Заступник Голови Комітету.

Кулик О.В.

студ. НТУУ”КПІ”, ІЕЕ
Вступ

Перфоманс контрактинг енергозбереження (ПКЕ) у бюджетних установах – це програма впровадження енергозберігаючих заходів в адміністративних будівлях, які знаходяться на балансі бюджетів будь-якого рівня, в ході якої бюджетна установа (в особі відповідного центрального або місцевого органу виконавчої влади) заключає контракт з енергосервісною компанією (ЕСКО) на проведення енергетичного обстеження будівлі і впровадження енергозберігаючого проекту на його основі.

Згідно контракту, ЕСКО повинна гарантувати замовнику обіцяний рівень економії коштів, яка досягається в результаті втілення енергозберігаючих заходів (ЕЗЗ) та забезпечення собі відповідного рівня прибутків. Прибутком ЕСКО є надлишок з платежів за комунальні послуги і пов’язані з ними витрати, який отримується в результаті зменшення обсягів енергоспоживання після впровадження ЕЗЗ.

Вихідні умови

Діюча на сьогодні система фінансування енергозабезпечення бюджетних установ не стимулює енергозбереження. Підстави для такого твердження наступні:

- відсутня зацікавленість працівників та керівників бюджетних установ в реалізації енергозберігаючих проектів через розуміння того факту, що отримана економія видатків на енергозабезпечення в результаті реалізації енергозберігаючих заходів, одразу буде списана до бюджету і обсяги фінансування на наступні роки будуть зменшенні. При погіршенні кліматичних умов (холодніша зима) бюджетна установа буде не в змозі забезпечити тепло для працівників через відсутність видатків для оплати збільшених потреб в теплоенергії;

- відсутня зацікавленість ЕСКО у реалізації енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері через відсутність стабільного фінансування цих робіт;

- відсутня зацікавленість виробників енергозберігаючого обладнання до виробництва такого обладнання та пошуку можливих варіантів пост * енергозберігаючого обладнання через відсутність попиту на їхню продукцію;

- відсутність належного розуміння проблем енергозбереження інституціями, що відповідають за формування державного та місцевих бюджетів виливається в постійне ігнорування бюджетних видатків для реалізації енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері.

Для подолання перешкод Держкоменергозбереження ініціював та працює над створенням механізму фінансування енергозбереження за допомогою “віртуальних грошей”. Тобто пропонується механізм, який може сам заробляти гроші для поповнення бюджету та одночасно фінансувати енергозберігаючі заходи у бюджетній сфері. Цей механізм базується на принципі при якому зекономлені внаслідок енергозберігаючих заходів кошти могли б направлятись на повернення залучених інвестицій (виробників енергозберігаючого обладнання, що готові надавати обладнання у кредит) і реалізацію подальших енергозберігаючих заходів.

Суть механізму полягає в утворенні спеціального порядку руху коштів, що виділяються з бюджету на енергозабезпечення бюджетних установ за кодами економічної класифікації та фіксуванні видатків у державному чи місцевому бюджеті (залежно від того звідки фінансується бюджетна установа) на енергозабезпечення бюджетних установ на термін реалізації енергозберігаючого проекту.

У випадку реалізації енергозберігаючих заходів буде відбуватись зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами, що відобразиться у зменшенні видатків з бюджету на утримання цих закладів. Отримана економія, при створенні відповідного порядку могла б акумулюватись на окремому рахунку та потім направлятись на енергозберігаючі заходи.

ЕСКО фінансує виконання проекту і гарантує щорічну економію коштів від реалізації проектів, яка перевищує поточні річні платежі. На період виконання проекту у бюджеті передбачаються кошти на оплату комунальних послуг в тому ж обсязі, що і до початку впровадження заходів по енергозбереженню, тобто встановлюється фіксований розмір витрат на споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), інвестору гарантуються виплати з бюджетних коштів, пропорційні фактично досягнутій економії. Економія коштів на оплату споживання енергоресурсів становить різницю між фіксованими (початковий рівень енергоспоживання) та фактичними витратами на енергоспоживання. Якщо за результатами реалізації ЕЗЗ не досягається економія, яка перевищувала би суми щорічних виплат ЕСКО, то ЕСКО повинна відшкодувати уряду будь-які перевитрати. Платежі з бюджету знижуються на величину фактичної економії після закінчення договірного терміну.

Для прикладу.

Держава згоджується фінансувати проекти, що дозволяють повернути 110% затрачених коштів, у вигляді зменшення видатків на енергозабезпечення, протягом визначеного періоду часу (протягом року). Таким чином за рік держава повертає собі вкладені у проект кошти та отримує додатковий прибуток у 10% шляхом зменшення видатків на утримання бюджетних установ. Це все - гарантована вигода для держави, що встановлюється обов’язковою для спеціалізованих організацій, що будуть реалізовувати проект та бажають отримати фінансування.

Спеціалізована організація самостійно виявляє можливі проекти які дозволяють отримати прибуток значно більший 10% для забезпечення своєї вигоди від проекту. Тобто вся економія понад 10% буде іти на покриття витрат та прибуток спеціалізованої організації.

Отже визначаючи період реалізації проектів та відсоток додаткової вигоди від проекту держава може регулювати активність реалізації енергозберігаючих проектів у бюджетній сфері. З іншої сторони такий механізм роботи дозволить активізувати процес ринкових перетворень, створить стимули для роботи та конкуренцію серед виробників енергозберігаючого обладнання, звільнить державні органи виконавчої влади від господарських проблем. Єдиною передумовою успішної роботи такого механізму є наявність надійного джерела фінансування цих робіт.
Визначення економії коштів

Економія коштів визначається як різниця між витратами за визначений період на забезпечення бюджетної установи енергоресурсами і пов’язаними з їх цим обслуговуванням та ремонтом відповідного обладнання до реалізації енергозберігаючого проекту та фактичними витратами на ті ж цілі за такий же період при умові реалізації проекту.

Енергозбереження та повернення коштів ЕСКО

Плата ЕСКО за виконану роботу повинна надходити з розміру економії коштів виділених з державного бюджету на оплату споживання ПЕР та пов’язані з ним обслуговування та ремонт відповідного обладнання. Згідно контракту ПКЕ економія може бути досягнута по двом основним напрямкам: за рахунок зменшення плати за енергоспоживання та за рахунок зменшення витрат, пов’язаних з обслуговуванням енергоспоживаючих систем (наприклад, ремонт).

Зменшення плати за енергоспоживання

Така економія може бути результатом меншого енергоспоживання, раціонального енергоспоживання, використання відновлюваних джерел енергії і виникає з року в рік. Вартість спожитих обсягів енергоресурсів також може бути зменшена за рахунок більш гнучкої тарифної політики енергопостачальних компаній. Зменшення максимальної заявленої потужності або покращення коефіцієнта потужності може забезпечити зниження тарифу енергопостачальником.

Зменшення витрат на обслуговування енергоспоживаючих систем

Така економія є результатом зменшення витрат, пов’язаних з обладнанням (системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, освітлення і водонагрівачі). Цей потенціал енергозбереження може бути постійним (з року в рік), або одноразовим. Постійна складова економії в основному досягається за рахунок зменшення витрат на обслуговування та ремонт. Одноразова складова економії може бути результатом уникнення запланованих витрат бюджетних коштів на проекти по обслуговуванню та ремонту, необхідність у впровадженні яких відпала в результаті виконання проекту ПКЕ.

В якості джерела фінансування енергозберігаючих проектів ЕСКО можуть виступати:

· Власні кошти;

· Бюджетні кошти (цільове виділення коштів з державного бюджету з використанням механізму повернення цих коштів);

· Приватні інвестиції та фінансування третьою стороною (з поверненням коштів повністю чи частково за рахунок отриманої економії ПЕР);
Міжнародна допомога.

Повернення коштів ЕСКО

Розрахунки можуть здійснюватись поетапно, або розпочинатись після формального прийому змонтованого проекту. Перед оплатою бюджетна установа повинна перевірити відповідність результатів умовам контракту стосовно отриманого фактичного рівня економії (за даними вимірів).

Якщо річна сума економії від запровадження ЕЗЗ дорівнює або перевищує гарантовану, то розрахунки з ЕСКО здійснюються відповідно до умов контракту. Якщо ж річна економія не досягає гарантованого рівня енергозбереження, то ЕСКО компенсує нестачу, чи здійснюється перерахунок в сторону зменшення виплат ЕСКО на наступний рік на розмір нестачі.

Висновки

На сьогодні бюджетне законодавство не дозволяє реалізувати такий механізм фінансування енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері. Власне у Бюджетному Кодексі створені передумови для запровадження такого механізму, та немає положень, що забороняють подібний механізм.

Необхідно внести лише ряд змін до Закону України “Про енергозбереження” та ряд положень до Закону України “Про державний бюджет України” де передбачити на законодавчому рівні створення такого цільового спеціального фонду у складі державного бюджету (у складі місцевого бюджету) та визначити його джерела формування. Іншим кроком для завершення формування цього механізму буде створення порядку, який буде конкретизувати та уточнювати розглянутий у цій статті механізм залучення інвестицій для фінансування енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері.