Промышленная резка бетона: rezkabetona.su
На главную  Энергопотребление 

Особливості реформування окремих підгалузей ЖКГ

4. Водопровідно-каналізаційне господарство

 

Підприємства водопровідно-каналізаційного господарства забезпечили в минулому році населення та інших споживачів послугами з питного водопостачання та водовідведення в достатньому обсязі і належної якості.

 

Понад 250 спеціалізованих комунальних підприємств щодоби подають 8,3 млн. куб. м питної води, 7,1 млн. куб. м зворотних вод проходить через системи каналізації. Загальний обсяг реалізованої води за минулий 2000 рік становив 3,02 млрд.куб.м , пропущено 2,59 млрд.куб.м стоків. Обсяги реалізації питної води і пропуску стоків за останні 6 років наведено на мал.1.

 

Обсяги реалізації питної води та пропуску стоків

 

Мал.1

 

Централізованим водопостачанням забезпечено 70 відсотків населення України, в т.ч. всі міста та 86,4 відсотка селищ міського типу, централізованими системами каналізації 427 міст (95 відсотків) і 515 селищ міського типу (57 відсотків).

 

Середня норма водоспоживання по країні становить 320 л/добу, водночас перехід на розрахунки за послуги водопостачання за показниками побудинкових приладів обліку свідчить про те, що фактично по окремих будинках цей показник становить 600 л/добу і вище внаслідок незадовільного технічного стану внутрішньобудинкових мереж і значних втрат води в цих системах.

 

На малюнку 2 наведені дані щодо стану зовнішніх водопровідних мереж. На сьогодні в аварійному стані пеpебуває 29,3 тис.км, або 25 відсотків від загальної довжини мереж, четверта частина водопровідних очисних споруд і мереж (у вартісному виразі) фактично відпрацювала термін амортизації, закінчився термін амортизації кожної п’ятої насосної станції. Фактично амортизовано половину насосних агрегатів (40 відсотків потребує заміни), 7 відсотків насосних станцій та 48 відсотків насосних агрегатів.

 

Стан зовнішніх водопроводних мереж

 

Мал.2

 

Слід відзначити збільшення обсягів фінансування будівництва та реконструкції об’єктів водопостачання та водовідведення, особливо за рахунок централізованих капітальних вкладень (дані приведені на мал.3 і . Введено в експлуатацію Південні каналізаційні очисні споруди у м. Севастополі (перший пусковий комплекс потужністю 105,0 тис. куб. м/добу) і каналізаційна насосна станція №10-А у м. Одесі. Завершується будівництво у м. Івано-Франківську водогону “Тисмениця – Івано-Франківськ” (друга черга – 6,4 км) та ряд інших об’єктів.

 

Обсяги фінінсування об'єктів водопостачання та водовідведення по роках

 

Мал.3

 

Джерела

 

фінансування будівництва та реконструкції об’єктів водопостачання та водовідведення

 

Мал.4

 

Водопровідно-каналізаційне господарство є найбільш енергоємним споживачем електроенергії в галузі житлово-комунального господарства - майже 7,2 млрд. кВт. год, що становить близько 4 відсотків від загальної кількості споживання електроенергії в Україні. В той же час, внаслідок незадовільного технічного стану мереж та насосного обладнання, роботи насосних станцій в неоптимальному режимі, втрачається близько 25 відсотків електроенергії, що споживається. Питомі витрати енергоресурсів на 1 куб. м поданої води становлять у середньому 1,0 кВт/год, а в окремих областях значно перевищують цей показник (Харківська обл.- 1,32 кВт/год, Луганська обл.-1,38 кВт/год).

 

Особливе занепокоєння викликає проблема поліпшення якості питної води. Переважна більшість діючих споруд водопостачання та водовідведення побудовані в 60-70 роках і технології та обладнання, за якими вони запроектовані, вже не в змозі забезпечити належну якість води. У 260 міських населених пунктах подається вода, яка за окремими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам стандарту. Термін тимчасових дозволів Міністерства охорони здоров”я та Держстандарту на реалізацію такої води вже минув, але, як показує проведений аналіз, заплановані заходи щодо поліпшення її якості практично жодною облдержадміністрацією не виконані. Напружена ситуація з якістю води залишається в містах Донецької, Луганської, Одеської, Хмельницької, Херсонської та ряду інших областей.

 

Не поліпшується фінансовий стан підприємств підгалузі. За станом на 01.12.2000р. загальна заборгованість споживачів за отримані послуги водопостачання та водовідведення становила 2,58 млрд.грн. (заборгованість населення зросла на 49,9 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року), заборгованість підприємств водопровідно-каналізаційного господарства за спожиту електроенергію становить 770,4 млн.грн. Це не дозволяє підприємствам своєчасно проводити розрахунки за реагенти, обладнання та матеріали, що в кінцевому результаті призводить до погіршення рівня експлуатації та послуг, що надаються населенню.

 

У 2000 році діяльність Держбуду у напрямку розвитку водопровідно-каналізаційного господарства була направлена на виконання завдань, що випливають з Указу Президента України “Про прискорення реформування житлово-комунального господарства” від 19 жовтня 1999 року №1351, Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства.

 

З метою законодавчого регулювання відносин, які виникають в процесі управлінської, господарської, проектно-будівельної, комунально-побутової діяльності у сфері питної води та питного водопостачання, розроблено проект Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, який 11.01.2001р. розглянуто і схвалено Урядовим комітетом економічного розвитку. Прийняття цього Закону дозволить визначити принципи державної політики у сфері питної води та питного водопостачання, здійснити правове регулювання в питаннях експлуатації об’єктів питного водопостачання, нормування, стандартизації, моніторингу, обліку і контролю у цій сфері, сприятиме удосконаленню системи управління і діяльності підприємств питного водопостачання, вирішенню завдання забезпечення населення країни якісною питною водою в достатній кількості.

 

З метою формування нормативної бази економічно обґрунтованих тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, створення економічного механізму стимулювання ресурсозбереження на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства та захисту інтересів споживачів при переході підприємств на режим беззбиткового функціонування підготовлено проект Порядку ціноутворення на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, який надано на розгляд і погодження до Мінекономіки, Мінфіну та Антимонопольного комітету.

 

Комітет працює над пошуком джерел фінансування розвитку та реконструкції водопровідно-каналізаційних систем. Зокрема, разом з Мінекономіки до Верховної Ради України вже подано проект Закону України “Про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення”, яким передбачається надання дозволу Водоканалам, які здійснюють реалізацію питної води з відхиленням від стандарту, залишати 10 відсотків вартості такої продукції на окремих рахунках з цільовим використанням на проведення заходів щодо поліпшення якості питної води. Готуються пропозиції щодо залучення на ці цілі коштів зборів за забруднення навколишнього природного середовища та зборів за спеціальне водокористування.

 

У зв’язку з тим, що з 01.01.2001 закінчується термін дії постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 №1494 в частині стосовно встановлення пільгового коефіцієнту 0,1 до нормативів плати за спеціальне використання водних ресурсів для підприємств житлово-комунального господарства, Держбудом підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 №1494 “Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту” стосовно продовження до 2003 року дії пільгового коефіцієнта 0,1.

 

Відповідно до статті 8 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” і постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000р. №1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування” Комітетом підготовлені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, якими визначено, що Держбуд України здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, що надають (мають намір надавати) послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не менш ніж 100 тис. фізичних осіб або системи централізованого водопостачання та водовідведення яких знаходяться на території двох або більше областей, а також спільних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації здійснюють ліцензування діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення суб’єктів господарювання, що зареєстровані і провадять її у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

 

Крім того проводиться значна робота по удосконаленню інфраструктури забезпечення діяльності підприємств водопровідно-каналізаційного господарства. В межах реалізації Програми розвитку виробництва вітчизняних високоефективних коагулянтів і флокулянтів та технологій їх впровадження у практику очищення природних та стічних вод, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.99 №2223, в поточному році налагоджено випуск промислових партій коагулянту “Полвак” потужністю до 1000 тонн на місяць для очищення природних вод в холодну пору року, дослідно-промислових партій гидроксосульфату алюмінію, перших дослідних партій вітчизняних флокулянтів на основі поліакриламіду.

 

Спільно з Держпромполітики здійснюється Програма освоєння виробництва занурювальних насосів і водопровідно-каналізаційного обладнання. Сумським заводом “Насосенергомаш” освоєно випуск занурювальних насосів з продуктивністю 10, 16 куб.м/годину, здійснено випробування насосів продуктивністю 200-400 куб.м/годину.

 

На засіданнях науково-технічної ради Комітету розглядались основні напрями технічного переозброєння підгалузі, зокрема - пропозиції НТФ “Полісток” щодо застосування склопластикових дренажних і аераційних систем для реконструкції швидких фільтрів і аеротенків, АТ “Енвітек” - щодо використання систем автоматичного хімічного контролю та дозуючого обладнання процесів очищення питної і стічних вод, зміни до СНиП 2.04.02-84 і СНиП 2.04.03-85 щодо впровадження в практику проектування і будівництва систем водопостачання та водовідведення вантузів з гнучкими запірними елементами тощо.

 

Здійснюється реалізація проекту “Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя” із залученням позики Європейського банку реконструкції та розвитку. Гарантійна Угода за проектом ратифікована Верховною Радою України 19 жовтня 1999 року.

 

В рамках “Плану середньострокових заходів ЄБРР в секторі муніципальної та екологічної інфраструктури України” розпочато роботу над Програмою розвитку комунальних підприємств України, якою передбачено розроблення проектів розвитку та реконструкції систем водопостачання та водовідведення за кредитами Європейського банку реконструкції та розвитку загальним обсягом 50 мільйонів Євро. Після ретельного аналізу матеріалів та підготовки техніко-економічних обґрунтувань для участі у Програмі відібрані міста Рівне, Івано-Франківськ, Житомир, Полтава, Чернігів, Маріуполь, Херсон, Хмельницький, Севастополь. Програма буде здійснюватися в два етапи. Перший етап включає міста Херсон, Маріуполь і Севастополь.

 

Залучення позики Міжнародного банку реконструкції і розвитку за проектом “Модернізація систем водопостачання та водовідведення м. Львова” розглянуто на засіданні Урядового комітету економічного розвитку 09.06.2000, прийнято позитивне рішення щодо надання проекту урядової гарантії.

 

Особлива увага приділялася Комітетом забезпеченню стабільної і безаварійної роботи підприємств житлово-комунального господарства у зв’язку з надзвичайними погодними умовами та з метою упередження загострення санітарно-епідемічної ситуації. Спільно з МНС взято участь у підготовці матеріалів щодо створення Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру на 2001-2005рр.

 

В Комітеті створено Штаб оперативного реагування з ліквідації наслідків надзвичайного стану у житлово-комунальному господарстві з координацією роботи по забезпеченню взаємодії з МНС та Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

 

Держбуд у межах своїх повноважень надає необхідну методичну та практичну допомогу регіонам у вирішенні питань поліпшення стану водопостачання та водовідведення населених міст України. Колегією вже схвалена ініціатива Харківських облдержадміністрації та міської ради щодо державної підтримки заходів з поліпшення групового водопостачання обласного центру та ряду інших населених пунктів області. Підготовлена Програма поліпшення водопостачання населених пунктів Луганської області на період 2001-2005, яка схвалена рішенням спільного засідання колегій Луганської обласної державної адміністрації та Держбуду України. За зверненнями Кіровоградської, Запорізької, Чернігівської, Донецької, Рівненської, Харківської та Київської обласних державних адміністрацій планується розроблення програм реформування водопровідно-каналізаційного господарства зазначених областей.

 

З метою відпрацювання основних підходів щодо поліпшення стану водопровідно-каналізаційного господарства в сучасних умовах 21-22 вересня 2000 року у м. Полтаві проведено Всеукраїнську нараду “Основні напрямки реформування водопровідно-каналізаційного господарства відповідно до Указу Президента України “Про прискорення реформування житлово-комунального господарства”. Понад 450 представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, керівників облжитлокомунуправлінь, підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, науково-дослідних і проектних інститутів, підприємств–виробників обладнання та матеріалів для водопровідно-каналізаційного господарства визначили основні шляхи вирішення проблемних питань стосовно створення самостійних, фінансово-спроможних водопровідно-каналізаційних підприємств, розробки та впровадження заходів щодо зменшення питомих витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, удосконалення системи управління.
4. Комунальна теплоенергетика

 

Підприємства комунальної теплоенергетики забезпечують населення та об''єкти соціальної сфери послугами централізованого теплопостачання і щорічно виробляють та реалізують споживачам біля 45 % загального обсягу теплової енергії в країні (більше 61,5 млн. Гкал). Крім того, від джерел теплоенергії підприємств різного підпорядкування одержується теплова енергія в кількості 22 млн. Гкал за рік.

 

У комунальній власності знаходиться 13221 котельня (у т.ч. у підприємств комунальної теплоенергетики – 5878 котельні ), 22.1 тис.км теплових мереж у двотрубному обчисленні, 6.1 тис. центральних теплових пунктів та бойлерних. Працюють на газі 6513, на вугіллі – 6333, на рідкому паливі – 305 котелень.

 

Загальний обсяг споживання природного газу підприємствами комунальної теплоенергетики складає 8 – 8.3 млрд.. м3 за рік.

 

Витрати паливно-енергетичних ресурсів складають щорічно біля 9.98 млн. т.у.п. (або 27.8% від загальних витрат).

 

Загальний технічний стан котелень незадовільний і характеризується тим, що термін експлуатації 57 % котелень перевищує 20 років, а на 37.5 % котелень експлуатуються малоефективні та застарілі котли з ККД менше 82 %. Тільки котлів малої потужності НІІСТУ-5 експлуатується близько 10 тис. Недосконала і застаріла автоматика регулювання процесу горіння не дозволяє добитися максимальної повноти згоряння палива і економії газу .

 

Найгіршим є стан теплових мереж. Сьогодні перебуває у ветхому та аварійному стані 3076 км тепломереж (або 13.9 %), понад 7674 км (або 34.7 %) замортизовано.

 

Через обмеженість коштів обсяги перекладання та заміни теплових мереж щорічно зменшуються. При нормативній потребі їх перекладання (виходячи з терміну служби 20 років), в обсязі 900 км щорічно, замінюється лише біля 500 км, тобто недоремонт складає понад 45 %.

 

На багатьох теплових пунктах експлуатуються застарілі кожухотрубні водопідігрівачі з низьким коефіцієнтом теплопередачі, а більше 1440 теплопунктів (або39.9%) перебуває у ветхому та аварійному стані, що призводить до постійних перебоїв у гарячому водопостачанні. Центральні та індивідуальні теплові пункти не в повній мірі (лише 10%) обладнано приладами обліку та регулювання споживання теплової енергії та гарячої води.

 

Експлуатація морально застарілого і фізично зношеного обладнання призводить до перевитрат палива, які на 20 % вищі середнього світового рівня, та до значного забруднення оточуючого середовища.

 

Зниження обсягів споживання природного газу є надзвичайно важливим питанням. Тільки за рахунок зменшення споживання природного газу на 10% (а це є реальною можливістю) можна добитися економії газу біля 1 млрд. м3 на рік.

 

Нині є технічні можливості зниження споживання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок здійснення окремих заходів з енергозбереження, у т.ч. тих, що не потребують значних капітальних витрат.

 

Основними заходами з енергозбереження в даний час є:

 

Заміна морально застарілих малоефективних котлоагрегатів на високоефективні з ККД не нижче 92%.

 

Обладнання котлоагрегатів утилізаторами тепла вихідних газів та вторинними випромінювачами.

 

Обладнання котлоагрегатів сучасною автоматикою регулювання режиму спалювання газу (співвідношення газ-повітря).

 

Дотримання режимних карт роботи котелень.

 

Впровадження регулюючих пристроїв на електродвигунах насосів і димососів.

 

Впровадження сучасних автоматизованих установок хімводопідготовки для запобігання накипу і корозії.

 

Заміна зношених трубопроводів теплових мереж на попередньо ізольовані пінополіуретаном.

 

Обладнання існуючих ЦТП приладами обліку та регулювання споживання теплової енергії та гарячої води.

 

Зменшення протяжності існуючих теплових мереж за рахунок обладнання споживачів теплової енергії автоматизованими блочними індивідуальними тепловими пунктами.

 

1 Проведення ремонту теплоізоляції на котлах, тепловій апаратурі, ліквідація нещільностей в топках і газоходах котлів.

 

1 Коригування схем теплопостачання міст на базі типової схеми помірно-децентралізованого та автономного теплопостачання з використанням нетрадиційних джерел теплової енергії.

 

1 Впровадження поліпропиленових труб в системах хімводопідготовки та в мережах гарячого водопостачання.

 

1 Впровадження технічних рішень щодо підвищення ефективності діючих котлів застарілих конструкцій (типу НІІСТУ) з доведенням їх ККД до 90-91%.

 

Для приведення основних фондів до належного технічного стану та здійснення першочергових заходів з енергозбереження за попередніми розрахунками потреба у коштах складає:

 

по котельнях - 552.4 млн. грн.

 

по теплових мережах - 452.0 млн.грн.

 

по теплових пунктах - 216.0 млн. грн.

 

Всього витрат – 1220.4 млн. грн.

 

За сприяння та на замовлення Держбуду розроблено та виготовляється типоряд ефективних котелень потужністю 0.75-10.5 Мвт (в тому числі диспетчеризовані варіанти), типоряд котлів потужністю 0.25-7.56 Мвт, типоряд ефективних теплоутилізаторів до існуючих котлів та котлів нового покоління для утилізації тепла відхідних газів та економії енергоресурсів під час вироблення теплової енергії. Розроблені та впроваджуються проекти модернізації котлів НІІСТУ-5, яких у експлуатації знаходиться більше 10 тис., з підвищенням їх ККД до 90-91%. Є ряд інших розробок, спрямованих на підвищення ефективності енергетичних процесів, підвищення терміну експлуатації обладнання та зниження забруднення навколишнього середовища.

 

Підготовлено виробничу та нормативну базу для впровадження в теплових мережах попередньо теплоізольованих труб. В порівнянні з традиційною, канальною, прокладкою теплових мереж вартість безканальної прокладки попередньо ізольованих труб у 1.5 - 2 рази нижча, а втрати тепла на них зменшуються до 1 - 2% проти 20 - 30% в існуючих мережах. В Україні освоєно вітчизняне виробництво цих труб, що дає можливість задовольнити не тільки внутрішні потреби, а й працювати на експорт.

 

Впровадженню нового енергозберігаючого обладнання та технологій сприятимуть Додаткові заходи та уточнені показники виконання Комплексної державної програми енергозбереження України схвалені постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2000 року № 1040 .

 

Незважаючи на скрутний фінансово-економічний стан, підприємства комунальної теплоенергетики вчасно провели роботи з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період, при цьому капітально відремонтовано 619 котелень та 371.4 км теплових мереж. Проводилась заміна приладів обліку природного газу на сучасні прилади з класом точності не гірше 1.0: на початок опалювального сезону встановлено 1725 таких приладів. Незважаючи на поступове зменшення питомих витрат палива на вироблення теплової енергії, вони ще надто високі і складають від 160 до 180 кг у.п. на 1 Гкал тепла.

 

Розвиток комунальної теплоенергетики базується на відповідних державних програмах. Такими є: “Комплексна державна програма енергозбереження України”, “Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики”, Державна програма “Екологічно чиста геотермальна енергетика України”. Основною метою програм є створення та забезпечення необхідних умов для розробки і впровадження ефективних технологій та устаткування, що дасть можливість скоротити обсяги споживання традиційних паливно-енергетичних ресурсів, поліпшити стан в екологічній та соціальній сферах.

 

Указом Президента України “Про прискорення реформування житлово-комунального господарства” від 19.10.99 № 1351/99 схвалено Основні напрями прискорення реформування житлово-комунального господарства.

 

Одним із напрямів реформування теплового господарства є завершення передачі у комунальну власність відомчих об”єктів теплопостачання, що дасть змогу концентрувати управління теплогенеруючими об”єктами, підвищити якість надання комунальних послуг, впроваджувати комплексні заходи енергозбереження.

 

Для конкретизації програми дій у комунальній теплоенергетиці Держбудом заплановано у 2000 - 2001 роках розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України “Цільову програму стабілізації роботи та розвитку комунальної енергетики на період до 2010 року”.

 

У 2000 році розроблені та вводяться в дію ДСТУ “Труби зі структурованого поліетилену для мереж холодного, гарячого водопостачання та водяного опалення. Технічні умови”, ДСТУ “Деталі з єднувальні з поліпропілену для зварювання нагрітим інструментом врозтруб при будівництві мереж холодного та гарячого водопостачання. Технічні умови”, ДСТУ “Труби зі структурованого поліетилену з тепловою ізоляцією зі спіненого поліетилену і захисною гофрованою поліетиленовою оболонкою для мереж холодного, гарячого водопостачання та водяного опалення. Загальні технічні умови”, ДБН “Зовнішні мережі гарячого водопостачання та опалення з використанням труб зі структурованого поліетилену з тепловою ізоляцією зі спіненого поліетилену і захисною гофрованою поліетиленовою оболонкою. Проектування”, ДБН “Зовнішні мережі гарячого водопостачання та опалення з використанням труб зі структурованого поліетилену з тепловою ізоляцією зі спіненого поліетилену і захисною гофрованою поліетиленовою оболонкою. Монтаж, приймання та експлуатація”, “Правила розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду”, Доповнення до чинних “Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні”, “Посібник до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні”, “Методика проведення розрахунків між теплопостачальниками, водопровідними і житловими організаціями та іншими споживачами за послуги централізованого гарячого водопостачання”.

 

4. Благоустрій та комунальне обслуговування

 

Незважаючи на обмеженість бюджетного фінансування, за оперативними даними, у розвиток та утримання вулично-дорожньої мережі протягом 2000 року було вкладено 436 млн.грн., що дало можливість:

 

- побудувати та реконструювати 199.2 тис. кв. м вулиць і доріг;

 

- завершити будівництво та капітальний ремонт мостів та шляхопроводів загальною площею 7.800 кв.м;

 

- капітально відремонтувати 2.9 млн кв.м вулиць та доріг.

 

На сміттєзвалищах та сміттєспалювальних заводах захоронено та знешкоджено понад 27.5 млн.куб. метрів твердих побутових відходів.

 

Обсяги бюджетних та позабюджетних коштів, витрачених на екологію, становили 22.9 млн. грн.

 

Висаджено 286 га зелених насаджень, а належним доглядом охоплено майже 58 відсотків.

 

Населенню міст і селищ надано ритуальних послуг на сумму 39,6 млн.грн.

 

Значною мірою покращенню стану благоустрою в наших містах сприяє запровадження щорічного всеукраїнського конкурсу “Місто найкращого благоустрою”, заснованого Указом Президента України від 19.10.99 № 1351 “Про прискорення реформування житлово-комунального господарства”.

 

Проведена Держбудом України, Радою міністрів АР Крим та облдержадміністраціями організаційна робота залучила багато міст та селищ до участі в регіональних конкурсах, а 74 міста з усіх регіонів країни будуть виборювати звання найкращого в першому всеукраїнському конкурсі “Місто найкращого благоустрою”.

 

Разом з тим, стан об”єктів благоустрою та рівень послуг ще не в повній мірі задовольняють потреби наших громадян.

 

Вулиці і штучні споруди на них не відповідають вимогам нормативів з експлуатації і майже половина становить певну загрозу безпечному дорожньому руху.

 

Не зменшується кількість дорожньо-транспортних пригод, які виникають за умов незадовільного стану вулично-дорожньої мережі.

 

В наших містах і селищах не сформована сучасна система поводження з побутовими відходами. Більшість сміттєзвалищ - екологічно небезпечні об”єкти, обсяги знешкодження відходів не перевищують 3 відсотків, а утилізація, через відсутність необхідних технологій та обладнання, ще не стала нормою в системі санітарної очистки.

 

Низька платоспроможність населення і, як наслідок, встановлені органами місцевого самоврядування тарифи на послуги по збору і вивезенню сміття, не сприяють покращенню стану санітарної очистки в містах і підвищенню рівня утримання полігонів, сміттєзвалищ та модернізації сміттєспалювальних заводів.

 

Нерозв”язаною залишається проблема благоустрою та охорони кладовищ, збереження місць поховань. Не всі існуючі в населених пунктах України кладовища взяті на державний облік.

 

Сучасний стан обєктів підгалузі зовнішнього освітлення не у повній мірі задовольняє потреби населення. Відсутня нормативно-технічна база підгалузі: діючі нормативні документи, розроблені більш ніж 10 років тому, не відповідають сучасним вимогам.

 

Застаріле світлотехнічне обладнання за попередніми розрахунками призводить до перевитрат енергії - до 300 відсотків від установленої норми.

 

На вирішення зазначених проблемних питань і була спрямована робота Держбуду із залученням науково-дослідних інститутів та Асоціацій санітарної очистки, ритуального обслуговування та зовнішнього освітлення у звітному році.

 

стан дорожньо-мостового господарства та санітарної очистки розглянуто на колегії Держбуду, визначено коло першочергових проблемних питань та заплановано конкретні заходи, спрямовані на удосконалення нормативної бази цих підгалузей та покращення фінансового стану підприємств.

 

Розпочато розроблення проекту Закону України “Про похоронну справу”, прийняття якого дозволить забезпечити державне врегулювання всіх питань, пов”язаних з похоронною справою та збереженням місць поховань.

 

Розроблення Державної програми поводження з побутовими відходами в Україні має стати основою для створення системи санітарної очистки населених пунктів країни згідно з сучасними екологічними вимогами.

 

Шляхом внесення змін і доповнень до Закону України “Про насіння” Держбудом України проведена робота по удосконаленню законодавчої бази державного контролю за якістю насінневого матеріалу квітниково-декоративних насаджень, що використовується в підгалузі озеленення населених пунктів країни.

 

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2000 року № 30-р та організаційно-технічних заходів Держбуду на 2000 рік Держбудом завершено розроблення та наказами Мінпраці України здійснено затвердження чотирьох державних нормативних актів з охорони праці: Правила охорони праці під час будівництва і експлуатації міських вулиць і доріг, Правила охорони праці в міському зеленому господарстві, Правила охорони праці під час вивезення та знешкодження побутових відходів та Правила охорони праці на підприємствах ритуального обслуговування. Знаходяться на експертизі Держнаглядохоронпраці та готуються до затвердження Правила охорони праці на виробничих базах міського дорожнього господарства.

 

Проходять етап узгодження розроблені згідно з положеннями Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів” Типове положення про конкурсний відбір підприємств і організацій для ремонту і утримання об”єктів міського благоустрою та Порядок проведення ремонту та утримання об”єктів міського благоустрою.

 

На семінарах-нарадах, проведених в містах Києві, Бердянську та Маріуполі, розглядалися проблеми функціонування підгалузей зеленого господарства, санітарної очистки та ритуального обслуговування населення України.

 

У 2001 році увагу Комітету буде зосереджено на подальшій роботі з удосконалення нормативно-правової бази і створення умов подальшого реформування підгалузей благоустрою та ритуального обслуговування, проведення заходів спрямованих на охорону навколишнього природнього середовища і покращення санітарного стану населенних пунктів, нормативно-методичне забезпечення впровадження енергозберігаючих технологій в зовнішньому освітленні.

 

Для цього в першому кварталі поточного року буде проведено підбиття підсумків першого всеукраїнського конкурсу “Місто найкращого благоустрою”, а прогягом року має бути:

 

- завершено розробку Закону України “Про похоронну справу” та подання його на розгляд Кабінету Міністрів України;

 

-завершено розробку Державної програми поводження з побутовими відходами та ДБН “Розміщення і проектування полігонів твердих побутових відходів”;

 

- розпочато формування кошторисної бази на утримання об”єктів вулично-дорожньої мережі та зовнішнього освітлення шляхом розробки елементних кошторисних норм на поточний ремонт і утримання, методики визначення норм фінансування експлуатації об”єктів вулично-дорожньої мережі і тарифів з обслуговування об”єктів зовнішнього освітлення.

 

4. Міський електротранспорт

 

Міський електротранспорт функціонує у 53 містах України, в тому числі - в усіх обласних центрах, за винятком м.Ужгорода. Трамвай і тролейбус діє у 18 містах, лише трамвайне сполучення - в 6 і тролейбусне - в 29 містах. У Криму функціонує міжміська тролейбусна лінія Сімферополь - Алушта - Ялта загальною протяжністю 93 км, у містах Києві та Кривому Розі поряд із звичайними функціонують швидкісні трамвайні лінії. На частку міського електротранспорту припадає 65 відсотків міських пасажироперевезень. Кількість працівників у цій галузі становить понад 70 тис. чоловік.

 

На 1 січня 2001 р. протяжність трамвайних колій становила близько 2,2 тис. кілометрів і тролейбусних ліній – 4,3 кілометрів, парк рухомого складу налічує понад 3,5 тис. трамвайних вагонів та 5,5 тис. тролейбусів. Порівняно з 1991 роком кількість рухомого складу зменшилася на 3,4 тис.одиниць, або на 30 відсотків. Погіршується стан рухомого складу міського електротранспорту, понад 60 відсотків якого відпрацювали нормативний термін експлуатації і підлягають списанню. Значна частина трамвайних вагонів і тролейбусів за показниками енергоспоживання, надійності та комфортабельності поступається аналогам у європейських країнах. Через відсутність коштів у підприємств міського електротранспорту, що є збитковими навіть з урахуванням дотацій місцевих бюджетів, обсяги закупівлі нових тролейбусів і трамваїв щорічно зменшуються. У 1999 році підприємствами закуплено 34 тролейбуси та 3 трамвая, а у 2000 році - 30 тролейбусів та 1 трамвай. При збереженні таких тенденцій з оновлення рухомого складу через 6-8 років майже весь інвентарний парк вичерпає свій нормативний термін експлуатації та постане реальна загроза закриття руху міського електротранспорту у деяких містах.

 

Протягом останніх 10 років різко знизились обсяги ремонту рухомого складу в заводських умовах. Близько 30 відсотків рухомого складу, енергообладнання, контактної мережі та трамвайних колій потребують капітального ремонту. Коефіцієнт використання трамвайних вагонів і тролейбусів зменшився з 74 до 68 відсотків.

 

В Україні створена власна виробнича база для виготовлення рухомого складу міського електротранспорту. Виробництво тролейбусів освоєно ВО “Південмаш” (м. Дніпропетровськ), ВАТ “ЛАЗ” (м. Львів) та Київським державним авіаційним заводом “Авіант”, а трамвайних вагонів – холдинговою компанією “Луганськтепловоз” та спільним українсько-чеським підприємством “Татра-Юг” за чеською технологією на виробничих площах ВО “Південмаш”.

 

Нині підприємствами міського електротранспорту експлуатується 730 одиниць рухомого складу вітчизняного виробництва, що становить 8 відсотків від їх загальної кількості.

 

У 2000 році підприємствам міського електротранспорту вдалося підтримувати показники транспортної роботи на рівні 1999 року, в т.ч. пасажироперевезення (близько 4,1 млрд. чол.) та коефіцієнт використання рухомого складу (близько 0,6 .

 

Доходи від пасажироперевезень зросли на 20 відсотків, що зумовлено підвищенням протягом 2000 року тарифів на проїзд у 18 містах. Підвищенню доходів сприяли також вимоги статті 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2000 рік”, якою призупинено на 2000 рік дію положень законодавчих актів України в частині надання пільг і компенсацій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, на безкоштовний проїзд усіма видами пасажирського міського та приміського транспорту.

 

В той же час у 2000 році зросли на 20 відсотків і витрати на експлуатаційну діяльність. За оперативними даними збитковість підприємств з урахуванням дотацій місцевих бюджетів у 2000 році становить близько 25 відсотків (збитки 180 млн. гривень при витратах 710 млн. гривень).

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1323 “Про розподіл державних централізованих капітальних вкладень…” у 2000 році підприємствами 4 міст одержані кошти у сумі 2,1 млн. гривень для придбання 3 тролейбусів та 1 трамвайного вагону.

 

Станом на кінець 2000 року більшість підприємств мають заборгованість за спожиту електроенергію (понад 80 млн. гривень) та з виплат заробітної плати (близько 15 млн. гривень).

 

Через низький рівень заробітної плати та заборгованість з її виплати серед водіїв міського електротранспорту виникали стихійні мітинги, що призводило до тривалого (понад 3 години) призупинення руху тролейбусів у мм.Херсоні (04.10.200 , Вінниці (27.09.2000, 06.10.2000, 11.10.200 та Хмельницькому (30.10.200 .

 

Для стабілізації роботи підприємств міського електротранспорту у 2001 році пропонується:

 

На законодавчому рівні:

 

- визначити джерела фінансування для забезпечення розширеного відтворення діяльності міського електротранспорту, в т.ч. оновлення рухомого складу, колійного та енергетичного обладнання, передбачаючи при цьому не менше 50 відсотків коштів з державного бюджету;

 

- удосконалити порядок надання права на безкоштовний проїзд міським електротранспортом та компенсації втрат доходів підприємств, зумовлених безкоштовним проїздом;

 

Просити Кабінет Міністрів України:

 

- передбачити можливість погашення заборгованості за спожиту електроенергію підприємствами в рахунок боргу місцевих бюджетів за перевезення населення, яке користується пільгами на транспорті;

 

- при розподілі державних централізованих капітальних вкладень, передбачених Державним бюджетом України на 2001 рік, виділити кошти у розмірі не менше 10 млн. гривень для придбання тролейбусів та трамваїв;

 

Просити місцеві органи виконавчої влади:

 

- впроваджувати договірні взаємовідносини місцевих органів виконавчої влади з підприємствами згідно з Правилами надання населенню послуг з перевезень міським електро-транспортом, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.97 №386;

 

сформувати прозору конкуренцію на ринку міських транспортних послуг із запровадженням рівних умов до всіх перевізників; вдосконалювати механізм управління підприємствами міського електротранспорту з використанням оренди та концесій.

 

Источник: http:///build.gov.ua

 



Додаток 4. Принципы построения и работы АСКУЭ. Создание револьверного фонда для финансирования проектов энергосбережения в объектах бюджетной сферы с участием северной финансово. Министерство Промышленности и Энергетики Российской Федерации Институт Энергетической Стратегии Концепция Энергетической стратегии России на период до 2030 г.,проект,.

На главную  Энергопотребление 





0.0162
 
Яндекс.Метрика