Сучасний стан економіки і енергозабезпечення м.Києва

Київ - одне з найбільших міст Європи, не тільки столиця, але й великий індустріальний, науковий і культурний центр України. На початку 2001 року населення м. Києва складало 2,6 млн, чоловік. Тут проживає кожен дев'ятнадцятий мешканець України. Сьогодні Київ має потужний економічний потенціал. На його території зосереджено понад шість відсотків виробничих та невиробничих основних фондів держави, діє 424 великих промислових підприємства, десятки будівельних та транспортних організацій.

Базою енергетичного господарства м. Києва є АК Київенерго - найбільший виробник теплоенергії і один з десяти найбільших виробників електроенергії в Україні. Встановлена потужність джерел теплопостачання АК Київенерго складне 6400 Гкал/год, електрична потужність - 1200 МВт. АК Київенерго експлуатує унікальний теплофікаційний комплекс централізованого теплопостачання, котрий є одним з найбільших у світі (третій після АТ Мосенерго та АТ Лененерго). Енергокомпанія на 100% забезпечує споживання м. Києва в електроенергії та на 70% в теплоенергії.

Теплопостачання міста забезпечують додатково (згідно зі схемою теплопостачання, погодженою у 1997 р.) 419 опалювальних котелень загальною тепловою потужністю 4610 Гкал/год, у тому числі 12 районних опалювальних котелень загальною потужністю 3197 Гкал/год. За даними зазначеної схеми теплопостачання в місті є 346 промислових котелень загальною потужністю 5066 Гкал/год.

Напрями поліпшення роботи екергозбереження в м. Києві

За час дії Комплексної програми енергозбереження м. Києва прийняті важливі державні рішення, які стосуються питань підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та енергозбереження сферами економіки, суб'єктами господарювання та населенням міста. Основними з них є Указ Президента України від 16 червня 1999 року № 662 Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами. Послання Президента України до Верховної Ради України Україна - поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 -2004рр., рішення Ради регіонів при Президентові України Про ситуацію в енергетичному комплексі України та невідкладні заходи з подолання енергетичної кризи. Указ Президента України від 10 береіня 2000 року № 457 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 лютого 2000 року Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України, Програма Україна-2010, Програма діяльності Кабінету Міністрів України тощо. Протягом двох останніх років прийнято постанови Уряду, в яких порушені питання щодо вирішення проблем з енергозбереження. Так. постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1994 року №820 затверджена Програма реконструкції житлових будинків перших масових серій, постановою від 4 лютого 1999 року №139 затверджено план-графік по встановленню лічильників тепла і води в бюджетній сфері, постановою від 19 жовтня 1998 року №1657 скориговано план-графік по встановленнго приладів обліку воли і теплової енергії в житлових будинках та ін. Розроблена низка програм щодо розвитку житлового будівництва, Київського метрополітену, реконструкції теплових мереж м. Києва на 1999-2003 рр.. використання природного гачу як моторного палива на автотранспорті м. Києва на період до 2010 року, розміщення житлово-цивільного вільного та комунального будівництва н м. Києві на 2000 - 2002 рр., створення Київської системи поводження-з відпрацьованими технічними мастилами та інше.

В розвиток діючої міської програми з енергозбереження в 14 районах міста були розроблені районні програми енергозбереження, які доповнювали міську програму і сприяли її виконанню.

При розробці Змін та доповнень до Комплексної програми енергозбереження м. Києва приймались до уваги Додаткові заходи та уточнені показники виконання Комплексної державної програми енергозбереження України, діючі на сьогодні законодавчі та нормативні акіи України в сфері енергозбереження, пропозиції районних державних адміністрацій м Києва, підприемств і організацій, науково-дослідних інститутів.

Запропоновані зміни та доповнення до Комплексної програми енергозбереження м. Києва визначають політику і практику забезпечення досягнення головної мети - зниження в період 2001 -2005 років і на перспективу до 2010 року енергоємності валового внутрішнього продукту, встановлюють поетапно рівні зниження споживання господарством і населенням міста паливно-енергетичних ресурсів.

Фінансовою основою Комплексної програми енергозбереження м. Києва має стати баланс витрат і джерел фінансування, розробка фінансових механізмів, які мають бути підкріплені розробленими та прийнятими нормативними актами Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради.

Уточнення покашнків реалмапії Комплексної програми енергозбереження м.Києва

Перспективи розвитку м. Києва

Стратегією розвитку Києва на найближчі 20 років має стати створення цивілізованої європейської столиці.

Столична влада сьогодні формує стратегію збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку Кієва та київського регіону з 2001 до 2020 року і на більш віддалену перспективу, базою якої має стати якнайширше використання ресурсо- та енергозбереження.

Розвиток системи енергопостачання в місті має враховувати інтенсивну забудову окремих районів, збільшення обсягів містобудування, щільності забудови.

Зростання обсягів забудови міста в період до 2010 року вимагає вирішення питань інженерної інфраструктури, зокрема, питань, пов'язаних із забезпеченням надійного та стабільного постачання споживачів столиці України електричною і тепловою енергією. З метою вирішення цих завдань протягом зазначеного періоду шіланонано й надалі проводити розвиток джерел електричної та теплової енергії, магістральних електричних і теплових мереж як за власні кошти, так і з залученням кредитів.

Перспективи розвитку енергетичного господарства міста

Головним пріоритетом енергетичної політики в місті Києві на прогнозований період є підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів І створення необхідних умов для переведення економіки на енергозберігаючий шлях розвитку. Додержання цього пріоритету сприятиме стабільному забезпеченню міста енергоносіями, зменшенню негативного впливу об'єктів енергетики на довкілля, підтриманню та розвитку енергетичного комплексу міста.
Основними умовами успішного розвитку інфраструктури міста є як випереджаючий розвиток всіх ланок його енергогосподарства, так і його надійна робота. Такий принцип потребує від енергопостачальників застосування комплексних методів розвитку енергокомпанії. В першу чергу - це розгортання широкомасштабного будівництва нових, реконструкція та модернізація діючих енергооб'єктів Києва. Попередній фінансовий аналіз показує, що така робота потребує значних інвестиційних вкладень.
З квітня 1999 р. проводиться реалізація Проекту реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м, Києва, загальна вартість якого складає 250 млн. дол. США, в т. ч. 200млн. дол. США кредит Світового банку, 50 млн. лол. США-власні кошти АК Київенерго.
Проектом передбачено завершення будівництва районної котельні Позняки, реабілітація станцій теплопостачання СТ-1 та СТ- реабілітація та розширення ТЕЦ-5 та ТЕЦ- заміна понад 80 км трубопроводів теплових комунікацій та близько І400 клапанів системи централізованого теплопостачання, спорудження електричної підстанції Центр. За два роки виконано значну роботу по реалізації проекту: проведені основні магістральних теплових комунікацій довжиною 34 км (в однотрубному вимірюванні), введено в експлуатацію підстанцію Центр.
Окрім впровадження масштабного Проекту реабілітації системи централізованого теплопостачання в місті приділяється значна увага і покращенню технічного стану теплових розподільчих мереж, їх оновлення планується виконувати за рахунок використання короткочасних інвестицій. Одним із таких рішень стало представлення урядом Данії в січні 1999 р. гранта на суму близько 12 млн. дол. США для проведення реконструкції теплових розподільчих мереж. За рахунок отриманих коштів були реконструйовані 33 теплопункти. повністю замінені 2 розподільчі комунікації від центральних теплопунктів до споживачів загальною довжиною 3 км.
Важливим перспективним напрямом підвищення надійності енергопостачання є створення достатнього резерву електричної та теплової потужності в енергосистемі міста. Для його реалізації продовжується будівництво енергоблока № 3 наТЕЦ-6 потужністю 250 МВт. Слід зазначити, що важливість виконання цих робіт оцінена на найвищому рівні, їх фінансування забезпечено постановою Кабінету Міністрів України №979 від 30 червня 1998 року Про фінансове забезпечення будівництва енергоблока №3 Київської ТЕЦ-6.
Похідною цього напряму є розширення електричних зв'язків з енергосистемою України, в основному по 110 кВ. У перспективі передбачається будівництво кількох підстанцій 110 кВ: Осокорки, Оленівська, Європейська, Рибальська, Університетська, Труханівська, реконструкція до десяти існуючих підстанцій та будівництво кабельних ліній 110 кВ резервного живлення.
Інвестиційні та технологічні проекти - це лише частина великої програми розвитку та реабілітації столичної енергосистеми. Реформування енергетичного комплексу м. Києва визнано пріоритетним напрямом підвищення ефективності його енергозабезпечення.
Генеральною схемою теплопостачання міста передбачається подальший розвиток системи централізованого теплопостачання. Покриття зростаючих теплових навантажень наявних та нових житлово-громадських і комунальних об'єктів планується здійснити за рахунок збільшення потужностей існуючих та будівництва нових, переважно централізованих, джерел теплопостачання. Одночасно враховується можливість використання для опалювання окремих об'єктів локальних дахових котелень, що дасть змогу оперативно вирішувати проблеми теплопостачання окремих об'єктів у районах, де спостерігається значний дефіцит потужностей.
Для розрахунку електроспоживання на 2005 р. відповідно до розробок інституту Енергомережапроект прийнято темп зростання 2% щорічно, у порівнянні до 1996р. На період 2006-2010 рр. цей показник прийнятий па рівні 3% щорічно. Відповідно загальне енергоспоживання по місту становитиме у 2005 р. - 9,3 млрд. кВт. год, у 2010 р. - 11,5 млрд. кВт год. Понад 50% вищезгаданого електроспоживання складають потреби комунально-побутового господарства міста, 33% -промисловості та 10% - електротранспорту.
Основними промисловими споживачами електричної енергії залишаються підприємства енергетичної та машинобудівної промисловості, а також підприємства, які забезпечують життєдіяльність міста. Приріст споживчої потужності в основному визначається зростанням комунально-побутового навантаження. Це зростання обумовлене очікуваними обсягами нового будівництва, покращенням житлових умов та добробуту мешканців міста, що, в свою чергу, призводить до збільшення використання населенням електроприладів господарчого та культурною призначення, кондиціювання, електрообігріву, використання електроенергії для приготування їжі тощо.

Енергозбереження в житлово-комунальній і бюджетній сфері та будівництві

Досвід розвинених країн свідчить, що розв'язуючи проблему енергозбереження в містах можна скоротити енергетичні витрати більш ніж на 30-40%. Складовою частиною реформування житлової політики в м. Києві є комплекс заходів, передбачений Програмою реконструкції житлових будинків перших масових серій, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 року №820.
Необхідність створення такої програми в Києві обумовили ряд об'єктивних факторів, які вказують на невідкладність реалізації заходів і дій з боку держави для поступового відновлення житлового фонду та його теплової реабілітації, особливо житлових будинків, збудованих індустріальними методами у період 60-х-70-х років. При цьому частка енергоспоживання на опалення складає; лікарні - 60%, поліклініки - 75%. адміністративні будівлі - 90%, дитячі садки -80% та школи - 80%.
Великі резерви енергозбереження в м. Києві пов'язані з будівництвом нових та реконструкцією старих будівель. Зокрема, заплановано, що в Києві у 2001 році буде здано 1 мли. м2 житла. Вагому частку - 650 тис. м2 житла, що майже на 100 тис. м: більше, ніж у 2000 році, здасть холдингова компанія Київміськбуд. Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21 березня 2001 року №503 сформована Загальна програма житлового будівництва на 2001 рік.
Київська міська державна адміністрація через міську конкурсну комісію по залученню інвесторів до реконструкції житла визначила протягом і 1996 по 2000 роки 45 організацій інвесторів, які розпочали реконструкцію жилих будинків.
Інстигутом Київпроект, Науково-дослідним інститутом соїцально-економічних проблем міста розроблена регіональна Комплексна програма реконструкції жилих будинків першого періоду індустріального домобудування.
Згідно ч результатами розробки програми в порядку експерименту в місті здійснюється проектування та будівництво стартових будинків, необхідних для відселення мешканців будинків, що підлягають реконструкції, а також дослідне проектування реконструкції існуючих жилих будинків різних конструктивних схем (наприклад, будинків по вул. Вільгельма Піка, 18, по бульв. Перова. 3 .
Задачі енергозбереження в житлово-комунальній сфері м. Києва досить повно відображені в міських програмах Фасад (затверджена розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23 березня 2001 року № 530 Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10 липня 2000 року №1127 Про затвердження загальноміських заходів до приведення в належний технічний стан фасадів жилих будинків у м. Києві). Покрівля (затверджена розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23 берсшя 2001 року №531 Про централізовані заходи щодо поліпшення технічного стану покрівель будинків житлового фонду м. Києва на 2001 рік), Подвір'я (затверджена розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20 березня 2001 року №495 Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18 лютого 1999 року № 214 Про затвердження загальноміської програми Подвір'я).
У рамках програми Фасад реалізуються загальноміські заходи по приведенню в належний технічний стан фасадів житлових будинків, покрівель та під'їздів будинків. Термін дії програми 2001-2004 роки. Фінансування здійснюється із коштів міського бюджету, районних бюджетів та за рахунок орендарів.
У рамках програми Покрівля реалізуються заходи щодо поліпшення технічного стану покрівель у наявному житловому фонді. Фінансування робіт здійснюється із коштів міського бюджету, районних бюджетів та залучених коштів.
На 2001 рік програмою Подвір'я передбачені енергозберігаючі заходи по ремонту входів у будинки, вхідних дверей, ганків та піддашків, освітленню входів. Фінансування робіт здійснюється з коштів міського бюджету. На 2001 рік згідно з програмою Подвір'я чаї шановано:
ремонт та освітлення входів у будинки: кількість будинків - 2236; вартість робіт - 323,3 тне. грн.; ремонт вхідних дверей, ганків, піддашків: кількість будинків - 5806; вартість робіт - 2418,2 тис. грн.
У м. Києві розпорядженням КМДА від 14.1 2000 р. №2011 затверджений план-графік встановлення лічильників газу у квартирах житлового фонду на 1998-2005 роки. До 2006 року заплановано встановити 707.4 тис. лічильників природного газу. Станом на 1 вересня 2001 року фактично встановлено 43,5 тис. квартирних лічильників газу. Таким чином, за наступні чотири роки необхідно встановити 663,9 тис. шт.
Практично завершено встановлення лічильників газу в будинках приватною сектора, у яких споживання газу на одну квартиру (враховуючи необхідність опалення у зимовий період) значно перевищує обсяги споживання газу у квартирах багатоповерхової забудови.
Враховуючи невеликі обсяги споживання газу, у квартирах багатоповерхової забудови термін окупності становить 10-15 років.
Вирішити питання поліпшення обліку спожитою населенням природного газу було б можливо шляхом встановлення будинкових лічильників газу. На виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.03.2000 №336 Про проведення експерименту з встановлення, експлуатації та взаєморозрахунків з населенням в умовах використання будинкових лічильників газу ДКП Київгаз почало з квітня 2001 року здійснювати зазначений експеримент в 13 будинках багатоповерхової забудови міста. Вже встановлені й прийняті в експлуатацію 10 побудинкових лічильників газу. Однак без розробки та законодавчого затвердження Положення з побудннковою обліку природного газу розрахунки з населенням за спожитий ним газ проводити неможливо. Правилами надання населенню послуг з газопостачання, які затверджені постановою Кабінету Міністрів від 09.12.99 р, №224 розрахунки за будинковими лічильниками не передбачені (тільки за квартирними лічиль-никами та. у разі їх відсутності, за нормами споживання).

Енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях м. Києва

З метою впорядкування та економічного витрачання енергоресурсів в м. Києві з 1998 року здійснюється реалізація проекту Енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях м. Києва, розрахованого на 12 років, на загальну суму 30,4 млн. ум. од. (дол. США). Згідно з Угодою про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку Україні надано кредит в сумі 18,3 млн. дол. США з терміном погашення 18 років (у тому числі у 2001 році - в сумі 5 млн. дол. США). Кредит спрямовується на фінансування закупівлі і монтажу обладнання, а також на проведення щорічних (протягом п'яти років) фінансових аудитів. Дольова участь Київської міської державної адміністрації складає 10,1 млн. дол. США. які включають витрати на постачання та встановлення лічильників тепла, проведення технічних аудитів і виконання проектних розробок, сплату податків та імпортних мит, обслуговування боргу.
Проект впроваджується Київською міською державною адміністрацією, яка створила Групу впровадження проекту відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року №414.
Для підвищення ефективності використання теплової енергії в адміністративних та громадських будівлях м. Києва запропоновано реалізувати швидкоокупні енергозберігаючі заходи, термін окупності яких не перевищує п'яти років. До таких заходів належать: модернізація теплопунктів з встановленням лічильників тепла і автоматики для управління теплоспожпвацпям; застосування водопідігрівачів гарячого водопостачання в індивідуальних теплопунктах; ущільнення вікон; встановлення радіаторних рефлекторів; застосування ефективних душових насадок та аераторів.
На 2001 рік для реалізації проекту передбачені кошти в розмірі 12269,1 тис. грн., з них 11849,1 тис. грн на виконання програм, які безпосередньо передбачаються Проектом.

По потенціал енергозбереження та пріоритетні напрямки його реалізації

Загальний потенціал енергозбереження визначається відносно рівня базового 1990 року і прслставляг собою обсяг економії енергетичних ресурсів, який може бути отриманий за умови, що питомі витрати енергоресурсів у матеріальному виробництві та в сфері послуг відповідатимуть рівню, досягнутому в про-мислово розвинених країнах Західної Європи, а валовий суспільний продукт - виробленому у 1990 році. Частка такої економії в загальному обсязі споживання паливно-енергетичних ресурсів визначена Комплексною державною програмою енергозбереження України і складає 42-48% від рівня 1990р.
У 1990 році обсяги використання палива та енергії в економіці міста склали 18,4 млн. т у. и., а без урахування витрат палива на перетворення в інші види енергії і використання його як сировини - 8,778 млн. т у. її. Більша частина паливних ресурсів використовувалась на виробництво теплової та електричної енергії (58,4%), а безпосередньо як паливо використано менше 20% загальноміського енергоспоживання (1,5 млн. т у. п.). Питома вага житлового фонду, комунального господарства і суспільної сфери в структурі енергоспоживання міста склала в 1990 році 47%. Проте необхідно враховувати, що за останні 10 років енергоспоживання в місті значно зменшилось.
Використовуючи методику визначення потенціалу енергозбереження, прийняту в Комплексній державній програмі енергозбереження України, потенціал енергозбереження для м. Києва відносно рівня 1990 року може складати 3,7-4,2 млн. т у. п. Виходячи з загальновизначеного положення, що підтверджується світовим досвідом, реалізація тільки маловитратних та швидкоокупних заходів з терміном окупності до двох -трьох років забезпечує зменшення витрат енергоносіїв на 20-30%, 3 урахуванням того, що величина практичного потенціалу енергозбереження складає, як правило. 60-65% від загального потенціалу, реалізація Комплексної програми енергозбереження м. Києва у період 2001-2005 роки, із врахуванням наведених змін та доповнень до Комплексної програми енергозбереження м. Києва, дозволить зменшити обсяги необхідних для економіки міста енергоресурсів на 2.2-2,5 млн. т у. п.
Реалізація визначеного потенціалу енергозбереження може бути забезпеченою при широкому впровадженні в усіх галузях економіки міста сучасною енергозберігаючого обладнання і технологій, удосконаленні систем енергопостачання.
Пріоритетні ними напрямками реалізації потенціалу в м. Києві можна визначити наступні:
енергозбереження за рахунок міжгалузевих заходів; енергозбереження в комунально-побутоиому господарстві та житловому секторі; енергозбереження в промисловості; енергозбереження в сфері транспорту.
Особливо важливе значення в м. Києві має надаватися заходам з енергозбереження в житлово-комунальній сфері та при будівництві як нових, так і реконструкції старих будівель. Тут слід відмітити такий важливий захід, як утеплення зовнішніх огороджуючих конструкцій будинків.

Першочергові організаційні заходи по удосконаленню системи енергозбереження в м. Києві

Завдання удосконалення системи енергозбереження передбачає створення дієвої схеми управління енергозбереженням в м. Києві. Основою такої системи має стати управління палива та енергозбереження Головного управління палива, енеріетики та енергозбереження Київської міської державної адміністрації. Задіяння ефективної системи енергозбереження передбачає активізацію роботи постійно діючої міської науково-технічної ради з питань енергозбереження та експертної групи при науково-технічній раді з енергозбереження Київської міської державної адміністрації.
Інтенсифікація діяльності з питань енергозбереження може бути забезпечена шляхом створення та впровадження економічного механізму стимулювання енергозбереження в господарстві міста, створення Київського міського центру енергозбереження, здійснення заходів щодо пропаганди енергозбереження на радіо, телебаченні, в пресі з популяризації переваг енергозбереження в побуті, комунальному господарстві, на виробництві. Важливе значення має надаватися щорічному проведенню Днів енергоефективності в м. Кисві, ІІроведенню загальноміських просвітницьких кампаній з енергозбереження, організації щорічних конкурсів на кращі науково-технічні розробки та впроваджені проекти з енергозбереження в економіці міста.
Система управління енергозбереженням в місті може ефективно працювати лише за умови співпраці з районними у м. Києві державними адміністраціями У цьому напрямі необхідно провести коригування районних програм енергозбереження у відповідності до нової схеми районів міста Києва, реалізувати положення про Демонстраційну зону високої енергетичної ефективності в м. Києві та створити демонстраційні зони високої енергетичної ефективності в Солом'янському та Оболонському районах (за Ініціативою районних державних адмішс грацій).
З метою відслідковування реальних результатів енергозберігаючої діяльності необхідно забезпечити створення бази даних щодо діючих енергозберігаючих систем встановлення приладів обліку споживання енергоресурсів у житловій, комунальній, бюджетній та інших сферах міського господарства, на міському транспорті і метрополітені, складання щорічного паливно-енергетичного балансу по м. Києву та визначення відповідних показників енергоефективності.
Місцеві органи влади мають сприяти розвитку підприємств і організацій, що спроможні виробляти, налагоджувати та ремонтувати енергоефективне обладнання для використання в побуті, організації освоєння виробництва енергозберігаючих технологій на підприємствах, сирияти процесу ліцензування та впливати на виконання енеріошерії аючпх рекомендацій в містобудуванні, впроваджувати адресний метод дотації на виконання енергозберігаючих проектів із міського та райрнних бюджетів, виявляти регулюючий пилив у отриманні інвестицій.
Для фінансування заходів з енергозбереження у господарському секторі міста можуть бути створені на підприємствах локальні цільові фонди енергозбереження, поповнення яких має здійснюватись за рахунок частки відрахувань від отриманого підприємством прибутку за рахунок основної його діяльності та штрафів за нераціональне енерговикористання, частку яких передбачається залишати на підприємстві, для фінансування робіт по усуненню виявлених недоліків. Схема та джерела фінансування залежать від рівня та характеру ефективності проектів з енергозбереження.
Головною передумовою реалізації програм усіх рівнів та розвитку процесів енергозбереження у економіці м. Києва є створення економічного середовища, сприятливого для енергозбереження та інвестиційних умов.
Все наведене вище обумовлює зміст стратегії політики Київської міської державної адміністрації у підвищенні енергоефективності економіки міста на довгострокову перспективу.
Формування сприятливого інвестиційного клімату у сфері енергозбереження в місті Києві зараз залежить від створення загальноекономічних, нормативно-правових, організаційно-технічних та фінансово-інвестиційних умов на рівні держави та, як наслідок, дієвості їх реалізації в місті Києві.
До вирішення питань загальноекономічної стабілізації економіки м. Києва і створення умон надходжень інвестицій, як основного фінансово-економічного механізму реалізації заходів з енергозбереження в місті, слід вважати принцип самоінвестування зі створенням на цій основі міського фонду енергозбереження.
Необхідність дієвої інформаційно-аналітичної підтримки та організації супроводження Програми обумовлюється змінами у законодавстві та нормативній базі, уточненням умов розвтику економіки та енергопостачання, екологічних обмежень і вимог, розвитком науки і техніки, ресурсного забезпечення та самим ходом виконання Програми, що потребує внесення певних коректив до програми з плином часу.

Зміни та доповнення до Комплексної програми енергозбереження м. Києва

Головне економічне значення результатів програми для м. Києва полягає в можливості задовольняти зростаючу потребу в енергії за рахунок використання внутрішніх резервів - підвищення енергоефективності виробництва продукції та надання послуг.
В цілому розгортання робіт, указаних в Програмі, дасть можливість підвищити загальний рівень добробуту населення, поліпшити структуру соціальної сфери, плідно вплинути на екологічний стан навколишнього природного середовища міста.
Здійснення Програми створить умови для покращення економічних показників діяльності підприємств і організацій, збільшення надійності їх енергозабезпечення, зниження собівартості продукції та цін на неї, що буде сприяти більш повному задоволенню потреб населення м. Києва.
Екологічний ефект має бути досягнений за рахунок зменшення обсягу спалювання органічного палива та, як наслідок, зниження викидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище.
Соціальний ефект від реалізації Програми полягає як у створенні нових робочих місць, так і в підвищенні суспільної свідомості населення міста в питаннях економії енергоресурсів.
Зміни та доповнення до Комплексної програми енергозбереження м. Києва згруповані за наступними напрямками:
організаційні заходи по удосконаленню системи енергозбереження в м. Києві: організаційно-технічні заходи з енергозбереження на об'єктах бюджетної та житлово-комунальної сфери м. Києва; організаційно-технічні заходи з енергозбереження в АК Київенерго та ЕК Укр-Кан-Пауер; організаційно-технічні заходи з енергозбереження на комунальних підприємствах м. Києва; організаційно-технічні заходи з енергозбереження підприємств га організацій м. Києва.
Проекти представлені у формі, яка прийнята в київських підприємствах та організаціях, що є виконавцями Комплексної програми з енергозбереження м. Києва

Источник: www.necin.com.ua