Промышленная резка бетона: rezkabetona.su
На главную  Теплоизоляция и экономия энергии 

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян.

 

У цьому Законі вживаються такі поняття:

 

енергозбереження - діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів;

 

енергозберігаюча політика - адміністративно-правове і фінансово-економічне регулювання процесів видобування, переробки, транспортування, зберігання, виробництва, розподілу та використання паливно-енергетичних ресурсів з метою їх раціонального використання та економного витрачання;

 

паливно-енергетичні ресурси - сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві;

 

раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів - досягнення максимальної ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки та технології і одночасному зниженні техногенного впливу на (навколишнє природне середовище) довкілля;

 

економія паливно-енергетичних ресурсів - відносне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів, що виявляється у зниженні їх питомих витрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг встановленої якості;

 

енергоефективні продукція, технологія, обладнання - такі продукція або метод, засіб її виробництва, що забезпечують раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у порівнянні з іншими варіантами використання або виробництва продукції однакового споживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічними показниками за умови мінімізації техногенного впливу (на навколишнє середовище) довкілля;

 

енергозберігаючі заходи - діяльність, орієнтована на впровадження енергоефективних продукції, технологій та обладнання;

 

енергетичний менеджмент - система управління, орієнтована на забезпечення раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів споживачами;

 

енергетичне обстеження - визначення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів суб`єктами господарської діяльності та розроблення рекомендацій щодо її поліпшення;

 

“фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною – механізм інвестування коштів у сферу енергозбереження через енергосервісні компанії чи інших фінансових посередників з поверненням коштів повністю чи частково за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів;

 

енергосервісна компанія (ЕСКО) – спеціалізоване підприємство (організація), основною метою діяльності якої реалізацію енергозберігаючих заходів в рамках договору енергоефективного підряду;

 

договір енергоефективного підряду – договір, за яким одна сторона (виконавець) надає іншій (замовнику) послуги з визначення, підготовки та реалізації енергозберігаючих заходів з метою підвищення ефективності використання енергії на об’єктах замовника, приймає на себе певні гарантії досягнення економії енергії і відшкодовує вартість наданих ним послуг повністю чи частково за рахунок досягнутої замовником економії коштів на оплату споживання паливно-енергетичних ресурсів;

 

економія коштів на оплату споживання паливно-енергетичних ресурсів - різниця між фіксованими витратами на споживання паливно-енергетичних ресурсів та фактичними витратами коштів на споживання паливно-енергетичних ресурсів;

 

фіксовані витрати на споживання паливно-енергетичних ресурсів – розмір видатків на оплату паливно-енергетичних ресурсів (в цінах на момент укладення договору) за період, який передує і дорівнює періоду реалізації енергозберігаючих заходів;

 

період реалізації енергозберігаючих заходів – період часу, що розпочинається із дати початку реалізації енергозберігаючих заходів визначеної договором енергоефективного підряду та закінчується моментом повернення коштів відповідно до умов договору енергоефективного підряду;

 

енергетична сертифікація обладнання (будівель) - діяльність, що здійснюється з метою підтвердження відповідності енергетичних характеристик обладнання (будівель) вимогам законодавства з енергозбереження щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів;

 

енергетичне маркування – діяльність що направлена на забезпечення потенційних споживачів стандартизованою інформацією про енергоефективність продукції, обладнання, технології шляхом внесення відповідних показників в інформацію, що пропонується споживачам;

 

добровільні угоди у сфері енергозбереження - добровільна діяльність об’єднань підприємств, окремих підприємств та громадських організацій, підтримана з боку держави, щодо реалізації енергозберігаючих заходів, популяризації енергозбереження, вдосконалення системи енергетичного менеджменту та управління енерговикористанням;

 

управління енерговикористанням – механізми стимулювання енергопостачальних організацій до реалізації енергозберігаючих заходів у споживачів у тому числі за допомогою тарифного регулювання та запровадження енергозберігаючої складової ціни на паливно-енергетичні ресурси

 

енергозберігаюча складова ціни на паливно-енергетичні ресурси – інвестиційна складова ціни, що забезпечує енергопостачальним організаціям відшкодування витрат на здійснення у споживачів заходів щодо підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;

 

місцеві органи управління у сфері енергозбереження – структурні підрозділи місцевих органів виконавчої влади або органів виконавчої влади рад, створенні відповідно законодавства для управління сферою енергозбереження на місцевому рівні;

 

підрозділи енергозбереження суб’єктів господарювання - структурні підрозділи суб’єктів господарювання створенні відповідно законодавства для здійснення енергетичного менеджменту та реалізації енергозберігаючих заходів на власних об’єктах”.

 

норматив витрат палива та енергії - регламентована величина витрат палива та енергії для даного виробництва, процесу, продукції, роботи, послуг;

 

вторинні енергетичні ресурси - енергетичний потенціал продукції, відходів, побічних і проміжних продуктів, який утворюється в технологічних агрегатах (установках, процесах) і не використовується в самому агрегаті, але може бути частково або повністю використаний для енергопостачання інших агрегатів (процесів);

 

нетрадиційні та поновлювані джерела енергії - джерела, що постійно існують або періодично з'являються в (навколишньому природному середовищі) довкіллі у вигляді потоків енергії Сонця, вітру, тепла Землі, енергії морів, океанів, річок, біомаси.

 

Р о з д і л I

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття Завдання законодавства про енергозбереження

 

Метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарськими суб'єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження.

 

Стаття Законодавство України про енергозбереження

 

Відносини у сфері енергозбереження на території України регулюються цим Законом, іншими актами законодавства України.

 

Стаття Основні принципи державної політики енергозбереження

 

Основними принципами державної політики у сфері енергозбереження є:

 

а) створення державою економічних і правових умов заінтересованості в енергозбереженні юридичних та фізичних осіб;

 

б) здійснення державного регулювання діяльності у сфері енергозбереження на основі застосування економічних, нормативно-технічних заходів управління;

 

в) пріоритетність вимог енергозбереження при здійсненні господарської, управлінської або іншої діяльності, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів;

 

г) наукове обгрунтування стандартизації у сфері енергозбереження та нормування використання паливно-енергетичних ресурсів, необхідність дотримання енергетичних стандартів та нормативів при використанні палива та енергії;

 

д) створення енергозберігаючої структури матеріального виробництва на основі комплексного вирішення питань економії та енергозбереження з урахуванням екологічних вимог, широкого впровадження новітніх енергозберігаючих технологій;

 

е) обов'язковість енергетичної експертизи;

 

є) популяризація економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері;

 

ж) поєднання методів економічного стимулювання та фінансової відповідальності з метою раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів;

 

з) встановлення плати за прямі втрати і нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

 

и) вирішення проблем енергозбереження у поєднанні з реалізацією енергетичної програми України, а також на основі широкого міждержавного співробітництва;

 

і) поступовий перехід до повсюдного приладного обліку та регулювання споживання паливно-енергетичних ресурсів приєднаними мережами;

 

к) обов`язковість визначення постачальником обсягу відпущених приєднаною мережею паливно-енергетичних ресурсів за показниками приладу обліку у разі його встановлення у споживача;

 

л) маркування електропобутових приладів на відповідність вимогам енергозбереження.

 

м) утримання від запровадження регуляторних актів та адміністративних заходів, що можуть створити перешкоди для поширення енергоефективної продукції, технології, обладнання та реалізації енергозберігаючих заходів;

 

н) стимулювання енергозбереження методами тарифної політики, введення енергозберігаючої складової ціни на паливно-енергетичні ресурси;

 

о) запровадження системи управління енергоспоживанням споживачів з боку енергопостачальних організацій;

 

п) сприяння широкому використанню інвестиційних фінансових інструментів у сфері енергозбереження;

 

р) запровадження механізму страхування ризиків, пов’язаних з реалізацією енергозберігаючих заходів;

 

с) сприяння технічно обгрунтованому та економічно доцільному збільшенню комбінованого вироблення тепла і електроенергії та децентралізації систем теплопостачання для забезпечення побудови енергоефективних систем теплопостачання населених пунктів та зниження втрат паливно-енергетичних ресурсів під час вироблення та транспортування теплової енергії;

 

т) сприяння створенню демонстраційних зон високої енергоефективності з метою поширення передового досвіду з впровадження енергозберігаючих заходів”.

 

Стаття Об'єкти правового регулювання відносин у сфері енергозбереження

 

Об'єктами правового регулювання законодавства про енергозбереження є відносини у сфері функціонування енергетичного господарства України, проектування, створення та впровадження наукових та конструкторських розробок, пов'язаних з підвищенням ефективності використання палива та енергії, інформаційного забезпечення народного господарства та населення з проблем енергозбереження, а також у сфері управління та контролю за використанням паливно-енергетичних ресурсів.

 

Стаття Суб'єкти правового регулювання відносин у сфері енергозбереження

 

Суб'єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються:

 

проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства - промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва;

 

видобування, переробка, транспортування, виробництво, зберігання та використання всіх видів палива, теплової та електричної енергії;

 

транспортування приєднаними мережами ресурсів природного чи штучного походження в частині складової в них паливно-енергетичних ресурсів;

 

проведення енергетичних обстежень;

 

виробництво та поставка енергетичного та енергоспоживаючого обладнання, машин, механізмів, конструкційних, будівельних матеріалів та іншої продукції, приладів обліку, контролю і регулювання витрачання енергоресурсів;

 

науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, спеціалізовані, монтажні, налагоджувальні, ремонтні та інші види робіт і послуг, пов'язані з підвищенням ефективності використання та економії паливно-енергетичних ресурсів;

 

роботи, пов'язані з розвитком і використанням нетрадиційних поновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів, процесів заміщення дефіцитних видів палива;

 

визначення пріоритетних напрямів екологічно чистої енергетики і створення нових джерел енергії та видів палива;

 

інформаційне забезпечення народного господарства та населення з проблем енергозбереження і використання нових джерел енергії та видів палива;

 

створення ефективних систем управління та засобів контролю за енергозбереженням.

 

Стаття Державні програми енергозбереження

 

Для проведення ефективної цілеспрямованої діяльності держави щодо організації та координації дій у сфері енергозбереження розробляються та приймаються загальнодержавні, регіональні, місцеві та інші програми.

 

Порядок та умови розробки державних програм енергозбереження визначаються Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття Освіта і виховання у сфері енергозбереження

 

Виховання ощадливого ставлення до використання паливно-енергетичних ресурсів забезпечується шляхом навчання і широкої популяризації та пропаганди економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження.

 

Знання у сферах енергозбереження та екології є обов'язковими для всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів.

 

Навчальні заклади включають до навчальних програм відповідні курси з питань енергозбереження.

 

Стаття Наукові дослідження

 

Держава забезпечує умови для проведення систематичних комплексних досліджень у сфері енергозбереження для розробки наукових основ створення новітніх енергозберігаючих процесів і технологій.

 

Держава створює умови для проведення систематичних комплексних досліджень у сфері енергозбереження щодо формування основ науково-технічної політики, розроблення правових і економічних механізмів стимулювання енергозберігаючих заходів, наукових основ створення новітніх енергозберігаючих технологій і обладнання, а також для використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії.

 

Стаття Управління у сфері енергозбереження

 

Управління у сфері енергозбереження спрямоване на забезпечення потреб народного господарства та населення України в паливі, тепловій та електричній енергії на основі раціонального використання енергоресурсів, скорочення всіх видів втрат паливно-енергетичних ресурсів, здійснення функцій енергетичної експертизи, контролю, прогнозування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

 

“Державне управління в сфері енергозбереження передбачає створення системи органів управління на загальнодержавному та місцевому рівнях. Управління енергозбереженням на галузевому рівні здійснюється центральними органами виконавчої влади.

 

Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади здійснюють управління енергозбереженням на підприємствах, що належать до сфери їх управління.

 

Державне управління в сфері енергозбереження здійснює Кабінет Міністрів України та уповноважений ним центральний орган виконавчої влади у сфері енергозбереження.

 

Механізм координації роботи органів управління на місцевому та галузевому рівнях центральним органом виконавчої влади у сфері енергозбереження встановлюється Кабінетом Міністрів України”.

 

“Стаття 9 Органи управління у сфері енергозбереження.

 

Центральний орган виконавчої влади у сфері енергозбереження

 

Центральний орган виконавчої влади у сфері енергозбереження забезпечує:

 

- розробку законодавчих та нормативно-правових актів у сфері енергозбереження;

 

- розробку та координацію виконання загальнодержавних програм енергозбереження;

 

- розробку порядку та супровід реалізації заходів з енергозбереження у бюджетній сфері, що фінансуються з загального бюджету та на казенних підприємствах;

 

- розробку механізмів фінансування енергозберігаючих заходів;

 

- сприяння проведенню науково - технічних досліджень у сфері енергоефективності, енергозбереження, екобезпеки, використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії;

 

- поширення інформації про передові технічні досягнення, отриманні в результаті національних та міжнародних досліджень у сфері енергозбереження;

 

- проведення загальнодержавних інформаційних заходів направлених на популяризацію енергозбереження, підвищення рівня обізнаності населення щодо ефективного використання енергії шляхом;

 

- сприяння міжнародній співпраці у сфері енергозбереження, поширенню міжнародного досвіду з питань енергозбереження.

 

Місцеві органи виконавчої влади у сфері енергозбереження забезпечують:

 

- розробку та координацію виконання регіональних і місцевих програм енергозбереження, у тому числі заходів з енергозбереження у бюджетній сфері;

 

- супровід реалізації заходів з енергозбереження у бюджетній сфері, що фінансуються з місцевого бюджету;

 

- удосконалення управління енергетикою на регіональному і місцевому рівнях шляхом пріоритетного врахування питань енергозбереження при розробленні програм енергетичного забезпечення регіону та поширення системи управління енерговикористанням споживачів;

 

- розширення використання наявних місцевих видів палива та джерел енергії, розвитку систем комбінованого виробництва теплової та електричної енергії;

 

- створення механізмів фінансової допомоги населенню, малим та середнім підприємствам для реалізації енергозберігаючих заходів;

 

- поширення інформації з питань енергозбереження, досвіду у сфері енергозбереження, сприяння впровадженню енергозберігаючої продукції, технології, обладнання;

 

- проведення систематичного та регулярного обміну інформацією з питань енергозбереження між підприємствами, професійними та науково-технічними об’єднаннями та спеціалізованими організаціями;

 

- створення консультаційних центрів, надання практичних порад споживачам паливно-енергетичних ресурсів та проведення технічних консультацій;

 

- участь у розробленні загальнодержавних програм з енергозбереження.

 

Підрозділи енергозбереження суб’єктів господарювання забезпечують:

 

- впровадження енергозберігаючих заходів на підприємствах та підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;;

 

- реалізацію економічних механізмів енергозбереження у виробничій діяльності суб’єктів господарювання;

 

- участь у розробленні регіональних програм з енергозбереження;

 

- інформування місцевих органів управління у сфері енергозбереження про реалізацію енергозберігаючих заходів та отриманих результатів;

 

- участь у поширенні передового досвіду у сфері енергозбереження”.

 

Р о з д і л II

 

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

 

Стаття 1 Мета і завдання економічного механізму

 

Метою впровадження економічного механізму енергозбереження в господарчу практику є інтенсифікація та розширення процесів енергозбереження в умовах становлення та розвитку ринкових відносин в економіці.

 

Завданням економічного механізму енергозбереження є стимулювання раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів, створення виробництва і широкого застосування енергетично ефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів.

 

Стаття 1 Економічні заходи для забезпечення енергозбереження

 

Економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають:

 

а) комплексне застосування економічних важелів та стимулів для орієнтації управлінської, науково-технічної і господарської діяльності підприємств, установ та організацій на раціональне використання і економію паливно-енергетичних ресурсів;

 

б) визначення джерел і напрямів фінансування енергозбереження;

 

в) створення бази для реалізації економічних заходів управління енергозбереженням у вигляді системи державних стандартів, які містять показники питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для основних енергоємних видів продукції та технологічних процесів в усіх галузях народного господарства;

 

г) використання системи державних стандартів у сфері енергозбереження при визначенні розмірів надання економічних пільг та застосування економічних санкцій;

 

д) введення відрахувань від вартості фактично використаних підприємствами паливно-енергетичних ресурсів;

 

е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надб * до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

 

є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих;

 

ж) надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг для стимулювання розробок, впровадження патентних винаходів та використання енергозберігаючих технологій, обладнання і матеріалів;

 

з) матеріальне стимулювання колективів та окремих робітників за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів, впровадження розробок, захищених патентом;

 

и) стимулювання раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів при здійсненні державного регулювання цін і тарифів;

 

і) запровадження системи оплати праці на підприємствах - постачальниках паливно-енергетичних ресурсів та води з урахуванням якісних показників забезпечення потреб споживачів та економії паливно-енергетичних ресурсів.

 

Стаття 1 Фінансування заходів щодо економії та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів

 

Джерелами фінансування заходів щодо раціонального використання і економії паливно-енергетичних ресурсів є фонд енергозбереження (фонди енергозбереження), власні та позикові кошти підприємств, установ і організацій, Державний бюджет України, місцеві бюджети, а також інші джерела.

 

( Стаття 13 втратила чинність на підставі Закону N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99 - редакція набирає чинності

 

одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік )

 

Стаття 1 Спеціальні видатки державного бюджету для фінансування енергозберігаючих заходів

 

Для фінансування енергозберігаючих заходів щодо раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів формуються спеціальні видатки державного бюджету.

 

Джерелом наповнення спеціальних видатків державного бюджету для фінансу­вання енергозберігаючих заходів є надходження від застосування економічних санкцій за нераціональне витрачання паливно-енергетичних ресурсів і штрафів за адміні­стра­тивні правопорушення у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів, що засто­совуються Державною інспекцією з енергозбереження, надання нею платних послуг з енергозбереження та інших надходжень, не заборонених законодавством

 

Стаття 1 Напрями використання (фондів енергозбереження) спеціальних видатків державного бюджету для фінансу­вання енергозберігаючих заходів

 

Кошти (фондів енергозбереження) спеціальних видатків державного бюджету для фінансу­вання енергозберігаючих заходів використовуються для фінансування заходів щодо раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів, включаючи науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи у сфері енергозбереження, дольову участь у здійсненні програм структурної перебудови економіки, спрямованої на енергозбереження, розробку та впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання, надання кредитних пільг і субсидій для розробки і реалізації енергозберігаючих заходів і програм.

 

Кошти (фондів енергозбереження) спеціальних видатків державного бюджету для фінансу­вання енергозберігаючих заходів використовуються також для розвитку нетрадиційної енергетики, проведення державної енергетичної експертизи, організації підготовки та перепідготовки кадрів, розробки енергетичних стандартів, норм і нормативів, участі в оснащенні підприємств засобами обліку, контролю та управління енерговикористанням.

 

(Кошти фондів енергозбереження для фінансу­вання енергозберігаючих заходів не підлягають включенню до бюджету.)

 

“Стаття 14 Фінансування енергозберігаючих заходів у бюджетних установах та організаціях

 

Енергозберігаючі заходи у бюджетних установах та організаціях здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для цих цілей, коштів, зекономлених внаслідок здійснення енергозберігаючих заходів та коштів, залучених на основі фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною.

 

Для бюджетних установ та організацій, що здійснюють енергозберігаючі заходи у державному бюджеті зберігаються фіксовані видатки на споживання паливно-енергетичних ресурсів на період реалізації енергозберігаючих заходів. Коригування видатків державного бюджету на оплату паливно-енергетичних ресурсів на здійснюється наступний, після реалізації енергозберігаючих заходів бюджетний рік.

 

У бюджетних установах та організаціях, що здійснюють енергозберігаючі заходи за рахунок коштів, передбачених для цих цілей у державному бюджеті економія коштів на оплату паливно-енергетичних ресурсів може використовуватись для подальшого фінансування енергозберігаючих заходів.

 

Для бюджетних установ та організацій, що здійснюють енергозберігаючі заходи за рахунок коштів залучених на основі фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною економія коштів на оплату паливно-енергетичних ресурсів направляється на погашення залучених коштів.

 

Порядок реалізації енергозберігаючих заходів у бюджетних установах і організаціях та порядок залучення коштів на основі фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною у бюджетних установах і організаціях встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України”.

 

Стаття 1 Взаємна економічна відповідальність постачальників і споживачів паливно-енергетичних ресурсів

 

Економічні заходи для забезпечення енергозбереження грунтуються на принципі взаємної економічної відповідальності і передбачають:

 

а) компенсаційні виплати та відшкодування збитків споживачам паливно-енергетичних ресурсів у разі невиконання договірних умов паливо- та енергопостачальними установами;

 

б) відшкодування збитків постачальникам паливно-енергетичних ресурсів у разі невиконання договірних умов споживачами;

 

в) обов'язок постачальника енергії щодо обов'язкового прийняття заявок споживача на приєднання навантаження та збільшення енергоспоживання з правом постачальника встановлювати договірні ціни на приєднувану потужність та використовувану енергію, що перевищують його виробничі можливості;

 

г) право споживача енергії на отримання компенсаційних виплат від постачальника в разі примусового обмеження фактично використовуваної споживачем потужності

 

“д) обов’язок постачальника енергії щодо надання безперешкодного доступу виробників енергії на основі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії та нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії до розподільчих мереж та передачу енергії до споживачів за умов дотримання ними вимог законодавства”.

 

Стаття 1 Стимулювання енергозбереження

 

Стимулювання енергозбереження здійснюється шляхом:

 

а) надання податкових пільг підприємствам - виробникам енергозберігаючого обладнання, техніки і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;

 

б) надання податкових пільг підприємствам, які використовують устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії;

 

в) пріоритетного кредитування заходів щодо забезпечення раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів.

 

Пріоритетному кредитуванню підлягають енергозберігаючі заходи, що вживаються згідно з рекомендаціями територіальних органів державної енергетичної інспекції, включаючи витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, виготовлення дослідних зразків та експериментальних установок, впровадження у виробництво високоефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів.

 

Придбання з ініціативи підприємств - споживачів паливно-енергетичних ресурсів енергозберігаючих технологій, обладнання, матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, а також інвестиції в будівництво енергозберігаючих об'єктів кредитуються на пільгових умовах за наявності відповідного експертного висновку органів управління енергозбереженням. Розмір зниження відсоткової ставки залежить від енергетичної ефективності впровадження енергозберігаючих заходів. Компенсація збитків кредитних установ від зменшення позикового відсотка проводиться за рахунок коштів фонду енергозбереження;

 

г) встановлення підвищених норм амортизації енергозберігаючих основних фондів.

 

Перелік видів енергозберігаючого обладнання та норм амортизаційних відрахувань для зменшення оподатковуваного розрахункового доходу (прибутку) встановлюється Кабінетом Міністрів України;

 

д) цільових державних та інших субсидій і безповоротного асигнування на виконання пошукових науково-дослідних робіт у сфері енергозберігаючих технологій і нетрадиційних видів енергії, на виробництво та освоєння нових видів енергозберігаючої техніки та технології.

 

Розміри податкових, кредитних та інших пільг встановлюються згідно з законодавством України.

 

Стаття 16 Фонди енергозбереження

 

Місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих Рад, господарюючими суб'єктами можуть створюватись фонди енергозбереження, які відносяться до спеціальних фондів і створюються при застосуванні ними економічних механізмів стимулювання енергозбереження. Джере­лом їх наповнення є економія коштів, досягнута в результаті запровадження енергозбе­рі­гаючих заходів, яка оподат­ко­вується на основі спеціального режиму.

 

Кошти фондів енергозбереження використовуються на фінансування енерго­зберігаючих заходів та на повернення кредитних ресурсів, залучених для цих потреб. Використані не за призначенням кошти фондів енергозбереження підлягають оподаткуванню у загальному порядку.

 

“Стаття 16 Стимулювання енергозбереження механізмами тарифоутворення

 

Порядок утворення роздрібних цін на паливно-енергетичні ресурси базується на принципах:

 

- встановлення цін на паливно-енергетичні ресурси на основі їх реальної вартості, що стимулюватиме максимальне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів та їх нераціональне споживання;

 

- відображення у тарифах умов розвитку джерел енергії з урахуванням довготермінових перспектив;

 

- встановлення прозорих механізмів тарифоутворення на паливно-енергетичні ресурси та публічного його обговорення;

 

- заохочення постачальників паливно-енергетичних ресурсів до встановлення та застосування структури тарифів, що стимулюватиме скорочення їх споживання;

 

- врахування у тарифах енергозберігаючої складової ціни на паливно-енергетичні ресурси;

 

- коригування тарифів в залежності від якості паливно-енергетичних ресурсів.

 

Порядок формування споживчих цін на паливно-енергетичні ресурси встановлюється центральним органом виконавчої влади уповноваженим Кабінетом Міністрів України”.

 

“Стаття 16 Добровільні угоди

 

Добровільні угоди у сфері енергозбереження укладаються між державою та об’єднаннями підприємств, окремими підприємствами, організаціями з метою підвищення ефективності використання енергоресурсів, зниження втрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництві.

 

Добровільні угоди покликані сприяти розвитку економіки держави, зменшенню енергоємності валового внутрішнього продукту, впровадженню енергоефективної продукції, технології, обладнання;

 

Добровільні угоди передбачають для учасників угоди надання державної підтримки щодо реалізації заходів з енергозбереження та поширення їх досвіду у сфері енергозбереження.

 

Від імені держави добровільні угоди у сфері енергозбереження укладає Кабінет Міністрів України або уповноважений ним центральний орган управління у сфері енергозбереження”.

 

“Стаття 16 Стимулювання інвестицій у сфері енергозбереження

 

Держава забезпечує умови поширення інвестицій у сфері енергозбереження у тому числі поширенню фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною та створення енергосерівсних компаній.

 

Стимулювання до застосування механізму фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною, лізингу інших інноваційних фінансових інструментів до реалізації енергозберігаючих заходів реалізується через надання державою кредитів енергосервісним компаніям для реалізації договорів енергоефективного підряду у бюджетній сфері, наданням податкових пільг відповідно до вимог цього Закону .

 

Механізм утворення, атестації енергосервісних компаній, порядок їх функціонування та процедуру отримання кредитів визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Перелік енергозберігаючих заходів, що реалізуються енергосервісними компаніями, на які поширюється механізм пільгового оподаткування, визначається центральним органом управління у сфері енергозбереження у встановленому Кабінетом Міністрів порядку.

 

Для реалізації енергозберігаючих заходів енергосервісні компанії можуть залучати також кошти фондів енергозбереження в порядку, визначеному відповідно до законодавства”.

 

Стаття 1 Економічні санкції за (марнотратне) нераціональне витрачання паливно-енергетичних ресурсів

 

Економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за:

 

а) (марнотратне) нераціональне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів;

 

б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів;

 

в) невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів (державного управління енергозбереженням) виконавчої влади з питань енергозбереження щодо усунення фактів (марнотратного) нераціонального та безгосподарного витрачання паливно-енергетичних ресурсів;

 

г) “порушення порядку проведення енергетичного маркування та сертифікації, встановленого відповідно до законодавства;

 

д) невиконання приписів обов’язкових енергетичних обстежень, виконаних відповідно до законодавства”

 

е) перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад показників питомих витрат, визначених системою державних стандартів та норм і нормативів, визначених у встановленому порядку;

 

(Розміри економічних санкцій встановлюються згідно з законодавством України.)

 

Розміри економічних санкцій встановлюються як вартість обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів з розрахунку їх річного споживання або на період від виявлення порушення за умови, що його тривалість підтверджується документально.

 

Кошти, одержані внаслідок застосування економічних санкцій, відносяться на спеціальні видатки державного бюджету для фінансування енергозберігаючих заходів.

 

Застосування економічних санкцій здійснюється органами Державної інспекції з енергозбереження у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

Р о з д і л III

 

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ У СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

 

Стаття 1 Завдання стандартизації у сфері енергозбереження

 

Стандартизація у сфері енергозбереження проводиться для встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів. Стандарти у сфері енергозбереження є основою для застосування економічних санкцій за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, виробництво енергетично неефективного обладнання та матеріалів.

 

Стаття 1 Енергетичні стандарти

 

Державні енергетичні стандарти є обов'язковими для виконання. Вони визначають основні терміни та поняття, організаційно-методичні основи енергозбереження, раціональні питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів, методи визначення потреб в енергії, сертифікації об'єктів відповідно до вимог енергозбереження, методи збирання та обробки інформації про витрати паливно-енергетичних ресурсів, вимоги до енергозберігаючих технологій і енергозберігаючого обладнання, вимоги до вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії.

 

Стаття 2 Норми та нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів

 

Норми і нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів в обов'язковому порядку включаються в енергетичні паспорти обладнання, режимні карти, технологічні інструкції та інструкції з експлуатації, а також у технічні умови та паспорти на всі види машин і механізмів, що споживають паливно-енергетичні ресурси.

 

На період до введення в дію систем енергетичних стандартів допускається застосування прогресивних норм і нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів.

 

Порядок встановлення норм і нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів визначається Кабінетом Міністрів України

 

Контроль за дотриманням нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюється уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом.

 

“Стаття 20 Енергетичне маркування та сертифікація

 

Енергетичне маркування та сертифікація здійснюється для підвищення поінформованості споживачів стосовно енергоефективності обладнання, технології і будівель та направлена на стимулювання виробників до підвищення енергетичної ефективності продукції.

 

Перелік обладнання, технологій, матеріалів та будівель, що підлягають обов’язковому маркуванню та сертифікації, порядок проведення енергетичного маркування та сертифікації і механізм поширення інформації, визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері енергозбереження у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

 

Україна не створює перешкод для розміщення на внутрішньому ринку товарів інших країн, що пройшли відповідну процедуру енергетичного маркування та сертифікації, якщо на зазначені товари розповсюджуються відповідні міждержавні угоди з країною виробником цього товару.

 

У випадку порушення порядку проведення енергетичного маркування та сертифікації держава застосовує до порушників процедури попередження, обмеження чи заборони ввозу товарів на територію України відповідно до міжнародного законодавства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”.

 

Р о з д і л IV

 

ЕКСПЕРТИЗА З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГЕТИЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ

 

Стаття 2 Обов'язковість державної експертизи з енергозбереження

 

Проведення державної експертизи з енергозбереження є обов'язковим у процесі правотворчої, інвестиційної, управлінської та іншої діяльності, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробництвом та споживанням паливно-енергетичних ресурсів.

 

Стаття 2 Об'єкти експертизи з енергозбереження

 

Експертизі з енергозбереження підлягають:

 

а) проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, проекти розвитку галузей народного господарства, територіальних схем енергозабезпечення, інша передпланова та передпроектна документація;

 

б) енерготехнологічна частина техніко-економічних обгрунтувань і проектів будівництва нових та розширення (реконструкції, технічного переобладнання, модернізації) діючих об'єктів та підприємств з річним споживанням паливно-енергетичних ресурсів (у тисячу і більше тонн у перерахунку на умовне паливо) п`ятдесят і більше тонн у перерахунку на умовне паливо та ти­пових проектів житлового і цивільного будівництва;

 

в) проекти інструктивно-методичних та нормативно-технічних актів, будівельні норми і правила, документація на створення та придбання нової енергоємної техніки, технології і матеріалів, інші документи і матеріали, що регламентують всі види діяльності у сфері енергозбереження.

 

Стаття 2 Державна експертиза з енергозбереження

 

Основними завданнями державної експертизи з енергозбереження є:

 

а) визначення відповідності управлінської, інвестиційної та іншої діяльності цілям енергозбереження;

 

б) встановлення відповідності передпроектних, передпланових, проектних та інших рішень вимогам законодавства про енергозбереження, діючим енергетичним стандартам і нормам;

 

в) підготовка експертних висновків, пов'язаних із програмами і проектами у сфері енергоспоживання та енергозбереження.

 

До проведення державної експертизи з енергозбереження можуть залучатися відповідні органи (державного управління) виконавчої влади України, представники науково-дослідних, проектно-конструкторських, інших установ та організацій, вищих навчальних закладів, громадськості, експерти міжнародних організацій.

 

Державна експертиза з енергозбереження здійснюється уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом.

 

Стаття 2 Обов'язковість виконання розпоряджень і висновків державної експертизи з енергозбереження

 

Висновки державної експертизи з енергозбереження повинні враховувати нормативи галузевих стандартів, приведених у відповідність з вимогами цього Закону, і є обов'язковими для виконання.

 

Негативний висновок державної експертизи з енергозбереження є підставою для переробки програм і проектів та усуненню недоліків неприйнятих до експлуатації будівель, споруд або інженерних об`єктів згідно з висновками експертизи. Позитивний висновок державної експертизи з енергозбереження є підставою для задоволення подання споживача енергоресурсів щодо отримання субсидій, податкових і фінансово-кредитних пільг за рахунок коштів фонду енергозбереження.

 

Спірні питання, які випливають з висновків державної експертизи з енергозбереження, вирішуються відповідно до чинного законодавства.

 

Стаття 24 Енергетичні обстеження

 

Енергетичні обстеження проводяться як елемент енергетичної політики у споживачів паливно-енергетичних ресурсів, орієнтованої на:

 

впровадження енергозберігаючих заходів та енергетичного менеджменту;

 

встановлення обгрунтованих обсягів споживання паливно-енергетичних ресур­сів;

 

визначення відповідності фактичних питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів нормам та нормативам витрат, встановленим у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

 

надання висновків з ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у разі за­стосування їх споживачами економічних механізмів стимулювання енерго­збереження.

 

Енергетичне обстеження може бути проведене з ініціативи споживача паливно-енергетичних ресурсів або за запитом податкових органів у разі застосування цим спожи­вачем економічних механізмів енергозбереження.

 

Періодичні енергетичні обстеження бюджетних установ і організацій та казенних підприємств є обов`язковими. (Періодичність та порядок проведення цих обстежень визначаються Кабінетом Міністрів України. )

 

Витрати по проведенню енергетичних обстежень у госпрозрахункових підприємствах відносяться на результати їх господарської діяльності згідно з діючим законодавством. Витрати по проведенню енергетичних обстежень та запровадженню енергозберігаючих заходів у бюджетних установах і організаціях – за рахунок коштів, передбачених на їх утримання, у тому числі економії коштів за оплату комунальних послуг та енергоносіїв, яка досягається у результаті запровадження енергозберігаючих заходів.

 

Висновки енергетичного обстеження, проведеного з ініціативи споживача паливно-енергетичних ресурсів, мають рекомендуючий характер.

 

“Стаття 24 Проведення обов’язкових енергетичних обстежень

 

Обов’язкові енергетичні обстеження підприємств встановлюються для підприємств із річним споживанням паливно-енергетичних ресурсів понад встановлену законодавством мінімальну величину.

 

Обов’язкові енергетичні обстеження проводять спеціалізовані організації, зареєстровані центральним органом виконавчої влади у сфері енергозбереження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Висновки обов’язкових енергетичних обстежень приймаються підприємствами до обов’язкового виконання та контролюються органом державного контролю у сфері енергозбереження.

 

Періодичність, порядок проведення обов’язкових енергетичних обстежень та мінімальна річна величина споживання паливно-енергетичних ресурсів, що визначає обов’язковість енергетичних обстежень, встановлюється Кабінетом Міністрів України”.

 

Р о з д і л V

 

КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ

 

Стаття 2 Завдання контролю у сфері енергозбереження

 

Завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпечення додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами.

 

Стаття 2 Державний контроль у сфері енергозбереження

 

Державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється органами Державної інспекції з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

 

Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи, окремі споруди та інженерні об’єкти по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України.

 

“Державному контролю також підлягає правильність та ефективність використання цільових коштів, виділених з фондів енергозбереження для вжиття заходів щодо раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів, відповідність результатів енергетичного маркування та сертифікації дійсним показникам енергоспоживання та результати виконання висновків обов’язкових енергетичних обстежень. Щорічному державному контролю підлягають енергогенеруючі, енергопостачальні підприємства та енергогенеруюче обладнання окремих підприємств потужністю понад встановлену законодавством величину”.

 

Посадові особи, які здійснюють державний контроль у сфері енергозбереження, є представниками органів виконавчої влади, вони мають посвідчення єдиного зразка та номерний пломбіратор і повинні бути атестовані у порядку, який встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері енергозбереження.

 

Порядок здійснення державного контролю у сфері енергозбереження визначається цим Законом та чинним законодавством України.

 

Стаття 2 Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження

 

Порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність.

 

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у:

 

а) невиконанні вимог щодо підтримання та підвищення технічного рівня енерговикористовуючого обладнання та систем енергопостачання;

 

б) відмові від надання своєчасної повної інформації, а також фальсифікації даних обліку та звітності щодо енергозбереження;

 

в) порушенні вимог законодавства України під час проведення енергетичної експертизи, у тому числі у поданні свідомо неправдивих експертних висновків;

 

г) невиконанні вимог державної енергетичної експертизи;

 

д) фінансуванні, будівництві та впровадженні у виробництво нових технологій та обладнання, які не відповідають вимогам енергетичних стандартів і не мають позитивного висновку державної енергетичної експертизи;

 

е) порушенні встановлених вимог енергозбереження під час проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації підприємств, споруд, транспортних засобів та інших об'єктів;

 

є) безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів;

 

ж) порушенні строків внесення платежів за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

 

з) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль в галузі енергозбереження, а також у створенні перешкод для нормальної роботи представників цих органів.

 

Законодавством України також може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про енергозбереження.

 

Юридичні і фізичні особи повинні відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушень законодавства про енергозбереження, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

 

Р о з д і л VI

 

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

 

Стаття 2 Участь України у міжнародному співробітництві у сфері енергозбереження

 

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері енергозбереження на державному та громадському рівнях відповідно до законодавства України та міжнародного права.

 

Якщо міжнародними договором (чи угодою, укладеними) укладеним Україною, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про енергозбереження, то застосовуються правила міжнародного договору (чи міжнародної угоди).

 

Україна вживає заходів до розвитку та зміцнення міжнародного співробітництва з іншими державами у сфері енергозбереження та у рамках діяльності ООН і організацій, що входять до її системи, інших урядових і неурядових міжнародних організацій щодо розвитку енергетики та енергозбереження.

 

Стаття 2 Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про енергозбереження

 

Іноземні юридичні особи і громадяни та особи без громадянства зобов'язані додержувати на території України вимог цього Закону, інших законодавчих актів, що регулюють відносини у сфері енергозбереження, та несуть відповідальність за їх порушення відповідно до законодавства України.

 

Президент України Л.КРАВЧУК

 

м. Київ, 1 липня 1994 року N 74/94-ВР

 

Источник: http://www.is.svitonline.com/

 



Оценочные расчеты в энергетике отопления помещений и сравнение со стандартами энергосбережения развитых стран. Опыт применения поршневых двигат. Концептуальные основы программы. Автоматизация систем теплоснабжения зданий.

На главную  Теплоизоляция и экономия энергии 





0.0102
 
Яндекс.Метрика