На сьогоднішній день можна визначити дві категорії споживачів теплової енергії :

До першої категорії відносяться споживачі, які сплачують за теплову енергію не залежно від обсягів її споживання відповідно до встановленого тарифу. До цієї групи споживачів як правило відносяться житлові будинки.

До другої категорії слід віднести споживачів, які сплачують за теплову енергію відповідно до показів лічильника.

Необхідність переходу всіх споживачів теплової енергії на систему розрахунків за фактичне спожите тепло є очевидний. Але найбільшою проблемою в здійсненні реформування системи розрахунків є житлові будинки.

На вирішення даної проблеми Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову “Про концепцію розвитку житлово-комунального господарства в Україні” від 27 лютого 1995 року та Постанову “Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії у побуті” від 3 липня 1995 року. Даними нормативними актами передбачено необхідність переходу до розрахунків за фактичне використання теплової енергії.

Враховуючи те, що системи комунікацій багатоквартирних будинків (внутрішні системи опалення, радіатори, підвальні приміщення, теплові вузли) знаходяться в комунальній власності та передані в управління житлово-експлуатаційним підприємствам (ЖЕК), є реальна можливість провести інвентаризацію приміщень та разом із теплопостачаючим підприємством КТП “Комуненергія” визначити місця розташування вузлів комерційного обліку теплової енергії.

Необхідно зазначити, що вартість лічильника теплової енергії та його встановлення становить від 7 до 10 тисяч гривень, залучення коштів повинно відбуватись шляхом введення в тариф (ціну) інвестиційної складової. Причому ставка інвестиційної складової повинна бути різна для споживачів – мешканців багатоквартирних будинків. Зокрема для тих будинків, які встановили лічильники за власні кошти ставка інвестиційної складової повинна бути значно меншою ніж для тих будинків в яких лічильник буде встановлюватись за кошти теплопостачаючого підприємства або кошти виділені з бюджету.

З цією метою на місцевому рівні необхідно прийняти наступні регулятивні акти:

Рішення Рівненської міської Ради “Про затвердження Положення про впровадження приладів обліку споживання теплової енергії” Дане положення повинно складатись з наступних розділів:

Порядок встановлення та експлуатації приладів обліку споживання теплової енергії.

Розрахунки за спожиту теплову енергію

Додатки

3.1 зразки заяв

типові договори.

Спільне Розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації та Рівненського міського голови “Про проведення інвентаризації систем опалення будинків”

Розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації “Про введення інвестиційної складової до тарифу на теплову енергію”

Запровадження стимулів до економії теплової енергії в бюджетних будівлях для кінцевих споживачів

Як правило кошторис всіх бюджетних організацій затверджується виходячи з планових витрат. Планові витрати на оплату за спожиту теплову енергію розраховуються виходячи з опалювальної площі та витрат на опалення за попередні роки. Тому переважна більшість керівників бюджетних установ байдуже ставляться до будь-яких спроб запровадження економії, оскільки досягнута економія в одному році призведе тільки до зменшення видатків з бюджету на оплату за спожите тепло, відсутність економії залишить таку статтю кошториса без змін.

Тому є необхідність зацікавати керівників бюджетних установ в проведенні заходів направлених на досягнення економії. Економія теплової енергії, а відповідно і зменшення витрат бюджету повинно віддячуватись такій бюджетній установі. Єдиною можливістю зацікавати керівництво бюджетних установ є збільшення тієї чи іншої статті кошторису (наприклад на матеріально-технічний розвиток) в розмірі не менше 30% від досягнутої економії. З цією метою необхідно запровадити наступні акти нормативного характеру:

Рішення Рівненської міської ради “Про проведення енергетичного обстеження (аудиту) споживачів теплової енергії”.

В рішенні мають бути перелічені всі бюджетні установи які фінансуються з бюджету. Порядок створення тендерного комітету та тендерні умови для відбору аудиторів. Порядок проведення аудиту та методика визначення розрахункового (базового) споживання теплової енергії.

Рішення Рівненської міської ради “Про стимулювання економії теплової енергії в бюджетних установах міста Рівне”.

Аналогічні рішення необхідно прийняти і на обласному рівні.

Стимули для домогосподарств, що користуються субсидіями, до оптомизації споживання тепла та горячої води.

На сьогоднішній момент відсутній будь який стимул для споживачів тепла які користуються субсидіями. Це пов’язано в першу чергу з повною відсутністю можливостей для такої економії. Споживач не може тим чи іншим чином зменшити споживання теплової енергії. Єдиною можливістю економії в останні роки є утеплення віконних рам. Але в той самий час, як одні сім’ї утеплюють свої помешкання, інші несанкціоновано встановлюють додаткові радіаторні решітки, що призводить до дисбалансу в опалювальній системі всього будинку. Тому першим кроком для запровадження стимулювання є проведення інвентаризації систем опалення житлових багатоквартирних будинків міста. Після того як буде проведена така інвентаризація, буде можливим запровадженя граничних розмірів споживання теплової енергії. Виходячи саме з граничних розмірів можливим буде вивести узагальнюючу величину субсидованого споживаня теплової енергії в тих будинках, де встановлено лічильники обліку споживання теплової енергії.

Це дасть можливість стимулювати споживача до досягнення економії теплової енергії, а також самостійно проводити енергозберігаючі заходи в своєму помешкані або в цілому будинку.

Значно легша ситуація щодо економії гарячої води. З метою створення стимулів для її економії необхідно встановити субсидовані граничні розміри споживання гарячої води. Звісно, це можливо тільки за умови встановлення лічильника в кожній квартирі. Лічильники можуть встановлюватись, як за кошти самих мешканців так і за кошти теплопостачального підприємства, водоканалу або міського бюджету. Причому для мешканців, які встановили лічильник за власні кошти, ставка інвестиційцної складової повинна бути меньшою на 50-55%.

Тому пропонується прийняти наступні нормативні акти:

Спільне Розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації та Рівненського міського голови “Про проведення інвентаризації систем опалення будинків”

Рішення Рівненської міської ради “Про порядок встановлення, експлуатації та обслуговування побутових лічильників гарячої та холодної води ”

Розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації “Про введення інвестиційної складової до тарифу на гарячу та холодну воду”

Стимулювання економії енергоресурсів працівниками теплопостачального підприємства.

Основні втрати теплової енергії відбуваються під час її виробництва та транспортування. В першу чергу це пов’язано з експлуатацією застарілого обладнання та зносу систем магістральних трубопроводів та паропроводів. Іншою причиною є недостатній контроль за з боку виробника теплової енергії за оперативністю проведення робіт по підвищенню економії та запобіганню втрат тепла в системах комунікацій. Усунути такі недоліки необхідно за рахунок запровадження енергмененджсменту (на рівні заступника генерального директора теплопостачаючого підприємства). До основних обов’язків такої структурної одиниці в теплопосточаючому підприємстві повинно входити наступне:

- збір та аналіз інформації щодо втрат теплової енергії;

- розробка заходів з мінімізації втрат;

- проведення роз’яснювальної роботи серед працівників підприємства щодо необхідності економії;

- вивчення передового досвіду;

- запровадження на теплопосточаючому підприємстві новітніх технологій;

- проведення відбору найбільш здатних до навчання (підвищення кваліфікації) працівників та направленя їх на відповідні курси, семінари, тренінги;

- розробка полоень по економії теплової енергії.

Створення такої структурної одиниці на самому підприємстві буде потребувати незначних матеріальних витрат.

З цією метою необхідно прийняти наступні накази по підприємству

“Про оголошення конкурсу на заміщення посад енергомененджерів”

“Про внесення доповнень до штатного розкладу”

“Про затвердження положення про економію енергії та витрат ” (положеня має бути розроблене енергоменеджером після двох-трьох місячного вивчення технічної ситуації на підприємстві).

Захист бюджетних статей, а також гарантії повної сплати рахунків за енергоспоживання бюджетних установ та субсидій домогосподарств з низькими доходами.

ЕСКО досить часто прийдеться виконувати замовлення по проведенню енергозберігаючих заходів в бюджетних установах та в багатоквартирних будинках з високим рівнем субсидіювання. Оплата за такі роботи буде проводитись за рахунок коштів бюджетів (місцевий, державний). Виникає ймовірність того, що в наслідок відсутності бюджетних коштів фінансування робіт або оплата за виконані роботи буде проводитись з значними затримками. Єдиним захистом майнових інтересів ЕСКО в даному випадку є створення тимчасових депутатських комісій з залученням представників обласної державної адміністрації, фінансових органів, керівників бюджетних установ. Результати роботи таких комісій повинні оприлюднюватись. Стимулами для створення таких комісій є жорсткі умови договорів на проведення енергозберігаючих робіт в частині застосування санкцій за невиконання обов’язків по оплаті за виконані роботи. З цією метою типовий договір на проведення енергозберігаючих заходів повинен бути погоджений з депутатською комісією по бюджету та фінансам, а також, в разі необхідності пройти затвердження в міській (обласній) раді.

Перенаправлення субсидій для фінансування енергоефективності.

Після проведенних енергозберігаючих заходів, зменшиться споживання теплової енергії та гарячої води, що відповідно зменшить видатки з бюджету на субсидіювання. В результаті в бюджеті залишаться невикористані кошти, які можна буде спрямувати на проведення заходів з енергозбереження.

З цією метою пропонується прийняти загальнообласну та загальноміську програму з енергозбереженя. Даною програмою необхідно передбачити комплекс первинних, невідкадних заходів з енергозбереження, та передбачити щоквартальні відрахування певних сум коштів, які залишились в бюджеті не використаними за рахунок економії на проведення енергозберігаючих заходів. Тому необхідно ініціювати прийняття наступних програм:

Рішеня Рівненської обласної ради “Про енергозбереження”

Рішення Рівненської міської ради “Про енергозбереження”

Можливий вплив проектів ЕСКО на діючі тарифи на тепло та рівень збору платежів.

Безумовно, в результаті проведення енергозберігаючих заходів як для теплопосточаючого підприємства так і для споживачів теплової енергії призведе до наступних результатів:

- собівартість теплової енергії зменшиться,

- загальна сума натходжень в перерахунку на 100% оплату за спожите тепло зменшиться.

Це може негативно вплинути на діяльність теплопосточаючого підприємства і, в кінцевому результаті, значно зменшить пакет замовлень для ЕСКО та суттєво ускладнить повернення інвестицій.

З метою недопущення такого негативного результату, є необхідність запровадження інвестиційної складової до тарифу. За рахунок цього теплопостачаюче підприємство отримає достатню кількість коштів, необхідну для повернення інвестицій. Причому тариф, за таких умов, стане рентабельним. (На сьогоднішній день він є збитковим, оскільки собівартість одиниці теплової енергії значно вища ніж відпускна ціна на неї).

До початку опалювального сезону 2003-2004 року необхідно підписати тарифну угоду між муніципалітетом, обласною державною адміністрацією та КТП “Комуненергія”. За даною угодою необхідно встановити мораторій на зменшення тарифів на теплову енергію. Більш того, тариф має бути двохрівневий:

Тариф першого рівня застосовується в разі споживання енергії в межах встановлених лімітів.

Тариф другого рівня застосовується в разі перевищення ліміту споживання теплової енергії і є більшим ніж тариф першого рівня. Слід зазначити, що тариф збільшується за рахунок збільшення інвестиційної складової.

Такий підхід дасть можливість спонукати споживачів до економії теплової енергії

Тому нормативним актом, який визначить тарифну політику на ринку теплової енергії буде Розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації “Про введення інвестиційної складової до тарифу на теплову енергію”. Слід зазначити, що таке рішення повинно пройти експертизу в Регіональному відділенні Антимонопольного комітету по Рівненській області.

8 Отримання та перерозподіл економії.

Зацікавленість в реалізації проектів ЕСКО та виконання нею робіт є очевидною.

На сьогоднішній день ми маємо надмірно високі видатки з бюджету на оплату теплової енергії бюджетним організаціям та надання субсидій, вкрай незадовільні розрахунки з постачальниками палива, збитковий тариф теплової енергії, високу вартість теплової енергії та нераціональне її використання.

В процесі виконання робіт, спираючись на викладене вище, опрацювавши практику КТП Комуненергія, “Ей І Ес Рівнеобленерго”, ОВДКП “Рівнеоблводоканал”, ВАТ “Рівнеліфт”, ВАТ “Рівнегаз” зроблено наступний висновок:

В загальному оплата населення за спожиті комунальні послуги та витрачену енергію складає :

- При наявності приладів комерційного обліку спожитих послуг - близько 97%;

-При відсутності приладів комерційного обліку спожитих послуг - близько 80% (з врахуванням субсидій).

Дані за 2002 рік.

Необхідно зазначити, що наявність лічильника є стимулюючим фактором при визначенні споживачами пріоритетів витрачання грошей.

Це зумовлює необхідність застосування принципів розрахунку за фактичне споживання теплової енергії, що передбачає необхідність проведення комплексу робіт по встановленню приладів обліку споживання теплової енергії в будинках та облаштування приміщень вузлів обліку теплової енергії.

Найбільш проблематичною групою споживачів теплової енергії є багатоквартирні будинки, приміщення загального користування та підвали яких знаходяться на балансі ЖЕКів, а також, враховуючи високий рівень вандалізму та криміногенної ситуації в спальних районах, вбачається необхідність запровадження загальноміської програми з енергозбереження, якою передбачити нормативне регулювання на місцевому рівні комплексу заходів, їх фінансування по встановленню лічильників.

30 грудня 1998 року Розпорядженням міського голови було затверджено міську комплексну програму енергозбереження на період 1999-2010 роки. Дана програма передбачає значне коло напрямків економії енергетичних ресурсів. Серед позитивних положень програми можна визначити наступні:

- наявність аналізу існуючого стану та основні напрямки енергозбереження;

- першочергові заходи з енергозбереження;

- план впровадження в побут лічильників природного газу по місту Рівне;

- план впровадження засобів обліку витрачання та регулювання споживання води та теплової енергії по місту Рівне;

Серед недоліків програми слід відзначити наступні:

- відсутність конкретних положень, щодо порядку встановлення вузлів комерційного обліку споживання теплової енергії;

- досить мало приділено уваги економії теплової енергії в громадських будівлях (дитячі садочки, школи, лікарні ), а також в житлових будинках, які знаходятья в обслуговуванні ЖЕКів;

- не пердебачено проведення енергозберігаючих заходів за рахунок впровадження новітніх технологій.

Необхідно внести доповнення до міської програми з енергозбереження за такими напрямами:

- визначення суми коштів, необхідної для проведення встановлення систем комерційного обліку споживання теплової енергії;

- визначення джерел фінансування енергозберігаючих заходів;

- створення енергозберігаючої культури шляхом проведення роз’яснень серед населення, керівників підприємств, тощо.

Запровадження проектів ЕСКО дасть можливість отримати наступні результати:

Для місцевої влади:

- економія бюжетних коштів,

- можливість залучення коштів для проведення енергозберігаючих заходів за рахунок зменшення видатків на теплову енергію та субсидіювання,

- можливість отримання вільних коштів та направлення їх на інші потреби міста.

Для постачальників палива:

- вчасне отримання коштів за продані енергоносії теплопосточаючому підприємству.

Теплопостачаюче підприємство:

- економія коштів на виробництві теплоносія (теплової енергії)

-зменшення втрат під час транспортування теплової енергії.

-реалізації теплової енергії за рентабельним тарифом, а відповідно отримання прибутку.

-Можливість контролю за споживаням теплової енергії

Споживачі:

-зменшення вартості теплової енергії.

Інші регулятивні зміни та місцеві гарантії

Запровадження вказаних вище нормативних актів значно зменшить ризики ЕСКО та направленні на покращення підприємницького середовища.

Найближчим часом буде прийнято цілий ряд законів по енергозбереженню, а саме :

Закон “Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії та використання скидного енергопотенціалу”, яким передбачені значні пільги щодо ПДВ та податку на прибуток, а також ставиться завдання Уряду розробити комплексну програму розвитку і впровадження когенераційних технологій на період до 2010р. з застосуванням альтернативних схем заохочення інвесторів щодо будівництва когенераційних генеруючих станцій (саме таким інвестором може виступати ЕСКО). Проектом закону «Про внесення змін та доповненнь до Закону України «Про енергозбереження» передбачається встановлення спеціальної 15% ставки податку на прибуток, що дасть можливість зацікавити потенційних клієнтів ЕСКО в проведенні ЕЗЗ на своїх об’єктах.

Проведення правової реформи, введення в дію нового цивільного кодексу, що передбачається з 1 січня 2004 року, дасть можливість значно розширити коло застосування схем забезпечення зобов’язань та врегулює деякі питання договірної дисципліни.

Тому ЕСКО має заручитись місцевими гарантіями стосовно захисту своїх інтересів. Такою гарантією і виступить вже згадана програма по енергозбереженню.

1 Спадкоємність змін.

Враховуючи можливі ризики, з метою недопущення погіршення підприємницького середовища, всі регулятивні акти повинні бути середньостроковими , найближчі – 3-5 років або довгостроковими – більше 5-ти років. Це унеможливіть або значно утруднить прийняття інших нормативних актів, які погіршать можливість повернення інвестицій в енергозбереження. Ризик виникнення саме такої ситуації є незначним, оскільки на данний момент всі сторони зацікавлені в необхідності реалізації інвестиційних програм з енергозбереження.

ЕСКО, з метою мінімізації ризиків для себе, повинно організувати громадські слухання запропонованих регулятивних змін. До громадських слухань необхідно залучити найбільш активну частину населення – осіб від 20 до 4 В громадських слухання повинні прийняти участь представники комунальної сфери, в т.ч. теплопосточаючого підприємства, місцевої влади, громадських організацій.