Промышленная резка бетона: rezkabetona.su
На главную  Энергетические ресурсы 

проект Закону України

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

 

І. Внести до Закону України “Про енергозбереження” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 30, ст. 28 такі зміни:

 

Преамбулу доповнити новими абзацами такого змісту:

 

“фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною – механізм інвестування коштів у сферу енергозбереження через енергосервісні компанії чи інших фінансових посередників з поверненням коштів повністю чи частково за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів;

 

енергосервісна компанія (ЕСКО) – спеціалізоване підприємство (організація), основною метою діяльності якої є реалізацію енергозберігаючих заходів за договором енергоефективного підряду;

 

договір енергоефективного підряду – договір, за яким одна сторона (виконавець) надає іншій (замовнику) послуги з визначення, підготовки та реалізації енергозберігаючих заходів з метою підвищення ефективності використання енергії на об’єктах замовника, приймає на себе певні гарантії досягнення економії енергії; вартість наданих ним послуг повністю чи частково відшкодовується за рахунок досягнутої замовником економії коштів на оплату споживання паливно-енергетичних ресурсів;

 

економія коштів на оплату споживання паливно-енергетичних ресурсів - різниця між фіксованими витратами на споживання паливно-енергетичних ресурсів та фактичними витратами коштів на споживання паливно-енергетичних ресурсів;

 

фіксовані витрати на споживання паливно-енергетичних ресурсів – розмір видатків на оплату паливно-енергетичних ресурсів (в цінах на момент укладення договору) за період, який передує і дорівнює періоду реалізації енергозберігаючих заходів;

 

період реалізації енергозберігаючих заходів – період часу, що розпочинається із дати початку реалізації енергозберігаючих заходів, визначеної договором енергоефективного підряду та закінчується моментом повернення коштів відповідно до умов договору енергоефективного підряду;

 

енергетична сертифікація обладнання (будівель) - діяльність, що здійснюється з метою підтвердження відповідності енергетичних характеристик обладнання (будівель) вимогам законодавства з енергозбереження щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів;

 

енергетичне маркування – діяльність що направлена на забезпечення потенційних споживачів стандартизованою інформацією про енергоефективність продукції, обладнання, технології шляхом внесення відповідних показників в інформацію, що пропонується споживачам;

 

добровільні угоди у сфері енергозбереження - добровільна діяльність об’єднань підприємств, окремих підприємств та громадських організацій, підтримана з боку держави, щодо реалізації енергозберігаючих заходів, популяризації енергозбереження, вдосконалення системи енергетичного менеджменту та управління енерговикористанням;

 

енергетичний менеджмент - система управління, орієнтована на забезпечення раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів споживачами ;

 

управління енерговикористанням – механізми стимулювання енергопостачальних організацій та споживачів до реалізації енергозберігаючих заходів за допомогою тарифного регулювання, диференціації тарифів в залежності від режимів постачання та споживання паливно-енергетичних ресурсів та запровадження енергозберігаючої складової ціни на паливно-енергетичні ресурси

 

енергозберігаюча складова ціни на паливно-енергетичні ресурси – інвестиційна складова ціни, що забезпечує енергопостачальним організаціям відшкодування витрат на здійснення у споживачів заходів щодо підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;

 

місцеві органи управління у сфері енергозбереження – структурні підрозділи місцевих органів виконавчої влади або органів виконавчої влади рад, створені відповідно до законодавства для управління сферою енергозбереження на місцевому рівні;

 

підрозділи енергозбереження суб’єктів господарювання - структурні підрозділи суб’єктів господарювання створені відповідно до законодавства для здійснення енергетичного менеджменту та реалізації енергозберігаючих заходів на власних об’єктах”.

 

Статтю 3 доповнити новими абзацами такого змісту:

 

“м) утримання від запровадження регуляторних актів та адміністративних заходів, що можуть створити перешкоди для поширення енергоефективної продукції, технології, обладнання та реалізації енергозберігаючих заходів;

 

н) стимулювання енергозбереження методами тарифної політики, введення енергозберігаючої складової ціни на паливно-енергетичні ресурси;

 

о) запровадження системи управління енергоспоживанням споживачів з боку енергопостачальних організацій;

 

п) сприяння широкому використанню інвестиційних фінансових інструментів у сфері енергозбереження;

 

р) запровадження механізму страхування ризиків, пов’язаних з реалізацією енергозберігаючих заходів;

 

с) сприяння технічно обгрунтованому та економічно доцільному збільшенню комбінованого вироблення тепла і електроенергії та децентралізації систем теплопостачання для забезпечення побудови енергоефективних систем теплопостачання населених пунктів та зниження втрат паливно-енергетичних ресурсів під час вироблення та транспортування теплової енергії;

 

т) сприяння створенню демонстраційних зон високої енергоефективності з метою поширення передового досвіду з впровадження енергозберігаючих заходів”.

 

Частину другу статті 9 замінити частинами другою - п’ятою такого змісту: “Державне управління в сфері енергозбереження передбачає створення системи органів управління на загальнодержавному та місцевому рівнях. Управління енергозбереженням на галузевому рівні здійснюється центральними органами виконавчої влади.
Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади здійснюють управління енергозбереженням на підприємствах, що належать до сфери їх управління.

 

Державне управління в сфері енергозбереження здійснює Кабінет Міністрів України та уповноважений ним центральний орган виконавчої влади у сфері енергозбереження.

 

Механізм координації роботи органів управління на місцевому та галузевому рівнях центральним органом виконавчої влади у сфері енергозбереження встановлюється Кабінетом Міністрів України”.

 

Доповнити Закон новою статтею 91 такого змісту:

 

“Стаття 9 Органи управління у сфері енергозбереження.
Центральний орган виконавчої влади у сфері енергозбереження

 

Центральний орган виконавчої влади у сфері енергозбереження забезпечує:

 

- розробку законодавчих та нормативно-правових актів у сфері енергозбереження;

 

- розробку та координацію виконання загальнодержавних програм енергозбереження;

 

- розробку порядку та супровід реалізації заходів з енергозбереження у бюджетній сфері та на казенних підприємствах;

 

- розробку механізмів фінансування енергозберігаючих заходів;

 

- сприяння проведенню науково - технічних досліджень у сферах енергозбереження, екобезпеки, використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії;

 

- поширення інформації про передові технічні досягнення, отримані в результаті національних та міжнародних досліджень у сфері енергозбереження;

 

- проведення загальнодержавних інформаційних заходів направлених на популяризацію енергозбереження, підвищення рівня обізнаності населення щодо ефективного використання енергії;

 

- сприяння міжнародній співпраці у сфері енергозбереження, поширенню міжнародного досвіду з питань енергозбереження.

 

Місцеві органи виконавчої влади у сфері енергозбереження забезпечують:

 

- розробку та координацію виконання регіональних і місцевих програм енергозбереження, у тому числі заходів з енергозбереження у бюджетній сфері;

 

- супровід реалізації заходів з енергозбереження у бюджетній сфері, що фінансуються з місцевого бюджету;

 

- удосконалення управління енерговикористанням на регіональному і місцевому рівнях шляхом пріоритетного врахування питань енергозбереження при розробленні програм енергетичного забезпечення регіону та поширення системи управління енерговикористанням споживачів;

 

- розширення використання наявних місцевих видів палива та джерел енергії, розвитку систем комбінованого виробництва теплової та електричної енергії;

 

- створення механізмів фінансової допомоги населенню, малим та середнім підприємствам для реалізації енергозберігаючих заходів;

 

- поширення інформації з питань енергозбереження, досвіду у сфері енергозбереження, сприяння впровадженню енергозберігаючої продукції, технології, обладнання;

 

- проведення систематичного та регулярного обміну інформацією з питань енергозбереження між підприємствами, професійними та науково-технічними об’єднаннями та спеціалізованими організаціями;

 

- створення консультаційних центрів, надання практичних порад споживачам паливно-енергетичних ресурсів та проведення технічних консультацій;

 

- участь у розробленні загальнодержавних програм з енергозбереження.

 

Підрозділи енергозбереження суб’єктів господарювання забезпечують:

 

- впровадження енергозберігаючих заходів на підприємствах та підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;

 

- проведення енергетичних обстежень;

 

- реалізацію економічних механізмів енергозбереження у виробничій діяльності суб’єктів господарювання;

 

- участь у розробленні регіональних програм з енергозбереження;

 

- інформування місцевих органів управління у сфері енергозбереження про реалізацію енергозберігаючих заходів та отриманих результатів;

 

- участь у поширенні передового досвіду у сфері енергозбереження”.

 

Доповнити Закон новою статтею 141 такого змісту:

 

“Стаття 14 Фінансування енергозберігаючих заходів у бюджетних установах та організаціях

 

Енергозберігаючі заходи у бюджетних установах та організаціях здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для цих цілей, коштів, зекономлених внаслідок здійснення енергозберігаючих заходів та коштів, залучених на основі фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною.

 

Для бюджетних установ та організацій, що здійснюють енергозберігаючі заходи, у державному бюджеті зберігаються фіксовані видатки на споживання паливно-енергетичних ресурсів на період реалізації енергозберігаючих заходів.

 

Коригування видатків державного бюджету на оплату паливно-енергетичних ресурсів на здійснюється наступний, після реалізації енергозберігаючих заходів бюджетний рік.

 

У бюджетних установах та організаціях, що здійснюють енергозберігаючі заходи за рахунок коштів, передбачених для цих цілей у державному бюджеті, економія коштів на оплату паливно-енергетичних ресурсів може використовуватись для подальшого фінансування енергозберігаючих заходів.

 

Для бюджетних установ та організацій, що здійснюють енергозберігаючі заходи за рахунок коштів залучених на основі фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною економія коштів на оплату паливно-енергетичних ресурсів направляється на погашення залучених коштів.

 

Порядок реалізації енергозберігаючих заходів у бюджетних установах і організаціях та порядок залучення коштів на основі фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною, у бюджетних установах і організаціях встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно ”.

 

Статтю 15 доповнити новим абзацом такого змісту:

 

“д) обов’язок постачальника енергії щодо надання безперешкодного доступу виробників енергії на основі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії та нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії до розподільчих мереж та передачу енергії до споживачів за умов дотримання ними вимог законодавства”.

 

Доповнити Закон новою статтею 161 такого змісту:

 

“Стаття 16 Стимулювання енергозбереження механізмами тарифоутворення

 

Порядок утворення роздрібних цін на паливно-енергетичні ресурси базується на принципах:

 

- встановлення цін на паливно-енергетичні ресурси на основі їх реальної вартості, що стимулюватиме максимальне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів та їх нераціональне споживання;

 

- відображення у тарифах умов розвитку джерел енергії з урахуванням довготермінових перспектив;

 

- встановлення прозорих механізмів тарифоутворення на паливно-енергетичні ресурси та публічного його обговорення;

 

- заохочення постачальників паливно-енергетичних ресурсів до встановлення та застосування структури тарифів, що стимулюватиме скорочення їх споживання;

 

- врахування у тарифах енергозберігаючої складової ціни на паливно-енергетичні ресурси;

 

- коригування тарифів в залежності від якості паливно-енергетичних ресурсів.

 

Порядок формування споживчих цін на паливно-енергетичні ресурси встановлюється центральним органом виконавчої влади уповноваженим Кабінетом Міністрів України”.

 

Доповнити Закон новою статтею 162 такого змісту:

 

“Стаття 16 Добровільні угоди

 

Добровільні угоди у сфері енергозбереження укладаються між державою та об’єднаннями підприємств, окремими підприємствами, організаціями з метою підвищення ефективності використання енергоресурсів, зниження втрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництві.

 

Добровільні угоди покликані сприяти розвитку економіки держави, зменшенню енергоємності валового внутрішнього продукту, впровадженню енергоефективної продукції, технології, обладнання;

 

Добровільні угоди передбачають для учасників угоди надання державної підтримки щодо реалізації заходів з енергозбереження та поширення їх досвіду у сфері енергозбереження.

 

Від імені держави добровільні угоди у сфері енергозбереження укладає Кабінет Міністрів України або уповноважений ним центральний орган управління у сфері енергозбереження”.

 

1 Доповнити Закон новою статтею 163 такого змісту:

 

“Стаття 16 Стимулювання інвестицій у сфері енергозбереження

 

Держава забезпечує умови поширення інвестицій у сфері енергозбереження у тому числі поширенню фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною та створення енергосерівсних компаній.

 

Стимулювання до застосування механізму фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною, лізингу, інших інноваційних фінансових інструментів до реалізації енергозберігаючих заходів реалізується через надання державою кредитів енергосервісним компаніям для реалізації договорів енергоефективного підряду у бюджетній сфері, наданням податкових пільг відповідно до вимог цього Закону .

 

Механізм утворення, атестації енергосервісних компаній, порядок їх функціонування та процедуру отримання кредитів визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Перелік енергозберігаючих заходів, що реалізуються енергосервісними компаніями, на які поширюється механізм пільгового оподаткування, визначається центральним органом управління у сфері енергозбереження у встановленому Кабінетом Міністрів порядку.

 

Для реалізації енергозберігаючих заходів енергосервісні компанії можуть залучати також кошти фондів енергозбереження в порядку, визначеному відповідно до законодавства”.

 

1 Статтю 17 доповнити новими пунктами такого змісту:

 

“порушення порядку проведення енергетичного маркування та сертифікації, встановленого відповідно до законодавства;

 

невиконання приписів обов’язкових енергетичних обстежень, виконаних відповідно до законодавства”

 

1 Доповнити Закон новою статтею 201 такого змісту:

 

“Стаття 20 Енергетичне маркування та сертифікація

 

Енергетичне маркування та сертифікація здійснюється для підвищення поінформованості споживачів стосовно енергоефективності обладнання, технології і будівель та направлена на стимулювання виробників до підвищення енергетичної ефективності продукції.

 

Перелік обладнання, технологій, матеріалів та будівель, що підлягають обов’язковому маркуванню та сертифікації, порядок проведення енергетичного маркування та сертифікації і механізм поширення інформації, визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері енергозбереження у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

 

Україна не створює перешкод для розміщення на внутрішньому ринку товарів інших країн, що пройшли відповідну процедуру енергетичного маркування та сертифікації, якщо на зазначені товари розповсюджуються відповідні міждержавні угоди з країною виробником цього товару.

 

У випадку порушення порядку проведення енергетичного маркування та сертифікації держава застосовує до порушників процедури попередження, обмеження чи заборони ввозу товарів на територію України відповідно до міжнародного законодавства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”.

 

1 Доповнити Закон новою статтею 242 такого змісту:

 

“Стаття 24 Проведення обов’язкових енергетичних обстежень

 

Обов’язкові енергетичні обстеження підприємств встановлюються для підприємств із річним споживанням паливно-енергетичних ресурсів понад встановлену законодавством мінімальну величину.

 

Обов’язкові енергетичні обстеження проводять спеціалізовані організації, зареєстровані центральним органом виконавчої влади у сфері енергозбереження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Висновки обов’язкових енергетичних обстежень приймаються підприємствами до обов’язкового виконання та контролюються органом державного контролю у сфері енергозбереження.

 

Періодичність, порядок проведення обов’язкових енергетичних обстежень та мінімальна річна величина споживання паливно-енергетичних ресурсів, що визначає обов’язковість енергетичних обстежень, встановлюється Кабінетом Міністрів України”.

 

1 Абзац третій статті 26 викласти у такій редакції:

 

“Державному контролю також підлягає правильність та ефективність використання цільових коштів, виділених з фондів енергозбереження для вжиття заходів щодо раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів, відповідність результатів енергетичного маркування та сертифікації дійсним показникам енергоспоживання та результати виконання висновків обов’язкових енергетичних обстежень. Щорічному державному контролю підлягають енергогенеруючі, енергопостачальні підприємства та енергогенеруюче обладнання окремих підприємств потужністю понад встановлену законодавством величину”.

 

ІІ. Прикінцеві положення

 

Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.

 

Кабінету Міністрів України протягом року з дня опублікування цього Закону:

 

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

 

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

 

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

 

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

 



ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ. Знание финансовых рычагов. Создание базы сравнения для перфоманс. Практика решения задач по энергосбережению в ГУП "Мосгортепло".

На главную  Энергетические ресурсы 





0.0148
 
Яндекс.Метрика