Промышленная резка бетона: rezkabetona.su
На главную  Энергопотребление 

ГЕЙЦЬ В

Дякую. Шановний пане головуючий! Шановні присутні! Дозвольте дещо розширити наші парламентські слухання і зробити доповідь у частині не лише енергетики, енергетичної перспективи, а й енергетики і еконо­мічної перспективи України, оскільки, розглядаючи енергетику саму по собі, ми рішення щодо неї, на мій погляд, не знайдемо.

 

Якщо ви подивитесь матеріали, які вам роздані, то поба­чите, що упродовж найближчих 25років ми маємо щорічно вкладати в середньому 6млрд доларів в енергетику для того, щоб вирішити всі ключові питання, на яких наголошували попередні промовці. Підкреслюю, що це є цілком правильно з точки зору як енергетики, так і всього паливно-енергетичного комплексу.

 

Але, будь ласка зверніть увагу на те, що означають ці 6млрд доларів, або 31млрд гривень, капіталовкладень щорічно вукраїнську економіку. Це фактично більш як 30% усіх капітало­вкладень, які робить щорічна українська економіка у своє майбутнє.

 

Якщо ми далі порівняємо цю цифру з обсягами коштів, які виділялися на розвиток енергетики в попередні роки, а це було 6, 8, 9млрд гривень (у різні роки по-різному), то побачимо, що тепер треба в 3, 4, 5 і навіть 6разів більше коштів. Запитую всю присутню громаду: чи реально це, чи не реально? Ви, без­сумнівно, дасте відповідь, що це нереально.

 

Тому розглядати перспективи розвитку паливно-енерге­тичного комплексу у відриві від стану справ в економіці в цілому ми немаємо права. Ми маємо право розглядати перспективи цього комплексу в трьох аспектах: або зміни тарифної політики, що веде до зростання цін, або зміни бюджетної політики, що веде до переорієнтації бюджету ( а він у видатковій частині страшенно соціально орієнтований, я можу сказати, що соціальна орієнто­ваність нашого бюджету на сьогодні найвища у світі), або струк­турної перебудови економіки.

 

З огляду на сказане вношу пропозицію: на парламентських слуханнях треба розглянути питання про майбутнє структури економіки України. Якщо його розглядати, виходячи з того, що економіка залишається в існуючих координатах і з тією динамікою, яка є на сьогодні, паливно-енергетичний комплекс з усіма його проблемами виявиться гальмом і не дасть можливості досягнути темпів економічного зростання, які декларуються. Ні в якому разі про це не може йти мова, якщо залишати все так, як воно є на сьогодні. Ми маємо розглянути це питання в такій постановці. Мирозуміємо, що відбувається, і віддаємо прерогативу паливно-енергетичному комплексу, даємо можливість нашим вугільникам, енергетикам повністю лібералізувати ціни, ціноутворення, щоб була можливість сформувати відповідні прибутки і за рахунок певної мотивації диверсифікувати капіталовкладення та забез­печити розвиток цього комплексу у відповідності з тією динамікою економічного зростання, якої ми маємо намір домогтися в пер­спективі. Тобто ми маємо розглядати це питання в такому вимірі— переорієнтація бюджетної спрямованості.

 

На сьогодні, на превеликий жаль, те, що відбувається вбюджеті, це страшна річ: більш як 80% видатків бюджету со­ціально спрямовані. Це взагалі шлях у нікуди. Бюджет наступного року — теж шлях у нікуди через те, що він формується знову як соціально орієнтований. Ми фактично закладаємо підрив свого майбутнього. Ми на це маємо звернути увагу повною мірою і не допустити цього. Якщо ми дбаємо про перспективи економічного зростання, потрібно закласти таку орієнтацію бюджету, яка дасть змогу з часом досягти нам відповідної перспективи.

 

Якщо ми від цього відмовляємося і залишаємо в бюджеті соціальну складову, то повинні розуміти, що соціальні видатки бюджету закумулюють сценарій, коли не відбуватиметься струк­турна перебудова економіки, коли енергетичний комплекс розви­ватиметься в нинішній динаміці, відновлюватиме своє економічне зростання і нормалізуватиме капіталотворення упродовж майбут­ніх 40років, а за деякими розрахунками — і 60років. Я наведу деякі цифри, щоб вам було зрозуміло.

 

Частка матеріальних витрат у товарній продукції вугільної промисловості становить 45%, що менше, ніж у тепловій енерге­тиці. Значна частина валової доданої вартості в галузі припадає на заробітну плату і нараховані податки. Водночас частка власних інвестицій у витратах на загальне виробництво становить усього 66%. Тому для вугледобувних підприємств розрахунковий період повного оновлення основних фондів за рахунок власних інвестицій у нинішніх складових становить 60років. Он там сидить Юхим Леонідович Звягільський, він розуміє, що це таке і чим це загрожує нашому паливно-енергетичному комплексу.

 

Повертаючись до проблем паливно-енергетичного ком­плексу, я повторюю, що ми повинні розглядати перспективи онов­лення паливно-енергетичного комплексу із розумінням того, що власних інвестиційних ресурсів у цій структурі економіки немає іне буде, навіть якщо надійдуть можливі інвестиції з-за кордону.

 

Ще одне, на чому хотілося б наголосити, враховуючи, що я маю ще 3хвилини і пам’ятаючи те, до чого нас закликав голо­вуючий. Маю на увазі законодавчу ініціативу, яку треба було б реалізувати. Насамперед потрібно розробити і прийняти законо­проект про енергетичну політику в контексті тих аспектів, на які ящойно звертав увагу. Без визначення стратегії, політики струк­турної перебудови, стратегічних пріоритетів щодо паливно-енер­гетичного комплексу, зрозуміло, нам не обійтися. Має бути забезпечено прийняття таких документів, як концепція, стратегія, програма.

 

Далі. Нам необхідно вдосконалити чинні закони про електроенергетику, про нафту і газ та розробити нові законо­проекти про вугілля, про альтернативні джерела енергії і про енергетичний баланс принаймні на майбутні 25років. Підкрес­люю, учені готові взяти на себе і розроблення проектів законів, ірозроблення не тільки методології, а й, власне, самого енерге­тичного балансу з урахуванням тих аспектів, на яких я наголосив.

 

Я зекономив 2хвилини 40секунд. Оскільки я вчетверте націй трибуні, мене вже просто навчили економити час, інакше нічого не встигнеш сказати.

 

Дякую за увагу.

 



МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО РЕГ. Фирма ЛИНАС - лучшие насосные те. Нефть и газ по остаточному принц. Особливості реформування окремих підгалузей ЖКГ.

На главную  Энергопотребление 





0.0076
 
Яндекс.Метрика