![]() | |
![]() ![]() |
На главную Управление энергией Рекомендації до Енергетичної стратегії України
проф., директор ІЕЕ НТУУ ”КПІ”
Стратегія складається з взаємозалежних п'яти важливих блоків: надійність енергопостачання, політика цін, законодавство і нормативна база, безпосередньо програми ефективності використання енергії, захист навколишнього середовища.
Серед завдань, включених в блоки системної стратегії, є вже досить відомі (які знаходяться в розгляді, що втілюються в життя) і ті, які не знайшли відображення в діях державних і недержавних установ. Системна стратегія вимагає розв’язання цих задач в комплексі, що дозволить розчистити дорогу від перешкод.
Потрібно застосовувати найефективніші засоби забезпечення надійності енергопостачання. Найбільш очевидні засоби досягнення цієї мети включають наступне: Максимальне використання місцевих джерел енергії (оскільки постійною проблемою України є те, що попит на енергоресурси перевищує можливості їх поставки за рахунок місцевих ресурсів); Заохочення використання різних видів палива з метою виключити домінування одного з них (споживач повинен мати право вибрати той або інший енергоносій на основі відповідних техніко – економічних розрахунків); Створення умов для заохочення конкуренції і доступ третьої сторони до електромереж (можливість підключення до конкуруючих мереж або джерел енергії); Для пост * нафти і газу важливе налагодження хороших і довгострокових зв'язків з різними країнами (не тільки з Росією і Туркменістаном, але й з країнами Ближнього Сходу та іншими); Виконати будівництво нафтопроводу та нафтотерміналу “Південний” (Одеса-Броди); Розрахунок за енергію, що поставляється, повинен здійснюватися тільки “живими” грошима. Перейти на розрахунки за транзит енергоносіїв виключно в (твердій) валюті; Здійснити будівництво нафтопроводів на узбережжі Чорного моря (для зменшення залежності від російської нафти); Додержуватися міжнародних договорів щодо транзитних перевезень енергоносіїв; Прискорити введення енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС та Київській ТЕЦ-6; Здійснити реконструкію ТЕС, реконструкція має виконуватись лише з метою створення маневрової потужності (загальна маневрова генеруюча потужність Украіни має бути не менше 25-30% ); При постачанні вугілля для ТЕС слід перейти вже у 2001р. на закупівлю його за калорії замість валу; Виконати реконструкцію нафтогазопроводів, нафтопродуктів та нафтотерміналів; Здійснити реконструкцію діючих гідроелектростанцій та добудову ГАЕС. Підключення об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України до енергетичної системи Європи з використанням вст * постійного струму; Створити умови для спільної роботи ОЕС України і Росії.
Україна має прикладати зусилля для того, щоб ефективне використання енергії допомогло скоротити імпорт палива і сприяло підвищенню надійності електропостачання за рахунок значного поширення поновлюваних джерел енергії: створити єдину державну програму створенння та впровадження поновлюваних джерел енергії: енергію вітру, сонячну енергію (сонячні колектори і сонячні батареї), тепло навколишнього середовища, геотермальну енергію, енергетичну біомасу (енергетичні сільскогосподарчі культури, деревину, солому, тверді побутові відходи, біогаз); провести інвентаризацію потенціалів по кожному виду енергетичної біомаси та створити мапу України з енергетичної біомаси. здійснити поетапний перехід у комунально-побутовому секторі середніх і малих міст та селищ на використання комбінованого виробництва тепла та електричної енергії на базі біомаси (відходів соломи, деревени, відходів щепи та гранул); створити умови для розробки і створенню обладнання та інфраструктури по виробництву та постачанню біомаси у відповідності до можливостей регіонів України.
(Потрібно пам'ятати, що в умовах ринку енергоємність зменшується природним шляхом, оскільки ефективність використання енергії диктується фінансовими міркуваннями. Це змушує підприємців діяти раціонально і не жаліти грошей на більш сучасне енергоефективне обладнання.)
Підвищення ефективності використання енергії буде сприяти підвищенню надійності енергопостачання, поліпшенню екологічної ситуації і зниженню витрат на імпорт енергоносіїв. Слід відмовитися від створення державних програм енергозбереження, побудованих на основі збору, підсумовування, аналізу даних, отриманих від галузевих міністерств, і на цій базі займатися плануванням енергозбереження. Оцінка потенціалу і встановлення пріоритетів по реалізації програм енергозбереження на довгострокову і короткострокову перспективи має проводитись на основі аналізу даних про “горизонтальні” і “вертикальні” технології.
(“Горизонтальні” - це всі технології, що вживаються в різних секторах енергоспоживання (електричне освітлення, двигуни, компресорні установки, бойлери, та ін.). “Вертикальні” - технології, які є специфічними, тобто вони призначені для роботи в певних умовах (підземні гірничодобуваючі машини, мартенівські печі та ін.)). Поширювати використання субсидії та фінансову підтримку програмам енергозбереження.
(Оскільки вкладати гроші в енергозбереження набагато вигідніше, ніж освоювати нові джерела енергії, то політика використання таких стимулів, як податкові пільги і позики під низький відсоток для проведення заходів щодо енергозбереження адміністраціями всіх рівнів (від уряду до місцевих органів управління), економічно доцільна. Для проектів по енергозбереженню особливо гостро стоїть проблема грошових коштів в період економічного спаду. Треба пам'ятати, що інвестиції - це найважливіший фактор розв'язання проблем енергозбереження.) Здійснювати широке впровадження програм підготовки, перепідготовки кадрів, інформування населення і популяризації енергозбереження.
(Досвід розвинених країн свідчить, що забезпечення необхідною інформацією про засоби економії енергії є простим, але дуже ефективним заходом. За даними США, кошти, витрачені на інформування, залучають в енергозберігаючі проекти в 2,5 разу більше капіталовкладень, ніж витрачені на податкові стимули.) Слід більшу увага приділяти програмам управління енергоспоживанням, які незважаючи на їх явну привабливість, не знайшли належної уваги в Україні.(значна увага надається в США) Вони складаються з: Управління електричним навантаженням, яке необхідне для вирівнювання графіків навантаження енергосистем і здійснюється шляхом зниження навантаження споживачів в часи максимуму навантаження енергосистем (що передбачає створення позапікових режимів роботи обладнання, короткострокове відключення другорядного обладнання і приладів в періоди добового максимума навантаження в енергосистемі, перенесення навантажень споживачів з періодів “піків” в періоди “провалів” навантажень енергосистеми, і т.д. Велике значення має автоматизація і системи управління електроспоживанням). Управління енергоефективністю кінцевих споживачів енергії, для чого необхідно створити нове, більше за енергоефективне обладнання (переобладнання, доукомплектування, заміна технології або конструкції чи режиму функціонування, автоматизування і т.п.), а також прийняти систему стимулів, включаючи податкові пільги і позики з низькими ставками.
Источник:http://www.emfund.com.ua/iee/avp_1.htm
![]() ![]() ![]() ![]() На главную Управление энергией 0.0029 |
|