З огляду на обмежений час коротко спинюсь лише на окре­мих аспектах. Зокрема, це створення галузевої системи сертифі­кації кадрів, тобто системи, яка дає змогу об’єктивно та неупе­реджено оцінити фаховий рівень спеціаліста на будь-якому етапі його професійної діяльності. Формуючи цю систему, ми виходили з критеріїв та вимог, які пред’являються до фахівців загально­визнаними світовими центрами сертифікації. Навчання і серти­фікація фахівців для бурових робіт здійснюються в тренажерному центрі з використанням повномасштабного тренажера-імітатора “Drillsim–5000” відповідно до вимог всесвітньо визнаної органі­зації “Інтернешнл вел контрол форм”. Сертифіковані в цьому центрі фахівці визнаються всіма країнами світу. З точки зору загальнонаціональних інтересів спеціалісти-буровики отримали доступ до міжнародних ринків праці, а Україна в цілому — доступ до участі в тендері на виконання бурових робіт у перспективних нафтогазоносних провінціях світу. Ця практика заслуговує поши­рення в таких виробничих секторах, як видобування нафти і газу, транспортування нафти і газу, геологорозвідувальні та пошукові роботи.

Вирішення цих питань лежить у площині стратегічних інте­ресів України в частині участі в проектах розроблення перспек­тивних родовищ різних країн світу, сприяє до певної міри розв’я­занню проблеми диверсифікації джерел надходження енерго­ресурсів на внутрішній ринок та відповідає потребам енергетичної безпеки держави.

Характеризуючи стан справ у підготовці кадрів, не можна несказати про існуючі проблеми.

Перше. Низький рівень оплати праці у вищій школі призво­дить до відтоку перспективних молодих учених та викладачів як за кордон, так і в інші сектори економіки. І хоча наш уряд уже зробив окремі кроки в цьому напрямі, проте до досягнення конкурентного рівня оплати у вищій школі ще далеко.

Друге. Низький рівень фінансування розвитку матеріально-технічної бази університетів та наукових центрів.

Третє. На достатній рівень координації та інтеграції наукових зусиль академічної, університетської та галузевої науки, що призводить до розпорошення коштів та прорахунків у визначенні пріоритетних напрямів досліджень.

Четверте. Неефективність механізмів та відповідної інфра­структури для швидкого і оперативного впровадження результатів науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт у вироб­ництво, швидкого тиражування і розповсюдження інновацій з ме­тою отримання максимального ефекту. Саме на розв’язання на­званих проблем необхідно першочергово спрямувати зусилля зтим, щоб уникнути великих збитків. Для прикладу. Транзитне обслуговування газових потоків визначає позицію України як транзитної держави. Особливої ваги набуває питання точності обліку кількості газу, адже похибка вимірювання лише в 0,1% призводить до фінансових розбіжностей на кордонах держав близько 10млндоларів щорічно. Водночас реальна похибка вимі­рювання становить 1–2%. Цю проблему можна розв’язати зусил­лями науковців, зокрема, Івано-Франківського національного тех­нічного університету нафти і газу та Національного університету “Львівська політехніка”, які мають значні напрацювання для ство­рення відповідної міждержавної нормативної бази, газовимі­рювальних засобів...