проф., директор ІЕЕ НТУУ ”КПІ”

Стратегія складається з взаємозалежних п'яти важливих блоків: надійність енергопостачання, політика цін, законодавство і нормативна база, безпосередньо програми ефективності використання енергії, захист навколишнього середовища.

Серед завдань, включених в блоки системної стратегії, є вже досить відомі (які знаходяться в розгляді, що втілюються в життя) і ті, які не знайшли відображення в діях державних і недержавних установ. Системна стратегія вимагає розв’язання цих задач в комплексі, що дозволить розчистити дорогу від перешкод.
Надійність енергопостачання

Потрібно застосовувати найефективніші засоби забезпечення надійності енергопостачання. Найбільш очевидні засоби досягнення цієї мети включають наступне: Максимальне використання місцевих джерел енергії (оскільки постійною проблемою України є те, що попит на енергоресурси перевищує можливості їх поставки за рахунок місцевих ресурсів); Заохочення використання різних видів палива з метою виключити домінування одного з них (споживач повинен мати право вибрати той або інший енергоносій на основі відповідних техніко – економічних розрахунків); Створення умов для заохочення конкуренції і доступ третьої сторони до електромереж (можливість підключення до конкуруючих мереж або джерел енергії); Для пост * нафти і газу важливе налагодження хороших і довгострокових зв'язків з різними країнами (не тільки з Росією і Туркменістаном, але й з країнами Ближнього Сходу та іншими); Виконати будівництво нафтопроводу та нафтотерміналу “Південний” (Одеса-Броди); Розрахунок за енергію, що поставляється, повинен здійснюватися тільки “живими” грошима. Перейти на розрахунки за транзит енергоносіїв виключно в (твердій) валюті; Здійснити будівництво нафтопроводів на узбережжі Чорного моря (для зменшення залежності від російської нафти); Додержуватися міжнародних договорів щодо транзитних перевезень енергоносіїв; Прискорити введення енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС та Київській ТЕЦ-6; Здійснити реконструкію ТЕС, реконструкція має виконуватись лише з метою створення маневрової потужності (загальна маневрова генеруюча потужність Украіни має бути не менше 25-30% ); При постачанні вугілля для ТЕС слід перейти вже у 2001р. на закупівлю його за калорії замість валу; Виконати реконструкцію нафтогазопроводів, нафтопродуктів та нафтотерміналів; Здійснити реконструкцію діючих гідроелектростанцій та добудову ГАЕС. Підключення об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України до енергетичної системи Європи з використанням вст * постійного струму; Створити умови для спільної роботи ОЕС України і Росії.

Україна має прикладати зусилля для того, щоб ефективне використання енергії допомогло скоротити імпорт палива і сприяло підвищенню надійності електропостачання за рахунок значного поширення поновлюваних джерел енергії: створити єдину державну програму створенння та впровадження поновлюваних джерел енергії: енергію вітру, сонячну енергію (сонячні колектори і сонячні батареї), тепло навколишнього середовища, геотермальну енергію, енергетичну біомасу (енергетичні сільскогосподарчі культури, деревину, солому, тверді побутові відходи, біогаз); провести інвентаризацію потенціалів по кожному виду енергетичної біомаси та створити мапу України з енергетичної біомаси. здійснити поетапний перехід у комунально-побутовому секторі середніх і малих міст та селищ на використання комбінованого виробництва тепла та електричної енергії на базі біомаси (відходів соломи, деревени, відходів щепи та гранул); створити умови для розробки і створенню обладнання та інфраструктури по виробництву та постачанню біомаси у відповідності до можливостей регіонів України.
Політика цін та тарифів
ціни повинні відображати реальні витрати, механізм утворення тарифів повинен бути зрозумілим і прозорим, включаючи ціни на послуги енергопостачальних компаній, які надаються споживачам; перейти від використання “правил користування енергією” до “правил куплі-продажу енергії”, для створення яких мають залучатися представники від громадських організацій; законодавчо забезпечити заборону використання інших (крім “правил куплі-продажу енергії) відомчих актів (різних умов на постачання та підключення до відповідних мереж); збір платежів за використану енергію повинен бути примусовим; законодавчо забезпечити можливість збору платежів на умовах передплати за енергію; при постачанні електричної енергії з обмеженням або тимчасовим відключенням ввести “тарифи з перериванням”, які враховували б ці явища (постачальник буде мати право на застосування штрафних санкцій за порушення відповіднонго договору споживачем, а останній буде сплачувати меншу ціну за постачання йому енергіі з пониженою надійністю та якістю); вибір системи тарифів повинен бути відкритим і доступним для споживачів при укладанні договорів на поставку енергії.
Законодавство і нормативна база
Державна система управління енергозабезпеченням та енергозбереженням повинна виконувати функції управління з позицій створення законодавчої і нормативної бази; оцінки потенціалу енергозабезпеченням та енергозбереження; перспективного і короткострокового прогнозування пріоритетів; координації регіональних дій; визначення політики і організації заходів щодо популяризації, підготовки кадрів і підвищення кваліфікації в цих областях; створення єдиного для України інформаційного простору і включення його в міжнародну мережу; координації наукових розробок; супроводу великих пілотних проектів та ін. Державна система управління енергозабезпеченням та енергозбереженням ні при яких умовах (безпосередньо або через “свої” структури) не повинна виконувати конкретні наукові роботи, виконувати впровадження їх, інспектувати організації і будь-які інші дії, пов'язані з конкретною діяльністю на рівні підприємств будь-якої форми власності, оскільки через захоплення цими функціями неможливо визначати стратегічні дії, що негативно позначаться на досягненні глобальної мети - підвищенні енергоефективності. НКРЕ має бути незалежною в державній системі управління. Перейти від системи нормування енергії до застосування енергоаудиту у сполученні з контролем і нормалізацією енергоспоживання. (Україна успадкувала систему норм і стандартів на використання енергії в промисловості від колишнього Радянського Союзу. Головна їх функція перебувала в забезпеченні централізованого планування, а не управління енергоспоживанням. По мірі спаду промислового виробництва система нормування для технологічних і/або виробничих підрозділів і підприємств загалом ставала все більш некорисною, а з все зростаючою приватизацією об'єктів стає навіть шкідливою. Порівняння їх на конкретному об'єкті вкаже, як цей об'єкт відрізняється від національних (міжнародних) норм. Однак це дасть тільки дуже обмежену, лімітовану інформацію про те, які аспекти використання енергії краще або гірше звичайних – не більш, бо застосовуються лише як “моментальне фото”, оскільки вони розглядають витрати енергії тільки через конкретний фіксований проміжок часу і при певних умовах, і вони не повинні виступати у вигляді арбітра при аналізі ефективності виробничих дільниць і промислових підприємств). Перейти від інспектування промислових підприємств любої форми власності негайно та поступово для установ бюджетної сфери до експертизи і консалтингу з питань енергозбереження.

(Потрібно пам'ятати, що в умовах ринку енергоємність зменшується природним шляхом, оскільки ефективність використання енергії диктується фінансовими міркуваннями. Це змушує підприємців діяти раціонально і не жаліти грошей на більш сучасне енергоефективне обладнання.)
Ефективність використання енергії

Підвищення ефективності використання енергії буде сприяти підвищенню надійності енергопостачання, поліпшенню екологічної ситуації і зниженню витрат на імпорт енергоносіїв. Слід відмовитися від створення державних програм енергозбереження, побудованих на основі збору, підсумовування, аналізу даних, отриманих від галузевих міністерств, і на цій базі займатися плануванням енергозбереження. Оцінка потенціалу і встановлення пріоритетів по реалізації програм енергозбереження на довгострокову і короткострокову перспективи має проводитись на основі аналізу даних про “горизонтальні” і “вертикальні” технології.

(“Горизонтальні” - це всі технології, що вживаються в різних секторах енергоспоживання (електричне освітлення, двигуни, компресорні установки, бойлери, та ін.). “Вертикальні” - технології, які є специфічними, тобто вони призначені для роботи в певних умовах (підземні гірничодобуваючі машини, мартенівські печі та ін.)). Поширювати використання субсидії та фінансову підтримку програмам енергозбереження.

(Оскільки вкладати гроші в енергозбереження набагато вигідніше, ніж освоювати нові джерела енергії, то політика використання таких стимулів, як податкові пільги і позики під низький відсоток для проведення заходів щодо енергозбереження адміністраціями всіх рівнів (від уряду до місцевих органів управління), економічно доцільна. Для проектів по енергозбереженню особливо гостро стоїть проблема грошових коштів в період економічного спаду. Треба пам'ятати, що інвестиції - це найважливіший фактор розв'язання проблем енергозбереження.) Здійснювати широке впровадження програм підготовки, перепідготовки кадрів, інформування населення і популяризації енергозбереження.

(Досвід розвинених країн свідчить, що забезпечення необхідною інформацією про засоби економії енергії є простим, але дуже ефективним заходом. За даними США, кошти, витрачені на інформування, залучають в енергозберігаючі проекти в 2,5 разу більше капіталовкладень, ніж витрачені на податкові стимули.) Слід більшу увага приділяти програмам управління енергоспоживанням, які незважаючи на їх явну привабливість, не знайшли належної уваги в Україні.(значна увага надається в США) Вони складаються з: Управління електричним навантаженням, яке необхідне для вирівнювання графіків навантаження енергосистем і здійснюється шляхом зниження навантаження споживачів в часи максимуму навантаження енергосистем (що передбачає створення позапікових режимів роботи обладнання, короткострокове відключення другорядного обладнання і приладів в періоди добового максимума навантаження в енергосистемі, перенесення навантажень споживачів з періодів “піків” в періоди “провалів” навантажень енергосистеми, і т.д. Велике значення має автоматизація і системи управління електроспоживанням). Управління енергоефективністю кінцевих споживачів енергії, для чого необхідно створити нове, більше за енергоефективне обладнання (переобладнання, доукомплектування, заміна технології або конструкції чи режиму функціонування, автоматизування і т.п.), а також прийняти систему стимулів, включаючи податкові пільги і позики з низькими ставками.
Охорона навколишнього середовища
Необхідно здійснювати контроль і домагатися зменшення викидів в атмосферу CO2, NOx і SОx. ціни на енергію повинні відображати реальні витрати на відновлення навколишнього середовища. ядерна безпека повинна бути пріоритетним напрямом політики в області енергетики. Необхідно провести інвентаризацію парнікових викідів парникових газів та створити програму спільного впровадження енергозберегаючих проектів з зарубіжними країнами на базі відповідних квот на скорочення викидів парникових газів.

Источник:http://www.emfund.com.ua/iee/avp_1.htm