Тези до виступу на тему:

Розвиток муніципальної бюджетної автономії в Україні та нові можливості для місцевого фінансування проектів з енергоефективності

Бюджетна реформа, що почалась в 2002 році, ставить на меті вирішити такі завдання:

- реальна самостійність різних рівнів влади в управлінні власними фінансами;

- об’єктивний підхід у розрахунку трансфертів до місцевих бюджетів;

- чітке розмежування бюджетних повноважень між різними рівнями бюджетів;

- забезпечення прозорості в бюджетному процесі;

- забезпечення довгострокового планування місцевого розвитку;

- забезпечення зацікавленості місцевих бюджетів в ефективному управлінні фінансовими ресурсами

Змінилась структура місцевих бюджетів, тепер бюджет складається з двох частин – перша складається з доходів та видатків, які беруться до розрахунку трансфертів, їх ще називають делегованими повноваженнями. Друга – на виконання власних повноважень, до яких належить комунальне господарство.

Введено поняття бюджету розвитку, до якого в обов’язковому порядку відносяться такі доходи, як кошти від приватизації.

Деякі питання, які стосуються енергозбереження

Чи не відбудеться скорочення фінансування місцевих бюджетів на величину економії енерговитрат об’єктів бюджетної сфери після впровадження енергозберігаючих заходів?

Ні, розрахунки трансфертів проводяться на основі формули, яка враховує кількість населення, загальнодержавні нормативи на душу населення по основних групах видатків і не залежать від реальних видатків в конкретному місті.

Чи є можливим для міського фінансового управління зберегти попередній рівень фінансування енергоспоживання в бюджетних будівлях (школах та ін.) після досягнення в цих будівлях фактичного скорочення енерговитрат за рахунок енергозбереження?

Так, звичайно, обсяг фінансування залежить від рішення ради та обсягу трансфертів з державного бюджету.

Чи є можливим використання економії поточних витрат на енергоспоживання бюджетних будівель для фінансування капітальних вкладень в енергозберігаючі заходи та матеріального стимулювання досягнутої економії (як на рівні міського бюджету, так і на рівні користувачів будівель - шкіл та ін.)? Чи не виникнуть при цьому претензії з боку контрольно-ревізійних органів?

Ніяких претензій не може бути, такі видатки повинні бути зафіксовані в рішенні ради про бюджет.

Які можливі конкретні механізми використання досягнутої економії енерговитрат (створення цільових фондів для накопичення та реінвестування економії та ін.), і які для цього необхідно здійснити процедурні та правові кроки?

Для створення цільового фонду повинен бути вказаний ресурс його наповнення, тому цей метод не є ефективним, тим більше, що згідно зі статтею 13 п.4 Бюджетного Кодексу умови створення такого фонду повинні бути визначені законом. Тому реальним кроком є закладення відповідних видатків за фактом виконання попереднього року виходячи із суми зекономлених коштів. Такі кошти виникають як вільні залишки коштів станом на 1 січня. Програма енергозбереження повинна бути зафіксована в бюджеті окремим рядком по кожному розділу видатків – освіті, охороні здоров’я, ЖКХ тощо.

Які статті за наявним класифікатором бюджетних видатків дозволяють фінансувати заходи з енергозбереження?

По економічній класифікації такі видатки доцільно здійснювати по статті 1170 “державні програми”.

Чи є захищеними статті бюджетного фінансуванння енерговитрат, тобто чи можна говорити про наявність гарантій отримання певного обсягу бюджетних коштів протягом періоду життєвого циклу енергозберігаючого проекту?

“Захищеність” статей визначається Законом про державний бюджет. Рішеннями місцевої ради деякі статті можуть теж бути визначені як захищені.

Чи є можливість використання на енергозбереженння коштів житлово-комунальних субсидій при скороченні потреби в них за рахунок підвищення енергоефективності житлових будівель?

Наразі на фінансування субсидій виділяються субвенції з державного бюджету, обсяг яких обраховується за фактом нарахування. Однак виходячи з того, що вони не надаються в повному обсязі, така економія допоможе зменшити збитки.

За якими узагальненими показниками нараховуються субсидії для міст?

Головні показники, за якими нараховуються субсидії – тарифи, затверджені місцевою радою та розмір зарплати особи, яка претендує на субсидії. Якщо видатки на комунальні послуги перевищують певну частку доходів сім’ї (наразі 20%), то така сім’я претендує на отримання субсидії.

Яким є рівень повноважень міської влади при визначенні потреби в житлово-комунальних субсидіях та їх призначенні?

Відділ субсидій приймає рішення про нарахування субсидії, керуючись законодавством. Рада може вплинути на цей обсяг міняючи тариф.

1 Чи можна на місцевому рівні приймати рішення про введенння стимулів до ощадливого використання теплової енергії та води для отримувачів пільг та субсидій?

Механізм такого заохочення при відсутності індивідуальних приладів обліку є невизначений.

1 Чи є можливим на місцевому рівні приймати рішення про введення інвестиційної складової до тарифів на тепло- та водопостачання?

Так, однак із соціально-політичної точки зору варто розподілити навантаження також на бюджет.

1 Якими є обмеження на залучення зовнішніх кредитних ресурсів для фінансування муніципальних проектів з енергоефективності?

Відповідно до ст. 74 БК видатки на обслуговування боргу не можуть перевищувати 10% видатків загального фонду. Всі запозичення здійснюються до бюджету розвитку. Поки що не затверджено Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів.

1 Які є варіанти надання застави з боку міста для отримання кредитного фінансування під енергозберігаючі проекти?

Все, що місто може відчужити, може бути заставою.

1 Чи можна на місцевому рівні вводити податкові пільги для заохочення енергозбереження?

Тільки по місцевих податках та зборах та по платі на землю в частині, що надходить до міського бюджету (75% для міст обласного значення, 60% - для міст районного значення).

1 Чи передбачені законом про бюджет можливості отримання пільгового фінансування, яке можна було б використати для енергозберігаючих проектів?

Звичайно, в державному бюджеті може бути зафіксована відповідна програма, тоді кошти на виконання цієї програми надходитимуть до місцевих бюджетів у вигляді субвенцій.

1 Чи доцільно тарифи встановлювати на рівні, який не покриває собівартості функціонування комунальних підприємств.

Це допускається, якщо за результатами досліджень підвищення тарифів є соціально небезпечним. Індикатором цього є рівень проплати за комунальні послуги. Не можна допускати його зниження нижче 60%. У випадку, якщо рада визнає за доцільне утримувати соціально-допустимих рівнів, необхідне надання дотації з місцевого бюджету.