, завтра-післязавтра почне рости ціна, ми звернемо увагу, але ж ми вирізали всі цукрові заводи, це наша була енергетика, вони перейдуть на спиртові, це екологічно чисті продукти. Людина може жити тільки тим, що росте на землі.

 

Все, я закінчив.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Слово має Дикий Микола Олександрович, професор „Київської політехніки”. Далі буде виступати пан Праховник Артур Веніамінович.

 

ДИКИЙ М.О.– Вельмишановні друзі! Я представляю Національний технічний університет КПІ, потім ДП „Зорямашпроект”, потім Інститут газу, потім МВО „Турбомаш”, і потім „Енергопроект”. Такий гудок, значить.

 

А тепер я, вельмишановні друзі, должен розказати про нашу одну розробку, яка об’єднує всі ці організації. Єдиною альтернативою стрімкого зростання вартості паливних ресурсів та їх збереження і зменшення їх споживання у виробництві електричної та теплової енергії шляхом застосування високоефективних технологій.

 

Саме таку розробили на Україні. Вона не має аналогів в світовій науці і практиці, вона заснована на нових наукових засадах і на нових технічних пропозиціях. Вона сьогодні найбільш ефективна, має найбільш високу екологічну чистоту. Викиди в неї до 40 міліграм, що в 2,5 рази менше, ніж самі такі жорсткі норми американські. Вона дуже дешева. Сьогодні кіловат встановленої потужності таких технологій коштує біля от 300 до 350 доларів за кіловат встановленої потужності.

 

Перша така енерготехнічна технологія була встановлена на компресорній станції Станищенська у вигляді прилада енергоперекачувального агрегата. Була створена міжвідомча комісія, це було зроблено в 2003 р. Ці випробування проходили, але були експериментальними випробування ще, а потім закінчились вони в минулому році 18 листопада, міжвідомча комісія підписала всі документи і в результаті цього отримали все для того, щоб цю технологію використовувати вже в серійному виробництві. Це якраз і запропонувала ця комісія.

 

Я вам тільки скажу те, що на компресорних станціях ми застосували цю технологію і в порівнянні з кращим зразком, який зараз, середнє КПД компресорних станцій складає 22%, ми порівнювали з кращим зразком, який там був застосований, 31%. Так-от, зменшення витрат паливних ресурсів, палива, газу ми отримали, на 30% зменшився він. Тобто в 1,4 рази ми зменшили порівняно з цією кращою технологією, яка використовувалася. А якщо йти від 22%, то це буде зменшення значно більше. Ми порахували і вважаємо, що по компресорних станціях всієї газової мережі, якщо замінити діючий зараз газотурбінний прилад на прилад газотурбінної технології, то ми зменшимо витрати природного газу в 2,5 – 3 млрд. метрів кубічних, тобто з 7 – 7,5 млрд., який зараз використовується, таке буде зменшення. Це перший напрямок.

 

Другий напрямок ще більш вагомий – це застосування цієї технології, наданій вимогах ТЕЦ. Справа в тому, що на компресорних станціях велика кількість тепла не використовується, тому що немає споживача на нього. На ТЕЦах все використовується: і електрична енергія, і теплова енергія. Так-от, я не буду вдаватися, давайте малюк № 2, це було на компресорній станції, на ТЕЦ. Давайте вернемося ( . Це на ТЕЦ така технологія.

 

Безумовно, сьогодні багато пропозицій для того, щоб зменшувати, зменшувати, зменшувати використання природного газу. І дійсно, вони відповідають тим ділам. Але я вважаю, що на сьогодні нам треба зібратися всім, цим людям, які пропонують, і все-так звернути увагу на ту, яка найбільш і дає доходи найбільші, і яка найменше вартує.

 

Тому ми провели порівняння всіх цих технологій, це до яких відноситься, крім газопаротурбінних технологій, газотурбінна когенерація, газопаротурбінна технологія. І давайте ми зараз з вами покажемо малюнок один, це п’ятий. Тут три криві.

 

Ми тут порівняння провели цих технологій, які я перерахував. Вийшло так, що за 1000 грн. за годину доход газотурбінні технології десь там 6,6 тис., бінарні газо-паротурбінні технології – 4,2 тис., і газотурбінної когенерації – 3, Тобто вона найбільш сьогодні ефективна із тих, що ми маємо. Більше у світі кращих технологій немає.

 

Ще одним напрямком застосування цих технологій – це на промислових підприємствах для використання вторинних енергоресурсів. Тут ми також вже прорахували. Видно, що, якщо застосувати цю технологію, то буде зменшено витрати природного газу в 2,2-2,1 рази.

 

Ще одне застосування – це для комбінованого палива. Технологія здатна працювати на комбінованому паливі. Тобто частина газу там повинна бути природного, або рідкого палива, а тоді – чи вугілля кам’яне, чи буре вугілля, чи солома. Все, що горить. Тоді витрати природного газу зменшаться десь у 2,2-2,3 рази.

 

Я завершу. Я вибачаюся, але я думаю, що ми ще попрацюємо в тій комісії, яка сьогодні буде працювати.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Я прошу до слова пана Праховника А.В., директора Інституту енергозбереження та енергоменеджменту Київської політехніки, доктора наук, професор. Наступний Масліченко С.О.

 

ПРАХОВНИК А.В. – Успішні країни з енергоефективності базуються на триєдиній задачі: перше – енергозабезпечення, те, чим ми займаємося, тут сьогодні говоримо, про енергодоступність обов’язково разом з першим, і третє – енергосприятність разом з двома першими. Таким чином вони досягають результатів, тому що вони окремо не розглядають ці питання.

 

Перед тим, як займатися енергоефективністю після першої кризи, яка відбулася, почали вивчати перешкоди на шляху до енергоефективності. Вони класифікували їх і виходить, що можна класифікацію перешкод дивитися з деяких різних точок зору. Наприклад, можна розглядати таким чином – це технологічні, про більшість сьогодні ми говоримо якраз, а також управлінські.

 

Якщо точка зору в технологічних, тут все зрозуміло, тут в Україні настільки багато фахових людей в цьому прикладі, якщо ми розв’яжемо їм руки і буде відповідне фінансування, то у нас не буде жодних проблем.

 

Але існують інші перешкоди – перешкоди управлінські, це впливу людини на створення всього, що для енергоефективності є потреба. Таким чином, мабуть, треба звернути на це увагу. А от якраз перешкоди управлінського такого характеру, вони є у нас в фінансовій, в соціальній, у виробничій, адміністративній, юридичній і навіть в ринкових відносинах.

 

Тому ми маємо це зняти. У нас є відповідна концепція, як це зробити. Сьогодні недоречно про неї багато казати. Я тільки деякі риси наведу якраз на терені проблем з точки зору цих проблем управлінського характеру. Я можу вам нагадати таке, що у світі йде повна децентралізація енергопостачання. Ті успішні країни якраз досягли вже гарний результатів в цьому випадку. Нам потрібно обов’язково стимулювати ці процеси, не заважати, як багато хто робить ще, а стимулювати ці процеси. З точки зору енергетичного вугілля це дійсно наша незалежність в майбутньому.

 

Але треба пройти відповідний шлях. Треба збудувати оці установи прямо на шахтах, не тягати це вугілля скрізь по Україні. Це роблять в багатьох країнах світу. Це потрібно обов’язково стимулювати наукові розробки щодо опалювальних комірок, щодо газифікації не тільки вугілля.

 

Далі. Значне поширення використання джерел енергії мають бути нові механізми. Механізми, які можуть бути стимульовані або нормовані до кожного обленерго. Це ж відомо теж, як це робиться в світі. Законодавчо забезпечити послідовність реалізації правильного ринку. Воно то змінюється, то знову повертається, і обов’язково на відповідному обліку і нових системах.

 

Нормативний акт з правил користування електричною енергією та теплової енергії змінити на правило купівлі – продажу .

 

Тепер з точки зору енергодоступності. Це була проблема енергозабезпечення.

 

Ціноутворення. Тут у нас є багато проблем і говоримо ми тут по телебаченню про ці проблеми, але головне, що має бути. Має бути введена система ціноутворення на базі довгострокових граничних витрат. Вся Європа працює за таким принципом.

 

Виключити адміністративне та політичне втручання в формування ціни. Не може бути ціна створена людиною абияк. Це витрати, це обов’язкове врахування рентабельності, податків та субсидій, як це робиться в багатьох країнах світу. Разом це треба робити.

 

Далі. Мають бути вони зрозумілими ціни, прозорими не тільки для того, хто створює їх, а той, хто споживає енергію.

 

Енергоефективність. Скасувати існуючу до сьогоднішнього дня централізовану систему управління енергозбереження. Для чого? Перше, змінити систему генерування енергії. Яким чином? Систему державної стандартизації обладнання ввести, систему державної стандартизації обладнання та будівель, маркування приладів, які ми використовуємо в побуті. Це замість нормування. Крім того, замінити внутрішню систему кожного підприємства на стандартизацію, внутрішню стандартизацію, тобто контроль нормалізації. Ввести систему енергетичних оглядів, яка існує в світі, де кожен може отримати ці дані. Перейти від інспектування сфери енергозбереження до методу мотивації, 4 енергетичних інспекції для країни – це забагато, за радянських часів навіть було тільки дві.

 

Далі – удосконалити законодавство сфери фінансової підтримки і стимулювання енергозбереження, ввести відповідне екотематичний збір, який базується: на рівні енергоефективності виробництва, конкретного виробництва, верифікаційні показників до країн Європи по тим технологіям, кліматичних умов за звітний період, показників питомих витрат і енергії та вартість тонни парникових викидів. Ввести обов’язково систему підвищення кваліфікації всіх, хто має керувати та виконувати певні проблеми, завдання з енергозабезпечення, обов’язково це зробити якомога скоріше. Тоді технологічних проблем у державі не буде. Дякую за увагу.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Будь ласка, Масліченко Сергій Олександрович – президент громадської організації „Український центр економічного та правового аналізу”, наступний Ільєнко Борис Кузьмович.

 

МАСЛІЧЕНКО С.О. – Шановні колеги, за 5 хвилин дуже важко презентувати альтернативну точку зору, а також переконати аудиторію, але я спробую. Тут роздруківки повної версії моя презентація, хто хоче – може взяти.

 

На початку хотів би сказати, що ми цією проблемою займаємося багато років і не лише тільки в Україні. Ще в липні місяці нашим центром було організовано круглий стіл, багато хто з вас приймав там участь і тоді ми проголосували та направили звернення учасників до Президента та Прем’єр-міністра України. Головним пунктом було створення національного агентства з енергоефективності.

 

Нарешті, коли вже почалася газова криза, керівництво країни зважило на цю пропозицію, яка також була надана іншими ініціативними групами. Було створено ця агенція, і політика енергоефективності нарешті стала в центрі уваги.

 

За браком часу одразу перейдемо до викладу наших пропозицій, які, мабуть, відрізняються від більшості пропозицій наших академіків. Основним тут є те, що ми підходимо до цієї проблеми не з технічної точки зору , а з точки зору державного управління та відповідно виробітки політики.

 

З цього приводу одразу должен зауважити, що мене в котрий раз вже вразила навіть постановка питання, як в анкеті, так і сьогодні, що Уряд проводить слухання з політики, а основною пропозицією зазначається – це впровадження нової технології.

 

Що я должен сказати з цього приводу? Всі ці технології дуже цікаві, важливі. Їх потрібно приймати, але енергоефективність – це комплексна проблема, і назва технологій – це не є головне на політичному рівні.

 

На сьогодні відомо чимало сучасних та вітчизняних технологій, які можна вмістити на десяток аркушів. Проблема в тому, що вони не набули широкого розповсюдження в Україні. Найголовнішим є – створити таке середовище, умови, саме політику енергоефективності, яка б стимулювала використання цих енергоефективних технологій, також економічне споживання енергоресурсів в цілому.

 

Наступний слайд, будь ласка. Ми вже 15 років використовуємо адміністративні та, так би мовити, технологічні підходи в управлінні енергозбереження. І чого ми досягли за ці роки? Так Україна лишається однією з найнеефективнішою країною у світі.

 

При цьому значний вплив на позитивну динаміку зменшення енергоємності, про що рапортують багато урядовців, мали, перш за все, структурні фактори. Так, протягом останніх років збільшилася частка менш енергоємних галузей: обробної промисловості, харчової, легкої та інших з сектору послуг. І зменшилася відповідно частка енергоємних: добувної промисловості та виробництва електроенергії.

 

Слід зауважити, що в обробній промисловості досі залишається висока частка енергоємного виробництва. Так, металургія, наприклад, хімічна та нафтохімічна галузі споживають близько 85% усіх енергоресурсів обробної промисловості. У той же час вони виробляють лише 40 % доданої вартості.

 

Технологічного прориву так і не відбулося. Не зважаючи на деякий прогрес на початку 2000-х років, питомі витрати почали збільшуватися за останні роки. На малюнку це яскраво представлено.

 

На покращення показників також вплинуло зменшення тіньової економіки. Головне тут слід зазначити, що не можна це вважати. як досягнення політики енергозбереження в Україні. Це спонтанний процес.

 

Таким чином, на сучасному етапі стає вкрай необхідна зміна акцентів, парадигмі, якщо бажаєте, енергетичної політики в Україні. Пора вже усвідомити і визнати, що пріоритети енергоефективності над зростанням видобутку паливно-енергетичних ресурсів та виробництво електроенергії потрібно збільшувати енергоефективність економіки, а не зменшувати показник статистичний енергоємності ВВП.

 

Для підтвердження своїх слів хотів би лише зосередити вашу увагу на цьому яскравому малюнку. Дані взяті з проекту енергетичної стратегії України. Так, для забезпечення додаткових 120 млн. тонн умовного палива в енергобалансі країни за рахунок лише додаткового виробництва вугілля та електроенергії, необхідно інвестувати 120 млрд. дол. Це страшна сума.

 

У той же час, щоб отримати значно більший ресурс за рахунок енергозбереження у 570 млн., у 5 разів більше, необхідно лише 30 млрд. дол., що в 4 рази менше інвестицій. Це про щось говорить.

 

Саме ринкові, економічні механізми повинні стати основним інструментом політики енергоефективності, а не нормативні та адміністративні важелі, якими просякнута більшість наших документів.

 

Лише ринкова ціна є найефективнішим регулятором.

 

І останнє. Перейду до найважливіших кроків першочергових заходів. Слід поступово та прогнозовано, як це робить, наприклад, Росія, підвищувати ціни на енергоносії з одночасною роз’яснювальною роботою серед депутатів, громадськості щодо важливості цих заходів.

 

Також вносити зміни в податкове законодавство. При цьому, должен відзначити, що ті законопроекти у податковому законодавстві, що стимулюють енергоефективність на сьогодні, вони підготовлені у розріз із податковою логікою. Взагалі не економістами.

 

Також треба створити державний цільовий фонд енергозбереження, але при умові лише, що з прозорими правилами та професійним менеджментом.

 

І останнє. В організаційному плані слід зробити наступне. Прискорити створення Національного агентства України з енергоефективності з включенням до його штату не менше 50% фахівців у галузях економіки, права та державного управління, що, на наш погляд, є найголовнішим.

 

Підвищити мотивацію керівників енергоємних державних підприємств шляхом запровадження сучасних систем контрактних відносин з обов’язковим затвердженням програми енергоефективності та її моніторингу, також передбачити впливу контролю на цих керівників.

 

Необхідна докорінна реформа сектору теплопостачання, починаючи з реструктуризації, приватизації, переходу на контрактні відносини. Обов’язкове посилення інформаційної політики держави, також покращення співробітництва між урядом та крупними енергоспоживачами через систему добровільних угод.

 

Дякую за увагу. Якщо будуть питання, відповім.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – До слова запрошується Ільєнко Борис Кузьмич, вчений секретар Інституту газу НАНу. Наступним буде виступати Стогній Б.С.

 

ІЛЬЄНКО Б.К. – Перш за все дозвольте мені приєднатися до думки колеги з Інституту відновлювальної енергетики відносно того, що всі ці газові колізії звернули увагу на те, який жахливий стан нашого енергозбереження на Україні. Шановний попередній доповідач сказав якраз про металургію і хімічну промисловість.

 

Справа в тому, що конкурентоздатність нашої промисловості, нашої продукції металургійних, хімічних підприємств при загальному низькому технологічному рівні якраз і забезпечена низькими цінами на газ. В металургії це те, що, скажімо, ми єдина країна в Європі, в якій експлуатуються мартенівські печі замість конвертерів. В хімічній промисловості наше найбільш потужне виробництво – це виробництво аміаку в печах, конверсії синтезу аміаку, неефективні... і витрати великі природного газу, неефективні енерготехнологічні схеми і т.д. Неефективна експлуатація котельного господарства, котра потребує певної уваги.

 

При всьому тому ми можемо економити природний газ. У нас є великі поклади вугільного метану, у нас є біогаз, про що скажу в двох словах.

 

Основні напрямки роботи нашого інституту – це розробка ефективних технологій і обладнання для використання природного газу в різних галузях народного господарства, це розробка установок децентралізованого енерго- та теплозабезпечення з використанням альтернативних палив, це супутне видобування біогазу, вугільного метану, переробка відходів і, безумовно, промислова екологія. Микола Олександрович сказав декілька слів про скромну участь нашого інституту в розробці дуже ефективної, як мені здається, рекордної технології водолій, у нас в минулому році були представники Чиказького теологічного інституту, вони виявили дуже велику увагу до цієї розробки, тому що це дійсно цікава розробка.

 

Зараз невеличкий блок робіт по використанню наших розробок в енергетиці та комунальному господарстві. Я хотів би звернути увагу на те, що дуже цікаві виступи шановних присутніх, але в цих виступах жодного слова не було про окупність розробок. Всі наші розробки в галузі енергетики і комунального господарства мають строк окупності від 2-х місяців до 1 – 1,5 років. На котлі 220 тонн Дарницької ТЕЦ під керівництвом Карпи Г.М., він зараз на Верховній Раді виступає.

 

Впровадження технологій ефективного згорання антрацитових... Відомо, що наше вугілля дуже високого згорання. Ця технологія дозволена, вдвічі скоротити використання ...на підсвітку. Впровадження цієї технології на 50 котлах України дозволить мати економію 1,4 млрд. природного газу. Це досить вагомо.

 

Далі розробки... на чолі з професором ..., шановні колеги з Монастирища знають його добре. Це розробки направлені на реконструкцію..., це котли, потужні водогінні котли, їх 200 на Україні, вони якраз працюють на ТЕЦ великих міст. Далі котли ТВГ і КВГ– це середньої потужності, котли ДКВР, всі ці котли при строку, реконструкція цих котлів при строкоокупності рік – півтора, не більше, дають значну економію. Вартість реконструкції десь приблизно в 3, 4, 5 разів менше, ніж закупка нового обладнання, але звеличуються ресурс цих котлів, строк експлуатації до 10 років. І, безумовно, велика економія палива.

 

Далі мені б хотілося, я прошу далі, от якраз це, будь ласка. На Україні є, це вже відносно використання альтернативних палив біогазу. На Україні є близько 120, скажімо так, місць, де можна утилізувати біогаз. Досить невеликі капітальні затрати для того, треба побудувати метантенки. Використання цього біогазу дозволить мати економію десь 100 млн. метрів кубічних на рік. Що дуже важливо, в складі біогазу від 40 до 70% метану. Зараз цей метан як, до речі, вугільний метан, іде в атмосферу. А метан – це один з самих найактивних руйнівачів атмосфери. В цьому випадку ми маємо економію використання цього метану для газу замість спалювання природного газу і значний екологічний ефект.

 

Я прошу далі. Це відносно металургії. Це великий комбінат в Угорщині, з яким ми працюємо 20 років. Комбінат повністю перейшов на коксовий газ, повністю. Він майже не використовує природного газу. Це є використання енергозберігаючих технологій у металургії.

 

Прошу далі. Це те, що ми зробили у В’єтнамі. Це використання супутнього газо-нафтодобування на дизельних електростанціях. І це також далі. Це двигуни. Ми розробили такі двигуни, які працюють і на біогазі, і на вугільному метані, і на супутньому газі потужністю до 1 мегавату.

 

І останнє буквально. Це пересувна компресорна станція для заправки автомобілів природним газом. Ми зараз в Індії це збираємося впроваджувати.

 

І самий останній знімок, прошу показати. Це електростанція, досить невеличка, котра працює на шахтному метані, на метані вугільних родовищ. Це приклад використання альтернативних палив.

 

І останній малюнок. З наших газоконденсатних родовищ розроблена технологія і працює установка по виробництву пропелента. Це те, що використовується в резервних упаковках. До цього ми купували за кордоном за великі гроші. Зараз маємо все це своє.

 

Дякую за увагу.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Абдулін Михайло Загреддинович, доцент Київської політехніки, кандидат технічних наук. Наступним буде Рабінович Михайло Давидович.

 

АБДУЛІН М.З – Хотелось бы в первых строках выразить благодарность, не знаю, кому, за создание такого центра коммуникаций Секретариата Кабинета Министров Украины, и за то, что организовал такие общественные чтения. Надеюсь, какие-то изменения, подвижки будут в этом вопросе.

 

Хотя, к сожалению, если бы получили весь комплект документов, то по иному построил бы доклад и презентацию. Пока будем исходить из того, что у нас есть.

 

Речь пойдет о технологии, которая разработана в Национальном техническом университете Киевский политехнический институт. Эта технология уже внедряется практически во всех сферах национальной экономики Украины.

 

Топливоиспользующее оборудование или огнетехническое оборудование, сейчас к нему предъявляется весьма большой, широкий комплекс требований, которые можно разделить на 3 таких блока – экономичность, экологическая безопасность и надежность. И вот эти блоки они зависят весьма значительно от работы, рабочего цикла горелочных устройств. Вот здесь примеры горелочных устройств, которых в мире есть порядка 1000-1200, а может сейчас уже и больше, только ленивые не делают горелочные устройства. Вот мы наблюдаем какие они сейчас красивые, мощный дизайн, автоматика, все в них вроде бы хорошо, единственное что плохо, ни одно горелочное устройство мира не удовлетворяет всем требованиям, которые сейчас предъявляются, особенно по экологичности.

 

Почему? Потому что технологии, которые реализуются в этих горелочных устройствах, они не позволяют работать в широком диапазоне, не обладают устойчивости аэродинамики. Вот эти требования, я не буду их перечислять, их много, это легкий запуск, низкая токсичность, полное выгорание и так далее. Это происходит из-за того, что не упорядочена аэродинамическая структура течения, исследования нашего института показали в лаборатории горения, что вся причина именно в устойчивости течения, оптимизации этой аэродинамики течения.

 

В лаборатории горения, которую возглавлял долгое время Владимир Александрович Христич разработаны принципы такой технологии, их здесь несколько, я только остановлюсь на некоторых, которые отличают эту технологию от всех существующих в мировой практике. Это создание устойчивых структур, которые по объему весьма малы, в сотни раз меньше, чем существующие в мире, это равномерная раздача горючего в потоке окислителя, это автомодельная за счет сил природы физ. законов поддержания необходимой концентрации топлива, самоохлаждения и так далее.

 

Вот эта технология, она реализуется в горелочных устройствах, их сотни типов, и эти горелочные устройства и позволяют этим горелочным устройствам удовлетворять все те требования по экономичности, экологической безопасности и надежности. Дальше, вот такие устройства, так оно горит, видим, это она все модульная, каждый пилон, эти пилоны, вот эти их двое, они два пилона, они абсолютно идентичны, из них можно набирать по мощности.

 

Эти вот такой ряд устройств, один из них здесь находиться, можно будет посмотреть, они легко автоматизируются, это причем автоматизируются нашими отечественными блоками автоматики и т.д. К сожалению, клапаны приходится покупать „хромшодоровские”, вентиряторы итальянские, нет у нас своего вентилятора. На основе этих грешных устройств возможна малозатратная эффективная модернизация любого технического оборудования, которое есть у нас на территории Украины, - это и котлы, и печи, разные котлы, которые применяются в жилищно-коммунальном хозяйстве и т.д., применяются на сушилках, зерносушилке, на сушке футуровке различных ковшей, это миксер 1300-тонный металлургический, это двухвалестый леповинный агрегат, это юбилейная плавка мартеновского цеха «Запорожстали» проведена при помощи струйно-нишевой технологии этой.

 

Такая технология позволяет, во-первых, в любые нормы укладываться по экологичности и даже лучше. По надежности оборудования, потому что она самоохлаждаемая, можно делать из тонкого даже металла и т.д., кто это эксплуатирует. Потом она позволяет даже работать при низких давлениях, при перепаде, при колебаниях давления и т.д.

 

И экономичность. Иногда возникает вопрос – за счет чего обеспечивается экономичность? Хотелось бы рассказать: экономичность обеспечивается за счет традиционных снижений температур уходящих газов, снижения коэффициента избытка воздуха и т.д., но и так же позволяет эта технология реализовать принципы взаимодействия горелочного устройства с объектом, и вот за этим обеспечивается экономичность: в котлах 5-15%, в печах сталеплавильных 30-70%, в сушке, это на «Запорожстали», в сушке ковшей от 20-ти до 80%. Где-то порядка 300 таких грешных устройств по Украине уже работает, и в России и Беларуссии. И хотелось бы в соответствии с программой, сейчас реализованной, - это «Укрспирт» в жилищно-коммунальные хозяйства по областям и т.д., в других заводах.

 

Хотелось бы, используя эту трибуну, во-первых, сказать – что же мешает нам сейчас продвигаться? Все пожалуются, что всем надо деньги и т.д. Безусловно. Мы не просим этих денег. Ежемесячно внедряется около 10 объектов, и хотелось бы дать такие предложения: во-первых, должна быть база данных прозрачная, известная, с малозатратными модернизациями до одного года, когда это окупается. Второе – должен быть мониторинг внедрения, и должен быть доступным всем нам, так сказать, где внедряется и так далее. И должна быть заинтересованность конечно, от оператора котельной до министра. Сэкономил оператор котельной, вот как в Белоруссии, я был там, взял, купил себе «Таврию». Министр сэкономил – значит, там какие-то тоже должныбыть возможности. И пока этой заинтересованности не будет – ничего не будет.

 

Но должно быть еще. Должно быть узаконено авторство. Авторство, во-первых, законов. Закон имени такого-то должен быть по энергосбережению, кто это делает, кто получает на это деньги, все должны знать, к кому обращаться.

 

И авторство решений. Вот, например, кто фильтрует эти технологии, кто рекламирует, кто продвигает, и так далее. То есть, необходимо организовывать публичность и прозрачность этого. Вот я и хотел бы пожелать созданным, так сказать, структурам, этим заниматься.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую. Запрошується до слова Рабінович Михайло Давидович, директор Проблемного інституту нетрадиційних енерготехнологій та інженерінгу. Наступний буде Чабан Орест Йосифович.

 

РАБИНОВИЧ М.Д. – Спасибо. Институт, который я представляю, Проблемный институт нетрадиционных энерготехнологий и инженеринга, презентует здесь два проекта.

 

Первый проект касается организационных мероприятий, с которых, на наш взгляд, и нужно начинать всю работу, которая, к сожалению, до сих пор в полной мере не идёт. Этот проект касается использования тарифов как инструмента реализации проектов по энергосбережению.

 

Наш институт имеет большой опыт разработки тарифов, действующие на данный момент в значительной мере тарифы на тепловую энергию и подготовленные к утверждению тарифы на теплоснабжение, услуги централизованного отопления и горячего водоснабжения, и тарифы на услуги водоснабжения, водоотведения разработан и подготовлен нашим институтом.

 

Законом предусмотрено создание специального фонда, который должен быть использован для внедрения альтернативных энерготехнологий. К сожалению, до сих пор, уже прошло фактически 3 года, положение об этом фонде не разработано, и тарифная политика на данный момент не является действующим механизмом энергосбережения.

 

на данный момент замечательные предложения мы все услышали и знаем, что их есть так же много. Но до того, пока не будет разработан в полной мере экономический механизм внедрения, оценивать эти предложения можно только с технической позиции и говорить об их внедрении преждевременно.

 

Поэтому мы презентуем проект, который называется «Реформування та подальший розвиток тарифної політики в галузі тепло-водопостачання з метою запровадження економічного механізму впровадження заходів з енергозбереження і використання альтернативних енерготехнологій шляхом створення цільових фондів та розроблення заходів заохочення, а також диференціації тарифів за обсягами споживання ресурсів та їх енергетичними характеристиками”.

 

В рамках этой работы предполагается, кроме того, ведение обязательной системы энергетического аудита тарифов с объемами потребления тепловой энергии, с объемами тепловых потерь при транспортировке тепла.

 

Наш институт имеет большой опыт этой работы. Мы в Украине провели более двух десятков таких работ, начиная от таких больших предприятий, как «Киевэнерго», другие в Симферополе, Ужгороде, Севастополе, включая малые города.

 

И на наш взгляд здесь должно быть разработано соответствующее нормативно-методическое обеспечение, и эта работа должна стать постоянной частью работы по усовершенствованию тарифов.

 

И тарифы должны быть, конечно, гораздо более гибкие и должныбыть гораздо более разнообразные, чем те тарифы, которые есть на данный момент. Они должны учитывать и температуру отпускаемого теплоносителя, и объемы потребления. Мы имеем целый ряд предложений и идей по этому поводу, которые мы в этом проекте и предполагаем.

 

Второй проект, который я хотел на данный момент здесь озвучить, касается использования солнечного теплоснабжения на объектах, в первую очередь, жилищно-коммунального хозяйства. Тут наш институт имеет многолетний опыт работы. Сотрудники института уже более 25-30 лет занимаются в этой области.

 

Проект, который мы подготовили на данный момент для нашего совещания, включает общую не просто разработку каких-то технических решений еще. Мы подготовили его вместе с такими предприятиями, как «Крымтеплокомунэнерго», которое готово на своих объектах организовать выпуск солнечных электоров и внедрять их, устанавливать их на всех объектах, коммунальных котельнях Крыма.

 

Второе предприятие, которое участвует в этом проекте, - это Киевский завод «Эвкон», который имеет более чем 20-летний опыт выпуска солнечных электоров, и на на данный моментшний день выпускает эти электора мизерными партиями для того, чтобы обеспечить эти системы солнечного теплоснабжения.

 

на данный моментшний уровень выпуска специального оборудования в Европе и в мире, конечно, существенно превосходит те конструкции, которые мизерными партиями мелкосерийными выпускаются на данный момент в Украине.

 

Поэтому для реализации этого проекта нужна организация серийного выпуска, это не такие большие деньги, которые достаточно быстро окупаются и которые дадут реальную экономию газа на объектах жилищно-коммунального хозяйства.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Я оголосив пана Чабана, але сказали мені, він відсутній. Немає. Тоді Власюк Анатолій Васильович, будь ласка, на трибуну. Наступний Вифатнюк В.Г.

 

ВЛАСЮК А.В. – Я представляю Інститут України, який протягом 60-ти років займається проблемами газопостачання, теплопостачання, і хотів би звернути увагу, що поряд з тими проблемами конкретними, про які сьогодні говорили відносно і конкретного обладнання, і окремих складових, ще існує дуже велика проблема на сьогодні в розвитку систем теплопостачання комунального, яка заключається в тому, що останні 10-15 років ці системи розвиваються практично хаотично, не маючи таких планів розвитку.

 

У зв’язку з цим ви добре, мабуть, знаєте, що є випадки, коли з однієї сторони в централізовану систему вкладають кошти, її ремонтують, модернізують, а з іншої сторони, йдуть відключення споживачів від цієї системи, які переходять на індивідуальні системи опалення, на автономні системи опалення. В результаті та система централізованого теплопостачання, яка була в свій час розрахована на відповідну потужність виробництва і споживання теплоти, стає некерованою, втрачає свою ефективність і в результаті ми маємо картину, коли крім тих проблем, які виникають додаткові із-за зношеності системи, ще вона розрегульовується і по тій причині, про яку я вам сказав.

 

І, на наш погляд, дуже важливо сьогодні все-таки звернути увагу на той факт, що так само, як і розвиток міста йде по розробленому перспективному генеральному плану, так само і система теплопостачання, а відповідно і газопостачання, бо вони дуже взаємозв’язані, що повинні, повинен тоді розвиток йти по затверджених тих схемах. Інакше, спроваджуючи високі технології, гарне обладнання, ми не отримаємо того результату, на який розраховуємо, вкладаючи кошти. І на мій погляд, так як це й передбачено в законі теплопостачання, одним із перших кроків до більш ефективних систем повинен бути, повинні заходи бути по розробці перспективних планів розвитку систем теплопостачання.

 

Друге питання я хотів коротесенько звернути увагу, що фахівцями інституту нашого разом з іншими спеціалістами отримано патент на комбіноване опалення, мається на увазі, що житловий будинок або інша споруда може опалюватися одночасно як традиційним шляхом, теплопостачання, коли носій тепла вода, так і електроопалення, маючи на увазі, що в нічний час всім відома ціна на електроенергію, з однієї сторони, а з іншої сторони, всім відома проблема, що коли відключати навіть того споживача, який не платить, то постраждають і інші при централізованих системах теплопостачання, а пропонується система, яка за рахунок традиційного варіанту підтримає температуру порядку 10 градусів Цельсія, а до опалення йде за рахунок електроенергії і цей варіант вже може регулювати включення, відключення і таке інше.

 

І хотів би завершити на третьому коротенькому питанні, що на сьогоднішній день у нас розробка, а головне – погодження і затвердження нормативних документів, які передбачають використання і передових технологій, і обладнання передового фактично заходить в цілому ряду в тупик і ми це маємо на практиці у зв’язку з тим, що частина органів центральної виконавчої влади, які повинні погоджувати нормативний документ займають одну позицію з того чи іншого пункту нормативного документу, інші займають абсолютно протилежну позицію і в результаті роками не можна погодити і затвердити ті документи, які дозволяють використовувати високоефективні обладнання і технології. На нашу думку, в кращому стані він сьогодні, ніж той, який був введений у 2001 році, але заяви позицію Міністерства охорони здоров’я відносно деяких пунктів і йде дискусія, або Антимонопольний комітет не погоджує, або міністерство і таке інше. Треба шукати шлях, щоб знайшовся суддя, третя сторона і прийняти рішення.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Пан Вифатнюк Володимир Григорович – головний конструктор ТОВ „Енергомашпроект”, наступний і очевидно останній перед перервою – буде Мельничук Віктор Павлович.

 

ВИФАТНЮК В.Г. – Прошу прощения, неожиданно объявили, что я попал в список выступающих, поэтому весьма коротко.

 

«Энергомашпроект» - это организация, которая занимается разработкой паровых котлов и поджигания биомассы и разработкой электростанции под сжигание биомассы. Фирма не только делает научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы, и занимается внедрением, т.е. мы размещаем заказы на заводах Украины и других стран, сопровождаем изготовление, испытываем и сдаем под ключ.

 

Если мы говорим о безопасности государства с позиции энергоресурсов, мы должны обязательно учесть, что создание на Украине или возможности создания на Украине энергетического оборудования – это есть один из таких секторов безопасности. С чем мы столкнулись? Мы столкнулись с тем, что Украина сейчас не может изготавливать паровые котлы средней мощности, я не говорю о высокой мощности, средней мощности, это на давление 4 МПА и температура перегрева там порядка 400-440 градусов. Так сложилось, что Украина не имеет котельного производства.

 

Мы вынуждены свои разработки размещать на заводах России, в частности это барабанное производство, это газоплотные панели поверхности нагрева, это все именно котельное оборудование, которое работает под достаточно высоким давлением. Поэтому мы неоднократно обращались к создателям программы, которая развивает создание котлостроения Украины. Она как-то не двигается и каких-то возможностей ее реализации мы пока не видим. Поэтому отсюда создается и защита государства по возможности выпуска такого оборудования на территории Украины.

 

Что касается малого котлостроения, значит единственный специализированный завод на Украине, который сейчас, к сожалению, переживает не лучшие времена. Но вместе с тем какой-то, возможно, государственной политической поддержки это требует, если мы говорим о программе какой-то протекции национальной экономичности энергоресурсов.

 

Также по технологии – весьма много проблем по созданию энергетической арматуры, другого вспомогательного оборудования. Это комплекс вопросов, которые должны решаться на уровне, очевидно, государства, потому что без какой-то заинтересованности потребителя, который все это у него в частных руках, он не заинтересован развивать котлостроение Украины. Он заинтересован отпускать и зарабатывать просто деньги.

 

Поэтому этот аспект, который я так должен сейчас отметить, чтобы он тоже имел место в наших разговорах, дискуссиях, подготовке. Спасибо за внимание.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Будь ласка, Мельничук Віктор Павлович – виконавчий директор Національного екологічного центру України. Нехай ще буде один виступ. Пан Кожем’яка Володимир Прокопович – професор Вінницького національного технічного університету.

 

МЕЛЬНИЧУК В.П. – Вельмишановна еліта науково-технічного простору нашої нації. Дуже приємно зібратися в такому колективі, де вперше, дійсно, можна почути, який розумний і підготовлений професіонально наш інженерно-науковий потенціал.

 

Я должен конкретно сказати про пропозицію. Показ цих кадрів, які представляють вирішення проблеми системи, яку я зараз запропоную на рівні периферії, яку ми опробували у Вінниці, при підтримці керівництва нашої області. Перейду до діла.

 

Дійсно, всі питання, які представляються у вирішенні енергозберігаючих технологій, є дуже багато пропозицій локального порядку, де ми говоримо, що покращення деяких критеріїв, параметрів, використання енергії, виробництво її.

 

Але, я думаю, що настав час, і в Україні достатньо інтелектуального потенціалу в цій галузі для того, щоб вирішити проблему і стратегічно і запропонувати урядові і державі зробити такий крок, який би через кілька років вивів нашу державу не те, що від енергозалежної країни, а, напевно, можете сказати, перейти до серйозного її експорту.

 

Що пропонується? Нами вперше у світовій практиці вдалося поєднати вирішення таке стратегічне за допомогою поєднання через оптико-електронні методи і засоби інформаційно-енергетичних проблем через створення таких інформаційно-аналітичних технологій, що в сукупності. Адже інформація – є ніщо інше, як похідна від зміни енергетичного стану, якщо говорити так в крупному плані.

 

І дійсно, якщо ми конкретно замінимо, скажімо, мережі енергосистеми нашої України, замінимо один провідник мобінарний всередині так, як маємо в шариковій ручці, всередині волокно, волоконний кабель, зовні лежить метал, який зберігає фазу.

 

Всередині останньої хуторянської хатинки, я вибачаюся за таке слово, поставити новий тип освітлювача, абсолютно не лампочки Ілліча, тим більше, лампочки, в яких КПД до 3% доходить. Поставити сучасні світловипромінювачі в основі освітлених приладів, в яких КПД в реально діючих доходить до 80%, а в експериментальних – більше 90.

 

Це є вирішення стратегічне на все століття, напевно. Його рано чи пізно прийдеться робити. Якщо не ми самі зробимо, то зроблять прийдуть іноземні фірми.

 

Це я достовірно знаю. А фірма „Ветрон” через метрополітен качає інформаційні зв’язки і інформацію з усього Києва вже з 1999 року. Це я так, тільки як приклад. А насправді, якщо зробити операційний екран, я колись очолював СКТБ „Ветрон”, являюсь головним редактором цього журналу і вражений, які прекрасні у нас вчені, які прекрасні пропозиції, але мені здається, що на рівні, хто вирішує, по-моєму ці журнали не читають і рішень ніяких не приймається.

 

Я думаю, що ми сьогодні зможемо змінити цю ситуацію, щоб дійсно, що правда не в тому, щоб це сказати в політичному єдиноборстві і виявити, хто кращий, хто гірший. В тому, наскільки ми чітко і однозначно вирішимо, скажімо, конкретно, як поставлена проблема енергозберігаючих технологій і на стратегічному рівні.

 

І операційний екран, який ми розробляли для військово-промислового комплексу в свій час, і сьогодні вже має технологічну основу і навіть на Україні це можна зробити, щоб екран був вночі, як світильник. При переключенні він ставав екраном телевізора. Через нього, через волокно, волосинка завтовшки за наш волосок волокно, 40 тис. цифрових телефонів можна продавати.

 

При переключенні воно могло б працювати на Internet, і більше того, фактично ми могли б говорити про те, що відеотелефон, але не простий відеотелефон, а якісну модель. Ми створили таке поняття, як біомедичний окопроцесор, значить, що фактично за станом людей можна через відповідні центри слідкувати за станом хворих і здорових людей, скажімо, як це робиться в певних містах Америки.

 

Значить, я думаю, що проблему слід починати звідси. І я говорю, що поелементно у нас фактично в цьому короткому представленні показано, що ми вже сьогодні в Вінниці, а вже Вінниччина, коли Вінниця була першою в Союзі, так би мовити, Вінниччина була першою в Союзі по створенню великих екранів для колективного користування. Це був „Цекабіт” в системі МЕД, зараз – „Інфракон” . І потенціал, який там вихований, до створення якого причастний я. Він дуже багато проблем знає, як рішати. Ті проблеми, про які я кажу, що створити геоінформаційну аналітичну систему України, спочатку, скажімо, на прикладі області, можна навіть міста, ми працювали над світлофорами, і показали, що ці, що значить, операційна система у вигляді нового типу світлофорів українського виробництва, не будь-якого. Ми просто потенціально, ми принципово про це заявляємо. Вони дійсно, значить, фактично строк служби в них мінімум до 10 років. Значить, у нас, ми маємо символ свого університету. Там організована ідея нашим ректором, що крім часу фактично закодовано в енергозберігаючих гілочках, які мають різні темпи в залежності від дня тижня. Але там 7 днів в тижні і 7 випромінювачів в трьох кольорах: жовто-блакитних, оранжевий... Я хотів сказати, що все це запатентовано, це наш національний продукт, і буде дуже шкода, у нас дуже багато покрали, у мене самого набагато більше, ніж 600 винакоходів, а у науковій школі десь біля 2 тис., десь 2-3% працюють на енергозберігаючих технологіях. Але те, що у нас крадуть все і ми самі, можна сказати, навіть цьому сприяємо, включаючи, скажімо, іноземних студентів, аспірантів.

 

У мене багато є думок з цього приводу, що, фактично, багатство – дійсно це правда, і багатство кожної нації, починаючи від Японії, і кожної фірми, починаючи з Гейтса, більше 80% багатства – це є інтелектуальний продукт. А ми до цього не звикли і шукаємо, де і як нам вийти з положення. Як це так? Найсильніший, ні.., ми все життя, хто професійно працює в науці, все життя, день і ніч живе і думає про своє ремесло. Якби дійсно використовувати цей потенціал, хоча професійних вчених, з моєї точки зору, ми не перевершуємо там і 20%, це багато дуже функціонерів коло науки. Але вони теж потрібні.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Шановні учасники слухань, ми працюємо без перерви вже 2 год. 10 хв. Як я сказав, тепер у нас буде перерва. Перед тим декілька оголошень, можливо, хтось з заступників міністрів зараз скаже, і потім я ще нагадаю вам деякі наші речі стосовно подальшої роботи.

 

СЕМЧУК Г.М. – Шановні колеги, Семчук Григорій Михайлович – заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Щодо назви, нас знову об’єднали, тому таке міністерство.

 

Я не знаю, як ви, шановні колеги, але я сьогодні отримав моральне задоволення від такої розмови. Я думаю, що нам треба буде, ми будемо вносити такі пропозиції у Кабінет Міністрів, щоб це не було епізодично, часу мало і на виступи часу мало, і на обговорення мабуть бажаючих було більше, але моральне задоволення я отримав від того, що не зважаючи на те, що дійсно фінансування науки, як великої, так і галузевої незначне, але є потенціал. Я особисто сьогодні почув багато цікавих речей, і позаписував собі, які необхідно буде розглядати з вами у плані впровадження вже цих ваших напрацювань на місцях.

 

З п’яти пріоритетних напрямків міністерства, ми нещодавно визначили на колегії, один із них – це енергозбереження, особливо у галузі житлово-комунального господарства, за що я відповідаю у міністерстві. Я не буду зараз вам читати лекцію, але комунальне господарство споживає енергоресурсів, надає цю продукцію нашу і послуги в 2,5, 2,7, а то в 3 рази більше, ніж в європейських країн.

 

Питомі норми на порядок вищі і так далі, яка економіка витримає, технічне переоснащення і так далі. Ви знаєте, є програма реформування, напрацювання і так далі. Але я до чого веду, щоб не забирати багато часу, тим більше перерва. У міністерстві створено постійно діюча робоча група з енергозбереження по 4-м напрямкам – технічного напрямку, економічного, фінансового забезпечення, юридично-інформаційного. І я сьогодні подивився, що ми не маємо повної інформації, що є у наших інститутах, ці навіть короткі доповіді, які тут були. Тому я б запросив вас, колеги шановні, хто має бажання, я думаю, воно повинно бути у патріотів нашої держави, щодо впровадження ваших наробок, особливо в системі житлово-комунального господарства, прошу з пропозиціями до нас – це перше, і більше того, ми вже зараз формуємо такі за дорученням міністра, ми їх назвали сервісний набір.

 

Справа в тому, що буваєш на місцях, я багато нового почув, а там на місцях не доходить ця інформація, тому ми формуємо такі переліки, визначили короткострокові заходи з енергозбереження і довгострокові. По формі Захід: є ефективність, скільки ми економимо, термін впровадження і термін окупності, щоб люди теж бачили і могли відчути, варто це чи ні. І довгострокові заходи, які потребують великих фінансових затрат. Тому я запрошую до співпраці.

 

Друге – хотілося більше б почути все-таки пропозиції, ви маєте досвід, може, й ми в міністерствах не маємо такого, напрацювань в інших країнах щодо механізмів реалізації цих енергозберігаючих заходів. Можливо, треба вносити якісь зміни до діючої нормативної бази, в тому числі в закони. Я впевнений в одному, що без матеріальних стимулів на місцях ніякого енергозбереження не буде, наприклад, як FATF і т.д.

 

Тому я вас запрошую до співпраці, телефон 287-74-27, мій офіс на Димитрова, 24, міністерство на Великій Житомирській, Запрошую до співпраці.

 

ТІТЕНКО С.М. – Я должен вас поздоровити з цим першим заходом. Може, дійсно, розпочнеться така копітка з усіх тих напрямків, про які ви казали. Я повністю підтримую Григорія Михайловича щодо інформаційного забезпечення. Багато з того, що сьогодні виступали, я не чув, хоча багато з тих, хто виступають і хто сидять в залі, я знаю особисто або знаю про їх розробки. Тому сьогодні, коли ви будете готувати зведені матеріали, я дуже прошу вас тільки їх якби спробувати систематизувати: ті, що відносяться безпосередньо до галузі паливно-енергетичного комплексу; ті, що в інших галузях, наприклад, як в житлово-комунальному господарстві; ті, що готові якби вже до впровадження; ті, що потребують продовження експерименту чи щось таке. Щоб якось було більш системно і ми змогли відразу ж спробувати знайти такі всі можливі, зробити заходи для того, щоб впровадити те, що відноситься до нашого комплексу.

 

Так, взагалі, можу вам тільки сказати одне, що ми повинні розуміти, що якби це енергозбереження чи енергоефективність – це два кінця. Якщо енергоносії будуть дорогі, наприклад, електроенергія, то на кожний відсоток зниження споживання їх буде відсоток зростання вартості. Тому я наголошую на тому, що ми як міністерство, яке відповідальне за видобуток і трансформацію з первинних енергоресурсів в ті остаточні, для нас дуже важливо знайти всі заходи, які би дозволили би знизити питоме споживання палива, знайти, я маю на увазі з точки зору і контролю вхідного, і з точки зору спалювання технологій, і так далі, транспортування, обліковування. Тобто, ми чекаємо пропозиції по усьому ланцюгу виробництва цих енергоносіїв.

 

Ще раз должен вам подякувати. Я рахую, що, може, тут час у нас є 40 хвилин на спілкування. Якщо потрібно, я тут. Дякую вам ще раз.

 

ГРАНОВСЬКИЙ В.К. – Я заступник Міністра промислової політики, який відповідає за гірничо-металургійний комплекс, який, до речі, споживає близько 9,6 млрд. куб.метрів природного газу з 20-ти млн. природного газу, який споживає промисловий комплекс, який входить до складу Мінпромполітики.

 

Тому, для мене як металурга покладена Міністерством промислової політики відповідальність за енергозбереження. Я, як і мої колеги, сьогодні отримав велике задоволення від тих добрий ідей, які я слухав. Дуже радий, що не дивлячись на всі ці перепони, які існують сьогодні, відсутність належного фінансування, у нас існує наука, наука високого рівня, яка сьогодні, на жаль, не в повній мірі має впровадження на Україні.

 

Якщо конкретно, ви люди ділові і ми. Тоді потрібно зробити, наскільки я розумію, в міністерстві провести науково-технічну раду, запросити вас як фахівців з проблем енергозбереження, які б могли донести до підприємств безпосередньо металургійної та хімічної галузі свої розробки, тому що в міністерстві вже практично розроблено план енергозбереження. Він, як і у моїх колег, він існує, складається з двох розділів: короткострокові, які десь можуть забезпечити економію енергоресурсів на 10-15%, і довгострокові. Вся ця програма міністерства десь буде коштувати 40 млрд. грн. Десь 8 млрд. дол. США.

 

Якщо казати про довгострокові заходи, то це дійсно, і тут колеги казали, необхідно відмовлятися від мартенівського засобу виробництва сталі, яке сьогодні в структурі споживання природного газу споживає 16%. А як я казав, гірничо-металургійний комплекс споживає природного газу. Металурги безпосередньо 7,6, а мартенівське виробництво 16%. Доменне виробництво 40%.

 

Хтось тут сказав, що потрібно дякувати Володимиру Володимировичу Путіну, мабуть, ще не дякувати, я б так сказав, ми ще стали заручниками той системи, яка була за радянських часів, коли металургів з-під палки заставляли брати природний газ, ми тут фахівці всі знають, що природний газ в металургії доменне виробництво почали використовувати наприкінці 60-х років, декілька раніше, і сьогодні в цих умовах, в умовах, коли дефіцит природного газу і ці два похолодання, скажу вам так, металурги повернулися до старих технологій, тобто нове – це добре забуте старе.

 

От „Криворіжсталь”, „Азовсталь” практично вже не використовують в доменному виробництві природний газ і повернули коксівний газ, в нас є конкретна економія на 30-35% використання природного газу. Це тільки в доменному виробництві, а в сталеплавильному виробництві не початий край, в прокатному виробництві – не початий край, де ми б могли з вами контактувати і використовувати ваші розробки, тоді я просив би вас, в Міністерство промислової політики на моє ім’я надіслати всі ваші пропозиції і я рахую, що десь на початку березня обов’язково ми проведемо науково-технічну раду, я маю на увазі розробки, які могли б бути здійснені за участю наших машинобудівних підприємств і бути доведені до впровадження. Але все це на скільки я розумію, шановні колеги, будемо мертві до тих пір, поки не буде визначено правила гри на законодавчому рівні, тому що добре йде і вони потребують коштів. Кошти тоді, коли на сьогоднішній день до речі в металургії коли ціна і кон’юнктура на світовому ринку падає в цьому році, ціна на газ енергоносії буде підвищувати, рентабельність металургійних підприємств зменшується і металургам, і хімікам, це стосується і їх теж, буде мало коштів для того, щоб підтримати вас.

 

І тільки сьогодні визначено правила гри, я маю на увазі, надання відповідних законодавчих преференцій з тим, щоб можна було використовувати енергозберігаючі технології, ми далі не підемо. Сьогодні о 15 годині у Верховній Раді будуть відповідні слухання, я запрошений на ці слухання і должен доповісти у Верховній Раді законодавчий проект щодо впровадження цих енергозберігаючих технологій. Ми разом з Міністерством палива та енергетики працюємо рука об руку в цьому напрямі, і сьогодні слово за Верховною Радою. Без прийняття цих заходів нічого не буде. Я должен сказати, що позитивні приклади з того, що Верховна Рада відпрацьовує на промисловості вже є. Я не пам’ятаю, ще 99-2000-й рік, коли промисловість після дефолту 1998 р., в тому числі металургія, залишились в дуже складному стані. Був прийнятий Закон „Про економічний експеримент”, і от щось схоже на цей закон ми і пропонуємо Верховній Раді. Тоді були дані металургам відповідні податкові преференції. В підсумку бюджет тільки від цього виграв, металурги зуміли стати на ноги і сплатили до бюджету майже втричі більше до того, що вони платили. Не знаю, як буде далі, хоча, як ви самі розумієте, на сьогодні Верховна Рада займається іншим, вона готується до виборів, але вважаю, у Верховній Раді є люди, помірковані люди, які сьогодні підуть назустріч промисловості і вам. Без цього ми не розв’яжемо цю проблему.

 

Ще раз прошу всі ваші пропозиції до Мінпромполітики на мою адресу. Я вам обіцяю, що в березні ми обов’язково проведемо науково-технічну раду за вашою участю, з тих, хто буде зацікавлений, і на яку будуть запрошені підприємства. Я думаю, що в цих умовах конкретне спілкування між розробниками та підприємствами дасть позитивний результат.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Я вибачаюсь, що ми значно забрали перерви, але все-таки нас пробачає те, що забрали для роботи, яка, як відомо, створила не тільки людину і людство. Я нагадую, за моєю спиною кафетерій невеличкий, там відносно невеликий зал, праворуч від мене вздовж вікон туди прохід. Там стіл в приймальні, технічні пропозиції, ваші координати, якщо хтось не потрапив до наших списків. Щодо порядку ведення, до мене.

 

Будь ласка, перерва, почнемо ми давайте точно о другій годині.

 

(Після перерви)

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Будь ласка, я прошу зайти до зали всіх учасників і сісти на свої місця. Зайде Прем’єр-міністр і міністри, щоб ми вже були готові, не втрачаючи час на розсаджування.

 

Шановні учасники слухань! Я нагадую, що планується виступ Прем’єр-міністра і потім виступ тих учасників слухань, які записані на окремому кошику, де викладений загальний план проведення нашого заходу.

 

Обираючи цих виступаючих, ми виходили з того, що в присутності запрошених осіб мають пролунати пропозиції стосовно стратегії діяльності в цій сфері, тобто стратегічне бачення з різних боків, з боку наукових установ провідних, з боку відомих громадських організацій України, які мають потужні аналітичні центри. Так був складений цей список короткий. Правда, один учасник уже виступив з цього списку, ми доповнимо кимось.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Доброго дня. Я бачу, що я швидше прийшов із засідання Кабінету Міністрів, ніж мої колеги. Колеги, я прошу вибачення, можна я так прямо з місця? Я вже так наговорився сьогодні протягом перших цих робочих годин робочого дня.

 

Нам дуже важливо сьогодні те, про що говорилося в цьому залі, та те, що буде говоритися. Ви розумієте, ситуація, в якій опинилася Україна, вона є ненормальною, тому що реально ми сьогодні витрачаємо на одиницю національного продукту більше, ніж удвічі, у порівнянні з Польщею, і більше, ніж в 4 рази, у порівнянні із США.

 

Знаєте, стільки гарних правильних слів пишуть сьогодні про всі речі, як треба правильно заключати договори, як правильно треба писати все. Всі пишуть всі правильні слова за виключенням одного. За минулу добу Україна спожила 370 млн. куб.метрів газу.

 

Я питаю. Хто стане і скаже: „Я не хочу, я відмовляюсь від цього газу. Я вважаю, що я перейшов на інші способи роботи, інші знайшов джерела енергії і т.д.”. Немає бажаючих. Всі тільки в теплому приміщенні ведуть дискусії про те, що треба якось інакше працювати.

 

Я так розумію, що без впливу економіки, без впливу важелів економічних нічого не буде відбуватися, бо інакше, як пишуть промисловці і правильно кажуть, я дивлюсь на собівартість і бачу, що мені вигідно споживати таку величезну кількість газу. І ці 11 підприємств, які споживають сьогодні десь біля 40% газу, вони нам всім скажуть, жити як треба. Не ми їм будемо розповідати. Поки що у нас, на жаль, так сталося, що більше всього ми звикли слухати тих, хто витрачає, ділить, - це головні люди в нашій країні.

 

Тому є питання розробки Державної програми енергозбереження, скорочення споживання природного газу, розвитку альтернативних джерел енергії, причому в досить стислі строки, і розуміння в тому, що так. Як це виглядає? Ви знаєте, я зараз з цієї газової тематики вже 2 місяці просто не виходжу. Ми цього року з’їмо біля 77, повинні так в балансі, біля 77 млрд. кубометрів газу, 76,5 – 7 Просимо 10%, будемо вимагати, будемо вижимати 10% скоротити споживання.

 

Притому, що нормальна ціна наша, якби ми, наприклад, в металургії працювали так, як належить, і якби кошти, які були зароблені, починаючи під час експерименту металургійного з 1998 р. по 2002 р., хоча б половина їх вкладалася в те, для чого цей експеримент робився, то, напевно, ми б сказали, що ми витрачаємо 62 млрд. кубометрів газу, як кожна цивілізована країна, це була б нормальна цифра для нас. Але зараз у нас уже є тема для дискусії, чи будуть з островів, куди попали ці гроші витягувати з цих теплих островів засніжену Україну для реконструкції металургійних комітатів, для наших хімічних комбінатів, взагалі для перебудови нашої економіки. Ви ж розумієте, як гроші то дали, вони туди пішли, а чи повернуться назад, але за те тепер ці люди, маючи доступ, всі ж вони борються зараз, щоб потрапити до приміщення із скляним куполом, то вони завтра ще мало того, будуть диктувати громадськості те, як треба жити і кому, які преференції надавати і так далі.

 

Тому дуже важливо, щоб громадськість вся України була обурена не відволікаючими ударами, які всіх водять за носа, а щоб питали, чому ми з’їдаємо стільки енергії, чому енергоємність нашого продукту така висока і чому ми є монозалежною державою в питаннях газу, в питаннях свіжого ядерного палива.

 

Я розумію так, я був у Севастополі в університеті ядерного палива і промисловості пізно ввечері, і стояв над цим ядерним реактором і дивився – у нас потужна наука, ми маємо всі можливості для того, щоб зробити якомога більшу готовність України у створенні свого ядерного палива у майбутньому. Але спитайте людей, „та ніколи це неможливо, ну що ви” і так далі. Подобається, тому що схеми працюють, що ще потрібно у житті.

 

Нарешті, ви знаєте, на мене дуже велике враження справила перша нарада, яку ми провели у міністерстві мого колеги Павла Качура. Будівельники, які дивляться вперед на майбутнє 50-70 років з приводу тих будівель, які сьогодні закладаються, всього того, що є і того, що ми маємо, і вони називають шалені цифри, які потрібно вкласти, щоб до пуття довести діючу житлову систему нашу всю і коли називають цифри рівня по нашому житлу по-моєму 370 млрд. доларів, які треба вкласти в те, що все житло, яке є в Україні, скажімо умовно перевести на сучасний стан споживання, таке, яке є в Західній Європі, може і сучасних стандартів енергозбереження, то можливо, вони трошки перебільшують, але з іншого боку, ми просто повинні оцінити, про яку величезну проблему іде мова.

 

Ми то з вами биті люди, ми розуміємо, що раніше як було – головне, щоб ти в своїй галузі економив. Я у себе на заводі ЖБІ відповідав за свої детальки і нікого не цікавило те, яка там теплопровідність і як там ці всі справи йдуть, і так далі.

 

Я, коли був керуючим пресом, ми робили віконні блоки, ми відповідали за віконні блоки, але не за те, яка ситуація буде в приміщенні, абсолютно. Я відповідав тільки, із директорів-доків питав тільки про одне – кількість. Оце кожного ранку – план, план, план. Тут є, сидять деякі люди, які знають систему Головкиївміськбуду і все, що з цим пов’язано, з цим конвеєром щоденним роботи.

 

Це складалося десятиліттями. Нарешті, цей півень клюнув нас. Уряд робить все для того, щоб Україна мала передишку. Притому буде постійний тиск, постійний тиск на нас з приводу ціни, з приводу обсягів газу, все, що завгодно. У нас є максимум 5 років. Не знаю, ми повинні втриматися 5 років, ще з ощадливими цінами і з усіма іншими наворотами, які ми зараз робимо для того, щоб все-таки Україна поступово, як кажуть, переходила на ці ринкові умови.

 

Ми розуміємо, що одночасно всі заходи фінансувати з державного бюджету неможливо. Треба встановлювати пріоритети. Навколо цього буде йти досить серйозна боротьба. Я розумію, що ми не можемо роздати „каждой сестре по серьге”. Ми повинні сконцентруватися. Але я дуже хотів би, щоб про це говорила наша громадськість, щоб про це говорили фахівці і щоб ми чули, що кажуть ті люди, які безпосередньо щодня в темі, щоб не чиновник визначав пріоритети того, куди ми маємо направити фінансові ресурси.

 

Ми розуміємо також те, що, хотів сказати слово „пільга”, але воно тільки скажи, і воно відразу все це піде, воно відразу все це має бути, це у нас, як в сільському господарстві. Все туди піде і десь воно там подінеться. Йдеться про те, що все-таки якийсь пріоритет має бути заходів, мають бути, ви знаєте, я думаю, що демократична побудова системи Уряду і те, що ми зараз відкрито обговорюємо питання, про які раніше навіть і не думали, що це вголос можна говорити, 3-4 чоловіки приймали рішення і на тому все завершувалося. Я думаю, воно змусить нас працювати прозоро і чути одне одного. Ще трошки полаємося пару років, але все одно ми вийдемо на серйозні рішення.

 

Колеги, я думаю, що найближчим часом ми все-таки дамо реально можливості для впровадження серйозних проектів, масштабних проектів. Дуже боїмося помилитися. Остання фраза перед тим, як дати поважним людям слово – це, знаєте, мені нагадує час, шановні фахівці, з великої букви фахівці. Це знаєте, як наші письменники, поети говорили про те, що нас цензура зажимає, а от, якби цензури не було, то ми, як заспіваємо, всі будемо нобелевськими лауреатами, всі будемо отримувати „Греммі”, всі ці премії, які тільки можливо. І що далі відбулося?

 

Так от, я боюся, щоб не вийшла ситуація так: ми дамо зараз можливості, ми зараз зробимо все, щоб почути вас, ми зробимо все для того, щоб цей механізм відпрацювати. Я не кажу про премії.

 

Чи ви скажете: „Ми не здатні зараз в цілому енергію зменшити”. Давайте так, збільшимо електроенергію, у нас є потужності, але будемо працювати над тим, щоб саме газ, конкретно цю цифру ми повинні вирішити, тому що це монозалежність. А в енергетиці ми все-таки можемо.

 

Чи почують громадськість, наші громадяни з приводу атомних станцій? Чи вже розуміння сьогодні у пересічного українця, що іншого майбутнього у нас просто немає вже?

 

Я був в Криму, і Щолкіно там замерзло. Це те саме Щолкіно, де були вкладені мільярди, де все розграбували, тому що вирішили, що непотрібна ця станція. Правда, там кажуть, що є питання, пов’язані із землетрусами, щось таке. В такому плані можливо. Я не заперечую. Але початкова ідея була в тому, що ми проти атомної енергетики після Чорнобиля.

 

Колеги, демократія – це тоді, коли більшість приймає рішення, а всі інші підпорядковуються. В Україні не звикли до демократії. Або диктатура, або, я не знаю, яке там слово, коли всі пишуть, коли всі пишуть і ніхто на себе не бере відповідальність. Знаєте, така справа.

 

Тому, шановні колеги, я так думаю, що давайте так. Будемо слухати зараз академіків, будемо слухати серйозних менеджерів. На жаль, сьогодні о 15-тій годині РНБО. Я вимушений буду туди іти. Але хоча б давайте так. Михайло Миколайович Кулик – директор Інституту загальної енергетики НАНУ, академік. Михайло Миколайовичу, будь ласка, прошу до слова.

 

КУЛИК М.М. – Шановний Юрію Івановичу, шановні колеги.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Мені сказали, що 5 хв. Це не я винен.

 

КУЛИК М.М. – Я теж орієнтуюсь саме так. В ранковому засіданні було дуже багато справді цікавих пропозицій, вони були, в основному, технологічного плану, були і організаційно, і нормативно-правового.

 

Вашій увазі я хотів би зараз дати інтегральні оцінки того, на що може розраховувати наша економіка з точки зору реалізації того величезного потенціалу енергозбереження, який є в Україні. Отже, це консолідована позиція Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАНУ і громадської колегії Мінпаливенерго. Я прошу перший слайд, я буду озвучувати.

 

На перспективу розвитку до 2030 р. в процесі розробки проекту енергетичної стратегії визначені обсяги споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів – це основна складова, яка відзначає показники з енергетичної ефективності. В 2005 р. цей показник становить 214,5 млн. тонн умовного палива, в 2030 р. цей показник становить 308 млн. тонн умовного палива, тобто зростання споживання паливно-енергетичного ресурсу становить біля 30%.

 

В той же час зростання виробництва ВВП, в тричі збільшується обсяг нашого валового внутрішнього продукту, вже це співвідношення говорить про те, що ми прогнозуємо значне зростання енергетичної ефективності. Але це можна буде реалізувати за однієї тільки умови, умови, що ми зможемо розвивати той потенціал енергозбереження, який є зараз у нас в Україні. Тут синім і коричневим кольором показано складові енергозбереження, які є реально досяжними в різні роки.

 

Прошу звернути увагу, що синім кольором показано ці складові енергозбереження, які забезпечуються за рахунок технологічного фактору, за рахунок впровадження технології, і коричневим – за рахунок структурних зрушень. Структурні зрушення – це зменшення енергоємних виробництв і збільшення менш енергоємних. Так от, вже у 2010 році сумарний показник енергозбереження становить біля 120 млн. туб.

 

должен нагадати, що сальдо імпорту-експорту зараз в Україні первинних паливно-енергетичних ресурсів становить 113 млн. туб, тобто якщо ми будемо працювати, в 2010 році з такими показниками енергетичної ефективності, які є у нас зараз в 2005 році, тоді у нас сальдо імпорту-експорту більше, ніж подвоїться. Тому у нас немає іншого шляху, ніж розвивати ті потенціали енергозбереження, які є у нас зараз в економіці. В 30-му році, якщо ми не будемо займатися енергозбереженням і буде той самий рівень, який є в цьому році, значить наше споживання буде майже 80 млн. туб, тобто це буде крах економіки, це взагалі фантастична річ, про це не можна навіть і говорити.

 

Якщо ми зможемо реалізувати ті показники енергозбереження, які були на попередньому слайді, то споживання буде те, як було представлено зеленим кольором, це повторюється, а от які будуть показники енергетичної ефективності. Якщо зараз у нас 600 г нафтового еквіваленту, то в кінці періоду повинно бути десь біля 290 г нафтового еквіваленту, тобто ми вийдемо приблизно на нинішні показники з енергетичної ефективності промислово-розвинених країн, які мають структуру економіки приблизно, як Україна. Значить, ми повинні реалістично підходити до того, які показники реально може забезпечити Україна, оскільки зараз наша економіка переобтяжена енергоємним виробництвом: металургія, видобувна, вугільна промисловість, гірноруднича, і так далі. І ця структура буде полегшуватись, але вона все буде, все буде все-таки тяжкою, і цей показник є цілком прийнятним.

 

Наступний слайд, прошу.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – 30 секунд.

 

КУЛИК М.М. – Значить, 30 секунд. Значить, на ряду з цими, будемо казати, загальними обсягами енергозбереження, ми зробили аналіз короткострокових і маловитратних технологічних заходів, які можна реалізувати в найближчі 1 – 2 роки.

 

Значить, виявляється, що якщо, є такий потенціал. За 1 – 2 роки, навіть і менше по деяких проектах, можна реалізувати в житлово-комунальному – до 6 млн. туб, в електроенергетичному комплексі – 6,1, і так далі, як тут представлено. Разом ця сума складе 23,8, майже 24 млн. туб. Які витрати? Це більше, ніж 10% від того, що ми споживаємо зараз. Які повинні при цьому капіталовкладення? Це десь біля там 5 – 5,5 млрд. гривень. В прорахунку на 1 тонну палива питомі капіталовкладення становлять 200 – 230 гривень, це 45 – 50 доларів. Тобто, це говорить про те, що термін окупності цього масиву, великого масиву енергозбереження значить, буде становити десь півроку, півроку там, кілька місяців.

 

Наступний слайд і я закінчую. Але для того, щоб цього досягти, цей потенціал, є для того, щоб його досягти, треба виконати цілий комплекс заходів з його реалізації. Це технологічні заходи, про які я говорив. Фінансово-економічні – це, перш за все, ціни і тарифи.

 

Юрію Івановичу, пільги. Повинні бути пільги незначні, стимулюючі. Я супротивник пільг, але для того, щоб запустити механізм, повинні. Ступені тарифів і штрафів і т.д. Повинні бути і пряник, і батіг.

 

Організаційні заходи. Інформаційно-освітні заходи, щоб все населення розуміло, щоб це стало ідеологією. Безумовно, нормативно-правові, тому що ми в правовій державі. Якщо ці всі положення не будуть зафіксовані в законах, то добитися їх реалізації буде важко.

 

Дякую за увагу.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Запрошую до слова Анатолія Андрійовича Долінського – директора Інституту технічної теплофізики НАНУ, академіка. Підготуватися Газізулліну.

 

ДОЛІНСЬКИЙ А.А. – Інститут технічної теплофізики давно працює по розробці і впровадженню енергозберігаючих технологій. Ряд технологій на цих плакатах, позаду вас, ви бачили, мабуть.

 

Останні роботи якраз пов’язані з комунальною енергетикою. Сьогодні я можу запевняти, що ми сьогодні маємо технології, які впроваджуються, які вже дають результати, які перевірені. Ці технології можуть дати економію. Це технології з окупністю менше 3-х років. Вони можуть дати економії 15 млрд. кубів газу із 33 млрд. кубів газу, які ідуть на опалення цілком по Україні, не тільки комунальна промисловість, але і промисловість.

 

Що це за технології? Це, перш за все, треба поміняти відношення до теплоенергетики і науки про теплоенергетику. Це пріоритет номер один повинен бути в усіх наших роботах, всіх наших роботах, всіх наших планах і програмах, а не так, як було до цього часу.

 

По-друге. Нам потрібно впроваджувати когенераційні технології. Когенераційні технології мають три особливості. Перше – економія 10% газу при використанні. Друга – це рішення питання екології. Це відхід від тих кризових станів, які у нас був в Алчевську. Децентралізація виробництва тепла і електроенергії.

 

Другий напрямок. У нас 30 тис. працює в державі котлів, які мають коефіцієнт використання палива десь 70 і нижче відсотків. Треба замінити ці всі котли, тим більше, що окупність 1,5 – 2 роки становить на котли сучасні, які розроблені, які працюють, і навіть є деякі змоги там випускати малими серіями. Ці котли, заміна така дасть економію по цій категорії котлів біля 20%.

 

Наступний напрямок – утилізація. Ми сьогодні в основному викидаємо відпрацьоване тепло з температурою 170 градусів. Пора переходити, як і більшість країн, на 60 градусів. Це дає економію біля 10-12% на котлах, а на печах дає всі 25%. Крім цього, вирішуються екологічні питання.

 

Надзвичайно важливе питання переводу нашої всієї котельної техніки виробництва тепла на сучасні прилади, сучасну автоматику. На жаль, в наші плани по міністерству не увійшов цей пункт, але це надзвичайно важливий напрямок, ви це відчули, що перехід на сучасні прилади дає можливості економіки 2-5% газу. І сьогодні ми маємо добрий досвід – фірма „Промел”, з якою ми працюємо, і разом з інститутом поставили більше 25 тис. екземплярів приладів по нашій країні і по інших країнах, і економію від 2-х до 5% ми одержали.

 

Наступний напрямок – використання електроенергії, „використання дешевої електроенергії”, так написано в стратегії. Сьогодні вона ще поки не зовсім дешева, але якщо електроенергію використовувати для нічного опалення підлоги, так звана система „тепла підлога плюс акумулятор”, то вона вигідна і сьогодні.

 

Але це не слід робити, звичайно, на старих будинках, але треба заводити в норми будівництво нових будинків.

 

Наступне питання – це когенераційні технології. Когенераційні технології, вибачте, не когенераційні технології, а технології, пов’язані з використанням теплових насосів.

 

Теплові насоси ми колись виробляли. Інститут навіть був один із співавторів одного із самих потужних, теплового насоса на 3 мегавата. Ці теплові насоси виробляються зараз в Пензі і використовуються якраз для комунального, і для комунального господарства. Теплові насоси дають можливість різко зменшити кількість втрат, використовуючи низько-потенціальне тепло округи.

 

Це треба розвивати. Ми не готові зараз для широкого впровадження. Але завтра це питання встане. І його треба розвивати зараз. І будівництво теплових насосів, і проектування, і науку, звичайно. Це надзвичайно важливий напрямок.

 

Наступне питання пов’язане з тим, що газ треба вміти і заміщати чимось іншим. Якщо багата Америка сьогодні ставить питання якраз. В цьому місяці виступав Джордж Буш, і ставить питання, що треба використовувати все: і дрова, і торф, і тирсу, і все використовувати для того, щоб виробляти паливо. Не тільки паливо для опалювання, але й рідке паливо для машин.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Анатолію Андрійовичу, у мене велике прохання: повторюйте ці слова, бо якщо я скажу, що треба дрова використовувати, то Ви же уявляєте? Мені життя не буде. Взагалі, я ходити ніде не зможу. А коли академік скаже, то все буде нормально.

 

ДОЛІНСЬКИЙ А.А. - Юрію Івановичу, я не тільки скажу, я покажу Вам, що тут сидить директор, який уже декілька років виробляє чудові котли для цих всіх продуктів, але, на жаль, вони йдуть в Білорусію, Росію і тільки одна...

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Послухайте шведів, тут був в цьому залі були переговори із шведською делегацією, що Прем’єр Швеції говорив, вони взагалі газ використовують тільки 30%, все інше – це все інше, відходи від тирси, біопаливо і так далі.

 

ДОЛІНСЬКИЙ А,А. – Завтрашній день – це не тільки те обладнання, яке ми сьогодні впроваджуємо, яке у нас є. Треба створювати нове обладнання. Та програма, яку ми створили у Академії наук, програма розвитку, модернізації комунальної енергетики повинна дати нам через декілька років нове обладнання, нові технології, другий рік вона знаходиться у Кабінеті Міністрів, ми сподіваємося, що вона буде затверджена, і ми скоро зможемо дати нове обладнання, будуть приймати участь всі енергетичні інститути Академії.

 

І ще одне питання - Юрію Івановичу, це все добре, цифри ці всі, я відповідаю, цифри всі ці практично взяті з практики, але якщо ви не вирішите питання, як довести ці інноваційні кредити до власників котелень – нічого з цього не получиться, сьогодні котельний не може одержати кредит, треба давати щось у заставу, заставу він не дає, звертається до банку, банк може дати гарантію в заставу, але требує такі гроші, які потрібно платити звичайним кредитам, а не пільговим кредитам, які зараз обіцяє керівництво давати.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Ільдар Федоїсович Газізуллін – економіст Міжнародного центру перспективних досліджень, і попросив слово Євген Пущик – наступний буде.

 

ГАЗІЗУЛІН І.Ф. – Шановні учасники громадських обговорень, дозвольте представити вашій увазі презентацію „Конкуренція ресурси, як передумови енергоефективності”.

 

Отже, лише гостра конкуренція за ресурси буде примушувати всіх суб’єктів ринку до ефективнішого використання ресурсів та використання тих технологій, про які сьогодні згадувалося. Відповідно, енергоефективна економіка – це конкурентно спроможна економіка. Ми добре пам’ятаємо, нам добре відомо, як попри потужний наявний адміністративний ресурс за часів СРСР щодо планування, нормування, контролювання, лімітування споживання енергоресурсів країн СРСР, зокрема України, залишалася найбільш енергоємними країнами у світі.

 

Отже, тому, якщо в Україні ціноутворення надалі буде відбуватися в ручному режимі, а не за рівними для всіх правилами, то державна політика щодо енергозбереження буде і надалі залишатися лише на папері, а економіка – марнотратною

 

Отже, що робити? Які є напрями політики зменшення енергоємності нашої економіки? Три напрямки. Перше – це забезпечення прозорості, а внутрішнього енергетичного ринку та торгівлі - енергоносіями.

 

Друге. Запровадження політики стимулювання ефективності конкретно для різних споживачів енергоресурсів: бізнесу, державного сектору та населення.

 

Третє – це створення умов для реалізації в Україні Кельнського протоколу або просто приєднання України до світових процесів екологічного регулювання.

 

Зараз про це більш детально. Отже, прозорість. Що це означає? Непрозорість схем розрахунків за імпорт туркменського та російського газу, а також розподілу газу між галузями нині зумовлюють корупцію або викликають підозру, що вона там ховається.

 

Відповідно, чесні правила гри – це, зокрема, вільний доступ до інформації всіх учасників ринку, мінімум регуляторних та адміністративних обмежень та прозорий доступ до ресурсів.

 

Отже, яка має бути диференційована політика щодо стимулювання...

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Я прошу вибачення, колега, оскільки я теж мав якесь відношення як член урядової ради. Колеги, абсолютно прозорий підхід по туркменському газу. Труба на кордоні Туркменістан-Узбекистан повністю заповнена газом „РосУкрЕнерго”. Все інше прозоро.

 

Тобто нам запропонували: «Возите вагонами». Прозорий процес. І так, щоб було одразу, щоб кожен українець це розумів. А все інше, це все інше. Прозорі розрахунки, все прозоро, за виключенням одного – нема, як доставити той газ.

 

Я прошу вибачення, більше не буду.

 

ГАЗІЗУЛІН І.Ф. – Дійсно, були бартерні розрахунки. Зараз від цього відходять. Отже, є три категорії споживачів енергоресурсів – це бізнес, це державні підприємства та населення.

 

Отже, перший споживач. Це насправді найбільша група споживачів в Україні, бо більшість економіки України у приватній власності. І відповідно, тут державна політика щодо енергозбереження є найбільш простою. Уряд встановлює реальні ціни та тарифи на енергоносії, залишивши підприємствам право ухвалювати рішення щодо обсягу випуску та споживання ресурсів. Бо ми знаємо, що ніхто краще за індустріальний союз „Донбаса”, „Інтерпайп” або навіть невеликий магазинчик, не порахують, яке нове обладнання їм покупати і скільки газу споживати.

 

Друге – це державні підприємства, друга категорія споживачів, тут складніше. На відміну від бізнесу, державні підприємства гірше сприймають цінові сигнали, особливо якщо це підприємство в електроенергетиці, житлово-комунальному господарстві, тобто природні монополії.

 

Необхідно в цьому випадку застовування заохочувальних методів регулювання в цих галузях. Наявні в Україні ручні або командні методи тарифного регулювання створюють лише збільшення витрат. Як приклад успіху, це експеримент Національної комісії регулювання електроенергетики кілька років тому і стимулювання зменшення витрат електроенергії, що призвів до 20% скорочення втрат в мережі.

 

Зараз третя категорія споживачів – населення. Уряду варто припинити дотування населення за рахунок промислових споживачів.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Тут депутати сидять, вони відразу це почують і завтра внесуть.

 

ГАЗІЗУЛІН І.Ф. – Насправді в Україні є комісія, яка має бути незалежною щодо ухвалення цих рішень. Тарифи для населення в Україні одні з найнижчих у світі і, відповідно, ледь покривають вартість послуг. Але перегляд системи перехресного субсидування, підвищення тарифів, поліпшення обліку спожитих ресурсів мають передусім стимулювати ощадливе споживання.

 

Але це буде можливо лише за умови радикальної реформи ЖГК та електроенергетики, тому що ніхто не погодиться підвищувати тарифи та сплачувати за ці послуги, якщо далі буде залишатися неефективність в цих галузях.

 

Отже, далі про населення – підвищення тарифів для населення є необхідною, але недостатньою умовою. Пересічний громадянин за природою не інвестор, тому уряд має робити необхідні підрахунки зі споживачів та інформувати його про наявні можливості енергоощадження або примушувати це робити виробників побутових приладів та послуг. Приклади є, це маркування товарів, кредити, як зараз „Нафтогаз” робить з новими лічильниками та котлами.

 

Деякі світові тенденції – в найближче десятиріччя енергетична політика у світі буде підпорядкована двом цілям: досягнення безпеки енергетичної та зменшення впливу на довкілля. Україна не має права не скористатися цими можливостями, які нам обіцяють дуже багато грошей, якщо ми до цього підготуємося.

 

Деякі висновки та рекомендації: досягнення енергоефективності – це процес, тривалість якого визначатимуть ціни на енергоносії та наявність нових технологій, все. Нормування енергоспоживання є прийнятним за форс-мажорних обставин, тобто наднизької температури, як це було. Але якщо це триватиме далі, то лише стимулюватиме хабарництво або нижче за оптимальні обсяги виробництво.

 

Успішна політика диверсифікації та пошук нових джерел енергоресурсів не є заміна політики енергоефективності. Державна підтримка енергомістких галузей перешкоджатиме відпливу капіталу в галузі з високою доданою вартістю та низькою енергомісткістю, не відбудеться корінна реконструкція економіки, якщо це трапиться, звичайно. Дякую за увагу.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Дякую. До слова запрошується Пущик Євген Васильович, який, я тільки прошу, ви не сваріться сильно, спокійно розказуйте про наших бюрократів. Наступним буде виступати Удовенко.

 

ПУЩИК Є.В. – Звичайно, я буду виступати, як реальний виробник біопалив в Україні, і не тільки в Україні, і должен назвати ті головні причини, які гальмують виробництво біопалив, як альтернативи нафті.

 

Я должен сказати, що проблеми тут є політичного і економічного характеру. Політичного характеру, це в першу чергу те, що нафта – це політика. І ніколи російські нафтові компанії не дозволять, щоб українські виробники конкурували і домінували на цьому ринку, хоча ринок доб * до бензину становить біля 1 млрд. грн. і це десь порядка 5-7% ринку нафтопродуктів.

 

Друга проблема – це консерватизм українського чиновника. Юрію Івановичу, вже п’ятий раз Верховна Рада голосує за законопроект 3379 і завжди накладають вето. Чому? Тому що вони абсолютно економічно неправильно рахують втрати. Механізм закладений прекрасний, і це перший реальний крок для того, щоб розпочати виробництво бензинів моторних сумішів, як альтернатива нафті.

 

Я дуже Вас прошу, в черговий раз він хоче, він просто обдурює Президента, Пинзеник. Я Вас дуже прошу, щоб Президент підписав цей закон, і це буде перший маленький крок, що почне розвиватися українське виробництво.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Ви уявіть собі, якби це я сказав. Так? То було б зразу так, заголовок такий там: „Пинзеник обдурює Президента”, і все таке.

 

ПУЩИК Є.В. – А це я відкрито говорю ЗМІ.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Ні. Пинзеник працює, працює. Все нормально.

 

ПУЩИК Є.В. – Шановні, за цей час, поки українські чиновники роблять проблеми, я поїхав в Азербайджан і з нуля розпочав виробництво етилтритбутилового ефіру, в основі якого український спирт. Але вся проблема в тому, що мене прийняли азербайджанські чиновники, тому що я пішов створювати робочі місця в Азербайджані. А Пинзеник не хоче цього розуміти. Оце проблема – консерватизм українського чиновника.

 

Друга важлива проблема. Це проблема економічна. Юрію Івановичу, Ви дискутуєте з Росією, щоб вона Вам запропонувала формулу ціни на паливо. Ніколи Росія не запропонує формулу ціни на паливо, бо є власником наших нафтопереробних заводів.

 

Формула ціни – це відомий факт. Я, коли почав працювати з польськими компаніями, в розрахунку собівартості я їм доказав, і вони мені відкрили формулу ціни. У формули ціни основний механізм – це акциз. Так, на жаль, у нас акциз регулює Верховна Рада, а у Польщі – розпорядження міністра фінансів.

 

І от, коли є кризове явище, як регулюються процеси? Це елементарні речі. Я розумію, що...

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Ви собі протирічите. Перша частина Вашого виступу і друга частина. Подумайте, колега, Євгене Васильовичу. Перше, що Ви сказали, з приводу Міністерства фінансів, і друге.

 

ПУЩИК Є.В. - Юрію Івановичу, я готовий до дискусії. Я готовий до дискусії, але я должен сказати, як поступила в цьому напрямку Європа. В старій Європі 100 нафтопереробних заводів. І в середньому в завод вкладено 250 млн. доларів. З них 15% - це реорганізація старих технологій, 60% - нові технології (алкілування і зумерізація) і 20% - кисневмісні добавки.

 

Тобто спирт, ефір. І за рахунок цих 20% киснемісних доб * там не потрібні інвестиції. А ми шукаємо інвестиції у нафтопереробку. Це ті проблемні питання, які просто треба вирішувати.

 

І закінчуючи, я должен сказати, що, Юрію Івановичу, я дуже прошу, щоб це був підписаний закон. Це буде перший крок, створить альтернативи, розпочатки роботи українського виробника. Це єдине прохання. Я вам дуже дякую.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Євгене Васильовичу, спасибі.

 

ПУЩИК Є.В. – А механізми всі я передав вам вже давним-давно, і, на жаль, до вас вони не попали.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Тепер попали. До слова запрошується Геннадій Йосипович Удовенко – Голова Комітету Верховної Ради України. Підготуватися Евенс Мередід.

 

УДОВЕНКО Г.Й. – Шановний пане Прем’єр-міністре, шановний міністре, колеги. Ви можете здивуватися, що це Комітет з питань прав людей, національних меншин з вами зустрічається і попросив слово. Я цими проблемами, що ми сьогодні обговорюємо, зранку дуже цікава дискусія була, конкретна і свідчить про те, що наука живе в Україні, її не знищили, не дивлячись на те, що вона менше 1% ВВП одержує, але наука живе, наука творить. А біда наша полягає в тому, що жоден уряд не використовує ці величезні досягнення української науки.

 

Юрію Івановичу, ви успадкоємили дуже важкі проблеми. Не ви створили, не ваш, не наш Уряд, ми вас підтримуємо повністю. Ці проблеми були створені протягом 15-ти років. Ми присосалися до російської газової труби і ссемо газ 15 років. За нього не платили повністю. Уряди потім рапортували, що вони остаточно розрахувалися з Росією за газ. І ми звикли жити ще за радянськими стандартами, коли доменні печі, дев’ята піч на „Криворіжсталі” працювала на газі. Ми цим пишалися. Це ж не тільки минулий вік, а це позаминулий вік.

 

Ви успадкоємили ці проблеми, і вам треба їх вирішувати. Те, що сьогодні зібрали цю нараду, треба дуже проаналізувати уважно кожну пропозицію і подивитися, що можна зробити вже сьогодні, а не чекати наступного року, коли якась нова проблема чи новий Алчевськ, не дай, Боже, виникне і т.ін.

 

Ці проблеми ще в 60-тому році, пам’ятаю, МЗС України одержало завдання уряду і ЦК компартії України вивчати передовий зарубіжний досвід в галузі енергозбереження. І я пам’ятаю, Геннадій Олександрович, здається Керчевський, тут директор Інституту газу виступав в 59-61-му році запропонував, він був представником України в комітеті по газу Європейської економічної комісії в Женеві, і він запропонував будівництво підземних газосховищ. На нього, як на дивака, я не должен гірше сказати, що він, як це можна під землею газ зберігати, але сьогодні маємо таке величезне багатство в нашій державі – газотранспортної системи, і слава богу, що не піддався Уряд Єханурова цьому тиску, щоб і це втратити. Я сам особисто написав аналітичну записку до ЦК компартії України про європейський досвід будівництва заводів по утилізації сміття і використання альтернативних джерел постачання енергії.

 

Так що всі ці проблеми у нас були, але біда наша, що ми майже половину всього втрачаємо, через те, що вікна не такі, через те, що труби не такі, потріскалися, побилися і таке інше. Тих конкретних проблем я не должен зараз ворушити, маємо унікальне підприємство в Миколаєві „Машпроект „Заря”, „Машпроект конструкторське бюро „Заря” – завод по виробництву парогазових турбін. Унікальне виробництво, навіть за радянських часів, Радянський союз пішов на це, дві парогазові турбіни продали американцям і вони встановили у себе на ядерних підводних човнах. Сьогодні завод виконує замовлення Індії – 4 парогазові турбіни будуть туди поставляти для військово-морського флоту Індії, 30 млн. доларів замовлення.

 

Тут сидить видатний наш конструктор, він був головним конструктором на Машпроекті в Миколаєві, може підтвердити, Кучма був в Санкт-Петербурзі, йому показали якусь електростанцію, там двічі турбіни працюють. Він у захопленні був, а де це? Кажуть: „Це ж у вас завод „Заря” виробляє”.

 

Що ще можна? Китай замовляє. У них сьогодні, Україна нічого не використовує. За 15 років існування. А що таке парогазова турбіна? Це Житомир, Вінниця, по одній поставили і за копійки будуть виробляти електроенергію.

 

Друга проблема, ось оце сьогодні Володарський завод з ріпаку виготовляє дизпаливо. Оце воно.

 

Я, Юрію Івановичу, я його подарую цю пляшечку. Це унікальна пляшка, але ...

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Якщо використовуватимуть всі, то це не є хабар.

 

УДОВЕНКО Г.Й. - ... відбивні жарити, бо запах такий. Дивіться, яке. Значить, сьогодні проблема яка? Показати людям, які будуть цим користуватися, що це отрута, щоб не пили, не вживали, а щоб за призначенням. В США прийняли закон, за ініціативою Буша, сюди додавати 40% бензину. Закон прийняли.

 

Значить, я звертався двічі до Вас, Юрію Івановичу, з листами про те, що до нас надійшла, до мене, через Генеральне консульство надійшла пропозиція від німецького бізнесмена. Він пропонує будівництво в Україні 27 заводів по переробці ріпаку. Він надає кредит, забезпечує устаткуванням, всім забезпечує. Кредит на три роки, а після трьох років вжито якесь буде повернення.

 

Ви дали розпорядження Мінагрополітики...

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Геннадію Васильовичу, раніше Ви пляшку не давали, тому і не пішло. Давайте пляшку, і будемо...

 

УДОВЕНКО Г.Й, – Ви дали розпорядження. Мінагрополітики прекрасного листа мені написало, що от у нас зараз, ми концепцію виробляємо. Та цього чоловіка запросіть, він за свій рахунок приїде. Ну 27 заводів він хоче в кожній області збудувати!

 

І поговорить, чи це, може, якийсь проходимець, я не знаю. Це вже справа Уряду.

 

Але Міністр агропромислового комплексу сказав, що ми будемо мільйон гектарів ріпаку сіяти для того, щоб це виробляти. Це, безумовно, наші енергетичні проблеми не вирішить, але в значній мірі вирішить.

 

І не забувайте про те, що там же у нас якийсь дивак знайшовся в Київській області, трактор якого працює на самогонці. Його жінки там затюкали: ”Куди ти продукт такий витрачаєш?”. Можна і на цьому також щось думати, робити.

 

Але, дійсно, сьогоднішня нарада спонукає на якісь ідеї, які вирішать дуже важливу проблему – проблему національної оборони нашої держави, безпеки.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – Спасибі. Володарка. Я запам’ятав. До слова запрошується Мередід Евенс – головного адміністратор Міжнародного енергетичного агентства. Підготуватися Куцану.

 

Колеги, я зараз тихенько піду на нараду до Президента на РНБО. Продовжить мій колега – Міністр Качур Павло Степанович.

 

МЕРЕДІД Е. – Від імені Міжнародного енергетичного агентства і країн членів я би хотіла вас подякувати за можливість виступити сьогодні. Вибачаюся, але я далі буду говорити по-російські, бо це для мене легше.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І. – У вас чудова українська. Прошу.

 

МЕРЕДІД Е. – МЕА действует, как советник по энергетической политике для 26-ти стран-членов и активно сотрудничает со странами, не входящими в МЕА, как и Украина.

 

Данные на этом слайде показывают, что за период, начиная с первого нефтяного кризиса 1973 года, в этой группе стран МЕА произошло лишь умеренное увеличение спроса на энергию.

 

Этот факт впечатляет, принимая во внимание значительный экономический рост, произошедший за тот же период. Пик серьезного энергосбережения, достигнутый в этих странах, потребление энергии на данный момент должен был быть вдвое выше, чем оно есть в действительности.

 

Другими словами, начиная с 1973 года энергосбережение является крупнейшим новым источником энергии.

 

Кроме того, энергоэффективность сэкономила потребления больше, чем потребители затратили на мероприятие, способствуя экономическому росту и конкурентоспособности. Здесь вы видите эффект политики на энергопотребление, штат Калифорния в США начал внедряться в законодательство и ряд программ по энергоэффективности после 1973 г., а на федеральном уровне в США этих программ не было. Разница в энергопотреблении на душу населения понятна и существенна.

 

Конкретно что можно делать? Украина имеет огромный потенциал улучшить энергоэффективность в зданиях и в системах централизованного теплоснабжения. Какие дополнительные политические меры оправданы? Конечно, цены – это ключевой фактор. Они должны быть экономически обоснованны и они должны покрывать все долгосрочные затраты.

 

Мы тоже приветствуем предложение создать агентство по вопросам энергоэффективности. На наш взгляд, было бы неплохо, поскольку это вопрос имеет весьма серьезный характер, было бы неплохо, если это агентство подчинялось бы напрямую Кабмину или РНБОУ. И агентство, мы считаем, должно заниматься стимулами, а не расходными нормами энергопотребления на предприятия, который по опыту наших стран не самый эффективный способ повысить энергоэффективность.

 

Тоже мы считаем, что есть место для фонда по энергоэффективности, фонд, который мог бы дать гарантии на кредиты для инвестиций в области энергоэффективности. Но таким фондом по опыту наших стран лучше управлять профессиональным фондовым менеджерам.

 

Политические меры и программы, на котором агентство могло бы работать, включает, например, централизованное теплоснабжение – это счетчики, в первую очередь, это реформы структуры тарифа, чтобы делать больший стимул для эфф. в секторе, реформы организаций отрасли, стандарты и маркировки для здания электроприборов и машин и тоже двигатели - нам кажется весьма перспективное направлений работы.

 

В промышленности нужно концентрировать на продуманной политике, которые охватывают самые важные аспекты, например налоговые стимулы для энергосберегающего оборудования и энергоаудиты для маленьких и средних предприятий.

 

Тоже во всех отраслях весьма важно распределить массовую информацию о необходимости и способе эффективно использовать энергию. Мы видим, что это даст серьезный эффект в разных странах. В заключение, мы знаем, что энергоэффективность является наиважнейший новый вид энергии в странах МЭА, Украина тоже имеет огромный потенциал для эенергоэффетивности, можно назвать: Украина, Саудовская Аравия – энергоэффективности. Реализация этого потенциала требует активные государственные программы и смелые политические решения.

 

Благодарю за внимание.

 

КАЧУР П.С. – Дякую Вам. Запрошую до слова, Куцан Юлій Григорович, є? Вчений секретар громадської колегії при Міністрові палива та енергетики України і після цього я думаю, що нам потрібно просто порадитися, як формувати нашу роботу.

 

КУЦАН Ю.Г. – Шановний Павло Степановичу, шановні колеги. На виконання окремого доручення Кабінету Міністрів України Мніпаливенерго провело перше обговорення заходів спрямованих на забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Це наше засідання, обговорення було здійснено на засіданні громадської колегії 31 січня цього року. На засідання громадської колегії були запрошені представники інших відомств і міністерств, а також представники громадських організацій, фахівці НАНУ, Академії технологічних наук України і інших громадських організацій. Так що було таке дуже велике слухання. В процесі обговорення з’ясувалося, що всі надані пропозиції умовно можна поділити на ті заходи, що забезпечуть еффективне використання енергоресурсів, та заходи, що суттєво впливають на енергоємність ВВП. Більше пропозицій, і сьогодні у нас в залі доповідали, які забезпечують еффективне використання енергоресурсів, але заходи, що суттєво впливають на енергоємність ВВП, якось залишились у нас в тіні.

 

З цього приводу на нашій громадській колегії була така пропозиція щодо зменшення енергоємності ВВП – що одним з варіантів є пропозиція, що треба переглянути формування структури ВВП в напрямку зменшення в його структурі частки енергоємних виробництв, а саме частки металургійного виробництва, який споживає майже третину електроенергії та 46% загального видобутку вугілля.

 

Якщо ми розглянемо структуру споживання електроенергії за групами споживачів, це свіжі дані по факту роботи Мінпаливенерго 2004 – 2005 рр., то по споживанню промисловість є домінуючою і споживає електроенергії на рівні 77 млрл. кіловаттгодин, тоді як населення споживає всього 26,4 млрд. кіловаттгодин, тобто 19,7%. З одного боку, ми повинні пишатися, що ми маємо таку могутню промисловість. Але якщо ми розпишемо структуру споживання в обсягах промисловості, то картина буде зовсім вражаючою. Ви бачите структуру споживання електричної енергії в промисловості України за 2005 рік по галузям. Ми бачимо, що більше 50% споживає в нас металургійне виробництво.

 

Це дуже великий від інших галузей промисловості. Такий дисбаланс споживання вступає в протиріччя з економічною безпекою держави. Вихід з існуючої ситуації ми бачимо в застосуванні як адміністративних, так і економічних важелів, які змусять металургійний комплекс розпочати технічне переозброєння в напрямку зменшення енергоємності власного металургійного виробництва.

 

Що я повинен сказати? Що ми тут слухали, щось ми будемо робити, теплі поли, ми будемо там вікна міняти. Але якщо ми подивимось, що у нас... от поверніться до наступного... що там комунальне, от бачите, все наше виробництво споживає 14 млрд., а промисловість – 77, то всі ці заходи у нас будуть неефективні, якщо ми не повернемося до зміни структури формування нашого внутрішнього валового продукту з точки зору зменшення енергоємності металургійного виробництва.

 

На що должен я звернути увагу? Тут у нас, і в цьому залі сьогодні, роздавалися такі думки, про підвищення тарифів для населення. Подивіться, люди добрі, якщо у нас населення споживає всього на рівні 24-26 млрд., промисловість – 7 Тобто ці відсотки, то якби зовсім населення не почало вже нічого споживати, то все одно у нас енергоємність внутрішнього валового продукту не зменшиться. Не зменшиться до тих пір, доки ми не будемо дивитися на це співвідношення.

 

Я розумію, що легше всього, мабуть, в адміністративному плані впливати на населення, але, якщо ми подивимося на втрати, то у нас втрати сягають, там останній стовпчик, вони на рівні споживання електроенергії населенням.

 

То, може, нам треба там вкладати гроші і працювати кожен день над тим, щоб зменшити ці втрати. Дякую за увагу.

 

КАЧУР П.С. – Шановні учасники слухань, у нас за попереднім списком з урахуванням тих, хто був в програмі записаний, десь було 105 бажаючих виступити. На цей час виступило в цілому 26 осіб, якщо я не помиляюся.

 

Звичайно, далі продовжувати роботу в режимі 5 хвилин регламенту, ми не зможемо так і так надати всім слово.

 

Почекайте. Зараз. Я докажу до кінця. В який спосіб, ви пам’ятаєте зранку, ми визначились з робочою групою, яка по завершенню нашого заходу залишиться і буде опрацьовувати якісь пропозиції, які пролунали під час обговорення, також додаткові від членів робочої групи з приводу того, як врахувати уряду весь цей величезний масив знань про наші технічні, технологічні можливості.

 

Це на даний час 23 особи, в списку в цьому. Він був відкритий. Хто бажав, хто має час працювати по завершенні, нікого ми забули, здається, всіх включили.

 

У мене є така пропозиція. Все-таки, на мій погляд, зараз головне дати настанови цій робочій групі. Я не пам’ятаю, на жаль, хто, не записав, дав таку пропозицію, що вимагається від Уряду створити прозорий банк даних всіх розробників і всіх, хто впроваджує, щоб кожен знав, що так, він є в банку, що про нього не забули.

 

І плюс пояснити механізм, як Уряд буде розглядати ці пропозиції і ці можливості, кого залучати до програм, кого ні, і чому. От прозорий механізм залучення або незалучення до загальнодержавних заходів цих всіх учасників цього процесу, які отримали цей реєстраційний якби номер, умовно кажучи, в цьому банку даних. Навряд чи є сенс детально ще розказувати про вашу технологію. Хто би зараз виступав, то він просто має, звичайно, представитись, назвати, яку організацію представляє, які веде розробки ця організація. Можливо, коротко сказати, а які проблеми, от зіткнулися. Ну вже детально не розказувати, тим більше, із показом слайдів.

 

І таким чином, ми можливо, навіть, цілу годину з регламентом 1 – 2 хвилини на виступ. Ми могли би для робочої групи ще додати цих наказів від учасників слухань, з тим, щоб десь на четверту, може там, четверту з копійками, все-таки загальне засідання завершити.

 

Будь ласка, Ви хотіли сказати щось по порядку.

 

? – Я хотів би сказати, що те, що сьогодні відбувається, не є громадським слуханням, тому що згідно з постановою Кабміну № 1122 від 18 липня 1998 року громадські слухання проводяться: перше – за ініціативи громадських організацій, друге – органами влади, третє – з публікацією в пресі за місяць до дня проведення, і четверте – матеріали видаються заздалегідь, а не просто повідомляється про них, здається, в Інтернеті. І якщо тут представлені в списку організацій представники різних сфер влади, науки, бізнесу і громадських організацій, то напевно, з самого початку було б чесно сказати про квоту часу, яка виділяється на кожну з цих секторів. І запропонувати людям зібратися і обговорити внутрішній розподіл часу по кожній сфері. Це було б чесно і нормально. І тоді, коли почули.

 

До цього часу виступали тільки або представники влади, або представники науки, або представники бізнесу. Не було представників громадських організацій. Але в тому списку, якщо подивитися, там ми побачимо тих же самих людей, тільки вже названих громадською організацією.

 

Громадськість – це люди, які не мають власного інтересу, а мають суспільний інтерес...

 

КАЧУР П.С. – Може, давайте все ж таки до пропозиції.

 

? – Зараз розділити час, який залишається, посекторно, в тому числі сказати, скільки часу буде виділено для громадських організацій.

 

КАЧУР П.С. – Я пропоную зараз, щоб справедливість восторжествовала, представнику громадських організацій. Хто готовий від вас?

 

ЛЕНІНСЬКА Н.С. - Ассоциация военных ученых. В эту ассоциацию вошли ученые, которые, в основном, выпускники КВИРТУ и те, которые преподавали в КВИРТУ. Они на данный момент оказались не у дел, потому что эти учебные заведения были закрыты сразу, как только развалился Советский Союз.

 

Что я должен сказать? Когда Юрий Иванович сказал о том, что как бы не ошибиться, какой проект принять к исполнению, какой из них окажется самым эффективным на данный момент, то как раз нами и разработана программа. Это программа, методика принятия решений, когда учитывается не 2-3 фактора, кто получит прибыль от пластиковых окон и банк, который выделит на это кредиты.

 

А учитывается сотня факторов при принятии решения, когда выбирается, какой проект окажется эффективным. Или на данный момент, или завтра. Именно по отношению к реализации во времени. Это первое.

 

И когда вы говорили, что создать базу данных, то это как раз и есть наша методика. Она подходит под то, чтобы создать эту базу данных.

 

Я бы хотела остановиться, раз слайды мы не показываем, в двух словах, о технологиях, которые разработаны много лет назад. Они просто аккумулируются на данный момент… Трудно говорить без слайдов.

 

Это гелеотехнологии. Вы все знаете, что это такое. В чем эффект на данный момент гелеоотехнологии? Именно экономический эффект? Потому что, когда мы говорим про энергосбережение, гелеотехнологии – это не надо ни газа, ни электроэнергии. То есть при сбережении электроэнергии в теплицах мы имеем 90 копеек средняя себестоимость килограмма овощей.

 

Когда я об этом говорю, все удивляются, как это, но у нас это все просчитано, т.е. если на данный момент те, кто работает в теплицах, просят: «Дайте нам 4 млн. долларов на реконструкцию теплицы. Мы уменьшим использование газа в 2 раза».

 

Мы предлагаем теплицы, в которых вообще не надо использовать газ абсолютно, и только если за бортом минус 10, в этой теплице используется аварийный котел, который работает на элементарном мусоре, и эта теплица в данном случае как модуль, вокруг которого могут строится любые спортивные оздоровительные комплексы, любые гелиохозяйства, большие или маленькие, т.е. это даже решает проблемы депрессивных поселений. Даже можно построить гелиопоселение для детей беспризорных, потому что на данный момент большая проблема в стране с беспризорными детьми. Но и эту проблему можна решить именно на основе этих технологий.

 

Еще хотела бы напомнить о том, что у нас в Украине есть чудесные ученые, которые работают над данной технологией, тоже материалы мы можем предоставить. Хотелось бы сказать, что когда мы говорим о престиже Украины, хотелось бы заметить о том, что нужны брэнды, и в данном случае мы можем предоставить некоторые изобретения, которые могут претендовать на данный момент на Нобелевскую премию. У нас это. Вот эти несколько слов, что я хотела сказать.

 

КАЧУР П.С. – Дякую. У мене конструктивна пропозиція, ви розумієте, що ми все одно всіх не зможемо вислухати. Але ви знаєте, що Уряд відкритий до пропозицій і, повірте, що кожна пропозиція буде розглянута, буде врахована.

 

Тому я пропоную по одному виступу до 3-х хв. з цього сектору, з цього сектору і з цього сектору. Прошу Вас, по 3 хв., щоб ми виходили на завершення.

 

КУЗНЕЦЬ О.Я. – Асоціація інженерів енергоефективних технологій, голова правління, наша асоціація займається виробленням, установкою і експлуатацією теплогенеруючого обладнання.

 

Трошки в іншому плані я хотів би звернутися до Уряду. Ми не просимо від вас ні фінансування, ні якихось преференцій нам, ми просимо одного – створити таке середовище, де можна було б енергічно і, найголовніше, з користю для держави і для народу працювати. Що я маю на увазі? Я маю на увазі раніше всього нормативну базу як галузі будівництва взагалі і, головне, та нормативна база, яка стосується нашого сегменту, тобто енерговиробників.

 

Що я маю на увазі конкретно? Переді мною виступав Анатолій Васильович Гнатюк – ви його добре знаєте, він казав про ДБН газопостачання. Дійсно, сумна ситуація, розроблений ДБН, який всім потрібен, і ми не можемо його реалізувати. Чому? Бо, наприклад, от Міністерство охорони здоров’я, воно йому не подобається. Чому не подобається? До смішного, бо вони такі претензії пред’являють, які здоровому глузду не підвладні.

 

Питання не вирішується. Ми зверталися кілька разів до Уряду. Юрія Івановича на жаль немає, я йому три листа написав, три листа з цього питання.

 

КАЧУР П.С. – Вибачаюся, я знайомий з цією пропозицією, оскільки я представляю Міністерство будівництва.

 

КУЗНЕЦЬ О.Я. – І ще одне питання, дуже коротко. Ви були у Херсоні, Ви дивилися на нашу підвальну котельну, це проблема для України велика, 5 тис. таких котелень. А що таке підвальна котельна? Це бомба під будинком. До сих пір не було нормативної бази.

 

КАЧУР П.С. – Скорочую Ваш виступ. До кінця лютого я підпишу ДБНи по підвальних котельнях.

 

КУЗНЕЦЬ О.Я. – Вона лежить зараз у вас, розгляньте її швиденько.

 

КАЧУР П.С. – До кінця лютого я підпишу ДБНи.

 

КУЗНЕЦЬ О.Я. – Дуже вдячний Вам, дуже. Дякую.

 

КАЧУР П.С. – Скажіть своє прізвище.

 

ПАСЮК О. – Меня зовут Алексей Пасюк, я работаю в Национальном экологическом центре Украины. Я прошу прощения, что на русском, так быстрее.

 

Сложность в том заключается, что какие бы технические решения сейчас не предлагались с тем подходом министерства, или Кабинета министров, или правительства, внедрение этих все дел, это все не будет работать. Почему? Потому что. Такое впечатление, что все, что делается списано с учебников советских так же по развитию экономики.

 

Первое о чем идет речь, о том, что в Украине должны вводиться рыночные рычаги, а не централизированное планирование. При рыночной системе строить новые атомные станции, а потом решать проблемы с гидроакамулирующими, которые кстати никак не энергосберегающие технологии, никто бы не додумался. Должно быть на месте производство энергии и на месте его потребления, чтобы не было таких потерь по транспортировке.

 

Дальше, по экономическим рычагам – ситуация, когда вот сейчас Министерство промышленности предлагает снизить тариф для больших потребителей энергии в промышленности, потому что им, бедным, тяжело с такими тарифами на электричество – это полная противоположность тому, что должно делаться.

 

Дальше. С подачи Кабинета Министров по стране пошла уже тенденция, что на районных уровнях внедряются программы энергосбережения, где в основе лежит переход на отопление электричеством вместо газа. Это уже энергосбережение? Причем они обгрунтовывают это таким образом: в Украине же электричество экспортируют, а газ импортируют.

 

Неужели там на уровне районов не в состоянии объяснить, что это электричество тоже, к сожалению, пока что так же не солнечными батарейками вырабатываются. Поэтому до тех пор, пока…

 

И последнее. Я почитал просто, что Вы предлагали там почитать к этой встрече. Очередная программа энергосбережения не имеет смысла как таковая. Я таких программ видел уже десяток на самые разные темы. Сейчас готовится стратегия «Общее развитие энергетического сектора». Где логика? Отдельно писать «энергосбережение», если у Вас целая программа.

 

КАЧУР П.С. – Дякую. Прошу Вас. Будь ласка, три хвилини, і останній виступ з цього сектору. Так, ми вже...

 

? – Людмила Анатоліївна, керівник програми сталого розвитку в Україні за стандартами ООН.

 

Шановні учасники громадських слухань, шановна президія громадських слухань! Якраз я згодна з колегами. От президент Асоціації якості, він теж подав пропозицію. І ми запропонували проект форм територіальних громад, де якраз і є методологія впровадження систем подачі, обробки інформації, і ми навіть фінансуємо ці проекти.

 

То я сьогодні прошу учасників слухань і Президію підтримати цю пропозицію і як можна швидше це впровадити. У нас є сайт, є форум, будь ласка, давайте тільки до співпраці якомога швидше, за методологіями і стандартами ООН.

 

КАЧУР П.С. – Дякую за конкретність і стислість. Прошу від громадського сектору.

 

? – Шановні, я кожного разу схиляю голову перед величчю розуму, який сконцентрований в таких засіданнях, тобто науковці прекрасні. Але правильно сказав Праховник, що проблеми не в технологічній стороні. Проблеми в управлінській стороні, і управлінський апарат, живі люди, їх проблеми і інтереси зовсім так просто не піддаються ніякому реформуванню. Принцип завжди такий, з війська він відомий – реформувати систему треба хтось інший, а не сама ця система. І цим не пахне.

 

Давайте оглянемося, Верховна Рада прийняла більше 350-ти програм, там є енергетичні, енергозбереження, кліматичні, жодна з них не виконано. Що, не треба задуматись? Пан Удовенко ходить по правозахисних зібраннях і плачеться там, що він як депутат нічого зробити не може. Пробачте, скільки бажаючих у Верховній Раді показати, може, Ви б більше не плакались про те. Чи тут він виступив у ролі народного „сказителя”? Вибачте, коли Верховна Рада приймала рішення про відставку уряду, де Ваша робота Верховної Ради, де Ваші програми, які будуть працювати? У Вас немає таких програм. Верховна Рада – це сукупність лобістських груп.

 

Мої пропозиції: перше – ввести посаду уповноваженого Кабінету Міністрів з проблеми змін клімату, наділіть цю людину повноваженнями, відповідальностями, достатніми для виконання дуже серйозних зобов’язань України в цьому напрямку. Міністр охорони природи Ігнатенко – це найнекомпетентніший міністр, який був в Уряді за всі часи на цій посаді. Він не може займатися проблемами Кіотського протоколу і не має можливості цього зробити у міністерства. Тільки двоє виступаючих сказали тут, сьогодні згадали про Кіотський протокол. Насправді 90% Кіотського протоколу – це проблеми якраз підвищення енергоефективності.

 

Наступне – на кожну програму потрібен менеджер, а не скидувати її на міністерство, де міністр відповідає за 200 напрямків і нічого, кінців не знайдеш.

 

Тут Удовенко сказав, що чому ж наш Уряд не впроваджує? Тому що цикл впровадження 5 років, а за 5 років у нас змінюється 3 уряди. У нас змінилося, здається, 12 міністрів енергетики за ці роки.

 

Чому Верховна Рада не може себе організувати і не може Уряд, це питання до вас, а не приходьте нам пляшки показувати.

 

Далі. Був прекрасний вчора семінар, організований іноземцями. Там вони зібрали досвід з країн СНД і Східної Європи, з бідних країн, це хороший досвід. Там виступали розумні, прекрасні люди, які передавали крихти досвіду. Там був мінімум технологій, а говорилося про практику.

 

З цього висновок практичний. В Литві справи пішли, коли вони зробили 5 центрів енергоефективності, і на це стали витрачати гроші на пропаганду.

 

Рахункова палата при ревізії Мінприроди в першу чергу обрушилася на гроші, які... Там багато, за що є лаяти Мінприроди, це таке ж корумповане міністерство, як і інше. Але вони зарубили питання пропаганди, просвіти екологічної. Це саме ефективне взагалі вкладення. Бухгалтер і в Рахунковій палаті цим не цікавиться і громадська думка їх не цікавить.

 

Що пропоную я саме головне. Перше. Я написав цю записку Єханурову Ю.І. і буду вимагати всюди, щоб Уряд категорично відмовився від вживання слова „громадські” для заходів, які ініціюються владою. Громадське – це те, що ініціюється громадськими організаціями. Перше - треба визнати, що це не є громадські слухання сьогодні.

 

Друге. Вживати це слово в однині, якщо це єдине у просторі і часі. Я, як білорус, все-таки вивчив українську мову, мені дуже болить, коли українці неправильно вживають українську мову.

 

Наша пропозиція коаліції громадських організацій, яка називається „За енергетичну безпеку, поінформованість та права громадян” дати нам без опору влади і без підміни владою, провести в Україні кампанію громадських слухань з енергетичної політики знизу з районного і місцевого рівня. Потім обласні. І тільки потім проводити тут.

 

І всі технічні фахівці, тут представлені, будуть мати змогу зустрітися з народом і сказати. І повірте, що прості люди насправді у нас часто можуть говорити дуже розумні і корисні речі. І не робіть чучела. Громадськість... Там роздали список. Громадські ради при всіх міністерствах.

 

Це чучело, це імітація. Це знову зробити зручних собі. Це уникання опонентів. Катерина ІІ казала: „Спертись можна тільки на те, що опирається”.

 

Дякую. До побачення.

 

КАЧУР П.С. – Шановні учасники громадських слухань...

 

? – Есть вопрос. Очевидно, что не все приехавшие смогут быть заслушаны. Очевидно, что у большинства есть предложения, есть ли у оргкомитетов взгляд на то, каким образом те, кто не получили слово в силу объективных причин, что им делать с информацией которой они владеют? Как быть?

 

И так же одно предложение – я бы считал целесообразным это собрание все делить на секции, кроме пленарных общих постановки, делить на секции, которые будут ближе, это пойдет короче и с каким-то обсуждением.

 

КАЧУР П.С. – Дякую. Шановні друзі, оскільки тут представлена громадськість і власне це проводиться, в першу чергу, як громадські слухання, очевидно, що ініціатив дуже багато і я переконаний, що у кожного є дуже прекрасна ініціатива, яку можна презентувати і вона буде корисною. Але формат пленарних засідань не передбачає можливість виступити всім, тому прохання, щоб ми зараз перейшли у формат „інше”, це ваша обрана структура, яка називається „робоча група”, не є обмежено кількість людей, які можуть там приймати участь. Тобто є ті, хто зголосився, але якщо хтось хоче, має пропозицію, і хоче її внести, будь ласка, ми зацікавлені в тому, щоб кожна ваша пропозиція була врахована.

 

Друге, ви побачили вже по виступах, що ми маємо десь таке концептуально вже сформовану структуру, дуже хороші пропозиції, дуже гарне висвітлення проблеми, навіть формується група критиків, яка критикує одне і друге. Але у нас немає механізму, не вибудований місток, як перейти від хорошої пропозиції до вирішення проблеми. Ми цьому мало приділяли увагу, і мені здається, що це завдання зараз робочої групи. Тому що я зараз не буду зупинятися на своєму міністерстві, Григорій Михайлович тут десь трошки концептуально представив, ми постаралися у своєму підході вийти з позиції, щоб не заговорити проблему, щоб не говорячи про таку загальну стратегію не розпочати робити те, що сьогодні вже можна виконувати і давати реальний результат і щоб ми, виходячи із наявного фінансового ресурсу, знайшли можливість найкращої економії на вкладену гривню кількості газу чи кількості електроенергії, такий план дій очевидно, що ми маємо також прийти до робочої групи.

 

Тому враховуючи те, що на пленарному засіданні ми всі не зможемо виступити, я прошу вибачення у тих, хто не зміг висловити свою позицію, висловити свою думку, але я хотів би наголосити, що ви можете як на сайті Кабінету Міністрів подати свої пропозиції, там буде електронна адреса, куди можна подати, ви можете пропозиції подати в письмовому вигляді. Я вам просто гарантую від імені Юрія Івановича, він, власне, наголосив на цьому, що кожна ваша пропозиція буде розглянута, буде оцінена і по можливості врахована, якщо буде далі розроблений механізм реального її впровадження.

 

Я хотів би також від імені Прем’єр-міністра запевнити вас, що урядовці будуть звітувати про те, як розглянуті ваші пропозиції, чому та чи інша пропозиція, наприклад, не прийнята чи не врахована. Тобто щоб у вас не було відчуття, що ви сказали, зараз модно говорити про це, всі про це поговорили, розійшлися і забули. Ні, я хотів би просто наголосити, що це сьогодні лінія боротьби за незалежність держави по великому рахунку.

 

І тому кожна ініціатива, кожна пропозиція, яка на цій трубі, яка заходить в Україну і зменшує обсяг споживання газу, очевидно, що буде і підтримана, і врахована. Найскладніше питання – це вибудувати цей місток, тобто які фінансові механізми, які організаційні механізми мають бути зроблені, щоб ми з’єднали пропозицію і проблему. Я хотів би, щоб ми цьому приділили дуже багато уваги. Повірте, що це непростий шлях, непростий крок і що ця робота, яка вимагає також особливо і вашої участі.

 

Останнє – очевидно, що було у виступі, здається, не пам’ятаю, про управлінців, які не зацікавлені в тому, був у нас виступ один, я ще собі спеціально записав, винести пропозицію, щоб в системі оцінки органів влади був цей індикатор. Ми мусимо вибудовувати мотиваційні дії і для чиновників, щоб програма енергозбереження стала не модою, стала не просто темою, на яку приємно говорити, а вона стала предметом звіту за конкретними результатами. Відсоток економного газу – це конкретний результат, кількість кіловатт електроенергії зекономленої – це конкретний результат, і в оцінці діяльності органів влади це має бути характеристика. Ми таку позицію внесли і собі.

 

Тому, шановні друзі, я ще раз від імені Юрія Івановича і Уряду хотів би подякувати всім, хто знайшов час, прийняв участь в цьому обговоренні, хто свій вклад і в формування проблеми, і пропозиції щодо розв’язання вносить і ще внесе конкретними пропозиціями до Уряду. Я хотів би вам і за ваш час, і за вашу інтелектуальну працю подякувати і сказати, що співпраця не закінчується сьогоднішнім заходом, що робоча група продовжує в іншому режимі. І в кого є пропозиція, закликаю вас до цієї робочої групи приєднатися. Дякую.

 

? – Павло Степановичу, направляли в Ваше міністерство... всі свої міроприємства, направляли Секретаріату...

 

КАЧУР П.С. – Якщо Ви направляли в наше міністерство, Ви просто скажіть реєстраційний номер, якщо Ви знаєте його. Ми перевіримо. Просто запишіть конкретно прізвище, бо...

 

Тому що у нас в залі, коли зайшов, бачив 5 чоловік, які працюють в нашій робочій групі, представники громадськості в нашій робочій групі в міністерстві. Тобто, ми не зацікавлені в тому, щоб щось відкинути. Єдине, що ми сформували, те, що ми можемо робити, починаючи з сьогоднішнього дня. Раз.

 

Друге. Те, що нам треба зробити, щоб не породжувати проблему на майбутнє. Я маю на увазі по ДБНах, про які сьогодні говорилося. Це друге завдання. І, очевидно, є третій пакет, що ми можемо робити на дальшу перспективу. Тому я хотів би, якщо ваша пропозиція, якщо ви відчуваєте, що десь не найшла підтримки...

 

Давайте так: я залишуся, якщо будуть в когось пропозиції до нашого міністерства, я залишуся тут. Але, якщо у вас є по організації роботи, якщо приймається така пропозиція щодо переходу в формат робочої групи... Я хотів би тоді оголосити, де буде засідати робоча група, щоб люди знали, як приєднатися. А якщо є пропозиції конкретно до нашого міністерства, я обіцяю, що я залишаюся тут, і я всі ваші пропозиції прийму до відома. Дякую.

 

? – Я извиняюсь, я не хотел выступать. Я выслушал этого молодого человека. Я представляю Запорожский алюминиевый комбинат – единственное предприятие, которое производит алюминий на Украине. Предприятие, которое находится в Запорожье, где атомная электростанция, где тепловая, и где два ДнепроГЭСа.

 

В течение последнего года комбинат получает электроэнергию по самой высокой мировой цене для алюминиевых заводов. И когда мне этот молодой человек говорит, что крайне не желательно этого делать, я категорически с ним не согласен. Почему? Потому что работая 4 года на дифтарифе, я говорю на дифтарифе, а не на льготном, комбинат остался на плаву и на данный момент он сохранен для Украины.

 

на данный момент, к сожалению, 21 копейка за кВт час – это неподъемная стоимость для алюминиевой промышленности.

 

КАЧУР П.С. - Я прошу вибачення. Я був з Президентом в Запоріжжі. Ця проблема обговорювалася. Ця проблема взята ... Ми ж зараз говоримо про те... Зал сидить, вони не знають, що ця тема обговорена 4 години засідання і конкретно по цьому.

 

Для чого ми піднімаємо ще раз?

 

? – Спасибо большое, если есть поддержка.

 

КАЧУР П.С. – Дякую. Прошу оголосити, де буде засідання робочої групи.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Ми так думаємо, що залишайтеся в залі члени робочої групи. Я не буду читати, оскільки кожен сам подавав заявку на участь. І ми визначимось. Якщо ми будемо працювати зараз, сьогодні точніше, тоді ми, очевидно, перейдемо, тут є на другому поверсі такий кабінет, більш зручний для роботи.

 

Якщо, можливо, такий варіант, робоча група якось вирішить інакше, скажімо, не сьогодні, а завтра зібратися, тому що люди втомилися, я не знаю. Тоді ми тут це процедурне питання вирішимо тут в залі, щоб не ходити із-за процедури.

 

Тоді зараз коротка перерва. Треба, щоб ви піднялися. За 10 хвилин до 4-ї на перших рядах робоча група, будь ласка, зберіться.

 



Россия и Договор к Энергетическо. New Page 1. Путин и. Неизбежен ли энергетический криз.

На главную  Энергопотребление 





0.0287
 
Яндекс.Метрика