Держкоменергозбереження здійснюючи моніторинг виконання КДПЕ та регіональних програм енергозбереження, використовує інформацію надану центральними органами виконавчої влади, Радою Міністрів АР Крим, обласними держадміністраціями та держадміністраціями м. Києва і м. Севастополя згідно форми 12-ЕЗ статистичної звітності, введеної наказом Держкоменергозбереження від 16.12.2002 №136 за погодженням з Держкомстатом України від 12.12.2002 №10-01-3/80.

Довідково: Комплексною державною програмою енергозбереження визначені завдання з економії паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на період виконання другого етапу 2001-2005 років. У відповідності з завданнями КДПЕ, з урахуванням реалізації заходів обласних та регіональних програм енергозбереження, протягом 2001-2005 років передбачено досягти економії паливно-енергетичних ресурсів у обсязі 32,75 млн. т у.п., в тому числі у 2003 році – 6,55млн. т у.п.

За 2001-2002роки та впродовж І півріччя 2003 року за звітними даними місцевих органів виконавчої влади зекономлено 10,888 млн. ту.п., що складає 66,5% від загального завдання економії на вказаний період (в т.ч. 2 427,62тис. ту.п. зекономлено за І півріччя 2003 року, що становить 37,0% від річного завдання і майже на 57% більше ніж за той же період 2002 року).

Вказана економія паливно-енергетичних ресурсів одержана в регіонах за рахунок реалізації майже 7,0 тис. енергозберігаючих заходів. Вартість зекономлених енергоресурсів, за звітами регіональних державних адміністрацій, у I півріччі 2003 році склала 679,7 млн. грн., що на 395,55 млн. грн. більше, ніж за той же період минулого року, при цьому загальна вартість розробки та впровадження енергозберігаючих заходів становить 617,99млн.грн.

Держкоменергозбереження була проведена робота із розрахунку енергоємності валової доданої вартості продукції областей за наданими облдержадміністраціями показниками енергоспоживання та обсягами виробленої продукції і наданих послуг областями у 1 півріччі 2003 року.

Виходячи з проведеного розрахунку, можна зробити висновок, що загальна енергоємність ВДВ продукції областей України за підсумками 1 півріччя 2003 року, порівняно з показниками 2002 року – зменшилася на 0,043 кг у.п./грн.

За звітними даними, кращих показників у виконанні Програм енергозбереження щодо економії паливно-енергетичних ресурсів за підсумками І півріччя 2003 року досягли: Автономна Республіка Крим: економія ПЕР складає 122,25 тис. т у.п.(що дорівнює 5,7% від розрахункового середньорічного споживання ПЕР областю) за рахунок впровадження 403 енергозберігаючих заходів. Вартість зекономлених ПЕР (звіт) склала 51,9 млн. грн. Волинська область: – 77,1 тис. т у.п. (4,04%), за рахунок реалізації 197 заходів з енергозбереження. Вартість зекономлених ПЕР (звіт) – 13,8 млн. грн. Рівненська область: – 47,03 тис. т у.п. (2,76%), за рахунок реалізації 406 енергозберігаючих заходів. Вартість зекономлених ПЕР (звіт) – 7,66 млн. грн. Донецька область: – 855,88 тис. т у.п. (2,51%), за рахунок реалізації 461 заходу з енергозбереження. Вартість зекономлених ПЕР (звіт) – 415,96 млн. грн. Харківська область: – 157,67 тис. т у.п. (2,01%), за рахунок реалізації 228 заходів енергозбереження. Вартість зекономлених ПЕР (звіт) – 5,22 млн. грн. Одеська область: – 115,57 тис. т у.п. (1,96%), за рахунок реалізації 246 заходів енергозбереження. Вартість зекономлених ПЕР (звіт) – 8,32 млн. грн. Дніпропетровська область: – 520,43 тис. т у.п. (1,87%), за рахунок реалізації 362 заходів енергозбереження. Вартість зекономлених ПЕР (звіт) – 28,15 млн. грн.

Надзвичайно низькі показники економії ПЕР за підсумками І півріччя 2003 року показали:

Миколаївська (4,41 тис. т у.п., що складає 0,13% від середньорічного споживання);

Чернігівська (3,75 тис. т у.п., що складає 0,15% );

Київська (13,66 тис. т у.п. – 0,24%);

м. Севастополя (2,2 тис. т у.п. – 0,34%);

Хмельницька (10,52 тис. т у.п. – 0,35%) області,

Низькі показники економії ПЕР за підсумками І кв. 2003 року (порівняно з середньоукраїнським – 1,33%) мають:

м. Київ (19,81 тис. т у.п. – 0,4%);

Полтавська (29,2 тис. т у.п. – 0,41%);

Черкаська (20,31 тис. т у.п. – 0,43%);

Івано-Франківська (28,50 тис. т у.п. – 0,57%);

Луганська (72,66 тис. т у.п. – 0,63%);

Херсонська (17,75 тис. т у.п. – 0,73%);

Житомирська (20,34 тис. т у.п. – 0,76%);

Кіровоградська (28,6 тис. т у.п. – 0,87%) області.

Показники з економії паливо-енергетичних ресурсів за 1 півріччя 2003 року у порівнянні з тим же періодом 2002 року, наведені в додатку 1.

В повному обсязі та найбільш якісну інформацію надали Донецька, Одеська, Сумська, Волинська, Рівненська, Харківська та Чернівецька облдержадміністрації, Рада Міністрів АР Крим та Київська міська держадміністрація. В зазначених регіонах, з метою виконання завдань державної, обласних та регіональної програм з енергозбереження, найкраще налагоджена інформаційна та системна робота управління цією сферою.

Необхідно відзначити, що інформація про хід виконання Програм та заходів з енергозбереження була надана до Комітету не своєчасно (згідно встановлених термінів) Житомирською, Київською, Кіровоградською, Полтавською та Черкаською облдержадміністраціями. Крім того, дуже неякісну інформацію надали держадміністрації Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської та Черкаської областей (Київська, Миколаївська та Кіровоградська обласні держадміністрації не мають у своїх структурах відділів з енергозбереження, а інші – окремих підрозділів з енергозбереження).

На основі уточненої та додаткової інформації, наданої Радою Міністрів АР Крим, обласними держадміністраціями та держадміністраціями міст Києва і Севастополя, Держкоменергозбереження провів приблизні розрахунки енергоємності ВДВ областей за 1 півріччя 2003 року (Додаток , згідно яких можна зробити висновки, що необхідну увагу зниженню показника енергоємності ВДВ приділяють держадміністрація м. Києва (0,48 кг у.п./грн., при середньоукраїнському 0,917 кг у.п./грн), державні адміністрації Вінницької (0,5 кг у.п./грн), Запорізької (0,53 кг у.п./грн), Хмельницької (0,62 кг у.п./грн), Миколаївської (0,69 кг у.п./грн), Сумської (0,69 кг у.п./грн), Волинської (0,71 кг у.п./грн), Харківської (0,77 кг у.п./грн), Одеської (0,61 кг у.п./грн), Чернігівської (0,8 кг у.п./грн) областей.

Гірші показники енергоємності ВДВ мають Кіровоградська (2,26 кг у.п./грн), Київська (1,93 кг у.п./грн), Чернівецька (1,88 кг у.п./грн), Івано-Франківська (1,86 кг у.п./грн), Херсонська (1,61 кг у.п./грн), Черкаська (1,45 кг у.п./грн), Житомирська (1,37 кг у.п./грн), Закарпатська (1,28 кг у.п./грн), Чернівецька (1,23 кг у.п./грн) області, м. Севастополь (1,2 кг у.п./грн).

Довідково: Вказані показники є приблизними, зважаючи на відсутність в облдержадміністраціях інформації стосовно квартального споживання ПЕР (обласними Управліннями статистики збір інформації щодо квартального споживання ПЕР не проводиться, тому, що Держкомстат перейшов на піврічну та річну форму збору інформації), і станом на 20.07.2003 року такої інформації від Держкомстату ще немає.

Надана Держкоменергозбереження інформація свідчить про тенденцію збільшення залучення грошових коштів на виконання заходів з енергозбереження порівняно з попередніми роками, в основному за рахунок місцевих бюджетів та залучених коштів підприємств. Так, у 1 півріччі 2003 року на виконання завдань КДПЕ, програми НВДЕ та регіональних програм енергозбереження залучено коштів в регіонах на суму 617,99 млн. грн., що на 5% більше, ніж за той же період 2002 році (Додаток .

Згідно наданих звітів, діяльність органів місцевої виконавчої влади у сфері енергозбереження була спрямована на виконання основного завдання - реалізації потенціалу енергозбереження, визначеного в КДПЕ. Для цього в структурі більшості облдержадміністрацій створені, а в деяких, планується створити самостійні структурні підрозділи з енергозбереження, які здійснюватимуть весь комплекс робіт з виконання програм енергозбереження.

Незважаючи на вимоги Указів Президента України у сфері енергозбереження і постанов Кабінету Міністрів України від 18.05.2000 №821 та від 26.03.2003 №390, а також рекомендацій Держкоменергозбереження стосовно введення в структуру держадміністрацій Управління з енергозбереження і затвердження “Типового положення” про таке Управління, рядом облдержадміністрацій, зокрема Київською та Закарпатською взагалі не планується створення такого управління, а в Закарпатській, Чернігівській, Кіровоградській, Хмельницькій, Миколаївській та Чернівецькій областях, де стан справ з енергозбереження не найкращий, створення підрозділів з енергозбереження планується тільки у 2004 році, що на цей час в цілому, звужує сферу діяльності в цьому напрямі і не забезпечує виконання завдань Програм енергозбереження, Указів Президента України і постанов Кабінету Міністрів України з питань енергозбереження.

Ухилення від створення Управлінь з енергозбереження в структурі облдержадміністрацій мотивуються відсутністю фінансування на їх утворення і утримання.

Невиконання облдержадміністраціями вимог зазначених Указів Президента України і постанов Кабінету Міністрів України не дозволяє на належному рівні проводити аналіз реалізації енергозберігаючих заходів у бюджетній та житлово-комунальній сферах областей та коригувати їх діяльність у сфері енергозбереження.

Питання щодо виконання обласних програм енергозбереження було розглянуто 19 червня 2003 року у Державному комітеті України з енергозбереження на розширеному засіданні Колегії Комітету, у роботі якого взяли участь представники обласних державних адміністрацій та зацікавлених Центральних органів виконавчої влади.

За підсумками роботи Колегії було прийнято Рішення у якому визначені пріоритетні напрямки енергозбереження в регіонах України, та надані конкретні пропозиції щодо усунення недоліків в реалізації завдань державної та обласних програм енергозбереження, які знайшли відображення і у цьому звіті.

Незважаючи на введену наказом Держкоменергозбереження від 16.12.2002 №136 за погодженням з Держкомстатом України від 12.12.2002 №10-01-3/80 форму статистичної звітності 12-ЕЗ “Про результати виконання програм енергозбереження”, звітування за якими мають виконувати всі центральні та місцеві органи виконавчої влади, на які покладено виконання завдань існуючих програм, інформація за 1 півріччя 2003 року згідно зазначеної форми від центральних органів виконавчої влади не надана, за вийнятком Міністерства транспорту України.

В бюджетній сфері приладами обліку тепла, холодної і гарячої води обладнано 64,03% від запланованих постановою КМУ від 04.02.99 №139 “Про оснащення об’єктів бюджетної сфери лічильниками води і теплової енергії” (Додаток .

В житлово-комунальній сфері приладами обліку тепла, холодної і гарячої води обладнано 13,5% від запланованих постановою КМУ від 25.12.02 р. № 1957 “Про продовження терміну виконання Програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії до 2007 року” (Додаток .

Загалом, зважаючи на те, що фінансування заходів з впровадження приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів в здійснюється в основному за рахунок місцевих бюджетів та коштів підприємств, та на обмеженість видатків загальнодержавного бюджету на виконання Програм оснащення приладами обліку, є необхідність органам місцевої державної влади більш активно сприяти впровадженню вказаних приладів обліку.

З метою підвищення ефективності вирішення питань в сфері енергозбереження, надання прозорості в обліку енергоспоживання та енергозбереження, а також враховуючи побажання місцевих держадміністрацій, Держкоменергозбереження розпочав з грудня 2002 року роботу з визначення Рейтингу місцевих держадміністрацій за підсумками виконання Програм енергозбереження у звітний період на основі оперативної звітної інформації.

Розрахунок Рейтингу ведеться щоквартально за десятьма критеріями виконання програм енергозбереження, які дають можливість відслідковувати динаміку виконання основних показників зазначених програм.

Введення такого Рейтингу дало можливість узагальнено (за оперативними даними) визначати ступінь активності місцевих держадміністрацій щодо виконання заходів та Програм енергозбереження не тільки за окремими показниками, але і за всіма основними показниками енергозбереження в цілому. Запровадження рейтингу дозволило активізувати роботу облдержадміністрацій у сфері енергозбереження.

Результати аналізу та підсумкові таблиці з визначення Рейтингу областей розміщено на офіційному сайті Комітету (www.necin.com.ua).

Згідно аналізу результатів роботи місцевих держадміністрацій у сфері енергозбереження за підсумками 1 півріччя 2003 року, місця за Рейтингом виконання програм енергозбереження серед областей розподілилися наступним чином:

1 місце – Волинська область;

2 місце – Рівненська область;

3 місце – АР Крим;

4 місце – м. Київ;

5 місце – Сумська область;

Останні місця за Рейтингом займають:

22 місце – Дніпропетровська область;

23 місце – Київська область;

24 місце – Івано-Франківська область;

25 місце – Черкаська область;

26 місце – Херсонська область.

Висновки:

В результаті проведеної Держкоменергозбереження роботи щодо моніторингу виконання заходів державної та регіональних програм з енергозбереження в областях, регіонах виявлено наступне:

У 1 півріччі 2003 року робота структурних підрозділів Комітету, підвідомчих організацій і підприємств Комітету, центральних та місцевих органів виконавчої влади була спрямована на забезпечення виконання державних і регіональних програм, удосконалення нормативно-правової бази енергозбереження, залучення інвестицій та інших джерел фінансування, в тому числі і бюджетних коштів на реалізацію заходів енергозбереження.

Протягом 1 півріччя 2003 року в Україні, за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів запланованих КДПЕ, зекономлено паливно-енергетичних ресурсів у обсязі 2427,62тис. ту.п. , що складає 37,0% від річного завдання, передбаченого КДПЕ на 2003 рік та 0,52% від річного енергоспоживання і майже на 54% більше ніж за той же період 2002 року.

Порівняно краще організували виконання Програм енергозбереження у 1 півріччі 2003 року у Автономній Республіці Крим, економія ПЕР складає 122,25 тис. т у.п.(що дорівнює 5,7% від розрахункового середньорічного споживання ПЕР), Волинській – 77,1тис. т у.п. (4,04%), Рівненській – 47,03 тис. т у.п. (2,76%), Донецькій – 855,88 тис. т у.п. (2,51%), Харківській – 157,67 тис. т у.п. (2,01%), Одеській – 115,57 тис. т у.п. (1,96%), Дніпропетровській – 520,43 тис. т у.п. (1,87%) областях.

Незадовільний стан виконання Програм енергозбереження за підсумками 1півріччя 2003 року у Миколаївській (4,41 тис. т у.п., що складає 0,13% від середньорічного споживання), Чернігівській (3,75 тис. т у.п., що складає 0,15% ), Київській (13,66 тис. т у.п. – 0,24%), м. Севастополі (2,2 тис. т у.п. – 0,34%), Хмельницькій (10,52 тис. т у.п. – 0,35%) області, м. Києві (19,81 тис. т у.п. – 0,4%), Полтавській (29,2 тис. т у.п. – 0,41%), Черкаській (20,31 тис. т у.п. – 0,43%), Івано-Франківській (28,50 тис. т у.п. – 0,57%), Луганській (72,66 тис. т у.п. – 0,63%), Херсонській (17,75 тис. т у.п. – 0,73%), Житомирській (20,34 тис. т у.п. – 0,76%), Кіровоградській (28,6 тис. т у.п. – 0,87%) областях.

Відсутність надійного фінансового забезпечення Програм та дієвого економічного механізму стимулювання інвестування в розроблення та впровадження енергоефективних заходів, не дозволяє в повній мірі реалізувати потенціал енергозбереження, визначений програмами з енергозбереження.

Заходи з енергозбереження промисловими підприємствами виконуються в основному за власний рахунок. З місцевих та обласних бюджетів на виконання заходів з енергозбереження виділяється недостатнє фінансування, що не дозволяє виконувати перспективні інвестиційні проекти з енергозбереження;

Пропозиції:

З метою виконання доручень Президента України від 02.02.2001 №1-14/120 і постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2000 №1040 та від 24.02.2001 №12265/10 щодо моніторингу реалізації заходів з енергозбереження, передбачених Комплексною державною програмою енергозбереження України, Додатковими заходами та уточненими показниками виконання КДПЕ, галузевими, регіональними та обласними програмами енергозбереження в повному обсязі, рекомендувати: Міністерствам, іншим центральним органам Державної виконавчої влади, Раді Міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям: на засіданнях колегій заслухати стан виконання доручень Президента України та Кабінету Міністрів щодо реалізації заходів енергозбереження, визначених Програмами енергозбереження та вжити дієвих заходів щодо активізації їх виконання, забезпечивши щорічне скорочення питомого споживання паливно-енергетичних ресурсів у обсязі 3-5% від щорічного та систематичне зниження енергоємності валової доданої вартості (ВДВ) в регіонах; в структурі держадміністрацій створити окремі підрозділи з енергозбереження, надавши їм повноваження щодо організації виконання програм енергозбереження та контролю за станом енергоспоживання в бюджетних організаціях. передбачити у місцевих бюджетах на 2004-2005 роки видатки на фінансування програм енергозбереження та енергозберігаючі заходи у бюджетній і житлово-комунальній сферах областей; запровадити постійний моніторинг енергоємності ВДВ в областях, змін структури промислового виробництва та структури паливно-енергетичного балансу; звернути особливу увагу на виконання річних завдань Програм впровадження приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів у бюджетній та житлово-комунальній сферах, передбачивши фінансування цих заходів у місцевих бюджетах; забезпечити згідно встановлених термінів щоквартальне надання статзвітності за формою 12-ЕЗ “Про результати виконання програм енергозбереження”. Рекомендувати Мінекономіки, Мінфіну сприяти роботі Держкоменергозбереження над розробкою нормативно-правових актів для запровадження механізму економічного стимулювання енергозбереження, і внесення до проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” пропозицій щодо: механізму реалізації заходів з енергозбереження у бюджетній сфері та створення спеціальних фондів енергозбереження; механізму часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків, що надаються суб’єктам господарювання для реалізації енергозберігаючих проектів; створення на рівні місцевого самоврядування механізмів самофінансування енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері; механізмів забезпечення розвитку сфери використання альтернативних джерел енергії та реалізацію положень Законів України “Про альтернативні джерела енергії” та “Про альтернативні види рідкого та газового палива”.