Екологізація виробництва та енергозбереження - ось головні проблеми сучасного суспільства, адже вони стають ключовими в питанні конкурентоспроможності продукції. Першочерговим напрямком їхнього розв'язання є впровадження новітніх екологічно чистих технологій. У нашій державі проблема впровадження екологічно чистих технологій стоїть дуже гостро. Нині весь цивілізований світ проголосив інноваційно-екологічний принцип визначальним в розбудові суспільства. На жаль, в Україні залишаються невизначеними основні засади державної політики щодо діяльності з впровадження екологічно чистих технологій, законодавство страждає від відсутності уніфікованої термінології та інформаційно-аналітичного забезпечення.

У своєму виступі на Всесвітньому саміті з питань сталого розвитку в Йоганнесбурзі Президент України наголосив, що екологічні катастрофи за своїми спустошливими наслідками не менша, якщо не більша загроза для людства, ніж війни та тероризм. Для удосконалення процесу вирішення питань екологічної безпеки України, підвищення ефективності розв'язання проблем, пов'язаних з розробкою та практичним впровадженням перспективних наукомістких технологій, у складі парламентського Комітету з питань екологічної безпеки, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи створено спеціальний підкомітет - з питань розвитку новітніх екологічно безпечних технологій.

Ми поставили перед собою ряд відповідальних завдань. Передусім це удосконалення українського законодавства з питань впровадження новітніх наукомістких технологій в усіх галузях народного господарства країни, в різні сфери діяльності та технологічні процеси, зокрема науку, виробництво, машинобудування, контроль, стимулювання, оподаткування, інвестиційну діяльність, ресурсозбереження тощо. Україна зробила величезний крок уперед, прийнявши рішення про закриття Чорнобильської АЕС. Але ситуація, яка склалася внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребує активних дій, зокрема реабілітації забруднених земель.

Родючі українські землі перенасичені радіонуклідами, вирощування сільськогосподарської продукції на них створює небезпеку для здоров'я громадян. Вже сьогодні існують новітні наукомісткі технології, які дозволяють розв'язати проблему у значно коротші терміни. Слово за українським законодавством, яке поки що не в змозі забезпечити їхнє практичне впровадження. Як відомо, здатність паливно-енергетичного комплексу забезпечити потреби економіки у паливі та енергії є основною умовою економічного розвитку держави і, відповідно, її політичної стабільності. Серйозним питанням, яке постає перед українським суспільством у XXІ столітті, є криза видобування енергоресурсів і як наслідок проблеми енергозбереження, ефективності використання енергоносіїв, пошуку альтернативних джерел енергії. Крім того, підприємства ПЕК вирізняються низьким рівнем екологічної безпеки. Тому надзвичайно актуальним стають розвиток та підтримка екологічно чистих енергогенеруючих виробництв.

Це використання вітрової енергії, теплової енергії гарячих джерел і особливо найперспективнішого досягнення в галузі енергоресурсів - біодизельного палива. Нещодавно нашому підкомітету доручили розглянути й опрацювати проект щодо створення енергоавтономних підприємств АПК на радіоактивно забруднених землях України з метою їх реабілітації, розроблений Центром соціальних експертиз і прогнозів (ЦСЕП) Інституту соціології НАН України і Інститутом світової економіки та міжнародних відносин НАН України. Враховуючи ту обставину, що сьогодні біодизельне паливо в Україні не продукується і не використовується, для відпрацювання правових, фінансових, технічних і організаційних питань виробництва та застосування біодизельного палива Центр соціальних експертиз і прогнозів згідно із Законом України Про альтернативні види рідкого та газового палива розробив пілотний проект.

Ним передбачено створення на основі одного-двох діючих агрогосподарств, які розміщені поряд з виведеними з користування внаслідок забруднення сільськогосподарськими землями, енергоавтономного агропромислового підприємства. Основна мета підприємства - вирощування ріпаку та переробка його врожаю на нетрадиційні енергоносії, зокрема на біодизельне паливо. Завдяки наявності аграрної складової проекту виробництво біодизельного палива буде забезпечене власною дешевою сировиною, а наявність переробного комплексу дасть змогу розширити орієнтацію сільськогосподарських підприємств від виконання лише функцій виробництва продуктів харчування до виробництва енергоносіїв з власної сировини. Щодо перспектив біодизельного палива у країнах Західної Європи, то зазначу, що Європейська комісія планує розробку масштабної програми впровадження альтернативних видів моторного палива, згідно з якою понад 20 відсотків обсягів споживання нафтового палива повинні замінити такі альтернативні продукти, як біопаливо, природний газ і водень. Починаючи з 2009 року в дію вступить обов'язковий для кожного члена ЄС припис: мінімальна частка біопалива, отриманого з біомаси, у загальному обсязі продажу палива в країні повинна становити не менше п'яти відсотків.

Для України, яка визначила пріоритетним напрямком свого розвитку інтеграцію в ЄС, реалізація проектів виробництва біопалива стане наближенням до загальноєвропейських стандартів. Безперечно, проекти, спрямовані на підвищення екологічної безпеки, заслуговують активної підтримки з боку держави. Їхню роль важко переоцінити, адже вони захищають інтереси нашого народу, його право на існування в екологічно чистому середовищі.