Цей Закон встановлює правові, організаційні і фінансові основи здійснення енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту у сфері енергозбереження в Україні і спрямований на урегулювання відносин між суб’єктами енергоаудиторської діяльності.
Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 Основні терміни та визначення

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

діяльність у сфері енергетичного аудиту (енергоаудиторська діяльність) – це одна із форм проведення державної політики у сфері енергозбереження, яка полягає в наданні допомоги суб’єктам господарювання (підприємствам, організаціям та установам) щодо підвищення ефективності споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР);

менеджмент з енергозбереження – це система управління, яка забезпечує роботу суб’єкта господарювання, при якій споживається тільки необхідна для виробництва кількість палива і енергії;

система енергетичного менеджменту – частина загальної системи управління підприємством, яка включає в себе організаційну структуру, функції управління, обов’язки та відповідальність, процедури, процеси, ресурси для формування, впровадження, досягнення цілей політики енергозбереження;

енергетичний аудит (енергетичне обстеження) – визначення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та розроблення рекомендацій щодо їх поліпшення (далі – енергетичний аудит);

енергоаудитор – кваліфікований фахівець, що має право (Сертифікат) на можливість діяльності у сфері енергетичного аудиту;

енергоаудиторська діяльність – діяльність, спрямована на оптимізацію структури енергоспоживання суб’єкта господарювання;

енергоаудиторська компанія – це організація, яка має ліцензію на право здійснення енергоаудиторської діяльності;

договір енергоефективного підряду - договір, за яким одна сторона (виконавець) надає іншій стороні (замовнику) послуги з визначення, підготовки, фінансування та реалізації заходів з енергозбереження;

енергосервісна (енергозберігаюча сервісна) компанія – це підприємство чи організація, основними видами діяльності якої є: проведення енергетичного аудиту, розробка та впровадження проектів з енергозбереження, включаючи їх фінансування як власними коштами так і коштами, залученими від третіх осіб на засадах договору енергоефективного підряду;

енергоаудиторський висновок – рекомендації щодо можливостей зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів суб’єктом господарювання;

звіт з енергетичного аудиту – це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою енергоаудитора (енергоаудиторської фірми), який складається з титульної сторінки, вступу, опису суб’єкта господарювання, схем споживання палива і енергії, огляду можливостей економії палива і енергії, огляду щодо можливостей впровадження програм енергозбереження, огляду питань стосовно впровадження системи менеджменту з енергозбереження та енергоаудиторський висновку;

енергоаудиторська інформація – сукупність інформації, що необхідна для досягнення мети енергетичного аудиту;

економія ПЕР – кількість ПЕР, яка отримана внаслідок впровадження програм або заходів енергозбереження, що здійснювалися в рамках енергетичного аудиту;

потенціал енергозбереження – максимальна економія ПЕР за певний період часу, що може бути отримана суб’єктом господарювання при умові впровадження передових технологій, обладнання, матеріалів, систем управління, які використовуються у промислово-розвинутих країнах світу;

методика проведення енергетичного аудиту – система організаційних та технічних процедур (прийомів та методів) обстеження і аналізу ефективності використання ПЕР суб’єктом господарювання, розробки енергозберігаючих заходів та їх економічної оцінки згідно поставлених цілей суб’єкта господарювання у сфері енергозбереження.

Стаття 2 Сфера дії Закону

Положення цього Закону діють на території України і поширюються на усі суб’єкти господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності, органи державної виконавчої влади.

Стаття 3 Законодавство України про енергоаудиторську діяльність

Енергоаудиторська діяльність регулюється цим Законом, іншими нормативно-правовими актами України. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4 Принципи енергоаудиторської діяльності

Енергоаудиторська діяльність ґрунтується на принципах:

· зменшення споживання та раціонального використання ПЕР;

· вірогідності і повноти енергоаудиторської інформації;

· наукової обґрунтованості, об'єктивності і законності висновків енергоаудиторського висновку;

· конфіденційності отриманої інформації;

· комплексності оцінки ефективності споживання ПЕР та води;

· незалежності енергоаудиторів та енергоаудиторських компаній при здійсненні ними енергоаудиторської діяльності;

· компетентності і об'єктивності енергоаудиторів та енергоаудиторських компаній при здійсненні ними енергоаудиторської діяльності;

· врахуванні світового рівня науково-технічного прогресу, норм і правил технічної та екологічної безпеки, вимог стандартів, міжнародних угод;

· відповідальності суб’єктів енергетичного аудиту за організацію, проведення, та якість енергетичного аудиту.

Стаття 5 Енергоаудиторська діяльність

Енергоаудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення енергетичного аудиту, виконання енергоаудиторських перевірок та надання окремих енергоаудиторських послуг.

Енергоаудиторські послуги можуть надаватись у формі експертиз або консультацій і включають:

комплексне дослідження об'єктів енергетичного аудиту;

перевірку відповідності об'єктів енергетичного аудиту вимогам і нормам чинного законодавства в сфері енергозбереження;

аналіз ефективності використання потенціалу енергозбереження;

прогнозування науково-технічних, соціально-економічних і екологічних наслідків реалізації енергозберігаючих заходів на об'єкті енергетичного аудиту;

розробка бізнес-планів з енергозбереження;

заповнення енергетичних паспортів об’єктів;

підготовка науково обґрунтованих енергоаудиторських висновків;

налагодження енергетичного обладнання.

Затрати на проведення енергетичного аудиту відносяться на собівартість товару (продукції, послуг).

Стаття 6 Енергетичний аудит

Енергетичний аудит проводиться з метою:

· мінімізації споживання та раціонального використання ПЕР;

· визначення шляхів раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів,

· здійснення енергозберігаючих заходів та запровадження менеджменту з енергозбереження;

Енергетичний аудит здійснюється енергоаудиторською компанією або енергоаудитором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7 Об’єкти енергетичного аудиту

Об’єктами енергетичного аудиту є:

· суб’єкти господарювання;

· виробниче та технологічне обладнання;

· технологічні процеси;

· тарифи споживання ПЕР;

· режими споживання ПЕР;

· норми, нормативи та стандарти споживання ПЕР;

· паливно-енергетичні баланси;

· звітність суб'єкта господарювання в сфері енергозбереження;

· технічна і технологічна документація суб’єкту господарювання, технології, обладнання та матеріалів;

· програми енергозбереження;

· проекти планів (програм) будівництва, реконструкції, розширення, консервації і ліквідації об'єктів господарської діяльності.

Стаття 8 Енергоаудитор

Енергоаудитором може бути громадянин України, який має ліцензію на право здійснення енергоаудиторською діяльності на території України.

Енергоаудитор має право займатися енергоаудиторською діяльністю індивідуально, створити енергоаудиторську або енергосервісну компанію, об'єднатися з іншими енергоаудиторами в спілку з дотриманням вимог цього Закону та інших законів України.

Енергоаудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Стаття 11 Енергоаудиторські та енергосервісні компанії

Енергоаудиторські та енергосервісні компанії можуть створюватися на основі будь-яких форм власності.

Загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) енергоаудиторської або енергосервісної компанії, які не є енергоаудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків.

Енергоаудиторській або енергосервісній компанії дозволяється здійснювати енергоаудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один енергоаудитор.

Керівником енергоаудиторської (енергосервісної) компанії може бути тільки енергоаудитор.

Стаття 12 Енергоаудиторська звітність

Результатом проведення енергетичного аудиту є звіт з енергетичного аудиту. Мова звіту з енергетичного аудиту повинна відповідати вимогам Закону України “Про мови в Україні”.

Енергоаудиторські послуги у вигляді консультацій надаються письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Енергоаудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.

Звіт з енергетичного аудиту, виконаний енергоаудитором іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або суб'єкту господарювання України підлягає підтвердженню енергоаудитором України (у вигляді експертного висновку або акту проведення експертизи), якщо інше не встановлено міжнародним договором.

Звіт з енергетичного аудиту являє собою науково-технічну продукцію, власність на яку належить суб’єкту господарювання, якщо інше не передбачено договором між замовником і виконавцем енергетичного аудиту.

Стаття 13 Користувачі енергоаудиторської звітності

Користувачами енергоаудиторської звітності можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи.

Стаття 14 Особливості додержання режиму конфіденційності при використанні інформації з обмеженим доступом

Виконавці енергетичного аудиту зобов'язані забезпечувати конфіденційність отриманої в ході енергетичного аудита інформації. Виконавці енергетичного аудиту зобов'язані забезпечувати схоронність відомостей і документів, одержаних ними при проведенні енергетичного аудиту. Енергоаудитору, енергоаудиторській компанії та енергосервісній компанії забороняється передавати зазначені відомості і документи чи їхні копії третім сторонам або розголошувати їх без письмової згоди суб’єктів господарювання, у відношенні яких здійснювався енергетичний аудит і надавалися супутні енергоаудиторські послуги, за винятком випадків, передбачених діючим законодавством України.

Довідки щодо проведених енергетичного аудиту та надання супутніх енергоаудиторських послуг видаються тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких здійснювався енергетичний аудит. На письмову вимогу суду, арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про здійснені енергетичні аудити видаються у зв'язку з розглядом кримінальних, цивільних або господарських справ.

Обов'язок додержання комерційної таємниці щодо конкретних енергетичних аудитів поширюється також на осіб, яким стало про них відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків (у тому числі членам уповноважених органів управління та експертам, що здійснювали експертизу наданих спеціалізованою організацією матеріалів).

Розділ ІІ

ПАЛАТА ЕНЕРГОАУДИТОРІВ УКРАЇНИ

Стаття 15 Повноваження Палати енергоаудиторів України

Повноваження Палати енергоаудиторів України визначаються цим Законом та Статутом Палати енергоаудиторів України.

Статут Палати енергоаудиторів України підлягає затвердженню двома третинами голосів від загальної кількості членів палати.

Палати енергоаудиторів України здійснює ліцензування суб'єктів, що мають намір займатися енергоаудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки енергоаудиторів, норми і стандарти енергоаудиту, веде Реєстр енергоаудиторських фірм та енергоаудиторів, які одноособово надають енергоаудиторські послуги.

Стаття 16 Створення Палати енергоаудиторів України

Палата енергоаудиторів України створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування.

Палата енергоаудиторів України є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність.

Палата енергоаудиторів України набуває повноважень юридичної особи від дня реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Статуту, затвердженого в порядку, передбаченому цим Законом. Плата за реєстрацію не справляється.

Формування Палати енергоаудиторів України визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Палата енергоаудиторів України створює на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Палата енергоаудиторів України.

Ведення поточних справ в Палаті енергоаудиторів України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Палати енергоаудиторів України і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків її членами.

Стаття 17 Діяльність Палати енергоаудиторів України

Термін повноважень членів Палати енергоаудиторів України не може перевищувати п'яти років.

Персональний склад Палати енергоаудиторів України підлягає щорічній ротації в кількості не менше половини членів.

Ротація здійснюється на підставі визначення особистого рейтингу членів Палати енергоаудиторів України шляхом таємного анкетування енергоаудиторів України.

Результати анкетування затверджуються Палатою енергоаудиторів України.

Призначення нових членів Палати енергоаудиторів України замість вибулих здійснюється у встановленому порядку.

Всі рішення Палати енергоаудиторів України приймаються на її засіданні простою більшістю голосів при наявності двох третіх її членів. В окремих випадках, що підлягають визначенню в Статуті Палати енергоаудиторів України, рішення можуть прийматися шляхом письмового опитування.

При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував головуючий.

Засідання Палати енергоаудиторів України веде головуючий, функції якого виконують по черзі всі члени палати в алфавітному порядку їх прізвищ.

Члени Палати енергоаудиторів України виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Матеріальні витрати на ліцензування покриваються за рахунок осіб, що претендують на отримання ліцензій, у розмірах, які визначаються Палатою енергоаудиторів України.

Розділ ІІІ

СЕРТИФІКАЦІЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ ЕНЕРГОАУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 18 Ліцензування енергоаудиторів

Ліцензування (визначення кваліфікаційної придатності) енергоаудиторів здійснюється Палатою енергоаудиторів України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особи, які не склали іспиту, мають право повторно скласти його не раніш як через рік після прийняття рішення Палатою енергоаудиторів України.

Особи, що успішно склали кваліфікаційний іспит, отримують Ліцензію енергоаудитора і включаються до Реєстру енергоаудиторів України.

Термін чинності сертифікату не може перевищувати п'яти років.

Обов'язковими вимогами до претендентів на одержання Сертифікату є: наявність документу про вищу освіту у сфері енергетики або енергозбереження, отриману в українських вищих навчальних закладах, що мають державну акредитацію.

Стаття 19 Анулювання ліцензії енергоаудиторів

Ліцензія енергоаудитора анулюються у випадках, якщо:

· установлено факт одержання Ліцензії з використанням підроблених документів;

· набув законної сили вирок суду, що передбачає покарання у вигляді позбавлення права займатися енергоаудиторською діяльністю протягом визначеного терміну;

· установлено факт порушення енергоаудитором при проведенні енергетичного аудита вимог, встановлених законодавством України та правилами (стандартами) енергетичного аудиту;

· установлено факт підписання енергоаудитором енергоаудиторського висновку без проведення енергетичного аудиту;

· установлено факт, що протягом трьох календарних років підряд енергоаудитор не здійснює енергоаудиторську діяльність;

Порядок припинення чинності Ліцензії на енергоаудиторську діяльність визначається Палатою енергоаудиторів України.

Рішення Палати енергоаудиторів України щодо припинення чинності Ліцензії можуть бути оскаржені до суду або арбітражного суду.

Стаття 20 Реєстр енергоаудиторів, енергоаудиторських та енергосервісних компаній України

Ведення Реєстру енергоаудиторів, енергоаудиторських та енергосервісних компаній України здійснюється з метою забезпечення якості наданих послуг при проведенні енергетичного аудиту.

Внесення до Реєстру здійснюється Палатою енергоаудиторів України у формі розгляду й ухвалення рішення на основі документів, представлених заявником, що підтверджують наявність необхідної кваліфікації штатних фахівців організації, матеріально-технічної і методологічної бази ,для забезпечення необхідної якості наданих послуг. Енергоаудиторам, енергоаудиторським та енергосервісним компаніям, що пройшли процедуру внесення до Реєстру видається Свідоцтво про внесення до Реєстру енергоаудиторів, енергоаудиторських та енергосервісних компаній України. Свідоцтво видається терміном на п’ять років. Датою одержання Свідоцтво про внесення до Реєстру вважається дата ухвалення рішення про видачу відповідного Свідоцтва.

Підстави та порядок анулювання Свідоцтва про внесення в Реєстр визначаються Палатою енергоаудиторів України.

Розділ ІV

СПІЛКА ЕНЕРГОАУДИТОРІВ УКРАЇНИ

Стаття 22 Створення Спілки енергоаудиторів України

Енергоаудитори України мають право об'єднатися в громадську організацію за професійними ознаками (Спілку енергоаудиторів України), дотримуючись вимог цього Закону та інших законів України.

Спілка енергоаудиторів України повинна мати фіксоване індивідуальне членство в особі окремих енергоаудиторів або їх колективів.

Спілка енергоаудиторів України може відкривати місцеві осередки при наявності в них не менше п'яти енергоаудиторів, які є членами Спілки. Відкриття місцевих осередків не є обов’язковим.

Стаття 23 Повноваження Спілки енергоаудиторів України

Повноваження Спілки енергоаудиторів України визначаються цим Законом, Законом України Про об’єднання громадян та Статутом Спілки енергоаудиторів України.

Спілка енергоаудиторів України має право:

створювати фонди;

делегувати своїх представників до Палати енергоаудиторів України та достроково їх відкликати;

вносити на розгляд Палати енергоаудиторів України проекти норм і стандартів з енергоаудиту.

Рішення та клопотання з питань делегування, відкликання та припинення повноважень членів Аудиторської палати України приймаються з'їздом Спілки енергоаудиторів України або правлінням з наступним затвердженням таких рішень з'їздом.

Розділ V

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ ТА НАДАННЯ СУПУТНІХ ЕНЕРГОАУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

Стаття 24 Загальні умови проведення енергетичного аудиту та надання супутніх енергоаудиторських послуг

Процедура проведення енергетичного аудиту повинна базуватися на типових алгоритмах, що забезпечать можливість проведення обстеження бюджетних організацій, а також підприємств, які виробляє будь-яку продукцію у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 25 Підстави для проведення енергетичного аудиту та надання супутніх енергоаудиторських послуг

Підставами для проведення енергетичного аудиту та надання супутніх енергоаудиторських послуг є:

рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень;

договори на проведення енергетичного аудиту та надання супутніх енергоаудиторських послуг, укладені суб”єктами господарювання.

Енергоаудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору та письмового звернення замовника до енергоаудитора, енергоаудиторської компанії та енергосервісної компанії.

В договорі на проведення енергетичного аудиту та надання супутніх енергоаудиторських послуг визначаються:

сторони договору;

предмет, об'єкт та умови проведення енергетичного аудиту та надання супутніх енергоаудиторських послуг;

права та обов'язки сторін;

термін проведення енергетичного аудиту та надання супутніх енергоаудиторських послуг;

порядок розрахунків;

умови, що впливають на зміну або припинення договірних відносин;

відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

відповідальність за достовірність наданої замовником інформації та наданих виконавцем експертних висновків, термін дії такої відповідальності та конкретні особи, на яких вона покладається.

Стаття 26 Методика проведення енергетичного аудиту

Методика проведення енергетичного аудиту повинна включати такі основні напрямки:

· аналіз паливно-енергетичного балансу;

· аналіз технологічних схем;

· пропозиції щодо підвищення енергетичної ефективності;

· оцінку термінів окупності запропонованих заходів з енергозбереження;

· складання енергетичного звіту.

Енергоаудитори, енергоаудиторські та енергосервісні компанії мають право самостійно вибирати прийоми і методи своєї роботи.

Методики проведення енергетичного аудиту, розроблені енергоаудиторськими (енергосервісними) компаніями і окремими енергоаудиторами для власного використання, є інтелектуальною власністю розробників цих методик.

Стаття 28 Засоби вимірювання

Засоби вимірювання, які використовують енергоаудитори, енергоаудиторські та енергосервісні компанії повинні бути сертифіковані.

Розділ VІ

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЕНЕРГОАУДИТОРІВ, ЕНЕРГОАУДИТОРСЬКИХ ТА ЕНЕРГОСЕРВІСНИХ КОМПАНІЙ

Стаття 29 Права енергоаудиторів, енергоаудиторських та енергосервісних компаній

Енергоаудитори, енергоаудиторські та енергосервісні компанії України мають право:

· самостійно визначати методи та методики проведення енергетичного аудиту на підставі умов договору із замовником, професійних знань та досвіду;

· отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмету перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб. Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмету обстеження, зобов'язані надати їх на вимогу енергоаудитора, енергоаудиторської та енергосервісної компанії при офіційно засвідченні суб’єктом господарювання.

· отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;

· залучати на договірних засадах до участі в енергетичному аудиті фахівців різного профілю;

· одержувати стосовно об'єкту енергетичного аудиту достовірні відомості, довідкові та інформаційні матеріали, в тому числі й такі, що мають конфеденційний характер.

Стаття 30 Обов’язки енергоаудиторів, енергоаудиторських та енергосервісних компаній

Енергоаудитори, енергоаудиторські та енергосервісні компанії зобов'язані:

· надавати енергоаудиторські послуги;

· забезпечити складання енергоаудиторського звіту;

· зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні енергетичного аудиту та виконанні супутніх енергоаудиторських послуг. Не розголошувати, відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

· відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинних законодавчих актів України;

· пред'являти на вимогу замовника енергетичного аудиту Ліцензію, інші документи, що підтверджують досвід та рівень кваліфікації енергоаудитора.

Енергоаудитор не має права приймати від фізичних та юридичних осіб, заінтересованих у певних висновках енергетичного аудиту, коштовні подарунки, грошову винагороду тощо.

Стаття 31 Незалежність енергоаудиторів

Забороняється проведення енергетичного аудиту:

· енергоаудитором, який має прямі родинні стосунки з керівництвом об’єкту енергетичного аудиту;

· енергоаудитором, який має особисті майнові інтереси на об’єкту енергетичного аудиту;

· енергоаудитором - членом керівництва, засновником або власником об’єкту енергетичного аудиту;

· енергоаудитором - працівником об’єкту енергетичного аудиту;

· енергоаудитором - працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва об’єкту енергетичного аудиту.

Розділ VІІ

КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЕНЕРГОАУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 32 Контроль за дотриманням законодавства про енергоаудиторську діяльність

Контроль за дотриманням законодавства України у сфері енергетичного аудиту здійснюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Стаття 33 Контроль якості роботи енергоаудиторів, енергоаудиторських та енергосервісних компаній

Якість роботи енергоаудиторів, енергоаудиторських та енергосервісних компаній визначається відповідно до порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 34 Відповідальність енергоаудиторів, енергоаудиторських та енергосервісних компаній за порушення законодавства про енергоаудиторську діяльність

За неналежне виконання своїх зобов'язань енергоаудитор (енергоаудиторська або енергосервісна компанія) несе майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Розмір майнової відповідальності енергоаудиторів (енергоаудиторських або енергосервісних компаній) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Всі спори майнового характеру між енергоаудитором (енергоаудиторською або енергосервісною компанією) та замовником вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог цього Закону.

За неналежне виконання своїх професійних обов'язків до енергоаудитора Палатою енергоаудиторів України можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії ліцензії на строк до одного року або її анулювання.

Стаття 35 Права, обов’язки і відповідальність суб’єктів господарювання при проведенні енергетичного аудиту

Суб’єкт господарювання має право:

· здійснювати вибір енергоаудитора, енергоаудиторської компанії, енергосервісної компанії;

· одержувати інформацію про хід проведення енергетичного аудиту на всіх стадіях його проведення;

· використовувати результати енергетичного аудиту у своїй діяльності;

Суб’єкт господарювання зобов’язаний:

· сприяти енергоаудитору, енергоаудиторській та енергосервісної компанії у проведенні об'єктивного енергетичного аудиту;

· передавати у встановлені договором або дорученням терміни виконавцям енергетичного аудиту необхідну інформацію, що стосуються об'єктів енергетичного аудиту;

· використовувати у своїй діяльності рекомендації енергетичного аудиту при прийнятті рішень щодо об'єктів енергетичного аудиту;

· відшкодовувати моральну та матеріальну шкоду, заподіяну своїми неправомірними діями.

Розділ VІІІ

ФІНАНСУВАННЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОАУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 36 Джерела фінансування енергоаудиторської діяльності

Проведення енергетичного аудиту та надання супутніх енергоаудиторських послуг фінансуються їх замовниками.

Джерелами фінансування є:

кошти суб'єктів господарювання;

кошти Державного бюджету України;

кредити банків;

інші кошти, передбачені законодавством України.

Розділ ІХ

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування

Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

прийняти нормативно-правові акти, що випливають з цього Закону;

забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону.

До приведення законодавства у відповідність з цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.