Основний клієнт централізованої системи теплопостачання (ЦСТ) міста – це населення. За різними підрахунками (в залежності від фактичного рівня теплопостачання) на нього щороку припадає 80-90% від обсягу поданої теплової енергії.

Для населення окремим розпорядженням голови обласної державної адміністрації встановлений тариф на теплову енергію, який майже на 16 грн. за 1 Гкал (19,0%), менший від тарифу, який існує для інших споживачів; подібна ситуація і по електроенергії, але величина тарифу для населення тут вже є меншою на 38 % (на 8 коп. за 1 кВт). Тобто, для даної категорії споживачів енергоресурси є найдешевшими.

При цьому у держави немає дієвих стимулів стягнення заборгованості з даної категорії споживачів. Так, строк позивної давності за вітчизняним законодавством складає 3 роки. Крім того, чи не єдиним досі способом стимулювання споживачів вважається відключення. Такий спосіб, не враховуючі наші санітарно-гігієнічні норми та інші документи, що гарантують належні умови проживання людей, можна з натяжкою використати лише щодо електроенергії, але при цьому слід враховувати можливі позови громадян на енергопостачаюче підприємство. А як вирішувати питання відключення від опалення житлового дев'ятиповерхового будинку в січні місяці при двадцятиградусному морозі і які наслідки це може спричинити?

За таких умов слід не лише займатись варіантами зменшення енергоспоживання об'єктів, планувати комплекс енергозберігаючих заходів та розробляти проекти з енергозбереження, але зайнятись пошуком ефективних методів економічного стимулювання населення, з метою заохотити його до економії та скорочення споживання енергоресурсів. Без наявності комплексу економічних стимулів, людина не погодиться нести певні капітальні витрати та займатись переобладнанням власних житлових приміщень.
Опис учасників

Реалізація енергозберігаючих заходів на базі муніципального житла здійснюється за безпосередньої участі двох основних учасників – це населення (мешканці даного житла) та енергосервісної компанії (схема1.).

Схема Базова схема повернення коштів для муніципального житла

При будь якій рекомбінації базової схеми, населення продовжуватиме отримувати енергосервісні послуги, а ЕСКО – плату за свою роботу.

В ході розробки різноманітних модифікацій схем фінансування, які мають покращити рівень оплати за ті чи інші послуги, можуть буди додатково задіяні ще два учасники.

В першу чергу – це місцеві, обласні та регіональні органи виконавчої та законодавчої влади, які у відповідності до указів Президента та розпоряджень Уряду займаються реалізацією державної програми енергозбереження та захисту навколишнього довкілля.

В другому випадку – це можуть бути локальні енергосервісні компанії (ЕСКОлк), які займаються безпосереднім наданням енергосервісних послуг конкретним споживачам.
Енергозберігаючі заходи

Передбачається, що даному типу клієнтів буде пропонуватись весь комплекс робіт, пов’язаних з енергозбереженням (від енергоаудиту та проектних робіт до монтажу та пусконалагоджуючих робіт на об'єктах). Тут слід обов'язково підкреслити, що планується розробити типовий комплекс енергозберігаючих заходів, який можна буде реалізувати на житлових будинках.

За таким планом ЕСКО буде виконувати не лише енергозберігаючі заходи, але й здійснювати сервісне обслуговування та проводити систематичний моніторинг внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

До найбільш типових енергозберігаючих заходів по житловим будинкам слід віднести такі: влаштування (відновлення) теплової ізоляції на трубопроводах, прокладених в неопалювальних приміщеннях; погодне та добове регулювання опалення; влаштування зарадіаторних екранів; організаційні заходи (ущільнення вікон, проведення роз'яснюючих бесід з енергозбереження, влаштування табличок енергозберігаючого змісту); встановлення аераційних насадок на водозабірні крани; влаштування регуляторів тиску на вводах трубопроводів гарячого водопостачання; влаштування теплоізоляції на стоках гарячого водопостачання; влаштування (відновлення) теплової ізоляції на трубопроводах гарячого водопостачання, прокладених в неопалювальних приміщеннях тощо.

Слід обов'язково підкреслити, що обов'язковим заходом є встановлення лічильників теплової енергії та гарячого водопостачання, які б здійснювали поквартирний облік споживання гарячої води та облік споживання теплової енергії будинком. Зміст схеми та механізм її дії.

Базова схема повернення коштів ЕСКО від муніципального житла

Схема 1 передбачає наявність безпосередніх договірних відносин між енергосервісною компанією та кожним окремим власником житлової площі.

За даним договором ЕСКО здійснює для споживача за власний рахунок певний комплекс енергозберігаючих заходів (обов'язковим є встановлення приладів обліку споживання енергоресурсів), після чого замовних здійснює повернення коштів ЕСКО за рахунок економії енергії, що визначається в ході аналізу показів лічильника після реалізації енергозберігаючих заходів та споживання енергоресурсів до початку реалізації енергосервісних послуг. Базовим варіантом при такій схемі є укладання договорів на основі перфоманс-контрактів.

Такий, поквартирний варіант укладання договорів ставить перед енергосервісною компанією ряд додаткових вимог. На підприємстві має бути створений спеціалізований відділ, який би займався виключно “невеликими” клієнтами, обсяг замовлень по кожному з яких може бути незначним з точки зору окремої суми договору на проведення енергозберігаючих заходів, але враховуючи потенційний обсяг даного сегменту ринку загальний об'єм замовлень в грошовому виразі може становити дуже значні суми.

Надзвичайно важливим елементом за таким варіантом є чітко продумана та добре налагоджена ефективна агресс. маркетингова стратегія фірми, яка повинна включати не тільки кваліфіковану роботу з клієнтами, але й різноманітні рекламні кампанії з зазначенням вигоди енергозбереження для конкретних споживачів, налагодження зворотного зв'язку з споживачами, формулювання місії та цілей підприємства у відповідності до довгострокових цілей компанії на даному сегменті ринку.

В цьому випадку дана складова (агресс. маркетинг) плюс якість наданих послуг буде мати надзвичайно важливе значення, адже між споживачами даного типу існують тісні комунікаційні зв'язки. За таких умов, будь-які недоліки роботи енергосервісного обладнання чи, наприклад, неввічливе ставлення працівників ЕСКО до клієнтів може призвести до значних негативних наслідків та скорочення потенційного ринку збуту для компанії.

Тобто, даний ринок є новим та перспективним, таким, який гарантує стабільне зростання та значне збільшення попиту на майбутнє.
Схема повернення коштів ЕСКО від муніципального житла через створення власних філій (ЕСКОлк)

Оскільки, як було зазначено вище, кількість клієнтів може бути достатньо великою, пропонується створювати локальні осередки (філіали) енергосервісної компанії, які б виконували функції ЕСКО на місцях. Найкраще для виконання даної ролі підходять локальні енергосервісні компанії (ЕСКОлк). Фінансування робіт за таким варіантом зображено нижче (схема .

До основних функцій ЕСКОлк слід віднести такі:

реклама та розповсюдження інформації про енергосервісну компанію, проведення роз'яснювальних бесід з населенням, налагодження зворотного зв'язку;

прийом та реєстрація замовлень споживачів на виконання комплексу енергозберігаючих заходів;

виконання енергоаудиту на потенційних об'єктах;

закупка необхідного обладнання та устаткування;

монтаж та спорудження основних енергозберігаючих потужностей на об'єкті;

сервісне обслуговування і моніторинг енергозберігаючого обладнання у клієнта;

збір плати за виконані роботи, контроль та стимулювання платіжної дисципліни у споживачів;

виявлення потенційних резервів та пошук економічних варіантів стимулювання енергозбереження для всіх категорій споживачів;

систематичне подання ЕСКО (материнській компанії) звітної документації за результатами проведених робіт, з обов'язковими пропозиціями щодо покращення процесу енергозбереження у споживачів та відгуками клієнтів про механізм роботи та якість послуг енергосервісної компанії.

Схема Варіант повернення коштів для муніципального житла через локальні енергосервісні компанії

Як свідчить світовий досвід енергозбереження та система функціонування комунального господарства західноєвропейських країн, локалізація структурних енергозберігаючих підрозділів значно покращує стан оплати за енергозберігаючий сервіс, підвищує його якість, збільшує кількість споживачів, які прагнуть зменшити власне енергоспоживання, зменшує витрати енергоресурсів та, в цілому, має позитивний екологічний ефект.
Механізм реалізації енергозберігаючих заходів для муніципальних будинків за рахунок коштів обласного, міського та районного бюджетів

У відповідності до Указу Президента України від 10 березня 2000 р., N 457 ( 457/2000 ) Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 лютого 2000 року Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України, Постанови КМУ від 27 червня 2000 р., N 1040 “Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної державної програми енергозбереження України” та з метою підвищення рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів суб'єктами господарювання, виконавчими та законодавчими органами на місцях був розроблений комплекс енергозберігаючих заходів. В цьому контексті слід виділити Міську програму енергозбереження до 2010 року для м. Рівне.

В рамках даної програми передбачені значні кошти на проведення енергозберігаючих заходів на території міста Рівне, в тому числі і для муніципальних будинків. Механізм повернення коштів ЕСКО за даним варіантом зображений на схемі 3.

Фінансування робіт за такою схемою, а також контроль за якістю та своєчасністю виконаних робіт покладений на виконавчі органи місцевої влади, ЕСКО виконує роботи та надає послуги, і в тісній співпраці з мешканцями чи користувачами муніципальних будинків розробляють комплексні енергозберігаючі програми та проекти. Дані проекти мають виступати у якості наступних інвестиційних вкладень в даний тип будівель та призначені для максимального зменшення енергоспоживання в муніципальних будівлях.

При такій схемі замовником робіт виступає міська влада, яка фінансує проведення енергозберігаючих заходів енергосервісною компанією.

За такою схемою відбувається цільове фінансування послуг ЕСКО, з зазначенням кожного конкретного об’єкту, на якому слід реалізувати енергозберігаючі заходи. Економія від зменшення енергоспоживання на даних об’єктах знову повертається в міський бюджет (за рахунок скорочення сум бюджетних видатків на комунальні потреби, які фінансуються з місцевого бюджету) і з нього вже перераховується енергосервісній компанії, для проведення подальших енергозберігаючих заходів ЕСКО чи фінансування минулих замовлень.

Схема Фінансування енергозберігаючих заходів для муніципального житла за рахунок коштів бюджетів різних рівнів

Перелік можливих стимулів для муніципального житла з стимулами для домогосподарств, що отримують субсидії

Згідно діючого українського законодавства, коли у загальному сукупному доході сім'ї частка витрат на комунальні послуги перевищує 20%, держава (при дотриманні певних умов) надає власнику будівлі субсидію, яка покриває даний надлишок (все те, що більше 20% сукупного доходу сім'ї) комунальних платежів.

За умови, що доля комунальних витрат в загальному сукупному доході сім'ї становить 20-25%, проведення комплексу енергозбереження на об'єкті замовника є доцільним. Мінімальна середня ефективність (середня ефективність при мінімальних капіталозатратах) комплексу енергозбереження в будівлях та житлових об'єктах становить10-20%. Тобто, мінімальним є зниження енерговитрат на об'єкті до 15% від сукупного доходу сім'ї. За таких обставин, власники квартири економлять як мінімум 5% від власних комунальних платежів. Це і виступає як основний економічний стимул для домогосподарств, що отримують субсидії.

Для вибору клієнтів ЕСКО слід орієнтуватись не на приблизні усереднені показники, а використовувати енергоаудит об'єктів як основний відправний момент для проведення енергозберігаючих заходів.

У випадку коли доля комунальних витрат у сукупному доході сім’ї складає значну суму (40 і більше відсотків від сукупного доходу сім’ї) планується використання наступної схеми стимулювання для кінцевих споживачів з безпосередньою участю місцевих органів влади: В даному випадку можливо лише зменшити суму субсидії яка виплачується з бюджету шляхом впровадження енергозберігаючих заходів для конкретного споживача. Як результат таких дій бюджет отримає економію витрат на фінансування виплат субсидій комунальним підприємством для створення стимулів для конкретних споживачів певний відсоток від даної економії (5-10%) зараховується споживачам як оплата за комунальні послуги. Найкраще таку ситуацію відображає наступний приклад.

Нехай сукупний місячних доход сім’ї складає 400 грн. При цьому плата за комунальні послуги дорівнює 300 грн., щомісяця. Сім’я платить лише 20% від суми місячного сукупного доходу сім’ї (80 грн.), держава плати (у формі субсидії) решту 220 грн., що залишились (300-8 .

За рахунок реалізації енергозберігаючих заходів у споживача реально зменшити енергоспоживання на 30% (300*30%=90 грн.), тобто оплата споживача так залишиться на рівні 80 грн., щомісяця, але розмір субсидії, тобто, витрат бюджету скорочується до 130 грн., щомісяця (220-9 ., тобто щомісяця бюджет економить 90 грн. З наявної економії певний відсоток (10%), що становить 9 грн., зараховується споживачу в якості оплати за комунальні послуги, та є основним стимулом, який підштовхує його на максимальне використання потенціалу енергозбереження власної оселі.

Таким чином, грошове вираження стимулу при такій схемі для конкретного споживача становить 9 грн. щомісяця, а для бюджету такий стимул рівний 81 грн., щомісяця.

Приданій схемі фінансування енергозберігаючих заходів, що виконуються ЕСКО здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету. Фінансування подальших робіт на замовлення муніципалітету також здійснюється за рахунок економії енергоресурсів, що отримав бюджет в результаті попередньо проведених енергозберігаючих заходів

Схема руху грошових коштів за даним варіантом стимулювання представлена на 4.

4.
Ризики та їх ліквідація за даною схемою

Основними ризиками за запропонованими схемами є ризик неплатежів за проведені роботи та здійснення послуги, ризик затримки надходження коштів та ризик відсутності попиту на послуги ЕСКО.

Муніципальні будівлі – це основний споживач теплової енергії в місті Рівне. Населення – це пільгова категорія споживачів, яка найменше платить за використані енергоресурси. При цьому, ця оплата здійснюється нерегулярно та часто не в повному обсязі.

Враховуючі всі ці моменти, були запропоновані вищезгадані схеми фінансування енергозберігаючих заходів на об'єктах даного типу.

Шляхом створення локальних енергосервісних компанії (ЕСКОлк), планується вирішити проблему відсутності попиту, значно покращити сервісне обслуговування муніципальних будинків та покращити стан оплати населення за надані послуги. Планується, що ЕСКОлк буде працювати з обмеженим колом споживачів (один чи декілька будинків) та матиме повну уяву про стан енергозбереження на навколишніх об’єктах. Клієнти зможуть безпосередньо звертатися з всіма своїми проблемами до даної компанії, що значно покращить координацію цих двох взаємозалежних суб'єктів ринку та налагодить взаємовигідні стосунки між ними.

Для стимулювання власників субсидованого житла слід провести ряд законодавчих змін, що дасть можливість використовувати суми зекономлених субсидій на фінансування енергозберігаючих заходів у муніципальних будівлях. В цілому, щодо тих об'єктів, де власники не зацікавлені у проведенні енергозберігаючих заходів з тих чи інших причин, повинні бути передбачені варіанти цільового фінансування на проведення комплексу енергозбереження.