Заступник Голови Держкоменергозбереження

E-mail: sukhodolya@svitonline.com

У статті приводиться законодавчі підстави та методологічні основи проведення енергетичних обстежень, викладений порядок проведення енергоаудиту. На основі систематичного аналізу проведених енергообстежень приведені найбільш загальні помилки. В подальших публікаціях буде розглянуто типові приклади проведення енергоаудиту, фінансова оцінка реалізації енергозберігаючих проектів.

Світовий досвід свідчить про те, що здійснення економічно обґрунтованої енергозберігаючої політики підприємства у використанні паливно-енергетичних ресурсів є одним із найважливіших завдань підприємств у ринкових умовах. Це стало причиною поширення, в країнах з розвиненою ринковою економікою, практики проведення енергетичного аудиту підприємств для економічно обґрунтованого використання енергозберігаючих заходів та підвищення ефективності використання енергоресурсів. В ряді країн енергетичні аудити служать підставою для прийняття рішення банків про доцільність надання кредитів для підприємств.
Нормативно-правові підстави енергетичних обстежень

В Україні поняття про енергетичні обстеження на нормативно-методичному рівні вперше введено наказами Держкоменергозбереження [1,2]. Згідно з цими документами енергетичні обстеження проводяться спеціалізованими організаціями на договірних засадах. Спеціалізовані організації мають пройти атестацію у Держкоменергозбереження. Атестація здійснюється в обов’язковому порядку, якщо спеціалізовані організації здійснюють обстеження у бюджетній сфері [3,4]. Документами [2] також визначено порядок подання, оформлення, видачі та продовження терміну дії документів на право проведення енергетичних обстежень, єдина форма свідоцтва на право їх проведення, а також нормативні та правові вимоги щодо його отримання.

Сьогодні в Україні розгорнута мережа спеціалізованих організацій з проведень енергетичних обстежень, яка включає понад 120 таких організацій. В цьому році ними розроблені та впроваджені енергозберігаючі заходи на 9083 об’єктах у бюджетній сфері, з залученням в реґіонах коштів місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, на суму понад 74 млн. грн. Вкладені в проекти кошти за попередніми оцінками окуплять себе протягом 1,5-2 років.

Порядок проведення енергетичних обстежень [4] встановлює послідовність та правила організації енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій та казенних підприємств. Наголошується, що енергоудити проводяться з метою визначення ефективності використання енергоносіїв та встановлення обґрунтованих обсягів їх споживання для визначення доцільності впровадження енергозберігаючих заходів. За допомогою проведення енергетичних обстежень та реалізації енергозберігаючих заходів заплановано скорочення енергоспоживання бюджетними установами на 25% до 2004 року [5].

Спеціалізовані організації протягом шести місяців, починаючи з дня проведення енергетичного обстеження, подають в Держкоменергозбереження звіти про проведення енергетичних обстежень. Звіти складаються у відповідності із встановленою формою та відображають роботу проведену у відповідності із прийнятим порядком.
Загальні положення проведення енергетичних обстежень

Методика проведення енергоаудиту базується на певному стандартному алгоритмові, який, забезпечить як найбільш ефективну роботу аудитора, так і, можливість ефективного залучення інших аудиторів на визначених етапах роботи.

Загальні вимоги до стратегії енергетичного обстеження відображають:

- можливість її застосування для всіх типів виробництва і господарств.

- облік усіх видів енергії.

- можливість визначення етапів для продовження роботи або її припинення.

- можливість її використання як бази для співробітництва між різними аудиторами.

Для реалізації стратегії обстеження прийнято наступний порядок проведення енергетичного обстеження: Збір документальної інформації.

Збір інформації поділяють на два етапи. На попередньому етапі, при роботі безпосередньо на підприємстві, визначаються основні характеристики обстежуваного підприємства: загальні відомості про нього, організаційна структура, перелік основних підрозділів, асортимент продукції, складаються графіки помісячних обсягів споживання енергоресурсів, враховуються ціни на енергоресурси, складається баланс енергоспоживання за структурними підрозділами, оцінюється фінансовий стан підприємств.

На другому етапі проводиться аналіз отриманих даних. Будується узагальнена карта енергоспоживання за окремими підрозділами та основними енергоємними технологічними процесами, попередньо оцінюється потенціал енергозбереження, визначається перелік необхідних даних, які необхідно отримати інструментальним обстеженням енерговикористовуючого обладнання. Інструментальне обстеження.

Інструментальне обстеження проводиться для відтворення інформації, недостатньої для оцінки ефективності енерговикористання, або при виникненні сумнівів щодо достовірності наданої інформації. При інструментальному обстеженні застосовуються стаціонарні або переносні спеціалізовані прилади, при цьому слід максимально використовувати наявні на підприємстві системи обліку енергоресурсів. Обробка та аналіз отриманої інформації.

Вся інформація, отримана з попередньо отриманих інформаційних документів та інструментального обстеження, є вихідною для аналізу ефективності енерговикористання. Під час аналізу визначається:

- склад об’єктів для яких буде проводитись розробка енергозберігаючих заходів.

- визначаються для кожного об’єкта фактори, які впливають на споживання енергії.

- розраховується фактичне питоме енергоспоживання енергоносіїв з врахуванням обсягів випуску продукції.

- фактичне значення питомого енергоспоживання порівнюється з нормативними (номінальними) значеннями, після чого робиться висновки про ефективність енергоспоживання.

- визначаються прямі втрати енергоносіїв за рахунок витоків, недозавантаження, втрат, простоїв, неправильної експлуатації, невідповідності необхідним технологічним параметрам.

- приймається рішення про проведення або не проведення подальшого аудиту та визначення рекомендацій з енергозбереження. Розробка рекомендацій з енергозбереження. При розробці рекомендацій необхідно:

- розрахувати потенційну річну економію енергоресурсів та визначити обсяги економії коштів.

- визначити технічні засоби реалізації пропонованих заходів з енергозбереження, визначити перелік обладнання необхідного для реалізації проектів, оцінити його вартість.

- визначаються фінансові затрати на реалізацію енергозберігаючих проектів та термін окупності проектів.

Після оцінки економічної ефективності всі рекомендації класифікуються за трьома критеріями:

- безвитратні та маловитратні, які здійснюються самостійно підприємствами в порядку поточної діяльності підприємств.

- середньовитратні, які здійснюються, як правило, за рахунок власних коштів підприємств.

- високовитратні, що вимагають додаткових інвестицій і здійснюються, як правило, з залученням інвестицій.

По закінченні аналізу формується кінцевий перелік енергозберігаючих заходів, який подається на розгляд керівництву підприємства для подальшої реалізації. Оформлення звіту.

Звіт з проведення енергетичного обстеження повинен містити описову та аналітичну частину. В описовій частині надається вся інформація щодо енерговикористання обстежуваного підприємства, а також характеристика підприємства. В аналітичній частині наводяться фізичний та фінансово-економічний аналізи ефективності енерговикористання, описуються енергозберігаючі рекомендації і порядок їх виконання. Приводиться перелік обладнання, яке необхідне для реалізації енергозберігаючого проекту, приводиться розрахунок економії та терміну окупності проектів.

Необхідно врахувати, що кінцевий перелік енергозберігаючих проектів з оцінкою можливої економії виноситься на початок звіту та оформлюється у вигляді загального резюме по роботі.

При необхідності звіт може містити додатки, в яких можуть бути викладені детальні розрахунки, технічні характеристики обладнання та інші довідково-інформаційні матеріали.
Аналіз типових помилок при проведені енергетичних обстежень

Систематичний аналіз поданих Держкоменергозбереження звітів з проведених енергоаудитів дозволяє висловити ряд побажань до проведення та оформлення результатів енергетичних обстежень:

Впровадження за будь-яку ціну нового обладнання не є метою реалізації енергозберігаючих проектів. Необхідно притримуватись правила: підприємство не повинно думати про інвестиції у високі технології перш ніж повністю не реалізовані всі можливості з підвищення енергоефективності існуючого обладнання.

Рекомендується при проведенні енергетичних обстежень більше звертати увагу на загальний стан підприємства, його фінансовій стабільність, можливості впровадження енергозберігаючих проектів.

Необхідно аналізувати споживання енергоносіїв за всіма видам. Враховувати вартість енергоносіїв та об’єми реалізації продукції, стан розрахунків за енергоносії. Необхідно також брати до уваги джерела постачання енергоресурсів та можливість їх зміни.

Вище перерахована інформація необхідна для визначення які основні енергоємні підрозділи підприємства потребують першочергової уваги при проведенні обстеження та провадженні енергозберігаючих заходів, визначенні стабільності роботи підприємства та можливостей фінансування енергозберігаючих заходів.

При підготовці енергозберігаючих пропозицій та оформлені звіту необхідно:

Після попереднього визначення енергозберігаючих заходів необхідно проводити їх аналіз з врахуванням реального стану завантаження технологічного обладнання, фінансового стану підприємства та перспектив збільшення випуску продукції, а не відштовхуватись лише від проектних даних.

Підтверджувати пропозиції необхідно розрахунками, як економії енергоресурсів так і терміну окупності на основі реально існуючих цін на енергоносії та запроваджуване обладнання.

Важливо проаналізувати можливість зменшення негативного впливу на природне середовище за рахунок реалізації енергозберігаючих заходів.

Особливу увагу необхідно приділити:

- запровадженню організаційно-адміністративних заходів та малозатратним енергозберігаючим заходам.

- при визначенні остаточних енергозберігаючих проектів, що пропонуються до реалізації, необхідно враховувати реальну економію енергоресурсів виходячи із завантаження обладнання, природних умов, стабільності виробництва а не відштовхуватись від проектних можливостей.

- приділяти увагу аналізу споживання та впровадження енергозберігаючих заходів за всіма видами енергоресурсів.

- проводити оформлення результатів рекомендується за традиційною схемою де короткий анотований перелік енергозберігаючих заходів приводиться на початку звіту про проведений енергоаудит. Не всі керівники від яких залежить реалізація пропозицій мають час на вивчення всього звіту.

По можливості (після завершення здійснення початкового етапу реалізації енергозберігаючих проектів) спеціалізованим організаціям рекомендується підтримувати контакт з підприємством для підтвердження правильності зроблених розрахунків та оцінки потенціалу енергозбереження.

Наказ Держкоменергозбереження від 12.05.97 р. №49 “Щодо Тимчасового положення про порядок проведення енергетичного обстеження та атестації спеціалізованих організацій на право його проведення”. Наказ Держкоменергозбереження від 09.04.97 №27 “Про затвердження Положення про порядок організації енергетичних обстежень”. Указ Президента України від 16.06.99 №662 “Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами”. Наказ Держкоменергозбереження від 15.09.99 №78 “Порядок організації та проведення енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій та казенних підприємств”. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.99 №2183 “Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами”. Наказ Держкоменергозбереження від 15.12.99 №872/4165 “Порядок організації та проведення тендерів на здійснення енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій та казенних підприємств”.

Источник: http://www.is.svitonline.com/sukhodolya/Works/