Промышленная резка бетона: rezkabetona.su
На главную  Управление энергией 

Зауваження до проекту "Розробка, захист та адаптацiя нормативної та методологiчної бази для пiдвищення ефективностi використання енергiї у бюджетнiй сферi України"

Примітка: Тут і надалі замість терміну енергозбереження скрізь мною вживатиметься термін енергоефективність, який передбачає оцінювання обсягу затрат енергії стосовно величини суспільного продукту (товару, послуги), який створюється з допомогою цієї енергії. Вважаю, що необхідність переходу на нову термінологію назріла вже давно, інакше тенденція до збереження енергії ціною погіршення якості енергомістких послуг буде і далі зміцнюватись в Україні. Такий підхід до заощадження енергії (ціною погіршення якості і зниження обсягу суспільного прордукту) домінує у сьогоднішній дійсності на рівні місцевих органів влади і треба відверто визнати, що він є деструктивним по своїй суті. Насправді ж ні державу, ні її мешканців ніколи не цікавило скільки енергії споживаємо, але всіх турбує скільки ж ми отримуємо суспільних благ від кожної одиниці спожитої енергії (оплаченої нами сьогодні, чи нашими внуками завтра). Це і є правильна оцінка проблеми - оцінка з позиції ефективності використанння енергії та енергоносіїв.

 

Зрозуміло, що проблему ефективності використання енергії у бюджетній сфері не вирішити видачею Указу Президента України чи ще однією додатковою Постановою КМУ, які б зобов'язали когось використовувати енергію економніше. Потрібно, щоб відповідні бюджетні суб'єкти і люди, які працюють в бюджетних установах були зацікавлені у цьому. До останнього моменту практика міжбюджетних стосунків, побудована на формуванні бюджетів згори донизу, спиралась виключно на концепцію жирнішого куска згори. Це створювало умови для хронічного дефіциту місцевих бюджетів, коли фактичні видатки місцевого бюджету після завершення фінансового року на 30% перевищували заплановані областю показники на початок фінансового року. Для ліквідації бюджетного дефіциту впродовж фінансового року органи місцевого самоврядування широко використовували тактику штучного нарощування боргів у платежах за енергію та енергоносії. Вивільнені в такий спосіб бюджетні кошти слугували аварійним резервом, з допомогою якого місцеві адміністратори закривали найбільш проблемні галузі муніципальної економіки. Створений борг покривався на початку наступного року у вигляді субвенції з бюджету вищого рівня. Мотивів для зменшення видатків на оплату енергії та енергоносіїв у органів місцевого самоврядування не було жодних. Швидше існували антимотиви. Адже чим менше коштів буде на цій статті тим менше коштів для маневру матиме міська рада наступного року. Правда, силові методи в період урядування Юлії Тимошенко, дещо змінили цю усталену практику (в цей період обласні/районні адміністрації були примушені виділяти кошти на енергію повністю). З введенням у життя положень нового Бюджетного Кодексу і появою державних казначейств ситуація для органів місцевого самоврядування може змінитись радикально. Тому пропозиція Василя Степаненка про розробку спеціального законодавства, яке допомагає органам місцевого самоврядування організувати раціональне використання енергетичних ресурсів може виявитись дуже своєчасною.

 

Повністю підтримую перше положення проекту, яке передбачає необхідність фіксованих нормативів на грошове забезпечення енергозатрат та відміну системи лімітів на використання енергоресурсів.

 

Насправді на муніципальному рівні в даний час лімітуються не самі енергоресурси, а кошти, які виділяються на їх оплату. Подібний підхід створює серйозні проблеми у організації роботи бюджетних підприємств, але не має нічого спільного з рухом за ефективне використання енергії (це швидше рух за подальше погіршення умов проживання мешканців міст та умов праці бюджетників).

 

Що стосується введення в дію формули енергозбереження 70% ЕСКО та 30% бюджету для проектів з періодом окупності до 10 років, то його слід розглядати як право розпорядника бюджетних коштів укладати подібні угоди при наявності повного аналізу проекту за схемою вигід та витрат.

 

Обов'язковість проведення енергоаудитів бюджетних організацій, які піддаються будь-яким реконструкціям не викликає сумніву. Але як всезагальний підхід напевно є малопродуктивним у наших умовах. Досить згадати скільки років виконується програма встановлення лічильників. До того ж більшість примусово проведених аудитів не будуть проінвестовані, а ляжуть під сукно і коли через 5-10 років дійде справа до енергоефективної реконструкції об'єкта, то доведеться вже робити повторний аудит.

 

Замість недешевої схеми тотальних енергоаудитів потрібно запровадити легку у виконанні систему управління споживанням енергії у бюджетних установах, яка дозволить ідентифікувати найбільш проблемні “енергетично хворі” об'єкти, які в плановому порядку будуть піддані енергоаудиту і відповідні рекомендацій аудиторів будуть без зволікань втілені у життя.

 

Відповідно до останнього зауваження вважаю, що перш ніж приступати до розробки Постанови КМУ “Про підвищення енергоефективності підприємств, організацій, установ бюджетної сфери” потрібно попередньо прийняти Постанову КМУ “Про запровадження системи управління споживанням енергетичних ресурсів у бюджетній сфері”. Інакше домогтись ефективного співробітництва між бюджетною установою та енергосервісною компанією буде неможливо (вони просто розмовлятимуть на різних мовах).

 

Запровадження системи управління споживанням енергією суттєво вплине на переосмислення процесу планування місцевих бюджетів в частині видатків на енергію у зв'язку з тим, що в процесі надання енергомістких послуг завжди є певний перелік параметрів, які не контролюються адміністративно, а вплив на ці параметри має лише Господь Бог (зовнішня температура, швидкість вітру, число хмарних днів у році і т.п.). Отже, процес управління споживанням енергією передбачатиме необхідність моніторингу не тільки обсягів спожитої енергії, але й основних факторів, які впливають на якісні та кількісні показники енергомістких послуг.

 

Нарешті, щоб належним чином впорядкувати стосунки між споживачами і постачальниками енергії, підготувати грунт для організації якісного управління споживанням енергії слід нарешті виправити багаторічну помилку у розподілі відповідальності за облік відпущеної енергії. Як і в цілому цивілізованому світі (де вироблена енергія є товаром і де виробник або дистрибютор не просто “відпускає” її, а продає) в Україні повинна діяти норма згідно з якою всі аспекти продажу включаючи і встановлення приладу для обліку спожитої енергії повинні вирішуватись продавцем енергії. В зв'язку із цим пропоную з самого початку опрацювати і прийняти ще одну постанову Кабінету Міністрів “Про відповідальність постачальника за облік енергії та енергоресурсів, відпущених споживачеві”. Постанова може спиратись на Закон України “Про захист прав споживача”.

 

Що ж стосується додатків ло Постанови КМУ “Про підвищення енергоефективності підприємств, організацій, установ бюджетної сфери” запропонованих паном Степаненком то можу бути корисним при розробці наступних матеріалів:

 

б) Руководящие материалы по разработке схем финансирования проектов энергоэффективности в бюджетной сфере при расчетах из фактически получаемой экономичности в будущие периоды.

 

Пособие для руководителей финансовых отделов и управления "Как готовить и контролировать выполнение программ и проектов энергоэффективности в бюджетной сфере".

 

г) Руководящие материалы по организации системы мониторинга экономичности энергоресурсов в организациях бюджетной сферы (облздравотдел, гороно и др.).

 

Руководящие материалы по организации системы мониторинга экономичности энергоресурсов в учреждениях бюджетной сферы (садиках, школах, больницах, вузах и др.).

 

Пособие "Как организовать учет экономичности платежей за энергоресурсы".

 

д)"Положение о премировании на систематической основе руководителей и персонал в учреждениях и организациях бюджетной сферы, коммунальных и казенных предприятиях".

 

е)Руководящие материалы по созданию в регионах и муниципалитетах механизмов гарантий возврата вложенных средств в развитие энергосберегающих проектов при их финансировании на возвратной основе.

 

Пособие "Как получить инвестиции или кредит на реализацию энергосберегающего проекта в учреждениях здравоохранения, культуры, народного образования, социальной сферы".

 

Пособие "Как работать со страховой компанией и банком при подготовке и реализации энергосберегающих проектов в бюджетной сфере".

 

з)Руководящие материалы по созданию и управлению региональными и муниципальными аккумулирующими фондами энергосбережения для бюджетной сферы.

 

Пособие для инвесторов "Как инвестировать капитал в проекты энергосбережения бюджетной сферы".

 

к)Руководящие материалы для обеспечения систематического мониторинга экономичности бюджетных ассигнований при реализации программ и проектов энергосбережения в бюджетной сфере Украины.

 

Не бачу потреби розробляти документи для регіонального та муніципального рівня доки не оформлено хоча б у загальних рисах пакет документів для національного рівня.

 

Правда, якщо не передбачатиметься жодних змін на рівні урядових документів, тоді для обласного та міського рівня влади можна спробувати підготувати пакет рішень, які до деякої міри зможуть компенсувати відсутність національного законодавства у ділянці енергоефективності. Саме в цьому напрямку я і працюю в даний момент.

 

Анатолій Копець,
Консультант з питань місцевого самоврядування та енергоефективності,
Президент центру муніципального та регіонального розвитку

 

23 грудня 2001 року

 



Одобрено Постановление Совета Министров Республики Беларусь 10 августа 2000 г. Насколько важно хорошее освещение. Общая картина и анализ потребления энергоресурсов в системе РАН. Зеленая книга перемен.

На главную  Управление энергией 





0.007
 
Яндекс.Метрика