Керівник розроблення програми:
Л.Мельник – Заступник голови Львівської облдержадміністрації, депутат Львівської обласної ради

Виконавчий директор:
З.Гошовський – Заступник начальника управління вугільної промис-ловості та паливно-енергетичного комплексу облдержадміністрації

Керівник робочої групи:
В.Турковський – Директор РЦЕЕ, к.т.н., доц. Національного універси-тету “Львівська політехніка”

Основні розробники програми:
М.Олійник – К.т.н., доц. Національного університету “Львівська політехніка”
М. Галай - Головний спеціаліст управління вугільної промисло-вості та паливно-енергетичного комплексу облдерж-адміністрації
Я. Романюк - Провідний спеціаліст управління вугільної промисло-вості та паливно-енергетичного комплексу облдерж-адміністрації
Д. Грінченко - К.т.н., доц. Національного університету “Львівська політехніка”

ЗМІСТ:

Загальні положення
Характеристика та перспективи розвитку економіки області
Стан енергоспоживання та забезпечення області енергоресурсами
Стан, потенціал та пріоритети енергозбереження
Першочергові маловитратні та перспективні енергозберігаючі заходи
Система управління та навчально-інформаційного забезпечення енергозбереження
Потенціал та можливості використання поновлюваних і нетрадиційних джерел енергії

Витяги з основних роділів програми.

ВСТУП.

Комплексна програма енергозбереження Львівської області розроблена на виконання Указу Президента України від 10.03.00р. № 457 “Про рішення РНБО України від 14.02.00р. “Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України” та рішення ХVІ сесії Львівської обласної ради з метою аналізу існуючого стану з енергозбереження в регіоні, розробки заходів з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві, побуті, промисловості, транспорті, паливно-енергетичному комплексі, в АПК – у всьому народному господарстві області. Для розробки Програми створена робоча група, у склад якої ввійшли працівники Національного університету “Львівська політехніка”, керівники і спеціалісти підприємств паливно-енергетичного комплексу, науковці, працівники регіонального центру з енергозбереження, працівники управління вугільної промисловості та паливно-енергетичного комплексу.

При розробці Програми використовувались:

· Комплексна державна програма енергозбереження України 1996 - 2000 років;

· “Додаткові заходи та уточнені показники виконання комплексної державної програми енергозбереження України”;

· Законодавство України в галузі енергозбереження;

· Нормативні акти;

· Статистична звітність області;

· Заходи з енергозбереження райдержадміністрацій та міськвиконкомів області, підприємств, організацій, вищих навчальних закладів;

· Матеріали конференцій, семінарів, наукових розробок.

Загальні положення

Мета та основні завдання програми

Метою обласної програми енергозбереження є на основі існуючого стану та прогнозу розвитку економіки та діючій нормативно-правовій базі розробити основні, найбільш ефективні напрямки діяльності з енергозбереження, спрямовані на виконання державних завдань з енергозбереження. Передумовою ефективного проведення політики енергозбереження є створення та впровадження в життя нормативно-правової бази енергозбереження, формування сприятливого економічного середовища, налагодження та забезпечення ефективного функціонування системи управління і навчально-інформаційного забезпечення заходів з енергозбереження.

Першочергові завдання програми орієнтовані на проведення організаційних та маловитратних заходів спрямованих на зменшення марнотратства та продуктивних витрат енергоресурсів, на зменшення бюджетних витрат на енергоносії, зокрема.

· зменшення витрат енергоресурсів і виплат коштів за енергоносії організаціями і установами, що фінансуються з обласного і місцевих бюджетів;

· зменшення обсягу субсидій для населення за спожиті енергоносії;

· зменшення обсягу компенсацій для підприємств-постачальників енергоресурсів за надання субсидій для населення та витрати бюджетних установ.

Важливою підставою для проведення політики енергозбереження є встановлення потенціалу енергозбереження у теперішніх умовах розвитку галузей народного господарства області, розроблення програм економного використання наявних енергетичних ресурсів області та впровадження ефективних першочергових і перспективних заходів з енергозбереження. Для цього необхідно задіяти усі можливі механізми інвестицій у енергозберігаючі програми галузей господарства.

Обласна програма є цільовою програмою, яка накреслює основні напрямки та заходи з енергозбереження і призначена для формування на підприємствах, незалежно від форм власності, конкретизованих програм енергозбереження стосовно їх технологій і використовуваних енергоресурсів. У ході формування заходів з енергозбереження враховані програми розвитку паливно-енергетичного комплексу області, пропозиції окремих галузевих управлінь, міського господарства, бюджетної сфери тощо. Ефективність програми енергозбереження можлива за умови структурно-технологічної перебудови підприємств та галузей обласного господарства, заміни застарілого енергоспоживаючого устаткування, виробництва та використання нових матеріалів і конструкцій, налагодження чіткої системи контролю споживання паливно-енергетичних ресурсів об’єктами господарювання, використання нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії тощо. Особливого значення набуває науково-технічна підтримка політики енергозбереження, пошук і активне впровадження в практику новітніх розробок, що сприяють покращанню використання енергоресурсів, оптимізації енергетичних потоків на підприємствах і в області в цілому.

Враховуючи конкретний економічний стан області, планується реалізація програми енергозбереження за два етапи 2001-2005 та 2005-2010 роки. Перший етап передбачає впровадження заходів, що мають малий термін окупності і не потребують значних інвестицій.

Другий етап передбачає заходи технологічного характеру і його реалізація вимагатиме масштабних капіталовкладень.

Основною метою реалізації програми енергозбереження є неухильне зменшення енергоємності одиниці продукції практично усіх галузей господарства, переорієнтація технологій на ефективні енергоносії, використання власних енергетичних ресурсів області. Така орієнтація сприятиме створенню робочих місць і зниженню соціальної напруженості в області.

Зниження енергоємності продукції та впровадження ефективних технологій спалювання палива дозволять зменшити забруднення навколишнього середовища шкідливими промисловими викидами.

Характеристика та перспективи розвитку економіки області

Обсяги та перспективи виробництва валового внутрішнього продукту

Основним показником, який визначає стан економіки як країни, так і області зокрема, є обсяги виробництва валового внутрішнього продукту (ВВП).

У Програмі подані фактичні та прогнозні обсяги виробництва ВВП на перспективу до 2010 року за трьома сценаріями розвитку: оптимістичним, цільовим та песимістичним.

В 1998 році валовий внутрішній продукт у фактичних цінах всього по області склав 3361 млн. гри., що становить 84% до аналогічного показника за 1995 рік (1996 р. до 1995 р. - 93%, 1997 р. до 1995 р. - 84%). Як бачимо, за останні роки спостерігалася тенденція до спаду обсягів виробництва ВВП, що зумовлено явищами, характерними як для економіки області, так і для економіки України.

Зважаючи на позитивні зрушення в економіці країни (показник динаміки реального ВВП в цілому за 1999 рік був найвищим за всі роки незалежності держави) програмою енергозбереження області передбачено три сценарії розвитку регіону на період до 2010 року, згідно яких прогнозуються обсяги ВВП області у фактичних цінах 1998 року відповідно до кожного із сценаріїв: оптимістичного, вірогідного (цільового) і песимістичного. В основу вірогідного (цільового) сценарію закладено динаміку валового внутрішнього продукту України, передбачену Додатковими заходами та уточненими показниками виконання Комплексної державної програми енергозбереження України, схваленими постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2800 р. №104 Оптимістичний сценарій має дещо вищий показник динаміки, а песимістичний - показник динаміки дещо нижчий від прогнозованого за вірогідним сценарієм.

Стан енергоспоживання та забезпечення області енергоресурсами

Споживання енергоресурсів окремими галузями

Енергоспоживання в області порівняно з 1990 р. суттєво зменшилось, у першу чергу, за рахунок зменшення енергоспоживання у промисловому секторі. Суттєвий вплив на ефективність енерговикористання мала економічна і енергетична криза у державі.

Ефективність використання енергоресурсів у сфері матеріального виробництва знизилась внаслідок зменшення випуску товарної продукції підприємствами промисловості і сільського господарства, наявності значного за обсягом і сталого енергоспоживання на вирішення екологічних проблем, практичної відсутності технічного переоснащення застарілих технологій тощо. Темпи зниження випуску продукції випереджають темпи зниження енергоспоживання, а це зумовлює погіршення енерговикористання енергетичних ресурсів. Аналіз динаміки виробництва ВВП, поданий у розділі 2, показав його стале зниження. Наприклад, у 1999 році обсяг ВВП знизився порівняно з 1998 роком на 0,5%. За цей період споживання таких енергоресурсів, як кам’яне вугілля зросло на 77,4 тис. тонн, нафти – на 119,1 тис. тонн, бензину автомобільного – на 25,2 тис. тонн, дизельного палива – на 4,5 тис. тонн. Натомість знизилось споживання торфу, мазуту паливного, скрапленого газу, теплової енергії та електроенергії. Таким чином спостерігається зміна кількісних показників використання окремих енергоносіїв.

Однак паливоємність ВВП у цінах 1998 року знизилась від 1,494 кг.у.п. на 1 грн. у 1998 р. до 1,461 кг.у.п. на 1 грн. у 1999 р., а електроємність у вимірах кВт? год на 1 грн. знизилась від 1,488 до 1,406 за цей же період. Це стало наслідком впроваджених енергозберігаючих заходів в економіку області.

Оснащення енергоспоживачів області приладами обліку

В умовах економічної і енергетичної кризи основні зусилля області у сфері енерговикористання були спрямовані на вирішення проблеми обліку енергоносіїв, на організацію виробництва енергоефективних матеріалів та конструкцій та їх масове впровадження, на становлення системи інформаційного забезпечення енергозберігаючих заходів і технологій.

За попередній період в області реалізовано ряд заходів з енергозбереження.

Велика увага надавалась оснащенню енергоспоживаючих об’єктів приладами обліку енергоресурсів. У табл. 3.5 подані зведені дані про оснащення приладами обліку і потребу таких приладів в установах, що фінансуються з місцевого бюджету, а у табл. 3.6 – дані про оснащення таких установ приладами обліку у містах і районах області станом на 1.11.2000 р. За даними таблиць установи області оснащені на 97,8% приладами обліку газу, на 83,4% - приладами обліку холодної води, на 67,6% - приладами обліку гарячої води, на 74,0% - приладами обліку теплової енергії. На дооснащення обласних бюджетних установ приладами обліку необхідно затратити ще 2791,5 тис. грн.

Стан, потенціал та пріоритети енергозбереження

Наведено розрахунок потенціалу енергозбереження відносно рівня споживання основних енергоресурсів галузі економіки області. Розрахунок потенціалу енергозбереження виконаний на підставі даних про споживання енергоносіїв народним господарством області у 1998-1999 роках. Відносні показники економічно доцільного і технічно можливого потенціалу енергозбереження в галузі економіки області відповідають середнім показникам в цілому по державі. Досягнення розрахункових показників можливе за умови неухильного впровадження енергозберігаючих заходів та їх належного фінансування. За даними впровадженням заходів з енергозбереження у промисловості області можна досягти зменшення витрат електроенергії на 103,23 млн. кВт? год, теплової енергії - на 216,6 тис. Гкал., палива – на 112,6 тис.т.у.п. У житлово-комунальній сфері можливе зниження споживання електроенергії на 120,4 млн. кВт? год, теплової енергії – на 238,3 тис. Гкал., палива – на 122,8 тис. т.у.п.

Пріоритетами енергозбереження в окремих галузях слід вважати дооснащення їх приладами обліку та налагодження автоматизованої системи обліку виробництва і споживання енергоносіїв, використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії, утилізацію тепла, модернізацію основних технологічних процесів тощо.

Основний потенціал енергозбереження у нафтопереробній промисловості зосереджений у технологічних процесах та впровадженні нового технологічного обладнання. Планується поглиблена до 75-77% переробка нафти шляхом вакуумної переробки мазуту, каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу. У перспективі за рахунок поглибленої переробки гудрону ступінь переробки нафти планується довести до рівня 82-85%.

Значні резерви енергозбереження тут криються у рекуперації тепла та впровадженні автоматичних систем на паливних резервуарах.

У будівництві досягти енергозбереження можна лише шляхом технічного переоснащення будівельного виробництва.

У хімічні промисловості економії енергоресурсів можна досягти впровадженням нових технологічних процесів, а саме: застосування ефективних каталізаторів, апаратів пришвидшеного закипання, утилізаційного обладнання.

Стан виробництва, наприклад, у паливно-енергетичному комплексі також дозволяє досягти економії енергоресурсів. У табл. 4.3 подані фактичні прогнозні питомі витрати енергоносіїв на їх видобуток, переробку і транспортування, а у табл. 4.4 подані розрахунки прогнозного зменшення питомих витрат енергоносіїв відносно фактичного питомого споживання у 2000 р. Аналіз показує, що внаслідок впровадження енергозбережних заходів у 2010 р. можна досягти зменшення витрат умовного палива на 4,91-16,07%, електроенергії – на 5,67-18,37%, тепла на 6,0-29,18%.

Першочергові маловитратні та перспективні енергозберігаючі заходи

Проведена оцінка потенціалу енергозбереження на рівні базового 1995 р. показала, що його розміри становлять від 4,7 до 8,3% від обсягу споживання первинних енергоресурсів.

При оцінці потенціалу враховувались об’єктивні економічні передумови, такі, як низький рівень використання виробничих потужностей підприємств, можливість більш повного використання власного природно-ресурсного потенціалу, інші.

Стратегія розвитку галузей спрямована на реконструкцію технологічно неефективних виробництв, впровадження нових енергозберігаючих технологій, розвиток експорту, особливо у виробництві продукції кінцевого споживання.

Структурні зрушення у виробничій сфері на перспективний період до 2010 року передбачають зростання питомої ваги енергомістких виробництв порівняно з їх частками в структурі виробництва в 1995 році, таким чином, прогнозовані зміни структури виробництва частково компенсують позитивний вплив заходів з енергозбереження.

Перелік основних заходів, необхідних коштів та результатів енергозбереження на підприємствах паливно-енергетичного комплексу наведені у додатках 1–3.

Система управління та навчально-інформаційного забезпечення енергозбереження.

Існуючий стан економіки не дозволяє розраховувати у найближчий період на вкладання суттєвих коштів у технічне переоснащення виробництва та запровадження енергоефективних технологій. У цих умовах першочерговим етапом зменшення споживання енергоресурсів є доведення їх витрат до мінімального рівня, що відповідає існуючому на даний момент технічному оснащенню галузей економіки. Це передбачає зменшення непродуктивних втрат, тобто ліквідацію перевитрат та просто крадіжок енергоресурсів, зменшення рівня втрат. Потенціал енергозбереження за рахунок непродуктивних втрат є значним, за різними оцінками сягає 30-50% теперішнього енергоспоживання. Реалізація цього потенціалу разом зі запровадженням маловитратних заходів з енергозбереження може дозволити суттєво зменшити витрати на енергоносії і вивільнити кошти для впровадження енергоефективної техніки і технологій. Основними передумовами зменшення непродуктивних втрат є:

· створення регіональної управлінської вертикалі з енергозбереження;

· підготовка спеціального кадрового потенціалу;

· якісне інформаційне забезпечення.

Отже, зменшення непродуктивних втрат енергоресурсів може бути досягнуто, у першу чергу, організаційними заходами, для реалізації яких необхідно створити відповідну структуру управління енергозбереженням, яка б охоплювала обласний і районний (міський) адміністративні рівні, з одночасним запровадженням на підприємствах або групах підприємств системи енергетичного менеджменту (управління енерговикористанням). Така система управління могла б виконувати наступні функції:

· здійснення оперативного контролю стану споживання енергоресурсів;

· зведення оперативного енергетичного балансу області;

· систематизація діяльності з енергозбереження;

· вибір пріоритетних напрямів енергозбереження;

· вибір першочергових об’єктів впровадження заходів з енергозбереження;

· контроль перевитрат енергоресурсів у порівнянні з нормативним (базовим) показником;

· моніторинг заходів з енергозбереження та контроль ефективності їх запровадження;

· оперативне інформаційне забезпечення з питань енергозбереження;

· нагромадження фахівцями з енергозбереження досвіду практичної діяльності у цій сфері, підвищення їх кваліфікації.

Результативність системи управління енергозбереженням може бути підвищена за рахунок розроблення і впровадження регіональної системи стимулювання споживачів енергоресурсів за досягнуті результати в енергозбереженні та зменшення витрат коштів на енергоносії. Структурна схема системи управління та навчально-інформаційного забезпечення енергозбереження наведена на Загальне управління енергозбереженням в області здійснює заступник голови облдержадміністрації через відділ (управління) ОДА. Безпосередню роботу проводить начальник відділу (управління) ОДА через енергоменеджерів відділу (управління) ОДА, що організовують і контролюють роботу відділів енергозбереження району або міст області. Енергоменеджери районного рівня безпосередньо організовують і проводять роботу зі споживачами енергетичних ресурсів. Виходячи з масштабів енергоспоживання споживачі енергоресурсів об’єднані у наступні групи:

· бюджетна сфера;

· виробнича сфера;

· агропромисловий комплекс;

· житлово-комунальна сфера.

Основною функцією енергоменеджерів відділу енергозбереження району (міста) є запровадження у підпорядкованих підрозділах системи енергетичного менеджменту. Це передбачає:

· проведення енергетичного обстеження;

· організацію розроблення енергетичних паспортів;

· нормування витрат окремих видів енергоносіїв;

· моніторинг споживання енергоресурсів;

· розроблення програми енергозбереження;

· реалізацію організаційних заходів;

· контроль проведення маловитратних та технічних заходів з енергозбереження;

· моніторинг ефективності впроваджених заходів;

· оперативне інформування ОДА про стан енергоспоживання;

Аналогічні функції покладаються на енергоменеджерів підприємств виробничої сфери й агропромислового комплексу.

Для здійснення оперативного (щоденного, тижневого, місячного) контролю за станом споживання енергоресурсів та зведення оперативного енергетичного балансу області відділ (управління) енергозбереження ОДА регулярно отримує інформацію про енергоспоживання об’єктами області від районних (міських) відділів енергозбереження та про енергопостачання від виробників і постачальників енергетичних ресурсів. Обмін інформацією у майбутньому повинен здійснюватись через регіональну інформаційну мережу з енерговикористання. Система управління енергозбереженням передбачає контроль за ефективністю енерговикористання (рівнем витрат, втрат на власні потреби) постачальників енергетичних ресурсів: ВАТ “Львівенерго”, ВАТ “Львівгаз”, ДКП “Облводоканал”, ДКП “Теплокомуненерго” та запровадження на цих підприємствах системи енергетичного менеджменту.

Наведена система управління потребує відповідної інформаційної підтримки щодо правової бази енергозбереження, нормативних документів, характеристик енергоефективних технологій, методів, пристроїв, установок, конструкцій, матеріалів тощо. Робота з інформаційного забезпечення енергозбереження може бути покладена на Регіональний центр Національної інформаційної мережі енергозбереження, створений у Регіональному центрі з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту Національного університету “Львівська політехніка” (РЦЕЕ).

Ефективне функціонування системи управління енергозбереженням може бути досягнуто за відповідного кадрового забезпечення – наявності спеціалістів з енерговикористання та необхідного рівня кваліфікації адміністративно-управлінського персоналу, діяльність якого пов’язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів. Це відповідає вимогам Комплексної державної програми енергозбереження України щодо періодичної атестації вказаних посадових осіб.

Діяльність з енергозбереження може підвищити зайнятість населення шляхом організації енергоаудиторських, енергоконсультаційних фірм. До роботи у цих фірмах можуть бути залучені тимчасово непрацевлаштовані фахівці відповідного профілю, що знаходяться на обліку у комісіях з працевлаштування. Вказані особи можуть скеровуватись на курси підвищення кваліфікації в РЦЕЕ, зокрема з енергетичного аудиту, після їх завершення працевлаштовуватись у спеціалізованих організаціях з проведення енергетичних обстежень.

Схема навчальної діяльності з енергозбереження в області, розроблена Регіональним центром з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту Національного університету “Львівська політехніка”, передбачає охоплення різними формами навчання працівників підприємств, організацій та населення. Залежно від виду практичної діяльності слухачів передбачаються такі спрямування навчальної роботи: адміністративне, фахове, технологічне, контролююче та просвітницьке. Основна ідея навчання спрямована на запровадження на виробництві чи в організації системи енергетичного менеджменту або реалізації на даному рівні певних заходів з енергозбереження. Залежно від потреби, спрямування, часових і фінансових можливостей слухачів, їм можуть бути запропоновані різні форми навчальної діяльності, зокрема отримання другої спеціальності “Енергетичний менеджмент”, курси підвищення кваліфікації різної тривалості, короткочасні семінари тощо. Навчальна діяльність РЦЕЕ ліцензована Міністерством освіти і науки України.

Для вивчення методів і заходів з енергоефективного ведення господарства і побуту студентами неенергетичних спеціальностей, учнями шкіл і технікумів у навчальних закладах доцільно запровадити у закладах освіти курс “Основи енергозбереження” у відповідності до рекомендації Міносвіти та Держкоменергозбереження України. Доцільно також видати посібник “Основи енергозбереження” та серію посібників “Бібліотека енергоменеджера” (посібники підготовлені викладачами-експертами РЦЕЕ).

Потенціал та можливості використання поновлюваних і нетрадиційних джерел енергії.

Недостатність у забезпеченні області первинними джерелами енергії призводить до її уповільненого виходу з кризи. Справі можна дещо зарадити‚ якщо ефективно використати енергію поновлювальних джерел – енергії сонця‚ вітру‚ гідропотічків, теплової енергії ґрунту, геотермальну і біогазову енергії‚ а також енергію зеленої біомаси у вигляді сировини для виробництва спиртів як палива.

З перерахованих видів поновлювальних джерел енергії в умовах Львівської області найбільш ефективно можуть бути використані такі: енергія сонця‚ вітру‚ теплова енергія ґрунту‚ енергія потічків‚ геотермальна енергія‚ біогазова енергія‚ енергія зеленої біомаси та отримання кормового білку з хлорели та спіруліни.

Спіруліна і хлорела для свого росту потребують вуглекислого газу як основи росту‚ а також низько потенційної теплоти‚ яку можуть забезпечити у великій кількості як тваринницькі комплекси‚ так і відходи промислового виробництва. Спіруліна є також дефіцитним продуктом для хімфармвиробництва та вітамінної промисловості і високоліквідною товарною продукцією.

Львівська область багата на поновлювальні джерела енергії і проблема лише в тому як їх ефективно використати

ВИСНОВКИ

На найближчу перспективу єдиним реальним шляхом виходу області, як і всієї держави з енергетичної кризи є орієнтація на підвищення енергоефективності та енергозбереження, зменшення енергоємності продукції, поступовий розвиток та використання поновлювальних нетрадиційних джерел енергії. Витрати на тонну умовного палива, отриманого за рахунок енергозбереження, в декілька разів менші від витрат на його видобуток чи купівлю. Тому в умовах України, Львівської області підвищення енергоефективності та енергозбереження стає стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери на найближчий час та подальшу перспективу. Для реалізації потенціалу енергозбереження та підвищення ефективності потрібна структурно-технологічна перебудова економіки країни в цілому, її окремих регіонів та галузей, підприємств та фізично зношеного устаткування, припинення випуску неефективного (з точки зору енерговикористання продукції і впровадження новітніх технологій) обладнання та побутових приладів.

За умови обмеженості інвестиційних ресурсів модернізацію та структурно-технологічну перебудову необхідно проводити в першу чергу в галузях, що забезпечують нагальні потреби суспільства – в паливно-енергетичному комплексі, сільському господарстві, житлово-комунальній сфері, легкій і харчовій промисловості, а також у галузях, що випускають конкурентноздатну продукцію для зовнішнього ринку. Важлива частина технологічних заходів пов’язана з покращенням використання енергоресурсів за рахунок підвищення рівня експлуатації існуючого енергетичного господарства, споживачів, модернізації технологічних процесів перш за все, за рахунок маловитратних заходів, спрямованих на підвищення комплексності використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення витрат, оптимізацію режимів роботи за рахунок невикористання енергетично неефективних застарілих технологій та устаткування, а також впровадження побутової техніки з низькою ефективністю використання енергоресурсів. Розробка та реалізація програми енергозбереження забезпечить отримання вагомих результатів, що мають державне значення. Початок реалізації програми відбувається в умовах, коли, з одного боку, така програма вкрай необхідна, а з другого, коло її реалізації дуже ускладнене через відсутність відповідної економічної бази.

У цих умовах першочерговим етапом зменшення споживання енергоресурсів є доведення їх витрат до мінімального рівня, що відповідає існуючому на даний момент технічному оснащенню галузей економіки. Це передбачає зменшення непродуктивних втрат, тобто ліквідацію перевитрат та просто крадіжок енергоресурсів, зменшення рівня втрат. Потенціал енергозбереження за рахунок непродуктивних втрат є значним, за різними оцінками сягає 30-50% теперішнього енергоспоживання. Реалізація цього потенціалу разом зі запровадженням маловитратних заходів з енергозбереження може дозволити суттєво зменшити витрати на енергоносії і вивільнити кошти для впровадження енергоефективної техніки і технологій. Основними передумовами зменшення непродуктивних втрат є: створення регіональної управлінської вертикалі з енергозбереження, підготовка відповідного кадрового складу, якісне інформаційне забезпечення.

Своєчасність та необхідність розробки та впровадження програми полягає в тому, що завдяки підвищенню рівня енергоефективності в економіці та соціальній сфері України можуть бути реалізовані настільки великі обсяги економії енергоресурсів, що енергозбереження має перетворитися в одне з найбільш потужних джерел енергозабезпечення області. Згідно з прогнозними розрахунками (вірогідний сценарій розвитку) рівень ВВП в області у 2005р. становитиме 4528млн.грн., що складає майже 200% порівняно з 1998 роком.

Потреба народного господарства області в паливно-енергетичних ресурсах прогнозується: у 2005р. – 5,35млн.т.у.п., що складає біля 107% до рівня 1998р.; електроспоживання – 5,41млрд.квт.г - 108% до рівня 1998р.; у 2010р. споживання палива прогнозується на рівні 5,93млн.т.у.п., що складає 142% до рівня 1998р., електроспоживання – 7,1млрд.квт.г. – 142% до рівня 1998р. У випадку, коли не буде змінено паливоємність до рівня 1,882 кг у.п. на 1грн. ВВП у 2005р. та 0,891 кг у.п. у 2010р., електроємності 1,195квт.г. на 1грн. ВВП у 2005р. та 1,067 кВт? год на 1грн. ВВП, збереження питомих показників на рівні 1998 року, споживання палива повинно було б зрости до 6,8млн.т.у.п. у 2005р., та 9,94 млн. т.у.п. 2010р., електроспоживання відповідно до 6,7млрд.квт.г. у 2005р. і 9,9млрд.квт.г. у 2010р. Тому збереження питомих витрат енергоресурсів на рівні 90-их років привело б до економічного колапсу в економіці області. В області сформований великий потенціал економії паливно-енергетичних ресурсів. Сумарний потенціал енергозбереження всіх галузей економіки області складає 770,8тис. т.у.п. Одним з головних результатів комплексної програми енергозбереження Львівської області є розробка маловитратних та перспективних енергозберігаючих заходів. В розробці цих заходів взяли участь фахівці, керівники і спеціалісти райдержадміністрацій, виконкомів міст обласного підпорядкування, управлінь облдержадміністрації, підприємств та організацій області.

Для реалізації практичних заходів комплексної програми енергозбереження Львівської області необхідні кошти на 2001-2005рр. в сумі ___________млн.грн.

Таким чином, вкладена 1грн. в енергозбереження області дасть економічний ефект 1,5-3грн.

В програмі розроблена нова структура управління енергозбереженням області, з допомогою якої і повинні реалізовуватись енергоощадні заходи у всіх галузях народного господарства, суспільному житті області. Енергоменеджери в райдержадміністраціях, виконкомах міст обласного підпорядкування, кожен у своєму напрямку, спільно з керівниками підприємств, установ, організацій будуть знаходити найбільш енерговитратні об’єкти та розраховувати на швидкий економічний ефект, впроваджувати енергоощадні заходи.

Запропонована система навчально-інформаційного забезпечення енергозбереження області, якою передбачено можливість навчання та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, інформування населення області про енерговитратність, енергоощадність, виховання в громадян цивілізованого ставлення до енергії, як дару Господа, який треба споживати розумно, щоб не повторити Чорнобильської катастрофи.

Важливим аспектом енергозбереження є екологічний, оскільки захист навколишнього середовища за допомогою енергозбереження не пов’язаний з додатковими витратами енергії, тоді як різні природоохоронні дії часто передбачають суттєве збільшення енергоспоживання. Природоохоронний ефект енергозбереження проявляється не лише на стадії використання енергії, а й на усіх попередніх енергетичних стадіях, пов’язаних з видобуванням палива й його транспортуванням, виробництвом і передачею електричної та теплової енергії до споживача. Актуальність екологічних проблем посилюється тим, що використання природного газу в енергетиці буде зменшуватись, а споживання низькосортного багатозольного та сірчистого вугілля – збільшуватись, що призведе до зростання викидів та погіршення екологічного стану. Крім того зменшення енергоспоживання дозволить знизити теплове забруднення середовища.

Впровадження заходів обласної програми дасть збільшення робочих місць в державній системі управління енергозбереженням, в промисловості та інших галузях економіки, підвищить рівень сімейних доходів, покращить структуру соціальної сфери.

Для більшості галузевих і міжгалузевих заходів з енергозбереження характерна висока економічна ефективність, термін окупності капіталовкладень в заходи становить 1-4 роки. Для фінансування практичних енергозберігаючих заходів доцільно і необхідно, щоб суб’єкти господарювання робили відрахування в позабюджетні фонди енергозбереження в розмірі до 1 відсотка вартості щорічно спожитих ними паливно-енергетичних ресурсів. Додатково залучатимуться кошти інвесторів, приватний, іноземний капітал.

Велике значення на період впровадження програми матиме створення сприятливого економічного середовища для практичної діяльності в сфері енергозбереження.

Враховуючи перспективу вичерпання традиційних паливно-енергетичних ресурсів, високий науково-виробничий потенціал області, наявність наукових розробок і діючих установок, а також необхідність освоєння альтернативних джерел енергії – в програмі представлений розділ поновлювальних і нетрадиційних джерел енергії. Запропоновано створення Західного експериментально-дослідного центру з розроблення і використання поновлювальних і нетрадиційних джерел енергії та енергоощадних технологій, де при достатньому фінансуванні планується впровадження новітніх технологій енергозбереження, розроблення і впровадження у серійне виробництво установок з використання нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії.

Виконання програми енергозбереження дозволить:

· покращити економічну ситуацію за рахунок спрямування коштів на економічний розвиток, а не на оплату за енергоносії;

· підвищити конкурентоспроможність товарів за рахунок зменшення частки енергоносіїв у собівартості;

· зменшити попит на енергоносії й сповільнити тим самим ріст цін на них;

· зменшити дефіцит первинних енергоносіїв;

· покращити соціальний стан у регіоні за рахунок зменшення кількості вимкнень подачі електроенергії, повнішого забезпечення населення теплом і водою;

· покращити екологічний стан у регіоні;

· покращити психологічну ситуацію, довівши можливість розв’язання на регіональному рівні важливих господарських проблем.